Конформність як прояв соціальної поведінки.
Одну з найочевидніших і прямих форм соціальної поведінки, яка з'являється під впливом групового тиску, реального чи уявного,становить собою конформність. Часто вона означає, що ми слідуємо певним нормам і стандартам, які диктують нам, як треба поводитись в тій чи іншій ситуації. В цьому полягає позитивна функція конформності. Можна вважати конформність негативною, коли вона придушує самостійне мислення і творчість, коли веде до шкідливих дій.
Уявіть собі - ви з'являєтесь в психологічній лабораторії для експерименту з вивчення сприймання. Приєднуєтеся до інших семи студентів, які вже сидять в кімнаті, і дослідження починається. Вам демонструють відрізки ЗО см завдовжки і просять серед трьох інших знайти тотожний зразку. Правильна відповідь — відрізок А, це очевидно, і тому ви здивовані, коли перша особа в групі обирає Б. "Поганий зір, - думаєте ви, - помилився десь на 5 см". Друга особа також обирає Б. "Що за дурниці?" - спантеличено реагуєте ви. Коли п'ята особа називає Б, ви починаєте сумніватися у собі. Шостий та сьомий учасники також обирають Б, і ви хвилюєтесь за свій зір. Експериментатор дивиться на вас - ваша черга. Що зробите ви: будете керуватися очевидним фактом, чи колективним судженням?
Так проводились експерименти з дослідження конформності Сім "короткозорих" студентів були спільниками автора. С. Еш прагнув дізнатися, що робитимуть люди, коли група одностайно суперечить очевидним фактам. Він встановив, що коли люди самостійно оцінювали довжину ліній, то майже завжди були точними. Проте в групі лише 20 % піддослідних залишалися незалежними в усіх серіях, нерідко навіть вибачаючись за незгоду перед групою. Третина погоджувалася з неправильним рішенням групи більше, ніж в половині випадків. Решта погоджувалася принаймні інколи. Три чверті виявили конформність з групою хоча б один раз. Конформісти і незалежні (нонконформісти) здебільшого почували себе невпевнено, незважаючи на обране рішення. Один учасник зізнався: "Я почував себе приголомшеним, ізольованим, як покидьок серед інших".
|
|
В ході тривалих досліджень (протягом десятиліть) було виявлено, що чимало людей в групі відмовляються від особистих поглядів, переконань, погоджуються з безглуздими поняттями та ідеями, з якими б вони ніколи не погодилися, якби були самі. Чому? Люди чинять так через декілька причин:
1.Ототожнення з групою. Людина може погоджуватися тому, що вона ідентифікує себе з членами групи і хоче походити на них ставленнями, поведінкою, одягом тощо. Скажімо, якщо всі ваші друзі палять цигарки, ви, незважаючи на розуміння шкідливості цієї звички, можете відчути спокусу бути як всі.
|
|
2. Бажання бути точним.Ви цілком переконані в тому, що слово "незбагненний" пишеться з двома літерами "н", але ваші однокурсники наполягають, що з одним. Ви можете виявити конформність на тій підставі, що вони, оскільки їх більше, мабуть, краще знають, ніж ви, і всупереч бажанню чинити правильно ви припуститесь помилки. Якщо людина вірить, що у групи є особливі здібності, вищі за її власні, вона більшою мірою схильна до конформності у ставленні до групових думок. Але більшість зовсім не обов'язково буває правою.
3. Бажання особистого виграшу.Під груповим тиском ви можете поступитися для того, щоб утримати чи набути дещо для вас цінне: місце навчання чи роботи, стипендію, премію, перемогу на виборах тощо.
4. Бажання подобатися, страх бути непопулярним.Чимало людей розуміють, що незгода з групою може зробити їх непопулярними. Група володіє багатьма способами контролю над своїми членами. Якщо одна особа в групі обере протилежний шлях, відхилиться всупереч груповій думці, то група спочатку спрямовує свою енергію на те, щоб переконати цю людину у необхідності бути такою, як всі. Якщо шлях переконання "по-доброму" не спрацьовує, група може стати ворожою. Якщо не допомагає слабка ворожість, група може підсилити її інтенсивність і почати ізолювати, карати, повністю відкидати того, хто проти.
|
|
5. Бездумність. Існує різниця між розумною і бездумною поведінкою. Більшість часу люди виявляють конформність тому, що не думають. Просто продовжують робити те, що робили раніше. Коли особистість керується розумом, вона усвідомлено приймає рішення, намагаючись зрозуміти ситуацію або зосередитись на своїх задачах. Коли людина поводиться бездумно, то сприймає події і ідеї некритично, не слухає інших, її дії продиктовані звичкою.
6. Особистість проти ситуації. Деякі риси особистості призводять до того, що ті, хто ними наділені, більше за інших бояться опиратися груповому тиску. Які ж це риси? Йдеться про низьку самоцінність, ригідність і потребу в суспільному схваленні. Такі люди більш схильні до конформності, ніж володарі протилежних властивостей - пластичності, самодостатності, високої самоцінності.
Нерідко конформність залежить від ситуації в групі та від причин, через які людина хоче бути конформною. Адже всі деякою мірою конформні щодо правил праці, звичок друзів, стандартів значущої групи. Підлітки можуть щосили прагнути не бути конформними до батьківських цінностей і в той же час бути по-невільницькому конформними до своїх друзів. Отже, конформність - не просто справа приєднання до гурту, а справа особистого вибору - усвідомленого чи неусвідомленого.
Дата добавления: 2019-09-02; просмотров: 120; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!