Індивідуально-психологічні особливості і професійні здібності
Курсова робота
на тему:
ПСИХОДІАГНОСТИКА В ПСИХОЛОГІЧНІЙ ПРАКТИЦІ
План
1. Психодіагностика і профорієнтаційна робота психолога.
2. Індивідуально-психологічні особливості і професійні здібності
3. Здійснення заходів профвідбору, професіографія
4. Методи професіографії
5. Критерії успішності професійної діяльності
6. Професійне консультування
Висновки
Використана і рекомендована література
Вступ
Професійна орієнтація є складною науково-практичною системою роботи. її інформаційну і методичну основу складають глибокі знання змісту і умов професійної діяльності, правильні уявлення про вимоги професій до психофізіологічних та особистісних якостей людини, психодіагностична оцінка індивідуально-психологічних особливостей людини, порівняння отриманих результатів з вимогами різних видів діяльності. Відсутність знань про психологічний зміст професій може мати негативні наслідки при виборі чи зміні професії, проведенні профконсультації чи профвідбору. Тому потреби практичної профорієнтації викликають сьогодні значний інтерес до психологічного вивчення професій і вимагають підготовки необхідних кваліфікованих кадрів.
Психодіагностика та профорієнтаційна робота психолога
Під профорієнтацією розуміється науково обґрунтована система форм, методів і засобів впливу на тих, хто навчається, з метою раціонального розподілу, ефективного використання на робочому місці на основі об'єктивної оцінки і врахування здібностей та інших індивідуально-психологічних властивостей.
|
|
|
Професіограми та психограми є важливими засобами профорієнтаційної роботи. Основними її напрямами (структурними елементами) є: професійна інформація, професійна консультація, професійний відбір і професійна адаптація.
Виходячи з мети розділу, в нашу задачу не входить аналіз всіх складових професійної орієнтації, тому ми зупинимося тільки на окремих її складових - професійно-психологічному відборі (ППВ) та професійному консультуванні.
Поняття ППВ в психології праці.
Професійний психологічний відбір є комплексом заходів, які сприяють раціональному розподіленню молоді за спеціальностями, комплектуванню навчальних закладів студентами та забезпечують відповідність психологічних якостей особистості військового спеціаліста вимогам військово-професійної діяльності. ППД - частина професійно-психологічного відбору, який включає в себе також аналіз моральних якостей, біографічних даних, оцінку стану здоров'я, освіти, професійної та фізичної підготовленості.
В основі ППВ лежить оцінка індивідуальних психологічних особливостей особистості з метою встановлення ступеня їх відповідності вимогам конкретної спеціальності або групі схожих спеціальностей, тобто в проблемі психологічного відбору виявляються особи, які не справляються з обов'язками після навчання, коли помилка спеціаліста, яка припущена в зв'язку з невідповідністю вимогам професійної діяльності, пов'язана з великими моральними або матеріальними збитками, загрожує життю людей, при високій вартості навчання і за наявності інших подібних обставин.
|
|
|
Необхідно підкреслити, що на сьогодні існують як практика відбору на окремі спеціальності, так і система раціонального розподілу по групах схожих спеціальностей. При проведенні профвідбору, на відміну від заходів раціонального розподілу, прогнозується придатність кандидата до однієї спеціальності. При раціональному розподілі прогнозується відповідність кандидата вимогам декількох основних груп спеціальностей. З цією метою, крім того, широко використовуються методи інженерної психології, які вирішують задачу пристосування технічних систем до психологічних характеристик людини. Значна роль вдосконалення навчання, спеціальної та психологічної підготовки особистості.
|
|
|
Основними принципами, які зумовлюють розв'язання проблем психодіагностики, є діяльнісний підхід до аналізу психічних явищ; комплексний, системний підхід до оцінки індивідуально-психологічних особливостей; динамічності (пролонгованорті) та активності відбору. ППВ є одним з напрямків роботи по підвищенню якості навчальної діяльності і проводиться, перш за все, в інтересах забезпечення максимальної ефективності функціонування складних технічних систем, які обслуговуються і керуються людиною.
Практичне здійснення заходів ППВ і розподілу за спеціальностями дозволяє поліпшити якість комплектування організацій спеціалістами, скоротити терміни навчання, підготовки і тренування, знизити відсів з учбових підрозділів та підвищити продуктивність групи, укомплектованої з урахуванням психологічної сумісності.
Необхідність ППВ зумовлена:
♦ високими вимогами до здібностей людини при включені її в складні системи типу «людина - техніка»;
♦ значимістю помилок, допущених в процесі праці (аварії, катастрофи тощо);
♦ необхідністю зниження економічних збитків внаслідок невідповідності людини вимогам професії;
|
|
|
♦ несприятливим впливом на психологічний клімат колективу будь-якого випадку порушення технологічної дисципліни.
Необхідно зазначити, що професійна придатність - імовірнісна характеристика, що відображає можливості людини щодо оволодіння певною спеціальністю. При профвідборі професійна придатність оцінюється за критеріями:
1. Медичні показники. Головна увага звертається на протипокази, які можуть призводити до зниження надійності в роботі та сприяти розвиткові професійних захворювань.
2. Відбір за даними освітнього цензу.
3. Психологічний відбір. Призначений для виявлення осіб, які за своїми здібностями та індивідуально-психологічними властивостями відповідають вимогам, що пред'являються специфікою навчання і діяльністю за конкретною спеціальністю.
Етапи ППВ.
Перший етап. На цьому етапі здійснюється аналіз професійної діяльності та її вимоги до індивідуально-психологічних властивостей людини. Основним завданням першого етапу є виявлення психологічної структури діяльності та здійснення її професіографічного аналізу. Виокремлюються ті характерні властивості структури особистості, які пов'язані з психологічними та фізіологічними особливостями робочого процесу, тобто з визначення мети і критеріїв відбору.
Другий етап полягає у створенні методики дослідження, яка відтворює діагностику необхідних професійно важливих якостей, що визначають успішність виконання діяльності.
Третій етап. На третьому етапі здійснюється аналіз результатів відбору, корекція критеріїв, методів, складається прогноз щодо успішності подальшого опанування професією з боку обстежуваних.
Індивідуально-психологічні особливості і професійні здібності
Прогнозування успішності діяльності спеціалістів не можливе без вивчення і оцінки професійно важливих індивідуально-психологічних особливостей. Розмаїття індивідуально-психологічних і біологічних якостей інтегрується в неповторності людини, що відображається в понятті «індивідуальність».
Індивідуальність - це не просто сума індивідуальних відмінностей, а система властивостей та якостей, що забезпечує цільність і автономність особистості людини. ППВ заснований на системній, комплексній оцінці людини як біосоціальної істоти. Очевидна необхідність узагальнюючих уявлень про сукупність властивостей індивідуальності, які повинні служити орієнтиром при оцінці окремих індивідуальних особливостей. Професійна придатність визначається всією сукупністю властивостей індивідуальності, але переважне значення має рівень поведінки і діяльності, що поєднує соціально-психологічні та психофізіологічні показники. В контексті аналізу структури індивідуально-психологічних особливостей найважливіше значення має концепція особистості, в якій фіксуються перш за все соціальні риси людини. Реальним базисом особистості є суспільні за своєю природою відношення до світу, які реалізуються в системі її різноманітної діяльності, яка має різні мотиви. Ієрархія діяльності є ядром особистості. Головна визначна ознака властивостей особистості - це їх віднесення не до окремих дій та операцій, а до діяльності або системи діяльності суб'єкта.
При проведенні психологічного відбору оцінюються психологічні та психофізіологічні властивості: особливості мотиваційної сфери, характеру, інтелектуальної та сенсорної організації, психомоторики, властивості нервової системи, темперамент.
Соціально-психологічне вивчення передбачає оцінку моральних якостей особистості, суспільної та трудової активності, військово-професійної спрямованості, умов виховання і розвитку, особливостей спілкування і поведінки в колективі. Психофізіологічне обстеження включає вивчення властивостей нервової системи, темпераменту, пізнавальних психічних процесів (інтелектуальних особливостей), психомоторики, емоційно-вольових якостей та рівня нервово-психічної нестійкості.
При визначенні професійної придатності часто оперують поняттям «здатність». В.Д.Шадриков, аналізуючи проблему професійних здатностей, визначає їх як сформовані на підставі задатків індивідуально-психологічні особливості, які відрізняють одну людину від іншої, від яких залежить можливість успіху в діяльності. Таким чином, здатність - це інтегральне поняття, яке відображає характеристики системи психічних властивостей та якостей суб'єкта у їх співвідношенні з успішністю діяльності, яка виражена продуктивністю праці, якістю продукції, безпомилковістю дій, швидкістю оволодіння новими знаннями, навичками та іншими показниками. Здатності іноді розглядаються як уся сукупність індивідуально-психологічних особливостей, але такий підхід розмиває контури проблеми здібностей, ускладнює її продуктивний науковий аналіз.
В.Д.Шадриков включає в склад здібностей індивідуальні особливості пізнавальних психічних процесів і психомоторики. В основі дій та операцій, які складають діяльність, лежить формування функціональних систем. Особливості функціональних систем, що реалізують діяльність, складають сутність концепції здібностей. У зв'язку з цим здібності можна визначити як характеристики продуктивності функціональних систем, що реалізують той чи інший психічний процес. Здібності мають складну структуру, яка не є сумою властивостей. Останні складають систему, в якій окремі індивідуально-психологічні особливості взаємопов'язані, що визначає кінцевий результат діяльності. Це відображається частково в феномені компенсації та створенні індивідуального стилю діяльності. Компенсація виникає при недостатньому розвитку визначених компонентів здібностей, коли результат діяльності був досягнутий за рахунок інших високорозвинених якостей.
Під індивідуальним стилем діяльності розуміють закономірно організовану систему операцій діяльності, значимо пов'язану з деякими нейродинамічними та психодинамічними властивостями і найбільш ефективну для досягнення об'єктивно цінного результату діяльності. Індивідуальний стиль створюється тільки при наявності достатньої мотивації до діяльності. Необхідно підкреслити, що компенсація та індивідуальний стиль діяльності можуть забезпечити ефективність роботи лише у визначених межах, тому що їх можливості обмежені рівнем продуктивності відповідних функціональних систем. Здібності формуються і розвиваються в діяльності, в процесі освоєння якої здійснюється перебудова психологічної та психофізіологічної структури операцій. Функціональні системи можуть співвідноситись з вузьким видом діяльності (спеціальна здібність) або із широким їх спектром (загальні здібності). Сумісність взаємодіючих та доповнюючих одна одну здібностей розуміється як обдарованість. Задатки визначають можливість, швидкість та легкість формування здібностей. Сутність задатків може бути зведена до анатомофізіологічних особливостей зон кори мозку і підкоркових утворень, які включаються в функціональну систему діяльності. На основі одних і тих самих задатків можуть формуватися різні здібності.
Дата добавления: 2019-09-02; просмотров: 758; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!