Організація, зміст і перевірка ефективності експериментального дослідження
Дослідно-експериментальна робота здійснювалася на базі у Капустинській ЗОШ І-ІІ ступенів Чортківського району Тернопільської області. У педагогічному експерименті взяло участь 48 учнів 4-х класів. Експериментальний й контрольний класи добиралися з однаковим складом і рівнем мовної підготовки учнів.
Дослідження проводилося поетапно.
На першому етапі (І семестр 2007-2008 рр.) вивчався стан проблеми збагачення мовлення молодших школярів фразеологізмами, різними за структурою та тематикою, в педагогічній теорії та практиці; здійснювався аналіз лінгвістичної літератури з обраної теми, визначалися вихідні позиції дослідження, об’єкт, предмет, гіпотеза, основні напрями і завдання; було окреслено питання, що потребують подальшого розв’язання.
На другому етапі (ІІ семестр 2008-2009 рр.) визначено потенціал фразеологічного матеріалу щодо формування культури спілкування молодших школярів; вивчався стан роботи в школі над збагаченням мовлення учнів фразеологізмами, за допомогою анкетування вчителів і тестування учнів; визначилися завдання для дослідного навчання; створювалася програма з культури спілкування на фразеологічній основі; розроблялася система фразеологічних вправ і завдань з урахуванням фразеологічного мінімуму для учнів 4-х класів і набутих у ході виконання вправ умінь. Було проведено констатувальний зріз, аналіз його результатів, здійснено пошук можливостей проведення фразеологічної роботи.
|
|
|
На третьому етапі (2008-2009 рр.) проводилася дослідно-експериментальна робота відповідно до розробленої програми і методики дослідження. Формувальний експеримент передбачав проведення уроків у контрольному класі за традиційною методикою, за експериментальною – в експериментальному класі, зрізових робіт в контрольному і експериментальному класах, відвідування уроків, перевірку творчих робіт. Було завершено експериментальне навчання та перевірку ефективності запропонованої системи роботи з фразеологізмами; вносилися корективи до змісту окремих вправ і завдань; проведено кількісно-якісний аналіз здобутих результатів формувального експерименту, визначено ефективність функціонального підходу до роботи з фразеологізмами в 4-х класах.
Для одержання вихідних даних, що характеризують рівень володіння учнями фразеологічним багатством мови, здатність поповнювати мовлення новими стійкими словосполученнями, у експериментальній школі було проведено констатуючий зріз, яким охоплено 48 учнів 4-х класів. Аналіз результатів виконання завдань констатуючого зрізу засвідчив, що учні не мають достатнього уявлення про відомості з фразеології та практичне значення стійких словосполучень в усному мовленні. Результати завдань констатуючого зрізу показали, що фразеологізми є рідко вживаними у мовленні учнів початкових класів. У практиці роботи їм не приділяється належна увага на уроках: 69% опитуваних учнів не змогли з'ясувати значення більшості виразів, виписаних з підручників української літератури і читання.
|
|
|
Констатувальний зріз показав, що фразеологічні знання інтегровані в більшість навчальних предметів, передбачених базовим навчальним планом початкової освіти, тому вивчення фразеологізмів у сучасній початковій школі має внутрішньопредметний та міжпредметний характер. Аналіз методичної літератури з цього питання, програм і шкільних підручників з української мови, читання свідчить про доцільність і можливість організації роботи з фразеологічним матеріалом з метою формування навичок культури спілкування молодших школярів.
З’ясувалось також, що питання фразеології майже не закладено у навчальні програми з української мови, тому фразеологічна робота на уроках має локальний, несистемний характер. Перевага надається етикетним формам вітання, прощання, побажання. Робота з фразеологізмами, що репрезентують невербальні засоби спілкування (міміка, жест, інтонація, поза), зі стійкими сполученнями слів, що характеризують етикет поведінки та етикет характеру і дозволяють використовувати відповідну лексику для висловлювання найпростіших оцінних суджень щодо вчинків літературних героїв, ровесників, а також обґрунтовувати свої судження, дотримуватися правил мовленнєвого етикету, культури спілкування, майже відсутня.
|
|
|
У той же час автори підручників з української мови (А.М.Білецька, Л.О.Варзацька, М.С.Вашуленко, О.І.Мельничайко, Л.В.Скуратівський) у вправах підручників використовують матеріал, який не містить фразеологізмів тематичної групи “ввічливість”, але він допомагає учням засвоїти основи правил ґречної поведінки. Тексти таких вправ можна використовувати для роботи над фразеологізмами, щоб не перенавантажувати учнів під час уроку додатковою інформацією.
Анкетування вчителів початкових класів показало, що 83% опитаних вважає роботу з фразеологізмами корисною, але проводить її нерегулярно (100%), приділяє недостатньо уваги збагаченню мовлення учнів початкових класів фразеологізмами тому, що бракує методичного забезпечення (80%) і часу, передбаченого програмою (12%). Результати анкетування свідчать, що вчителі початкових класів мало уваги приділяють семантичному аспекту навчання української мови (91%).
|
|
|
Аналіз констатувального зрізу дав змогу зробити висновок про недостатній рівень володіння учнями фразеологізмами, що характеризують як вербальні, так і невербальні засоби спілкування, що не сприяє формуванню навичок культури мовленнєвої поведінки школярів. Молодші школярі не одержують належних знань про функціональну роль фразеологізмів у мовленні, що обмежує їхній активний словниковий запас.
Експериментальні дані підтверджують, що в методиці навчання української мови мало уваги приділяється фразеологічним вправам, що не сприяє належному засвоєнню стійких сполучень слів на початковому етапі навчання. Констатувальний зріз допоміг з’ясувати можливості й труднощі, що виникають перед учнями при виконанні завдань комунікативного спрямування з використанням фразеологізмів, дозволили розробити зміст і послідовність ознайомлення з фразеологізмами як засобом формування культури спілкування.
Обмеженість у вжитку українських фразеологізмів учні пояснюють по-різному: а) не вживаю, бо не розумію (41%); б) ніколи не чув таких виразів (17%); в) тому, що незручно (5%); г) їх не вживають батьки, вчителі (10%); д) ці вирази застарілі (9%); е) їх можна замінити іншими (3%); ж) вони мені не подобаються (12%); з) їх не вживають у нашій місцевості (7%).
Отже, поставлені у дослідженні завдання вирішувались у процесі поглибленого вивчення практики роботи з фразеології на уроках української мови в початковій школі. Результати анкетування вчителів, аналіз відвіданих уроків та досвіду викладання української мови й читання в початковій школі дають підстави стверджувати, що робота над збагаченням мовлення учнів українською фразеологією в школі носить фрагментарний характер, відсутність системи негативно позначається на рівні мовленнєвих умінь учнів.
Експеримент мав на меті перевірити ефективність пропонованої методики роботи і системи завдань над збагаченням мовлення учнів початкових класів, а саме: доступність дібраних для учнів фразеологічних одиниць, форми і методи занять з фразеології, систему фразеологічних завдань і вправ. У зв'язку з цим ставилося завдання розробити систему занять з фразеології, перевірити її ефективність.
Основними критеріями відбору фразеологізмів української мови для учнів 4-х класів були такі: відповідність змісту фразеології потребам спілкування; доступність змісту фразеологізмів для учнів; наявність стійких словосполучень у творах, рекомендованих для читання.
При відборі фразеологізмів ураховувалася необхідність як кількісного, так і якісного збільшення словникового запасу учнів, оскільки кількісне полягає в його поступовому поповненні новими фразеологізмами (рівень поповнення), а якісне удосконалення передбачає, по-перше, уточнення фразеологічного значення і сфери вжитку відомих стійких словосполучень, по-друге, заміну нелітературних фразеологічних зворотів літературними (рівень удосконалення) і, по-третє, ознайомлення з невідомими фразеологічними значеннями уже відомих багатозначних фразеологізмів (рівень поповнення).
Формуванню необхідних мовленнєвих умінь у процесі вивчення мови сприяв науково обґрунтований відбір принципів, методів і прийомів навчання, який визначався навчально-виховними завданнями, специфікою роботи, можливостями учнів. Зауважимо, що в основу пропонованої системи вправ і завдань поруч із традиційними покладені відносно нові методичні принципи: народність, природовідповідність, історизм.
При визначенні системи роботи над збагаченням мовлення учнів українською фразеологією враховувалися здобутки сучасної методики виділення мовного, комунікативного та культурологічного компонентів у навчанні фразеології на заняттях з української мови, нові вимоги до змісту й організації уроку, нетрадиційні методи й засоби навчання.
Суть системи роботи з фразеології в школі, на нашу думку, повинна становити:
· зміст і обсяг фразеологічного матеріалу відповідно до конкретних розділів і тем шкільного курсу мови;
· методи навчання фразеології;
· види і форми фразеологічних завдань та вправ.
До найважливіших елементів системи збагачення мовлення учнів українською фразеологією віднесено такі: мотивація навчальної діяльності, обсяг і характер фразеологічного словника-мінімуму, стимулювання навчальної діяльності з боку вчителя, розвиток самостійної мовленнєвої практики учнів, методи, прийоми і засоби роботи над збагаченням мовлення учнів, загальнодидактичні та специфічні принципи.
Реалізація пропонованої системи передбачала розв’язання завдань:
1. Формування в учнів чіткого уявлення про українську фразеологію.
2. Виховання уваги й інтересу до незнайомих і малознайомих фразеологізмів.
3. Засвоєння прийомів розкриття смислового й етнокультурознавчого значення фразеологічних одиниць.
4. Визначення фразеологічного мінімуму для учнів, а також оптимальної кількості фразеологічних одиниць для засвоєння.
5. Раціональна організація навчально-пізнавальної діяльності учнів у роботі з фразеології.
6. Формування умінь і навичок доречного використання фразеологізмів у власному мовленні.
Система роботи над збагаченням мовлення учнів українською фразеологією розроблялася з орієнтацією на свідоме і творче використання стійких словосполучень, яке має сприяти правильному розумінню значення фразеологічних одиниць, їх ролі в усному і писемному мовленні, чіткому усвідомленню семантичних і структурних особливостей стійких словосполучень. Завдання і вправи з фразеології передбачали органічний зв’язок із вивченням лексики, морфології, синтаксису, що сприяло виробленню навичок правильного відбору фразеологізмів залежно від мети і характеру висловлювання.
У ході дослідного навчання було враховано, що у процесі вивчення фразеології української мови основна увага повинна зосередитися на тому, щоб навчити учнів відрізняти фразеологічні одиниці від вільних словосполучень, домогтися усвідомлення їх значення й стилістичної ролі і планомірно збагачувати фразеологічний запас учнів, одночасно виробляючи навички ним користуватися.
Визначено таку систему тренувальних вправ для засвоєння фразеологічних знань та вироблення навичок використання фразеологізмів у мовленні: 1) відшукування фразеологізмів у наведених реченнях чи текстах і пояснення їх значень; 2) добір до фразеологічних одиниць синонімічних слів чи фразеологізмів або включення фразеологізмів у синонімічні ряди слів; 3) групування фразеологізмів за синонімічними рядами; 4) введення в речення фразеологічних одиниць, подібних за змістом; 5) добір фразеологізмів з тим самим стрижневим словом; 6) аналіз семантики фразеологізмів й усвідомлення того, що фразеологізми дослівно не перекладаються, а добираються ідентичні за змістом і стилістичним забарвленням відповідники; 7) добір фразеологічних одиниць, зокрема прислів'їв та приказок, за тематичною ознакою.
Розроблена в дослідженні методична система охоплює весь період початкового навчання і має такі взаємопов’язані етапи: 1) початковий – осягнення учнями елементарних фразеологічних понять, перевірка навичок і вмінь читати і пояснювати фразеологічні одиниці, відшукувати їх у тексті, з’ясовувати за текстом джерела походження, етикетну ситуацію їх використання; 2) основний – оволодіння вміннями і навичками роботи з фразеологізмами на всіх уроках з опорою на фразеологічні словнички; перевірка ефективності пропонованої системи роботи, уточнення деяких методичних прийомів навчання, а також ефективності окремих видів вправ; 3) завершальний – організація самостійного виконання учнями творчих робіт з використанням фразеологізмів; обробка одержаних даних.
Згідно із завданням експерименту визначено перелік умінь, якими повинні оволодіти учні: знаходити в тексті і доречно використовувати фразеологічні одиниці; пояснювати значення фразеологізмів; визначати синтаксичну роль стійких словосполучень; вміло користуватися фразеологізмами; критично оцінювати вживання фразеологізмів у власному і чужому мовленні; з’ясовувати зміст українських фразеологізмів.
Результати порівняльного аналізу впливу роботи з фразеологізмами в контрольному і експериментальному класах подано в таблиці.
Таблиця
Порівняльні дані засвоєння фразеологічних понять учнями контрольного та експериментального класів (%)
| № п/п | УМІННЯ | ЕК (%) | КК (%) |
| 1 | знаходити в тексті і доречно використовувати фразеологічні одиниці | 87 | 74 |
| 2 | пояснювати значення фразеологізмів | 86 | 71 |
| 3 | визначати синтаксичну роль стійких словосполучень | 83 | 72 |
| 4 | вміло користуватися фразеологізмами у мовленні | 76 | 65 |
| 5 | критично оцінювати вживання фразеологізмів у власному і чужому мовленні | 81 | 70 |
| 6 | з’ясовувати зміст українських фразеологізмів | 79 | 67 |
Для перевірки ефективності пропонованої системи роботи над збагаченням мовлення учнів українського фразеологією застосовувався метод контрольних робіт. Регулярно проводилися різні види перевірки знань: усне опитування, виконання завдань з алгоритмами, самостійні роботи. Це дозволило визначити рівень сформованості в учнів умінь і навичок з фразеології, перевірити ефективність методики збагачення мовлення учнів українською фразеологією, проаналізувати вживання у мовленні учнів фразеологізмів, зіставити результати роботи в експериментальному класі.
Зрізові роботи посідали важливе місце в системі контролю за експериментальним навчанням. Зіставлення одержаних результатів у контрольних і експериментальних класах засвідчило значне підвищення якості знань і умінь учнів з фразеології в експериментальному класі (кількість учнів, роботи яких виконано на високому рівні, становили 26%, середньому – 59%, низькому – 15%; а у контрольному класі — відповідно 18%, 54% і 28%) – див. діаграму.
Сформованість фразеологічних умінь в експериментальному та контрольному класах
Діаграма
Аналіз зрізових робіт показав, що в переважної більшості учнів експериментального класу сформовані уміння вживати фразеологізми в усному та писемному мовленні, складати з ними речення, писати твори за фразеологізмом, виправляти недоречно вжиті фразеологізми.
Дослідження підтверджує, що робота з фразеологізмами як засіб формування культури спілкування молодших школярів значною мірою залежить від застосування комплексу творчих фразеологічних завдань. Розроблена типологія комплексних фразеологічних вправ складає основу дидактичної мети експериментального навчання, результатом якого є стійкий інтерес учнів до вдосконалення культури спілкування, фразеологічного багатства української мови.
ВИСНОВКИ
Фразеологія – сукупність усталених зворотів певної мови, а також розділ науки про мову, що вивчає стійкі словосполучення-фразеологізми, їх ознаки, поділ на групи, утворення і походження. Стійке сполучення двох і більше слів, яке в процесі мовлення відтворюється як готова словесна формула і являє собою семантичну цілість, називається фразеологічною одиницею (фразеологізмом). У мові фразеологізми функціонують нарівні з окремими словами і становлять частину її лексики.
Знання фразеологічних скарбів української мови, розуміння їх, правильне вживання є безсумнівним показником емоційного мовлення. Фразеологізми несуть не тільки предметну, а й естетичну інформацію. Тому необхідно виробляти навички вмілого вживання фразеологізмів у повсякденній мовній практиці. Робота з фразеологізмами дозволяє розширити фразеологічний запас учнів, довести важливість правил ґречної поведінки людей у суспільстві, ознайомити з нормами етикету в спілкуванні, з особливостями українського національного етикету, сприяє реалізації комунікативної та діяльнісної змістових ліній навчання української мови.
Проблема використання фразеологізмів вирішується у процесі використання системи вправ. Запропонована система комплексних вправ виконує такі функції: комунікативну (підготовка до мовленнєвої діяльності з урахуванням ситуації спілкування); мотиваційну (формування інтересу до засвоєння фразеологізмів; спонукання до використання їх у мовленні; пізнавальну (засвоєння нових знань з культури спілкування); актуалізаційну (актуалізація опорних знань і умінь з культури спілкування); операціональну (дидактичні ігри з використанням фразеологізмів); формувальну (формування умінь вживати у мовленні фразеологізми); розвивальну (забезпечення розвитку здібностей мовленнєвої особистості); організаційну (включення у різні ситуації спілкування); виховну (виховання особистості, здатної до комунікації); корекційну (сприяння попередженню і усуненню помилок); контрольну (перевірка засвоєння вмінь засобами фразеології оцінити ситуацію спілкування).
Під час добору фразеологізмів для засвоєння молодшими школярами доцільно керуватися такими критеріями: доступність фразеологізмів для дітей; значення фразеологізмів в етичному вихованні та для розвитку світогляду; вживання фразеологізмів у різних життєвих ситуаціях; врахування сфери їх уживання; відповідність фонетичних, лексичних, синтаксичних особливостей фразеологізмів граматичному матеріалу, який вивчається у початковій школі. Щоб засвоєння фразеологізмів не обмежувалось лише ознайомленням з їх значенням, необхідна систематична мовленнєва діяльність, спрямована на використання цих висловів на рівні словосполучення, речення, тексту.
Результативність роботи з фразеологізмами залежить від раціонального використання активних форм організації навчальної діяльності учнів (індивідуальна, парна, групова), ефективних методів навчання мови за способом взаємодії вчителя і учнів (слово вчителя, бесіда, спостереження над мовою, робота з довідковою літературою, вправи), прийомів роботи з фразеологічним матеріалом з урахуванням дій, обов’язкових для формування мовленнєвих здібностей (прослуховування, читання, вимова, запам’ятовування, читання, написання фразеологізмів; співвідношення стійкого словосполучення з реальністю; відшукування в мові відповідних фразеологізмів для використання їх в усному і писемному мовленні).
Фразеологічні вправи, які спрямовані на усвідомлення основних правил культури спілкування, активізують і збагачують фразеологічний запас учнів, виховують у них увагу до стійкого сполучення слів, його значення, розвивають мислення, формують мовленнєві вміння й навички, сприяють розвиткові логічного і художнього мислення молодших школярів. Зміст вправ має виховний характер і залежить від специфіки виучуваних правил з культури спілкування. Засвоєння фразеологічних понять учнями початкових класів відбувається в основному під час виконання вправ розпізнавального (аналітичного) характеру, розрахованих на спостереження за вживанням і значенням окремих фразеологізмів у готових реченнях і текстах; перетворювальних (трансформаційних) вправ, пов’язаних з переробкою фразеологічного матеріалу; конструктивних (творчих) вправ.
Ефективність і доцільність методики фразеологічної роботи підтверджується результатами формувального експерименту, які свідчать про те, що учні експериментального класу, порівняно з учнями контрольного, за відведений програмою час оволоділи більшим обсягом знань про фразеологізми – формули вербальної комунікації, оцінки невербального спілкування, опанували уміння вживати фразеологізми у власному мовленні. Отже, експериментальне навчання фразеології за розробленою методикою, як показали його результати, забезпечило системне і свідоме формування необхідних знань, умінь і навичок з фразеології.
Система роботи над збагаченням мовлення учнів українською фразеологією ураховує лінгвістичні та психологометодичні засади, на які спираються принципи, форми і методи навчання фразеології української мови. Як засвідчив експеримент, використання вправ на опрацювання фразеологізмів на заняттях з української мови сприяє забезпеченню усного і писемного мовлення учнів, відповідає їхнім віковим і розумовим здібностям.
Проведене дослідження не претендує на всебічний розгляд проблеми формування культури спілкування молодших школярів засобами фразеології. До подальших напрямів дослідження проблеми вважаємо за доцільне віднести дослідження методичної готовності вчителів початкових класів до активного використання фразеологізмів у мовленнєвому розвитку молодших школярів.
Дата добавления: 2019-09-02; просмотров: 259; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!