МодульV. Особистісний простір у сім’ї



Колаж „Правда про права”.

Мета: сприяти усвідомленню потреб, бажань, можливостей, а також прав батьків та дітей у сім’ї.

Час: 40 хв.

Ресурси: 2 великі аркуші паперу, ілюстровані журнали, клей, ножиці, фломастери.

Хід проведення

Етап І. Учасники об’єднуються у дві групи. Перша група створює колаж на тему „Портрет Дитини”, інша – на тему „Портрет Батька” (15 хв.) По завершенні роботи групи презентують свої напрацювання.

Етап ІІ. Учасники продовжують працювати у мікро групах.

Кожна група складає список прав – дитини та батьків (10 хв).

По черзі пропонують права, при чому кожне право може бути внесене в кінцевий список тільки тоді, коли воно прийняте іншою стороною. Кожна сторона має можливість відхилити якесь право або наполягати на його зміні. Ведучий регулює дискусію, по закінченні якої учасники обмінюються своїми думками в колі.

Запитання для обговорення:

• Чи допомогла вправа по-іншому подивитися на світ дорослих та дітей?

• Чи погоджуєтеся Ви з думкою, що не тільки дорослі виховують дітей, а й діти виховують дорослих?

• Чи могли б Ви назвати нові риси характеру, які з’явилися у Вас, завдяки спілкуванню з Вашою дитиною.

На закінчення тренер зачитує “Десять заповідей про права дитини”(див. Додаток 10), а підсумовуючи, використовує інфор-мацію з Додатка 9.

Вправа на активізацію „Веселий масаж”

Мета: провести емоційну та м’язеву релаксацію учасників.

Час: 5 хв.

Хід проведення

Усі учасники стають один за одним, утворюючи велике коло та починають повільно рухатися вперед. Тренер робить певні масажні рухи на спині того, хто йде попереду нього. Відчувши це, учасник намагається повторити ці рухи тому, хто йде попереду і т.д. Коли коло замкнеться і тренер відчує масаж на своїй спині, він змінює свої масажні рухи. Те ж саме послідовно роблять інші учасники. І так декілька разів.

Модельована ситуація „Цигарка”

Мета: продемонструвати роль асертивної поведінки у дотриманні психологічних кордонів.

Час: 5 хв.

Хід проведення

Тренер запрошує одного з учасників і пропонує йому взяти участь у модельованій ситуації.

Модельована ситуація: „Зустрілися дві подруги. Одна з них (тренер) розповідає цікаву історію про „чудо-сигарету”, яку їй вчора пощастило отримати від однокласника. Пропонує разом її спробувати, обіцяючи неймовірні відчуття і відкриття чогось нового й загадкового”.

У розігруванні модельованої ситуації важливо якомога реальніше відтворити бажання вплинути, переконати, здійснюючи психологічний тиск на подругу.

Запитання для обговорення:

• Чи важко було відмовити кращій подрузі? Чому?

• Які саме засоби маніпулювання були застосовані?

• Чи була відстояна власна позиція?

• Що допомогло у відстоюванні власної позиції?

Психогімнастична вправа „Психологічна дистанція”

Мета: сприяти усвідомленню психологічно комфортної дистанції спілкування з різними співбесідниками та розвивати вміння її дотримуватись.

Час: 10 хв.

Хід проведення

Учасники стають у дві шеренги один проти іншого на відстані приблизно 3 м. таким чином, щоб кожен знайшов свою пару у протилежній шерензі. За сигналом ведучого учасники повільно наближаються один до одного. Коли один з учасників відчуває, що відстань достатня для спілкування, і подальше наближення може викликати дискомфорт, він жестом руки зупиняє напарника і говорить: „Стоп”. Далі шеренги зміщуються відносно один одного на одну людину (крайні учасники при цьому переходять в другу шеренгу) і цикл повторюється.

Запитання для обговорення:

• Яка дистанція спілкування виявилася найбільш комфортною?

• Наскільки це залежить від співбесідників?

• Які емоції виникають, якщо дистанція виявляється більш/менш комфортною?

Міні-лекція „Кордони особистості”

Мета: ознайомити з поняттям „ кордони”, сприяти усвідомленню дотримання психологічних кордонів у спілкуванні.

Час: 10 хв.

Хід проведення

Спираючись на результати вправи „Психологічна дистанція” та модельованої ситуації “Цигарка”, тренер виступає перед учасниками із заздалегідь заготовленою міні-лекцією (див. Додаток 11 та Додаток 12).

Групова дискусія„Як навчитися бути асертивним”

Мета: сприяти усвідомленню учасниками мотивів невпевненої поведінки в ситуації тиску з боку оточення, розвивати вміння гідної поведінки.

Час: 10 хв.

Ресурси: фліпчарт, маркери.

Хід проведення

Тренер надає учасникам інформацію стосовно поняття „асертивна поведінка” та її застосування для конструктивної взаємодії з дитиною (Див. Додаток 13). За допомогою мозкового штурму учасники називають причини невміння впевнено сказати: „Ні” в ситуації психологічного тиску з боку оточення (незручно відмовити, страх погіршити стосунки, небажання виглядати невдячним, невихованим тощо).

Тренувальна вправа “Асертивна поведінка”

Мета: розвивати вміння гідно себе поводити, розвивати вміння адекватно висловлювати свої почуття..

Час: 15 хв.

Ресурси: карточки з ситуаціями (див. Додаток 14).

Хід проведення

Об’єднавшись у пари, учасники моделюють ситуації (див. Додаток 14), відпрацьовуючи вміння асертивно себе поводити. Завершуючи обговорення, ведучий знайомить учасників з „Кодексом асертивності”.

Кодекс асертивності

Ти маєш право:

- На повагу з боку інших людей

- Самому вирішувати, що тобі необхідно

- Просити те, що тобі необхідно

- Мати свою думку

- Плакати

- Робити помилки

- Сказати: „Ні”, не почуваючи себе винним за це

- Заявляти про свої потреби

- Встановлювати свої власні приорітети

- Висловлювати свої почуття

- Висловлюватися на свою користь, не почуваючи себе егоїстом

- Змінювати свою думку

- Не залежати від схвалення інших

Творче завдання „Полюби себе ... ”

Мета: виявити рівень самосприйняття та самоповаги учасників та сприяти усвідомленню його впливу на стосунки з дитиною.

Час: 25 хв.

Ресурси: зошит і ручка для кожного з учасників

Хід проведення

Тренер: „У кожного з нас є “внутрішній голос”, передчуття, яке можна визначити словами:

„Я відчуваю...”,

„Я хочу...”,

„Я цього потребую...”,

„Мені це важливо...”.

Чи часто використовуєте ці слова у розмові з дитиною?

Більшість батьків звикають ігнорувати чи не помічати цей внутрішній голос і навіть бояться його. Думка про те, як варто чинити „хорошим батькам”, визначається суспільною думкою, соціальними стереотипами, а не внутрішньою потребою, і батьки, ніби оглядаються на суворого спостерігача в образі сусідів, друзів, родичів, ігноруючи свої власні почуття. Звичайно, сім’я передбачає стосунки, де кожен повинен прислухатися до потреб, інтересів іншого, але не ігноруючи свої власні. Інколи мати, добре орієнтуючись у смаках та уподобаннях чоловіка, сина, не може дати відповіді на запитання: „А чого найбільше хочеться мені?”.

Отже, батьки переживають неприємні почуття через те, що стримують свій внутрішній голос, придушуючи та ігноруючи його. Тому необхідно навчитися звертати увагу на свої потреби та бажання.

Етап І. Завдання.Візьміть ручку і папір дайте відповідь на запитання:

1. Пригадайте усіх людей, про яких ви повинні турбуватися, тобто тих, за кого ви несете відповідальність. Це можуть бути, хто завгодно, включаючи навіть домашніх тварин.

2. Запишіть їхні імена, складаючи список.

Коли учасники виконали завдання, тренер запитує: „Чи включили Ви в цей список себе, якщо так, то котрим у списку?”

Якщо забули про себе, то батьки беруть на себе непосильну ношу турботи про інших, не звертаючи уваги на необхідність так само турбуватися про себе. Якщо включили себе у список, то слід подумати, чи приділяють вони собі стільки ж турботи та уваги, скільки віддають іншим людям?

Етап ІІ. Завдання:

Написати відповідь на запитання: „У чому полягають мої обов’язки щодо дитини?”

Після цього написати відповідь на запитання: „У чому полягають обов’язки моєї дитини щодо мене?”

Порівняти відповіді: “Чи мають батьки та діти взаємні обов’язки?

Тренер: „Не бійтеся час від часу говорити собі такі слова:


Дата добавления: 2019-07-15; просмотров: 141; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!