Витяг з наказу МОЗ України№ 242 від 12.05.2008 р.
СТАНДАРТ
Санаторно-курортного лікування дітей з хронічним гастритом
Лікувальна програма.
< >Санаторний режим I-II. Дієта №5 (15).Кліматотерапія Руховий режим: Лікування мінеральною водоюВ умовах грязьових курортів – грязьові аплікації Бальнеолікування: Магнітолазерна терапія (МЛТ) або магнітолазерна ультразвукова терапія За показаннями – фітотерапія, рефлексотерапія, методи нетрадиційної терапії. За показаннями – психотерапія (або психокорекція). Витяг з наказу МОЗ України № 438 від 26.05.2010 р.
ПРОТОКОЛ ЛІКУВАННЯ ХРОНІЧНОГО ГАСТРОДУОДЕНІТУ У ДІТЕЙ
ХРОНІЧНИЙ ГАСТРОДУОДЕНІТ.
Хронічний гастродуоденiт – хронічне рецидивуюче захворювання запального характера, яке супроводжується неспецифічною структурною перебудовою слизової оболонки та залозистого апарату шлунка та дванадцятипалої кишки (дистрофічні, запальні та дисрегенераторні зміни), розладом секреторної, моторної і, нерідко, інкреторної функції шлунку та ДПК.
Найбільш поширена форма у дітей – хронічний ГД. В структурі хвороб шлунка та ДПК він складає 58-74%.
Симптоми, синдроми, фізикальний статус. Основні клінічні синдроми: больовий, диспептичний, неспецифічної інтоксикації, залежать від фази захворювання і секреторної функції шлунку.
Клінічні симптоми подібні до проявів виразкової хвороби, але відсутня чітка періодичність больового синдрому, нічній біль буває нечасто. Найчастіше одночасно має місце симптоматика супутньої патології (гепатобіліарна система, кишечник, підшлункова залоза).
|
|
|
Найбільш характерно:
< >болі в животі – ниючі, тривалі, виникають вранці натщесерце та через 1,5-2 години після їжі;часто (до 40%) має місце гострий, нападоподібний, але нетривалий характер болю, що локалізується в епігастрії (98-100%), в правому підребер’ї (60%), навколо пупка (45%). Біль посилюється після їжі та фізичного навантаження. При ерозивному ХГД поєднуються голодні, нічні та пізні болі;диспептичні прояви: часто відрижка, тривала нудота, відчуття гіркоти у роті, метеоризм, запори, чи нестійкий стул;синдром неспецифічної інтоксикації: емоціональна лабільність, частий головний біль, дратливість, слабкість;пальпаторно: розлита болючість в епігастрії, пілородуоденальній зоні; при ерозіях – можливе локальне напруження м’язів;сезонність загострень 35-40%.Витяг з наказу МОЗ України№ 242 від 12.05.2008 р.
СТАНДАРТ
Клінічний протокол
Санаторно-курортного лікування хронічного гастродуоденіта у дітей
Дієта: №2, №15.
Санаторний режим: ІІ – ІІІ.
Кліматотерапія: аеротерапія, повітряні, сонячні ванни, морські купання.
Руховий режим: ранкова гімнастика, ЛФК , лікувальна дозована ходьба.
|
|
|
Мінеральні води
Бальнеотерапія: перлинні, хвойні, кисневі ванни, родонові, Т води 36-370С, Теплолікування:
Пелоїдотерапія – аплікації грязі на епігастралну зону
Парафіноозокеритові аплікації на епігастральну зону Т 45-500С,
Фізіотерапія : електрофорез
Психокорекція.
3.
Наказ МОЗ України № 438 від 26.05.2010
ПРОТОКОЛ ЛІКУВАННЯ ВИРАЗКИ ДВАНАДЦЯТИПАЛОЇ КИШКИ ТА
ВИРАЗКИ ШЛУНКУ У ДІТЕЙ
Виразкова хвороба (ВХ) – поліетіологічне захворювання, яке характеризується формуванням виразкового дефекту у шлунку та дванадцятипалій кишці (ДПК), схильне до прогресування, із залученням до патологічного процесу інших органів травлення, з можливим розвитком ускладнень. Формування хвороби обумовлено порушенням рівноваги між факторами “агресії” та “захисту” слизової оболонки органів гастродуоденальної зони, завжди з переважанням “агресивних” компонентів (інфекція H.pylori, кислотна агресія).
Пік захворюваності припадає на 9-11 років у дівчат і на 12-14 років у хлопчиків.
Спадкова схильність при виразковій хворобі має місце у 45-75% хворих.
Клінічні критерії (залежать від стадії і локалізації виразкового дефекту):
|
|
|
Виразка ДПК
Період загострення:
а) І стадія – гостра виразка
Ведучий симптом – біль: епігастрій, пілородуоденальна зона; натщесерце або пізні болі (через 2-3 години після їжі); переважно нічні болі; мойнігановський ритм: голод→біль→прийом Їжі→полегшення; у вигляді нападу або ниючі; часто ірадіація у спину, у поперек.
Диспептичний синдром:
печія (ведучий симптом); нудота; кисла відрижка; блювання.
Синдром неспецифічної інтоксикації:
головний біль; зниження працездатності; підвищена втомлюваність.
Вегетативні розлади:
емоціональна лабільність; пітливість.
Пальпаторно:
виражена болючість у пілородуоденальній зоні; в епігастрії; наявність симптому Менделя (при перкусії кінчиками пальців стінки живота виникає біль); локальна напруга м’язів в больовій зоні;
б) ІІ стадія –початок епітелізації:
Біль
зберігаються пізні болі, як правило, вдень; мойнігановський ритм менш виражений; болі, в основному, ниючого характеру; ірадіація болі зникає.
Диспептичні прояви:
зменшуються або практично зникають.
Пальпаторно:
відсутня болючість при поверхневій пальпації;зберігається локальна напруга м’язів в больовій зоні.
в) ІІІ стадія – заживлення виразки:
|
|
|
Біль
периодичні пізні (через 2-3 години після їжі) болі та болі натщесерце; відчуття голоду, як еквівалент нічної болі.
Диспептичні прояви:
практично відсутні.
Пальпаторно:
зберігається помірна болючість в гастродуоденальній зоні при глибокій пальпації.
Період ремісії
Скарги практично відсутні. Пальпація пілородуоденальної зони безболісна.
Виразка шлунка
Клінічні критерії (залежать від стадії і локалізації виразкового дефекту):
Біль - найчастіше ниюча; у верхній половині живота, за грудиною; зразу після їжі; рідко – нічні болі.
Диспептичні прояви: - нудота; відрижка; гіркота у роті; зниження апетиту до анорексії; метеоризм.
Пальпаторно: локальна болючість в епігастрії; нечасто – в пілородуоденальній зоні; ознаки локальної напруги м’язів.
Інструментальні дослідження та критерії діагностики:
- Дослідження шлункової секреції:
- Фіброезофагогастродуоденоскопія з прицільною біопсією проводиться з метою діагностики та через 3-4 тижні після початку курсу лікування. При необхідності – до повної епітелізації виразки.
Основні принципи лікування
Залежать від локалізації виразки (шлунок чи ДПК), фази захворювання, тяжкості перебігу, наявності ускладнень, зв’язку з Helicobacter pylori.
Фаза загострення :
При НР-асоційованій виразці шлунка та ДПК :
Стіл № 5а на протязі 5-7 днів, потім стіл №5 по Певзнеру.
Етіотропна терапія (мінімальна тривалість лікування 14 днів).
| Тижнева потрійна терапія з препаратами вісмута |
| Де-Нол ; Макроліди; кларитроміцин Напівсинтетичні пеніциліни (амоксицилін ); Похідні імідазолу (метронідазол ) |
При відсутності успіху від призначення терапії першої лінії – наявність больового синдрому персистенції H.pylori показано призначення терапії другої лінії (квадротерапія).
| Інгібітори протонної помпи; Де-Нол ; Макроліди; кларитроміцин Напівсинтетичні пеніциліни; (амоксицилін ); Похідні імідазолу (метронідазол ) |
При неасоційованій з НР виразці шлунку та ДПК (Д):
Стіл № 5п на протязі 5-7 днів, потім – стіл №5.
Антисекреторні препарати: Н2-блокатори гістамінових рецепторів (4-6 тижнів) або
антациди(4-6 тижнів).
3. Блокатори протонового насосу (у підлітків) – протягом 7-10 днів.
4. Незалежно від етіології виразки при наявності рефлюксів – прокінетики, спазмолітики (антихолінергічні засоби, гангліоблокатори).
5. Колоїдний субстрат вісмуту 120 мг 3 рази на день 2-4 тижні.
Початок епітелізації
До вищенаведенної терапії підключають:
1. Цитопротектори (Смекта, Гліцерам).
Заживлення виразки
1.Препарати, що мають репаративні властивості (Обліпихова олія, альтан).
2.Вітаміни за показанням.
У фазі заживлення виразки (нестійкі больовий та диспептичний синдроми) лікування може бути продовжено у поліклінічних умовах.
Критерії ефективності лікування: відсутність клініко-ендоскопічних проявів хвороби з негативним тестом на Н. Руlori.
Ускладнення виразки шлунка та ДПК:
Кровотеча – кроваве блювання, дьогтеподібний стілець, бліді шкірні покрови, запаморочення, холодний піт, прискорення пульсу, падіння АТ;
Перфорація язви – гострий “кінжальний” біль, блювота, лице бліде, холодні кінцівки, змушене положення з приведеними до живота колінами, живіт втягнутий, черевна стінка напружена;
Стеноз – інтенсивні стійкі болі, відчуття переповненності після їжі, відрижка, блювота, яка приносить полегшення, зневоднення, зниження маси тіла;
Пенетрація в інші органи травлення – посилення больового синдрому, біль не пов’язаний з прийомом їжі, в зоні патологічного ураження виражена пальпаторно болючість, запальний інфільтрат, субфебрільна температура, лейкоцитоз, прискорена ШОЕ.
хірургічне лікування в спеціалізованому стаціонарі.
Клініко-ендоскопічна ремісія :
Дієта №5.
Санаторно-курортне лікування – через 4-6 місяців при досягненні стійкої ремісії.
ГФДС – при НР-асоційованих виразках через 8 тижнів після завершення лікування.
При НР-асоційованих виразках - контроль НР також через 8 тижнів після завершення лікування.
Диспансерний нагляд - можливе зняття з обліку через 5 років стійкої ремісії після стаціонарного обстеження. Консультація гастроентеролога – за показаннями не пізніше 6 міс., ФГС контроль – за показаннями.
Огляд спеціалістів (ЛОР, стоматолог та ін. за показаннями) – 1 раз на рік.
При сприятливому перебігу виразок – проведення протирецидивного лікування в умовах поліклініки (або денного стаціонару) 2 рази на рік (весняно-осінній період). Об’єм та тривалість протирецидивного лікування вирішують індивідуально. Поряд з призначенням режиму та дієти №5 використовують антисекреторні препарати, антациди, цитопротектори.
Санаторно-курортне лікування показано лише при досягненні стійкої ремісії ( через 4-6 місяців після стаціонарного лікування) в санаторіях гастроентерологічного профілю.
Назва нозологічної форми Виразкова хвороба шлунка
| Діагностичні дослідження і консультації | Лікувальні заходи | Профілактичні заходи | Диспансерний облік | ||
| Види і обсяги | Види і обсяги | Тривалість | Тривалість | Критерії зняття з нього | |
| Загальні аналізи: - крові (о); - сечі (о); - копроцитограма (о). Аналіз калу на приховану кров (реакція Грегерсо-на) (о). Біохімічні аналізи крові (загальний білок та білкові фракції, натрій, калій, хлориди, залізо, глюкоза крові) (ф). Езофагогастро- дуоденоскопія (з прицільною біопсією, з визначенням Hp) (о). pH-метрія (о). Рентгендослідження шлунка (о). Ультразвукове дослідження печінки, жовчного міхура, підшлункової залози (ф). ЕКГ (ф). Консультація хірурга (ф). | Дієта 1. Медикаментозне лікування: - антихелікобактерна терапія (при наявності Hp); - блокатори H2-рецепторів гістаміну або інгібітори протонової помпи або M-холінолітики; - антацидні препарати; - цитопротектори; - засоби центральної дії; - антиоксиданти; - антигіпоксантні препарати. Фізіотерапевтичні методи | 18 - 28 днів | Два рази на рік (весною та восени) проведення курсів протирецидивного лікування: - блокатори H2-рецепторів гістаміну або інгібітори протонової помпи, - антацидні препарати; - седативні препарати. Фізіотерапевтичні методи. Фітотерапія | 2 рази на рік | 5 років без загострення |
Назва нозологічної форми Виразкова хвороба дванадцятипалої кишки
| Діагностичні дослідження і консультації | Лікувальні заходи | Профілактичні заходи | Диспансерний облік | ||
| Види і обсяги | Види і обсяги | Тривалість | Тривалість | Критерії зняття з нього | |
| Загальні аналізи: - крові (о); - сечі (о) - копроцитограма (о). Аналіз калу на приховану кров (реакція Грегерсона) (о). Біохімічні аналізи крові (загальний білок та білкові фракції, натрій, калій, хлориди, залізо, глюкоза крові) (ф). Езофагогастро- дуоденоскопія (з визначенням Hp) (о). pH-метрія (о). Ультразвукове дослідження печінки, жовчного міхура, підшлункової залози (ф). | Дієта 1. Медикаментозне лікування: - антихелікобактерна терапія (при наявності Hp); - блокатори H2-рецепторів гістаміну або інгібітори протонової помпи або M-холінолітики; - антацидні препарати; - цитопротектори; - засоби центральної дії. Фізіотерапевтичні методи | 18 - 21 днів | Два рази на рік (весною та восени) проведення курсів протирецидивного лікування: - блокатори H2-рецепторів гістаміну або інгібітори протонової помпи; - антацидні препарати; - седативні препарати. Фізіотерапевтичні методи. Фітотерапія. | 2 рази на рік | 5 років без загострення |
Наказ МОЗ України № 242 від 12.05.2008 р.
СТАНДАРТ
санаторно-курортного лікування дітей з виразковою хворобою
Показання.
Виразкова хвороба у фазі ремісії.
Протипоказання.
Виразкова хвороба у фазі загострення і неповної ремісії.
Виразкова хвороба з ускладненнями у вигляді стенозу.
Ускладнення виразкової хвороби – не раніше 6 міс. після ускладнення.
Загальні протипоказання для санаторно-курортного лікування.
Лікувальна програма.
< >Санаторний режим I-II.Дієта №5 (15).Кліматотерапія по I-II режиму відповідно сезону року: повітряні, сонячно-повітряні ванни .Руховий режим: ЛФК з проведенням масажу Бальнеолікування: хлоридні натрієві ванни , вуглекислі ванни Бальнеотерапія (або гідротерапія) може бути проведена у вигляді лікувального плавання в басейні В умовах грязьових курортів – грязьові аплікації При залишкових явищах больового синдрому, диспептичного синдрому (за свідченнями) – лазеропунктура, або магнітопунктура, або фонопунктураПри явищах астено-невротичного синдрому (за показаннями) – електросонтерапія Психотерапія.За показаннями – рефлексотерапія, методи нетрадиційної терапії, фітотерапія.
7. Матеріали активізації студентів під час викладення лекції:
Питання.
Проблемні ситуації.
Ілюстративні матеріали.
Підручники.
8. Матеріали для самопідготовки студентів:
Ситуаційні задачі
Дата добавления: 2019-07-15; просмотров: 109; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!