Методика №2. Тест «моя самостійність»
| 1. Прізвища учнів | Нараховані бали | Рівень розвитку самостійності |
| 2. Бабинець Руслан | 26 | Високий рівень |
| 3. Василюк Наталія | 16 | Середній рівень |
| 4. Галайко Осександр | 14 | Середній рівень |
| 5. Гнітецький Роман | 24 | Високий рівень |
| 6. Калинюк Анастасія | 12 | Середній рівень |
| 7. Коломийчук Ольга | 8 | Низький рівень |
| 8. Мельниченко Оксана | 26 | Високий рівень |
| 9. Малинчук Ігор | 6 | Низький рівень |
| 10. Савицька Інна | 16 | Середній рівень |
| 11. Сидоренко Олексій | 12 | Середній рівень |
| 12. Чернецький Сергій | 8 | Низький рівень |
| 13. Шевчик Валентина | 22 | Високий рівень |
| 14. Яровий Вадим | 18 | Середній рівень |
Під час обробки результаті проведеної методики, було виявлено, що такі учні як Бабинець, Руслан, Гнітецький Роман, Мельниченко Оксана і Шевчик Вадим отримали високий бал рівня самостійності. Під час якісного аналізу результатів відповідей даних учнів було виявлено, що вони як правило обирають відповіді які вказують на їх самостійність, а саме наголошують на відстоювання самостійної думки, розраховуючи на свої сили і керуючись своїми принципами.
Посередній рівень самостійності в навчально-виховному процесі отримали такі учні: Василюк Наталія, Галайко Олександр, Калинюк Анастасія, Савицька Інна, Сидоренко Олексій та Яровий Вадим. В своїх твердженнях вони керувалися не тільки самостійними твердженнями, але й іноді звертали свою увагу на думку інших (батьків, вчителів, однолітків). Самостійність у даних учнів розвинена на середньому рівні, так як вони потребують прямого або прихованого контролю з боку інших, хоча і намагаються, іноді, проявляти самостійність.
|
|
|
Коломийчук Ольга, Малинчук Ігор та Чернецький Сергій отримали низький показник рівня сформованості самостійності, тим самим показавши потребу в постійному підкорянні лідеру. В якісному варіанті обробки результатів даної методики ми бачимо що учні в більшості варіантів схиляються до думки батьків, вчителів або однокласників у будь-якій справі, що може свідчити як про низький рівень їх самостійності так і про низький рівень їх самооцінки, що потребує більш детального вивчення та коригування.
Методика №3. Оцінка рівня домагань Ф. Хоппе.
Після проведення психодіагностичної методики було отримано результати які занесені до таблиці.
| Прізвища учнів | Питання ряду чисел 1-12. | Питання ряду чисел з буквами 1-12(а). | + за вибори учнів складних завдань після невиконаних простих (макс. 12). |
| Бабинець Руслан | 7+; 5-; | 4+; 8-; | 4 спроби |
| Василюк Наталія | 8+; 4-; | 4+; 8-; | 3 спроб |
| Галайко Осександр | 8+; 4-; | 5+; 8-; | 4 спроби |
| Гнітецький Роман | 7+; 5-; | 3+; 9-; | 1 спроба |
| Калинюк Анастасія | 5+; 7-; | 2+; 10-; | 7 спроб |
| Коломийчук Ольга | 6+; 6-; | 3+; 9-; | 5 спроб |
| Мельниченко Оксана | 9+; 3-; | 5+; 7-; | 2 спроб |
| Малинчук Ігор | 8+; 4-; | 3+; 9-; | 3 спроб |
| Савицька Інна | 7+; 5-; | 2+; 10-; | 4 спроби |
| Сидоренко Олексій | 10+; 2-; | 7+; 5-; | 1 спроб |
| Чернецький Сергій | 8+; 4-; | 3+; 9-; | 3 спроб |
| Шевчик Валентина | 3+; 9-; | 0+; 12-; | 7спроби |
| Яровий Вадим | 6+; 6-; | 3+; 9-; | 4 спроб. |
|
|
|
З отриманих результатів ми бачимо, що учні не завжди справлялися правильно з поданим завданням, однак в даній методиці це не є головним, так як головною складовою цієї методики не є вимір загальної ерудиції учнів 4 – Б класу. Основним показником за даною методикою являється рівень домагань в цьому випадку прагнення дітей відповісти на складніше завдання після неправильної відповіді (або не повної) на просте запитання.
В даній методиці не враховувалися перехід від неправильних складних завдань до простих, а лише перехід від простих неправильних до складних дані переходи зазначені в останньому стовпчику.
З поданих результатів ми бачимо, що рівень домагань учнів залежить від їхньої ерудованості. Ми бачимо, що більшість учнів (окрім Гнітецького Ромна, Шевчик Валентина, Яровий Вадим) кожного разу (або майже кожного разу) після неправильних відповідей переходили до складніших завдань, що може визначати їхній стійкий завищений рівень домагань. Учні ж які рідше обирали складніші завдання після невиконаних простих проявляють більш адекватніший рівень домагань. Повністю адекватний рівень домагань можна виявити лише в учня Сидоренко Олексія який спочатку, по черзі вирішував прості завдання, а потім перейшов до складних, за рівень переходів отримав один бал за перехід від легкого останнього завдання, яке він виконав не повністю і перейшов до складних.
|
|
|
В загальному бачимо високі показники рівня домагань в учнів 4- Б класу, що може бути причиною неадекватної самооцінки в бік завищення, або стійкості пізнавальних інтересів учнів. В будь-якому випадку завищений рівень домагань свідчить про неправильний виховний вплив з боку вчителя молодших класів, що до адекватності рівня домагань і самооцінки учнів досліджуваного класу.
Якщо ж розглянути наступну тенденцію переходу учнів від одного рівня складності питань до іншого, тобто від складних до простих то ми побачимо картину в якій майже не зберігається перехід від складних завдань до простих, а тільки після двох-трьох невдач у складних запитаннях учні починають переходити до простих завдань, а подекуди залишаються вирішувати складні завдання і надалі. Це також свідчить про завищений неадекватний рівень домагань учнів так як вони не в змозі оцінити ситуацій невдачі. Деякі учні звичайно швидше зорієнтовуються на успіх після неуспішності, проте більшість, звичайно, намагається продовжувати вирішувати складні переоцінюючи свої можливості або не розуміючи складності цих завдань.
|
|
|
Дата добавления: 2019-09-02; просмотров: 73; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!