Результати дослідження та їх обговорення.
Результати лікування гнійно-запальних процесів додатків матки.
Гнійно-запальні процеси жіночих статевих органів складають значну частину (50-86 %) в загальній структурі гінекологічних захворювань і більш ніж у половини вони локалізовані у додатках матки (Л. В. Тимошенко та співавт., 1996; Б. С. Воробцова, 1989).
На лікуванні в клініці знаходилося 79 хворих з запально-гнійними процесами додатків матки, з них 55 лікувалися з використанням УФОаК, а 24 - традиційними методами (антибіотики, антисептики, дезінтоксикаційна розсмоктуюча терапія).
Хворі частіше поступали в клініку пізно (66, 63%) від початку запального ураження додатків матки, тому в клініці мали місцце виразні ознаки інтоксикації (погане самопочуття, головний біль, поганий сон, підвищення температури). З метою уточнення розповсюдження запального процесу виконували УЗ-, об’єктивне дослідження та при необхідності проводилась діагностична пункція через заднє склепіння піхви. Лікувальні заходи, як в основній так і в контрольній групі будувались з урахуванням фази гнійно-запального процесу. (табл. 6)
Клінічна характеристика симптомокомплексу
у жінок з хронічним аднекситос. Таблиця №6.
| №п/р | Основні симптоми захворювання | До лікування | Після лікування |
| 1. | Психо-емоційні розлади | 51 | 4 |
| 2. | Больовий синдром | 43 | 1 |
| 3. | Порушення секреторної функції | 55 | 20 |
| 4. | Порушення статевої функції | 24 | 7 |
| 5. | Порушення менструальної функції | 27 | 3 |
| 6. | Порушення функції сусідніх органів | 11 | 7 |
| 7. | Порушення репродуктивної функції | 42 | 29 |
|
|
|
Для оцінки ефективності запропонованих методів лікування проведено порівняльний аналіз з контрольною групою хворих (24) із запально-гнійними процесами різної важкості. По локалізації патологічного процесу за віком, важкістю ураження, термінах звернення з моменту захворювання, контрольна група практично не відрізнялася від хворих основної групи. При лікуванні традиційними методами покращення стану хворих проходило повільніше ,болі в ділянці додатків матки зникали на 4-5 днів пізніше аніж в основній групі ,температура тіла утримувалася на субфібрильному рівні ще 5-6 днів (57,69%хворих) . Тоді як в основній групі - тільки у 17,37% хворих .Процес розсмоктування запального процесу і зменшення додатків до нормальрих розмірів не закінчується навіть перед випислою .Тривалість стаціонарного лікування в цій групі складала 26,1+1,3дня. (табл. 7)
Термін усунення основних клінічних
проявів захворювання /дні/ Таблиця №7.
| С и м п т о м и | Основна група | Контрольна група |
| Нормалізація тіла | 3,09±0,24 р<0,01 | 6,6±0,59 |
| Зникнення болю | 3,40±0,57 р<0,01 | 7,6±0,92 |
| Нормалізація сну | 4,33±0,33 р<0,01 | 8,2±0,37 |
| Зняття підвищеної втомленості | 5,75±0,47 р<0,01 | 9,25±0,98 |
| Зникнення подразнення очеревини | 3,50±0,65 р<0,05 | 5,75±0,35 |
| Зменшення дизуричних порушень | 7,25±0,63 р<0,05 | 8,8±0,37 |
|
|
|
При оцінці клічної ефективності комплексної терапії, включенням УФОаК ,здіснило сприйнятливий вплив на перебіг найбільш важких форм захворювання (тубоваріальний абсцес, гнійні метроендометрити та параметрити ). Вже після 2-3 сеансів у 74,1% хворих повністю зникав больовий синдром, нормалізувалася температура та сон, зникли вегето-невротичнірозлади, припинилась нудота , відмічалася тенденція до зменшення перитонеальних явищ, парезу кишківника. Помітно покращився стан хвори. (табл. 8)
Дані бімануальних досліджень Таблиця №8.
| С И М П Т О М И | Основна група | Контрольна група |
| Зниження болючості матки | 6,10±0,24 р<0,01 | 8,33±0,33 |
| Зниження болю інфільтрації додатків | 6,21±0,92 р<0,01 | 10,75±0,41 |
| Зменшення набряку , інфільтрації параметрію | 5,66±0,81 р<0,01 | 9,46±0,38 |
Про позитивний ефект УФОаК на перебіг неспецифічного гнійно-запального процесу додатків матки ,окрім клінічних симптомів ,свідчили й сприйнятлі зміни показники перифтичної крові . Характерно ,що лейкоцитоз різного ступеню проявляється вже в перші години захворювання і знижувався з приненням гострих явищ.
|
|
|
При аналізі вмісту лейкоцитів в периферичній крові виявилась наступне : при госпіталізації вміст лейкоцитів вище норми зареєстровано у 52(63,69%) ,з них у основній групі -35(64,2%) ,а контрольній-17(69,23%).Зміни лейкоцитозу в динаміці лікування представлено в табл. 9
Рівень лейкоцитів в крові хворих гнійно-запальними
процесами додатків матки. Таблиця №9.
| Група | При поступленні | На 6 добу | На 12 добу | При виписці |
| Основна | 12,7±1.6 р<0,01 | 8,8±0,6 р<0,05 | 7,8±1,2 р<0,05 | 6,7±0,2 р<0,01 |
| Контрольна | 12,9±1,1 | 10,0±0,7 | 8.9±0,7 | 8,7±0,9 |
Явні зміни лейкоцитарної формули крові при госпіталізації в 41(51,67%),з них 30(55,22%) в основній та 11(46,15%) в контрольній групі. Терміни нормалізації лейкоцитарної формули (табл. 10):
Показники переферичної крові на 12 добу
з моменту лікування Таблиця №10.
| Показники крові | Основна група | Контрольна група |
| Лейкоцити х 10/9 л | 5,90±0,01 | 8,51±0,32 |
| Сегментоядерні % | 51,77±3,32 | 64,63±3,55 |
| Лімфоцити % | 37,77±3,10 | 22,36±2,86 |
| ШОЕ мм/год | 8,45±1,20 | 21,54±4,96 |
|
|
|
Вивчення в динаміці ШОЕ в обох групах виявило ,що зниження до нормальних показників спостерігалося в стаціонарі лише в основній групі 6,961+1,2;p-0,05.
При аналізі лабораторних даних гормонального фону виявлено гормональну перебудову з нормалізацією концентрації естрадіола ,підвищення рівня ФСГ ,тенденціядо зниження тестостерону в сироватці крові ,що свідчить про покращення функуіонального стану яєчників ,що мабуть ,пов’язано з нормалізацією регуляторних взаємовідносин між яєчником і передньою дольою гіпофіза.
Дата добавления: 2019-09-02; просмотров: 154; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!