Реалізація Конституції України в судовій діяльності.
Судова система України складається з двох ланок: судів загальної та конституційної юрисдикції. Ці ланки передбачені розділом VIII Конституції України, і таким чином реалізують положення, які закріплені в цьому розділі. Перші з них представлені системою судів, що формуються відповідно до законів та Конституції України, а єдиним органом конституційної юрисдикції є Конституційний Суд України. Але незважаючи на таке розмежування вони діють на основі законів України та Конституції України, і здійснюючи свої повноваження застосовують Конституцію таким чином:
- Конституційний суд України дає офіційне тлумачення Конституції України;
- вироки суду виносяться на основі положень, які охарактеризовують основні засади діяльності суду;
- громадяни та інші особи звертаються до суду за захистом своїх порушених конституційних прав та свобод, посилаючись на норми Конституції України;
- суди загальної юрисдикції в межах своєї компетенції дають роз'яснення Конституції;
- суди у своїй діяльності керуються Конституцією та іншими законами, які прийняті на її основі тощо.
Так, реалізація Конституції судами України здійснюється різними способами, але основними з них є реалізація норм за допомогою розгляду справ, щодо захисту порушених прав та свобод особи або держави (реалізація статті 8 та статті 55 Конституції України),а також при тлумаченні Конституції (реалізація норм статті 57 та 150) «Відповідно до статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції є нормами прямої дії»[10]. Звернення до суду для захисту конституційних прав та свобод людини і громадянина гарантується безпосередньо на підставі Конституції.
|
|
|
Положення про пряму дію норм Конституції має особливе значення для судової діяльності, оскільки на підставі цього кожен може звернутися за допомогою до суду, посилаючись лише на норми Конституції України. А також це положення діє для судів у тому сенсі, що вони у своїй діяльності мають безпосередньо керуватися цими нормами, навіть за наявності закону, який би суперечив цим конституційним нормам. А також, положення про пряму дію норм Конституції має змінити стереотипне ставлення до неї, як до декларації "політико-правового документа", але в самій Конституції проголошено і закріплено принцип верховенства Конституції, її пріоритет у правовій сфері. На цьому принципі має будуватись вся юридична система, включаючи і діяльність судової влади.
|
|
|
У пункті 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 "Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя" від 1 листопада 1996 року, зазначається, що оскільки Конституція України має найвищу юридичну силу, а її норми є нормами прямої дії, суди при розгляді конкретних справ мають оцінювати зміст будь-якого закону чи іншого нормативно-правового акта з точки зору відповідності Конституції в усіх необхідних випадках, застосовувати Конституцію як акт прямої дії.
Судові рішення мають ґрунтуватися на Конституції, а також чинному законодавстві, якщо воно не суперечить їй. Однак слід констатувати, що реалізація судами положень Конституції знаходиться на незадовільному рівні. Основними причинами постановлення незаконних і необґрунтованих судових рішень є порушення судами норм процесуального та матеріального права. Таке застосування, серед іншого, викриває проблему відсутності ґрунтовних наукових досліджень питань реалізації судами норм та принципів Конституції України. Реалізація судами норм Конституції ускладнюється і деякими недоліками в законодавстві. Так, відповідно до закону України "Про Конституційний Суд України" Верховний Суд виступає суб'єктом права на конституційне подання щодо конституційності законів, інших правових актів Верховної Ради України, актів Президента України, актів Кабінету Міністрів України, правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, а також виступає суб'єктом права на конституційне подання щодо офіційного тлумачення Конституції та законів України. Інші судові органи не є суб'єктами права на конституційне подання.
|
|
|
Натомість, стаття 83 Закону України "Про Конституційний Суд України", встановлює, що "у разі виникнення у процесі загального судочинства спору щодо конституційності норм закону, яка застосовується судом, провадження у справі зупиняться"[11]. За таких умов відкривається конституційне провадження у справі і розглядається Конституційним судом України невідкладно. З цього випливає, що суди загальної юрисдикції можуть бути ініціаторами звернення до Конституційного суду України.
У разі неможливості судів загальної юрисдикції здійснювати судовий захист прав і свобод громадян, він має бути здійснений Конституційним Судом України. Тому, з метою забезпечення оперативності та ефективності судового захисту слід надати право судам загальної юрисдикції звертатися до Конституційного суду України безпосередньо.
|
|
|
Таке право судів видається доцільним ще й тому, що громадяни та юридичні особи не є суб'єктами права на конституційне подання з питань конституційності законів та інших нормативно-правових актів України, які зазначені в пункті 1 статті 13 Закону України "Про Конституційний Суд України".
Виходячи з усього вище сказаного можна зробити висновок, що для подолання перешкод у реалізації Конституції України судами України необхідно створити чітку систему законодавства, виробити чітке тлумачення норм Конституції для їх однозначного та правильного застосування, розробити наукові аспекти питання реалізації Конституції судами України, а також створити інші необхідні умови для її реалізації.
Отже, реалізація конституційних норм судами України є ще одним аспектом поняття реалізації основного закону держави, який потребує подальшої розробки та вивченню.
Дата добавления: 2019-09-02; просмотров: 65; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!