Робоча класифікація хронічного гастриту, дуоденіту, гастродуоденіту у дітей, 2002 р.



Тема лекції: «Захворювання органів травлення в дітей старшого віку. Гострий гастрит. Хронічний гастрит. Виразкова хвороба. Дуоденіт».

Кількість навчальних годин: 2

Курс: ІІІ

1.Науково-методичне обґрунтування теми:

Актуальність проблеми обумовлена значною поширеністю у дітей захворювань органів травлення.

В структурі загальної захворюваності в нашій країні їх частота складає більш, як 140 на 1000 дітей за офіційними даними і має тенденцію до збільшення.

За останні 10 років поширеність гастроентерологічної патології у дітей збільшилась більше як на 20%.

Медико-соціальне значення цієї проблеми зумовлене не тільки поширенням захворювання, а його рецидивуючим прогресуючим перебігом, можливістю розвитку тяжких ускладнень, толерантністю до загальноприйнятих методів терапії, високою ймовірністю формування первинної інвалідності дорослих.

2. Навчальні цілі лекції:

Визначити місце захворювань органів травлення в патології дітей старшого віку. (β-І)

Охарактеризувати значення порушення режиму харчування, спадковості у виникненні захворювань. (β-І)

Висвітлити загальні уявлення про етіологію, клінічні прояви, діагностику, лікування гастритів, виразкової хвороби шлунка, дуоденіту. (β-ІІ)

 Розкрити особливості клінічних проявів у дітей. (β-ІІ)

 Розкрити основні положення диспансерного нагляду. (β-ІІ)

Охарактеризувати догляд за дітьми, підготовка до інструментальних методів дослідження шлунка та дванадцятипалої кишки. (β-ІІ)

 

3. Цілі розвитку особистості майбутнього фахівця:

Розвинути деонтологічні уявлення в процесі вивчення теми. Вміти дотримуватись правил поведінки біля ліжка хворого, принципів медичної деонтології. Оволодіти вмінням встановлювати психологічний контакт з хворою дитиною та її родиною. Виробити відчуття відповідальності за своєчасність та правильність професійних дій.

4. Міждисциплінарна інтеграція:

анатомія, фізіологія, мікробіологія, загальний догляд, соціальна медицина, терапія.

 

5. План і організаційна структура заняття:

Основні етапи заняття Цілі на рівнях абстракції Тип лекції, методи і засоби активізації студентів Розподіл часу
1   Підготовчий етап: Визначення навчально-виховних цілей. Актуальність та мотивація освітнього процесу. Актуалізація опорних знань студентів.         Див. п.1 і 2     10 хв.    
2     Основний етап: План. 1. Гострий гастрит. 2.Хронічний гастрит. 3.Виразкова хвороба. 4.Дуоденіт.   І   І   І   І   ІІ     ІІ   Тематична лекція   Таблиці, малюнки, проблемні ситуації, презентація.     60 хв    
  3 Заключний етап: Резюме лекції, загальні висновки. Відповіді на можливі запитання студентів. Домашнє завдання: «Захворювання печінки, жовчних шляхів.»           10 хв.

6. Зміст лекційного матеріалу:

 Гострий гастрит – гостре запалення слизової оболонки шлунка.

Зустрічається у дітей старшого віку, сприяють : вживання гострої грубої їжі, отруєння, недотримання режиму харчування.

Початок гострий, через кілька годин після приймання їжі виникає відчуття важкості в надчеревній ямці, нудота , блювання, біль у животі. Слабкість, млявість, язик сухий з білувато - сірим нальотом. Апетит знижений, випорожнення нестійкі , температура тіла субфебрільна.

Лікування - дезінтоксикаційна  терапія перорально та в/в крапельно, вітамінотерапія, симптоматична терапія.

 

 

Витяг з наказу № 438 від 26.05.2010

ПРОТОКОЛ ЛІКУВАННЯ ХРОНІЧНОГО ГАСТРИТУ У ДІТЕЙ

Хронічний гастрит (ХГ) – хронічне рецидивуюче захворювання СОШ запального характеру, яке охоплює також і підслизовий шар шлунку, супроводжується клітинною інфільтрацією, порушенням фізіологічної регенерації, із схильністю до прогресування та поступового розвитку атрофії залозистого апарату, розладами секреторної, моторної та інкреторної функцій шлунка.

Критерії діагностики:

Клінічні критерії:

Клінічні критерії ХГ базуються на аналізі скарг та оцінці основних проявів хвороби – больового абдомінального, диспептичного, неспеціфічної інтоксикації.

Хронічний гастрит (період загострення)

З підвищеною (або нормальною) секрецією соляної кислоти Із зниженою секрецією соляної кислоти
Найбільш частий клінічний варіант: виразковоподібна форма.   Больовий синдром: болі в животі, пов’язані з їжею; часто виникають натщесерце; ранні болі (характерні для фундального гастриту); пізні болі (характерні для антрального гастриту); болі у нічний час. Відсутній чіткий зв’язок з порою року, порушенням дієти. Больовий синдром інтенсивний і тривалий.   Найбільш частий клінічний варіант: відсутня виразна типова клініка.   Больовий синдром слабовиражений: ниючі болі в епігастрії, найчастіше після їжі; характерне відчуття тиску та переповнення у верхній частині живота; болі виникають і посилюються в залежності від якості та об’єму їжі.
  Диспептичний синдром: найбільш характерні: кисла відрижка; відрижка повітрям; печія; нудота; схильність до запору.     4. Синдром неспецифічної інтоксикації: різний ступінь вираженості.   5. Пальпаторно: чітка помірна болючість в епігастрії, пілородуоденальній зоні.   Диспептичний синдром (переважає над больовим –55-60 %) найбільш характерні: відрижка їжею; нудота; відчуття гіркоти у роті; зниження апетиту; метеоризм; нестійкий характер випорожнення.   Синдром неспецифічної інтоксикації: значно виражений, переважає астенія. 5. Пальпаторно: незначна болючість в епігастрії, найчастіше поширена, в проекції больових точок інших органів травлення.

 

Лабораторно-інструментальні дослідження:

- ЕГДС (езофагогастродуоденоскопія) для морфологічного підтвердження ХГ та наявності інфекції Helicobacter pylori (гістологія або швидкий уреазний тест) (одноразово).

 

- Визначення кислотності шлункового соку фракційним методом:

- Визначення інфекції Helicobacter pylori одним із методів – бактеріологічний, дихальний уреазний, серологічний (ІФА).

- УЗД органів черевної порожнини для визначення біліарної та панкреатичної патології (одноразово).

Загальний аналіз крові та сечі (одноразово)

Протеїнограма (одноразово).

Копрограма, аналіз кала на скриту кров (реакція Грегерсена)

Аналіз калу на яйця глистів (тричі).

 

Основні принципи лікування

При загостренні:

Вирішення питання про умови лікування (стаціонар чи амбулаторно).

Вибір рухового режиму, використання ЛФК.

Вибір режиму і характеру харчування, призначення дієтичного харчування (стіл №1,2,5).

Індивідуалізоване призначення комплексного лікування (з урахуванням етіології, основних патогенетичних механізмів, домінуючого синдрому).

 

При ХГ, асоційованих з НР, призначення ерадікаційної терапії проводиться за однією з загальноприйнятих схем – потрійна чи квадротерапія .

Варіанти потрійної терапії (курс лікування 7 днів).

 

Де-нол - Кларитроміцин - Амоксицилін (флемоксин) .

Де-нол - Метронідазол - Амоксицилін (флемоксин) .

Через 4 тижні після проведеного лікування повинен бути проведен контроль за ерадікацією Helicobacter pylori за допомогою дихального тесту .

При відсутності ерадикації Helicobacter pylori використовується друга лінія лікування.

Для дітей до 12 років:

Колоїдний субцитрат вісмуту + амоксициллін або кларитроміцин + ніфурател

Колоїдний субцитрат вісмуту + амоксициллін / кларитроміцин +ранітидин.

Дітям після 12 років:

Омепразол + амоксициллін або кларитроміцин + ніфурател.

Омепразол + амоксициллін /кларитроміцин + колоїдний субцитрат вісмуту.

Квадротерапія (курс лікування 7 днів).

Де-нол - Амоксицилін (флемоксин) - Кларитроміцин (клацид) - Метронідазол

Дітям після 12 років:

колоїдний субцитрат вісмуту + омепразол + амоксициллін або кларитроміцин + ніфурател

При гіперацидному гастриті показано призначення антисекреторних препаратів (М1– холінолітик гастроцепін або блокатори Н2 – рецепторів гістаміну) з наступним використанням в якості базисного засобу одного з препаратів групи комплексних антацидів (Смекта, Маалокс, Фосфалюгель та інші).

При гіпоацидному гастриті призначають стимулятори шлункової секреції (плантаглюцид, ацидін-пепсін).

Незалежно від рівня кислотопродукції призначається альтан, який виявляє репаративну протизапальну та антимікробну дію, цитопротектори - для відновлення співвідношення між факторами агресії та захисту оболонки шлунку (смекта, сукральфат, ліквірітон).

При порушеннях моторної функції шлунка рекомендується застосування прокінетиків – Мотіліум.

При спазмах та вираженому больовому синдромі призначаються спазмолітики (Но-шпа, Галідор) або М2 – холінолітик (Метацин).

Для поліпшення трофіки СОШ показано застосування репарантів (Спіруліна, облепіхова олія, метилурацил та інші), полівітамінних препаратів .

У стадії клінічної ремісії - фітотерапія, бальнеотерапія, ЛФК.

Диспансерний нагляд проводиться на протязі 3-х років від останнього загострення, кратність ендоскопічного дослідження – один раз на рік.

Немедикаментозне лікування (психотерапія, фітотерапія, фізіопроцедури, бальнеолікування, ЛФК). Санаторно-курортне лікування можливе в фазі ремісії ХГ в санаторіях гастроентерологічного профілю (зазвичай через 2-3 місяці після стаціонарного лікування).

 

 

Робоча класифікація хронічного гастриту, дуоденіту, гастродуоденіту у дітей, 2002 р.

 

PAGE \* MERGEFORMAT 17
 
   

 

За походженням

Етіологічні фактори

Топографія

Форми ураження шлунку

та 12-палої кишки

Періоди захворювання

Характер кислотної продукції шлунку

Ендоскопічно Морфологічно
А. Первинний   Б. Вторинний Інфекційний 1. Helicobacter pylori 2. Інші бактерії, віруси, гриби   Токсичний (реактивний) 1. Екологічні фактори 2. Хімічний 3. Радіаційний 4. Медикаментозний 5. Алкогольний 6. Нікотиновий 7. Стресові стани Аліментарний   Алергія Хвороба Крона Гранулематоз Целіакия При системних захворюваннях Саркоідоз 1. Гастрит - антральний - фундальний - пангастрит     2. Дуоденіт - бульбит - постбульбарний - пандуоденіт     3. Гастродуоденіт 1. Еритематозний/ ексудативний 2. Нодулярний 3. З ерозіями (с пласкими або попіднятими ерозіями) 4. Геморагічний 5. З атрофією 6. Змішаний А. За глибиною ураження: - поверхневий - дифузний   Б. За характером ураження:   1. З оцінкою ступеня - запалення - активності - атрофії - кишкової метаплазії - Helicobacter pylori   2. Без оцінки ступеня; - субатрофія - специфічні - неспецифічні   Ступені тяжкості: - норма (0) - слаба (1+) - середня (2+) - сильна (3+) 1. Загострення 2. Неповна клінічна ремісія 3. Повна клінічна ремісія 4. Клініко-ендоскопічна ремісія 5. Клініко-ендоскопічна – морфологічна ремісія 1. Підвищена 2. Незмінна 3. Знижена

 


Дата добавления: 2019-07-15; просмотров: 95; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!