Методика експериментального дослідження
Вивчення, аналіз та узагальнення теоретичних основ досліджуваної проблеми, результати яких наведені нами в першому розділі дипломної роботи, дозволили сформулювати робочу гіпотезу: система пропонованих дидактичних умов виховання екологічної культури оптимально сприятиме розвитку пізнавальних інтересів учнів молодшого шкільного віку.
З метою перевірки наведених теоретичних положень ми провели експериментальне дослідження особливостей формування екологічної культури молодших школярів у процесі навчально-виховної діяльності.
Експеримент проходив у три етапи. Теоретичний етап – була визначена сфера дослідження, наукова проблема, вивчалась педагогічна і навчально-методична література з даного питання, досвід роботи вчителів початкових класів з проблем екологічного виховання та формування основ екологічної культури в учнів 2 класу, формулювалася гіпотеза і завдання дослідження.
Практичний етап експериментального дослідження був пов’язаний із розробкою шляхів реалізації гіпотези і розв’язанням завдань експерименту, проведенням експерименту у 2 класі з метою перевірки гіпотези, продовженням та узагальненням вивчення стану досліджуваної проблеми в науковій літературі та педагогічній практиці.
На кінцевому етапі проводився аналіз та узагальнення експериментальних даних, оформлялася дипломна робота та з’ясовувалися подальші перспективи використання розробленої методики формування екологічної культури молодших школярів.
|
|
|
Експериментальне дослідження проводилося на базі 2‑х класів Глещавецької ЗОШ І-ІІ ступенів Теребовлянського району Тернопільської області. Експериментом було охоплено 24 учні експериментального класу. Одержані результати порівнювалися із аналогічними показниками 26 учнів контрольного класу, які працювали за традиційною методикою навчання.
На початку експерименту ми провели контрольні зрізи з метою визначення рівня сформованості екологічної культури учнів обох класів.
На основі рекомендацій щодо норм оцінювання знань, умінь і навичок молодших школярів з природознавства, рекомендованих Міністерством освіти України ми визначили наступні критерії та рівні оцінювання:
а) «високий рівень»
– учень глибоко, ґрунтовно, послідовно розкриває зміст екологічних завдань;
– висловлені твердження ілюструє прикладами з власних спостережень;
– без допомоги вчителя аналізує, порівнює, класифікує предмети і явища природи, застосовує на практиці набуті знання;
б) «достатній рівень»
– учень легко орієнтується на місцевості, робить необхідні висновки;
– фіксує результати спостережень природи рідного краю і самостійно, акуратно їх оформляє;
|
|
|
– з легкою допомогою вчителя аналізує, порівнює, класифікує предмети і явища природи, застосовує на практиці набуті знання
б) «середній рівень»
– при викладі матеріалу учень припускається незначних помилок, йому важко ілюструвати відповідь прикладами з власних спостережень;
– переважає інколи поверхнева обізнаність в галузі екологічних знань;
– робить неповні узагальнення та висновки,
в) «низький рівень»
– екологічні знання поверхневі;
– учневі важко (або він зовсім не може) самостійно підтвердити відповідь прикладами;
– відповідь непослідовна, фрагментарна, неточна.
З метою визначення рівня сформованості екологічної культури учнів обох класів були запропоновані завдання з предмета «Я і Україна» (2 клас).
Завдання були запропоновані такі:
1. Жива природа (запиши, що до неї належить) – ______________
_________________________________________________________
Нежива природа (запиши, що до неї належить) – _______________
_________________________________________________________
2. Розгадай ребуси.
_________________________________________________________
3. Що дає людині природа? _________________________________
_________________________________________________________
Результати виконання завдань
|
|
|
| Класи | Рівні навчальних досягнень учнів (у%) | |||
| Високий | Достатній | Середній | Початковий | |
| Експериментальний | 12 | 44 | 38 | 6 |
| Контрольний | 14 | 40 | 42 | 4 |
Дані таблиці показують, що якість виконання завдання в експериментальному і контрольному класах приблизно однакова.
В експериментальному класі кількість учнів, що виконали завдання на високий рівень становить 12%, що на 2% менше, ніж у контрольному класі, а на достатній рівень у експериментальному класі виконали завдання на 4% більше, ніж у контрольному класі.
Плануючи процес екологічного виховання на уроках та виховних заходах ми враховували необхідність наступних дій:
• визначення місця і функцій процесу екологічного виховання у структурі уроку;
• передбачення методичних та практичних труднощів, які можуть виникнути у позаурочний час;
• визначення змісту, обсягу та форм екологічно спрямованих завдань;
• планування процесу екологічного виховання через подачу навчальних завдань екологічного спрямування невеликими, логічно завершеними частинами;
• підбір наочного дидактичного матеріалу.
З метою формування екологічної культури молодших школярів засобами навчального матеріалу ми підбирали такі завдання:
|
|
|
Екологічні бесіди(можлива тематика)
1. Природа – наш дім
2. Природа і мистецтво
3. Про культуру поводження в природі
4. Як ми допомагаємо природі
5. Ми – друзі природи
6. Дивне поруч
7. Жаліти треба вміти
8. Рослини під нашим захистом
9. Звірі і птахи узимку
10. Де живуть наші менші брати
11. Про тих, кого ми любимо
12. Фарби природи
13. Наш друг – ліс
14. Зелена аптека
15. Птахи – наші друзі
16. Чудеса у твоєму будинку (про живі куточки, кімнатні квіти)
17. Рідні простори
18. Руку дружби – природі
19. Маленькі люди – великі справи
20. Розцвітай, земле, садами.
Дата добавления: 2019-09-02; просмотров: 264; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!