Значення часто вживаних фразеологізмів
Бебехами годувати — бити кого-небудь.
Втерти носа — показати або довести свою перевагу над ким-небудь.
Не бий лежачого — 1. який не потребує великої затрати праці, великого напруження; 2. безвідповідальний, нероба.
Байдики бити (байди, гандри) — бути без діла, весело проводити час; розважатися.
Битися як риба об лід — жити в тяжких матеріальних умовах, переборюючи нестатки, злидні і т. п.
Бог (Господь) приніс — хто-небудь з'являється, приходить.
Брати в руки (кого-небудь) — підкоряти своїй волі, примушувати.
Брати на кпини (глум) — насміхатися, глузувати з кого-небудь.
Бути (стати) у пригоді — 1. допомагати кому-небудь; 2. виявитися потрібним, необхідним.
Валитися від вітру — бути знесиленим, виснаженим.
Аж виляски пішли — дуже сильно, з лунким звуком.
Витрішки продавати — вештатися без діла, бездумно роздивлятися що-небудь.
Потупити очі в землю — дивитися вниз від сорому, ніяковості. Хоч відбавляй — багато.
Відлягло від серця — відчути полегшення, спокій.
Володіти собою — триматися врівноважено, спокійно.
Ганяти вітер по вулицях — проводити час у розвагах, нічим не займатись.
Світла голова — розумна людина.
Гризти граніт науки — наполегливо оволодівати знаннями.
Дивитися косо (на кого-небудь) — виявляти підозрілість.
Доскочити лиха — потрапити в скрутне становище.
З відкритою душею — щиро, радісно.
На всі заставки — скільки є сили.
|
|
|
Зміряти очима — пильно, уважно оглянути кого-небудь. Кипіти в руках — вправно, швидко виконувати, здійснювати.
Не клади пальці в рот — бути обережним з кимось.
З перших кроків — спочатку.
Без ладу і складу — погано, безладно.
Мати рацію — бути правим.
Надути губи — сердитись, ображатись.
Ні пава ні ґава; ні до села ні до міста; ні те ні се — той, хто у своїх поглядах відійшов від одних і не пристав до інших.
Ще б пак — вживання для підтвердження чого-небудь.
Пахне смаленим — загрожує кому-небудь або передбачається небезпека.
Підбивати клинці — залицятися.
Аж зорі побачити — у великій кількості, дуже.
Покласти руку на серце — щиро, відверто.
Порости мохом — давно минути, забутися.
Їсти не просить — що-небудь комусь не заважає, не завдає турбот.
В кишені пусто — хто-небудь не має грошей.
Радувати око — приємно вражати, вабити кого-небудь поглядом.
Нечиста рука — безчесна, непорядна людина.
Зірок з неба не хапати — хто-небудь не відзначається неабиякими здібностями.
Убитий горем — засмучений, пригнічений, сильно засмучений.
Совість прокинулася — хто-небудь хоче стати чесним, справедливим.
Слово за слово — поступово, мало-помалу говорячи.
|
|
|
Слово в слово — точно, без будь-яких змін.
Слово не розходиться з ділом — виконувати обіцяне.
Позичати у Сірка очі — втратити почуття сорому.
Додаток Б
Походження деяких фразеологізмів
Альфа і омега
В одному з біблійних текстів Господь говорить: «Я є альфа і омега, початок і кінець». Альфа — перша, а омега — остання букви грецького алфавіту. Тому цей вислів і означає початок і кінець; сутність, основу, найголовніше.
Ахіллесова п'ята
Легенди розповідають, що морська богиня Фетіда, бажаючи зробити свого сина Ахілла безсмертним і невразливим для ворожих стріл, скупала його у водах священної річки Стікс. Та, купаючи сина, вона тримала його за п'ятку, якої не торкнулася вода. Отже, п'ятка залишилася незахищеною.
В одному з боїв стріла, спрямована рукою Аполлона, вразила в п'яту Ахіллеса. Від цього він і загинув.
З того часу будь-яке слабке, вразливе місце в людини називають ахіллесовою п'ятою.
Бабине літо
В останні ясні і теплі дні осені, які бувають на Україні у кінці вересня — на початку жовтня, на полях та в лісах літає багато павутиння, що його сплітають різні павуки. Цей період називають «бабине літо». Чому? Бо воно й справді схоже на літо, тільки коротке.
|
|
|
Наші предки створили багато казок про Бабу-ягу. Вони вважали, що цієї чудової пори осені у повітрі літає Баба-яга у ступі й розкидає павутиння.
Від казкової баби й походить перша частина фразеологізму «бабине», а друга — «літо» — означає літаюче павутиння.
Барон Мюнхаузен
Анекдотичні оповідання про надзвичайні пригоди і мандри німецького барона фон Мюнхаузена були відомі дуже давно. Особливо популярним стало ім'я Мюнхаузена після того, як у 1785 році з'явилася книга німецького письменника Еріха Распе «Пригоди барона Мюнхаузена».
Відтоді баронами Мюнхаузенами стали називати занадто хвалькуватих людей, що постійно фантазують і прибріхують, втрачаючи при цьому почуття міри.
Берегти як зіницю ока
Це всім відоме порівняння неодноразово трапляється у Біблії, наприклад, у книзі притч Соломона: «Збережи заповіді мої — і будеш живий, і вчення моє — як зіницю очей твоїх».
Його значення — пильно зберігати, старанно доглядати, охороняти що-небудь або кого-небудь.
Березова каша
Ще за часів Київської Русі дітей навчав грамоти дяк. Коли закінчувався якийсь період навчання, то це було значною подією у житті учня і його батьків. Саме тому цю подію урочисто відмічали: варили великий горщик смачної каші і відносили учням. Після уроків починався веселий бенкет. Звичай цей протягом історії зазнав чималих змін, породивши у сучасній мові слово «однокашник», що означає «товариш по навчанню».
|
|
|
Не всім під силу буває та чи інша справа, не кожній дитині вистачає сили волі, охоти, щоб успішно вчитись, тому не тільки корисні властивості каші були потрібні, а інколи застосовували метод «фізичного виховання». Дітей карали за якусь провину березовими різками. Звідси й пішов жартівливий вислів дати «березової каші».
Біла ворона
Цей фразеологізм налічує майже дві тисячі років. Увійшов він у всі мови світу. А вперше використав його римський поет Ювенал: «Доля наділяє царство рабам, полоненим... тільки щасливців таких менше, ніж білих ворон».
Уживається цей вираз для характеристики людини, яка вирізняється серед інших своєю поведінкою, зовнішнім виглядом.
Блудний син
У Євангелії розповідається про блудного сина. Він розтратив на чужині все, що мав, бо жив, не задумуючись ні про що. Бідний, хворий, повернувся він додому. Але батько зустрів сина з радістю, одягнув, нагодував.
Вираз «блудний син» вживається на позначення людини, що розкаялася у своїх гріхах.
Видно пана по халявах
Раніше в Україні належність людей до майнових станів розрізнялась за кольором чобіт. Червоні чоботи носили багаті люди. Жовті — люди середнього достатку. А найбідніші мали чорні чоботи, а то й зовсім були безчобітними.
Ті, хто хотіли відрізнитися від зовсім бідних, носили чоботи двох кольорів. Нижня частина була чорна, а халяви жовті або червоні. Коли чоботи зношувались, пришивали нову нижню частину чобіт (її називали пришва). Комбіновані чоботи були дешевшими від нових, жовтих чи червоних. Цих панів справді було видно по халявах.
Сьогодні вислів «видно пана по халявах» вживається, коли мова йде про того, хто виказує своє чванство, хвалькуватість.
Зустрічати хлібом-сіллю
Хліб і сіль у наших предків були знаком чистоти і благородства намірів. І не дивно, що їх здавна сприймали як єдине ціле. Хлібосольними господарями називали людей, які вміли приймати гостей.
З часів Київської Русі дожив урочистий ритуал зустрічати хлібом-сіллю шанованих людей. Звичай зустрічати гостей хлібом-сіллю — символ доброзичливості нашого народу.
Дата добавления: 2019-09-02; просмотров: 178; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!