Результати дослідження реактивності організму у хворих з гнійно-запальними процесами додатків матки.
При порівнянні аналізу результатів лікування хворих з УФОаК без нього можна відзначити ,що загальне самопочуття хворих в основній групі покращилося на 2-3 добу, а хворих яким проводили звичайну протизальну терапія - на 7-9 добу .Тривалість гострого періоду захворювання на 4-5 день з забезпеченням більш стійкого ефекту в основній групі .
Щоб виявити вплив УФОаК на рівень інтоксикації хворих ,ми зробили аналіз динаміки лейкоцитарного індексу інтоксикації (ЛІІ) ,величини індексу резистененості організму (ІРО) та індексу імулогічної реактивності (ІІР).При поступленні в стаціонар величина ЛІІ у всіх хворих був вище норми .В процесі лікування відбувався спад ЛІІ разом із загальною кількістю лейкоцитів у переферичній крові. Проте, в основній групі темпи зниження інтоксикації були швидшими. Так ,при легкому перебігу хвороби після проведеного лікування ,ЛІІ наближувався до норми в основній групі хворих -1,62+0,32 умов.од.,тоді як в контрольній -2,16+0,35умов.од. При середньому і важкому перебігу хвороби у жінок основної групи зниження ЛІІ відбувалося швидше, ніж в контольній ,але навіть при виписці зі стаціонару він ще залишається вище норми (середній ступінь -1,93+0,98уо ,важкий перебіг -2,26+0,25у в основній групі і відповідно у контрольній - 2,5+0,25уо та 2,6+0,25уо) .
ІРО у хворих змінюється в процесі лікування ,при цьому спостерігалося пришвидшення підвищення резистентності організму під впливом УФОаК. При випискізі стаціонару ІРО у хворих основної групи нормалізувався (для легкого ступеню серозного запалення -21,8+2,37уо ,середнього ступеню гнійного запалення -21,56+2,37уо ,важкого-21,43уо) в той час як в контрольній групі цей показник нижче норми (19,8+1.36уо) (табл. 11).
|
|
|
Динаміка лейкоцитарного індексу інтоксикації, індексу резистентності організму, індексу імунологічної реактивності у хворих з гнійним запаленням додатків матки.
Таблиця №11.
| Група | Термін дослідження | ЛІІ | ІРО | ІІР |
| Основна | При госпіталізації 3 день 6 день 9 день При виписці | 2,99+0,36 2,53+0,78 2,1+0,45 1,98+0,36 1,78+0,29 | 12,84+0,83 14,87+1,21 16,25+1,32 18,84+0,83 21,34+0,87 | 3,45+0,63 4,18+0,75 4,89+0,69 5,05+0,43 5,63+0,67 |
| Контрольна | При госпіталізації 3 день 6 день 9 день При виписці | 3,05+0,78 2,92+0,49 2,41+0,83 2,32+0,75 2,29+0,34 | 11,96+0,84 13,45+1,10 15,23+1,18 17,86+1,13 19,35+1,32 | 2,98+0,95 3,49+1,0 4,15+0,69 4,53+0,47 4,87+0,37 |
Очевидно ,що застосування УФОК в комплексному лікуванні неспецифічних зальних процесів додатків матки сприяє зростанню резистентності організму за рахунок стимуляції імунологічних ,гуморальних факторів , впершу чергу внаслідок покращення локальних фізико- хімічних процесів та мікроциркуляції у зоні уражених додатків .
|
|
|
При цьому ІРО може бути критерієм прогнозу перебігу запалення, оцінкою ефективності його лікування . Зменшення цього показника служить критерієм несприйнятливого завершення недуги. За результатами обстеження хворих можна стверджувати , що запропонований нами метод лікування сприяє збільшенню імунологічної реактивності з повною її нормалізацією до завешення курсу лікування .
Висновки.
1.Ультрафіолетове опромінення -природній фактор для живого організму, тому використання його для опромінення крові має мінімальнопошкоджуючу дію при максимальній терапевтичній дії.
2.Дана методика комплексного лікування гнійно-запальних процесів додатків матки дає сприйнятливий вплив на перебіг найбільш важких форм захворювання(тубоваріальний абсцес , метроендометрити, параметрити).
3.На основі проведеного спостереження за ефектом лікування УФОаК можна ствержувати , що вдається більш стійкої ремісії та клінічної і біологічної реабілітації при хронічних гнійно-запальних процесах додатках матки.
4.Метод не потребує довготривалого лікування , має мімімум побічних ефектів після опромінення, можна використовувати на фоні медикаметозного лікування.
|
|
|
Література.
1.Аббасзаде И.Г. Стимуляция восстановления репродуктивной способности микроорганизмов УФ-излучения в малых дозах: Автореф. дисс.канд.мед.наук .-Тбилиси.-1989.-19c.
2.Бакшев Н.C.,МихайленкоЕ.Т. Влияние эстрогенов и ионов кальция на состояние актомиозиновой системы и углеводно-фосфорный обмен в матке//Акушерство игинекология.-1964.-5.-с.28-34.
3.Бенедиктов И.И.,Бакуринских А.Б., Цуцор В.В. К методике лечения хронических рецедивирующих сальпингоофоритов //Акушерство и гинекология.-1987.-3.-с.66-67.
4.Бодяжина В.И. Хронические неспецифические воспалительные забевания женских половых органов .Москва.-1978.-320с.
5.Бодяжина В.И.,Стругацкий В.М. Методическое обоснование принципов лечния хронических воспалительных заболеваниях матки и придатков//Акуш.и гинекол.-1985.-7.-с.3-7.
6.Вдовин С.В.,Жаркин А.Ф. Нейроэндокринные изменения системы репродукции при острых воспалительных процесах придатков матки//Акуш.и гинекол.-1990.-с.91-94.
7.Волков Г.Г.,Архипов М.В.,Симонов В.А. Использование реинфузии облученной УФ-лучами аутокрови в комплексном лечении больных бактериальных эндокардитов и хроническм тесланед//Квантовая
|
|
|
гемотерапия.-Свердловск.-1981.-с.23-35.
8.Грищенко В.И.,Резников В.А. Применение аутокрови, облученной УФ-лучами для лечения воспалительных заболеваний женских половых органов //Акущ. и гинекол.-1983.-9.-с.52-54.
9.Грищенко В.И., Лупояд В.С.,Демеденко Д.И. и др. Применение аутокрови, облученной УФ-лучами а акушерстве и гинекологии//Акуш.и гинекол.-1986.-8.-с.21-23.
10. Иванюта Л.И. , Травянко Т.Д. Гомональная фукция яичников у больных, перенесших воспалительные заболевания внутренних половых органов//Акуш.и гинекол.-1987.-9.-с.37-40.
11.Каракаш А.Н.,Чусова В.Н. Механизм влияния УФ-лучей на кровь человека и животных.-Л.-1986.-с.31-38.
12. Краснопольский В.И., Буянова С.А., Чосешани М.Н. Современные возможности восстановительного лечения больных гнойными воспалительными образованиями придатков матки в репродуктивном возрасте //Акуш. и гинек. – 1984. -№9. –с.58-61.
13. Машков О.А., Попов А.В., Прохоров Ю.С. и др. Метод УФ-облучения крови в комплексном лечении больных с воспалительными заболиваниями гинеталии //Акуш. и гинек.- 1990. -№10. –с.58-60.
14. Потапов Л.В., Кругликова О.С., Никитин Г.Д. и др. Аппарт для УФ-облучения крови //Верстн.хирургии., 1977.- №6. –с.124-126.
15. Тимошенко Л.В., Неколайчук М.П. та ін. Профілактика гнійно-запальних захворювання при розродженні кесаревим розтином //Педіат.акушерство та гінекол. –1995.- №5.- с.33-34.
16. Франчук А. Е. Состояние неспецыфической реактивности у больных с обострением хронического сальпингоофорита //Акуш. и гинек.- 1985. -№7.- с.27-30.
Дата добавления: 2019-09-02; просмотров: 142; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!