Початок радянізації західних областей України



 

Розповідь учителя. Задля надання законності радянському режиму в Західній Україні 22 жовтня 1939 р. під контролем нової влади було проведено виборів до Народних Зборів, які наприкінці жовтня прийняли Декларацію про входження Західної України до складу СРСР і возз'єднав її з УРСР. У листопаді 1939 р. сесії Верховної Ради СРСР і УРСР ухвалили відповідні закони.

На території Західної України, що офіційно ввійшла до складу УРСР, у грудні 1938 р. було створено шість областей — Львівське, Станіславську, Волинську, Тернопільську, Рівненську, Дрогобицьке. Менш ніж через рік було законодавче оформлено і включено до складу УРСР території Північної Буковини та придунайських земель. 2 серпня 1940 р. за рішенням VII сесії Верховної Ради СРСР було утворено Молдавську РСР, а на території Північі Буковини та Хотинського повіту Бессарабії утворено Чернівець область й передано до складу УРСР. У грудні. 1940 р. було утворено Ізмаїльську область, до складу якої увійшли Акерманські та Ізмаїльський повіти.

У листопаді 1940 р. між Українською РСР і Молдавською РСР було встановлено новий кордон. Частину колишньої Молдавські автономної РСР у складі УРСР було передано Молдавській РСР. У результаті від України було відчужено Придністров'я з етнічним українським населенням.

Після включення до складу УРСР Західної України, Північної Буковини і трьох повітів Бессарабії населення України збільшило на 8,8 млн осіб і на середину 1941 р. становило понад 41,6 млн територія розширилася до 565 тис. км2.

З приєднанням західноукраїнських земель до СРСР розпочав процес радянізації", тобто насадження в усі сфери життя вироблено за роки радянської влади стратегічних напрямків: націоналізація, колективізації, індустріалізації, культурної революції.

У процесі радянізації західноукраїнських земель виділяють 2 етапи:

- до весни 1940 р. режим зовні зберігав демократичність, а форми зустрічали підтримку населення;

- із весни 1940 р. відбувається поглиблення соціалістичного змісту перетворень, що супроводжуються масовими репресіями через неприйняття цих перетворень більшістю місцевого населення.

Певна частина населення підтримала низку заходів:

ліквідація польського держапарату;

конфіскація земель великих власників, націоналізація торгівлі промисловості (ці галузі здебільшого перебували в руках поляків та євреїв);

українізація та зміцнення системи освіти (кількість українських шкіл збільшилася до 6,5 тис. з одночасним скороченням польських; у Львівському університеті, який було перейменовано честь і. Франка, політехнічному, медичному, ветеринарному інституті, Вищій торговельній школі, консерваторії. Високій школі образотворчого мистецтва,а також технікумах та училищах мовою викладання стала українська);

розвиток системи соціального забезпечення, особливо охорони здоров'я.

Невдоволення викликали:

заміна польських чиновників на місцевих комуністів та людей, надісланих зі сходу України;

насильницька колективізація (Політбюро ЦК ВКП(б) прийняло рішення про колективізацію 1 жовтня 1940 р., на червень 1941 р. у колгоспи було об'єднано 15 % господарств);

тиск на церкву (як греко-католицьку, так і православну);

розгром політичних партій і громадських об'єднань, у тому числі таких шанованих у народі, як НТШ, «Просвітам, «Сільський господар», «Маслосоюз» та ін.;

масові репресії.

Після захоплення краю Червоною Армією практично відразу розпочалися репресії. Серед українців раніше за інших зазнали репресій активісти політичних партій. Єдиною організованою силою опору залишалась Організація українських націоналістів (ОУН). Навесні 1940 р. режим розпочав широкомасштабні репресії:

— з осені 1939 р. до осені 1940 р. у Західній Україні було репресовано як політично неблагонадійних й депортовано близько 10 % населення (318 тис. сімей, близько 1,2 млн. осіб). Смертність серед депортованих склало. 16 % (депортовано в Сибір і Казахстан 400 тис. українців);

— десятки тисяч людей перейшли на польські території, окуповані німцями;

— людей переслідували без суду і слідства, але з метою залякування населення інколи проводилися показові процеси (січень 1941— Львівський процес над 59 членами ОУН).

Цікаво знати

Негативні прояви встановлення радянської влади стали все більше проявлятися в другій половині 1940 р. Як наслідок відбувається активізація кількості ОУН. За другу половину року вона провела ЗО терористичних за два місяці 1941 р. — 17. Активно налагоджувалося співробітництво з німецькою розвідкою — Абвером. Відбувалася підготовка до антирадянського повстання на випадок початку війни між Німеччиною та СРСР.

Додаткова інформація

24 вересня 1939 р. відбулася зустріч української делегації (Допомоговий комітет) під проводом д-ра К. Левицького (до якої входили професор К. Студинський, д-р Р. Перфецький, адвокати Л. Петрушевич, С. Магад, 3. Пеленський, д-р С. Баран, інженер Ган) з радянським комендантом Львова генералом Івановим й уповноваженим Міщенком. К. Левицький, який упродовж піввіку був оборонцем українства перед чужими режимами в Заході Україні, виголосив промову, у якій, між іншим, сказав: західні українці знають нової влади, але просять, аби не було репресій за минуле, дозволяла і далі організовувати культурне й економічне життя, щоб було збереже газету «Діло», не переслідувалося духовенство тощо. У відповідь радянськи представники відповіли: що було дотепер, пускається в небуття, а радянська влада вимагає від своїх громадян лише лояльності й разом з визволенні приносить західним українцям багато благ. Але вже за декілька днів газ «Діло» було закрито, у приміщенні її редакції розміщено редакцію газети «Радянська Україна». К. Левицький та інші діячі українського руху к. XIX — 30-х рр. XX ст. були заарештовані й відправлені до Москви.

Закріплення нових знань

1) У результаті яких подій західноукраїнські та придунайські землі увійшли до складу УРСР?

2) Чи можна називати напад СРСР на Польщу «визвольним ходом» Червоної Армії? Свою думку обґрунтуйте.

3) Що негативного та позитивного можна виділити у процесі входження земель до складу УРСР?

4) Що таке радянізація? Назвіть її основні складові.

Навчаючий тест.

1) Коли було укладено Пакт про ненапад між Німеччиною СРСР?

а) 23 серпня 1939 р.;

б) 1 вересня 1939 р.;

в) 17 вересня 1939 р.;

г) 28 вересня 1939 р.

2) Виберіть твердження, які є основними положеннями додаткові протоколу до Пакту про ненапад між Німеччиною та СРСР:

а) розподіл Польщі на сфери впливу між двома країнами;

б) розподіл Східної Європи на сфери впливу між двома державами;

в) укладення воєнного союзу між Німеччиною та СРСР; ,

г) участь СРСР у захопленні англійських колоніальних володінь.

3) Яка угода між СРСР та Німеччиною отримала назву Пакт Ріббентропа—Молотова?

а) Пакт про ненапад між СРСР та Німеччиною;

б) Договір про дружбу і кордони між СРСР та Німеччиною;

в) приєднання СРСР до держав «осі».

4) Друга світова війна розпочалася з нападу Німеччина на...

5) Радянські війська розпочали «визвольний похід» на західноукраїнські землі у ….

6) Які фронти були-утворені радянським командуванням на території України після нападу Німеччини на СРСР?

а) Центральний і Південний;

б) Південно-Західний і Південний;

в) Західний і Південно-Західний; Південний і Український.

7) Договір про дружбу і кордони між Німеччиною та СРСР передбачав розподіл Польщі по...

а) по річках Нарев, Вісла, Сян;

б) «лінії Керзона»;

в) лінії етнічного розселення українців та білорусів.

8) Які українські землі потрапили в німецьку сферу інтересів за Договором про дружбу і кордони?

9) Яким актом було узаконено радянський режим на західноукраїнських землях?

10) Політика радянізації західноукраїнських земель включає в себе такі заходи: ...

11)Установіть відповідність між датами та подіями.

 

23 серпня 1939 р. 1) Вступ Червоної Армії в Бессарабію та Північну Буковину
28 вересня 1939 р. 2) Пакт про ненапад між Німеччиною та СРСР
22 жовтня 1939 р. 3) Вибори до Народних Зборів Західної України
28 червня 1940 р. 4) Договір про дружбу і кордони між СРСР і Німеччиною

 

12) Які області були утворені на українських землях, що були приєднані до УРСР у 1939—1940 рр.?

а) Львівська, Тернопільська, Волинська, Рівненська, Івано-Франківська, Закарпатська, Чернівецька;

б) Львівська, Драгобицька, Тернопільська, Станіславська, Волинська, Рівненська, Чернівецька;

в) Львівська, Драгобицька. Тернопільська, Станіславська, Волинська, Рівненська, Чернівецька, Ізмаїльська.

Заключне слово вчителя.

Приєднання західноукраїнських земель до складу УРСР, без суvніву, було подією великої історичної ваги. Уперше за багато століnmукраїнці об'єдналися у межах однієї державної структури. Проте це було здійснено сталінським тоталітарним режимом, який керував власними інтересами.

 


Дата добавления: 2019-07-15; просмотров: 306; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!