Поміщицькі державні вільні і козаки
УРОК №24
ТЕМА: УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ у СКЛАДІ РОСІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ наприкінці Х VIII – у першій половині ХІХ ст.
На засвоєння матеріалу виділяється 2 дні.
Перший день:
1. Двічі прочитайте конспективний виклад матеріалу. Обов’язково запам’ятайте дати, поняття та положення, які виділенні жирним шрифтом і підкреслені. Також зверніть увагу на просто виділені та підкреслені поняття. (Час виконання – 20 хв.)
2. Виконайте роботу з картами. (Час виконання -10 хв.)
3. Двічі виконайте завдання. (Час виконання – 30 хв.)
4. Ввечері один раз прочитайте конспективний виклад матеріалу і один раз виконайте завдання. (Час виконання – 20 хв.)
Другий день:
1. Один раз прочитайте конспективний виклад матеріалу і один раз виконайте завдання. (Час виконання – 20 хв.)
2. Виконайте роботу з картами. (Час виконання -10 хв.)
3. Виконайте підсумковий тест. Відповіді запишіть у бланк і надішліть викладачу.
Україна в складі Російської й Австро-Угорської імперії
· Росія = (80%)85% території, 8.2 млн. чол. 700 тис кВ км
· Австрія = (20%)15% території, 3.5 млн. чол.
75% українського населення обох імперій залишалося неписьменним
Унаслідок другого (1793 р.) та третього (1795 р.) поділів Речі Посполитої до складу Російської імперії ввійшли землі Правобережної України та Західної Волині.
А внаслідок двох успішних війн з Туреччиною другої половини Х VIII ст. до Росії було приєднано Південь України і Крим (1783 р.).
|
|
|
Українські землі, що перебували під владою Російської імперії умовно називають
Наддніпрянська Україна (Наддніпрянщина).
АДМІНІСТРАТИВНО ТЕРИТОРІАЛЬНИЙ ПОДІЛ
НАДДНІПРЯНСЬКОЇ УКРАЇНИ
Після ліквідації Гетьманщини українські землі були перетворені на російську провінції, на яку поширювався загальноросійський адміністративно-територіальний устрій. У 1796 р. згідно з указом імператора Павла І на російських землях замість намісництв запроваджувалися губернії. Остаточно поділ України на 9 губерній закріпився у 1802 р. У 20-30-ті рр. ХІХ ст. губернії були об’єднані в генерал-губернаторства.
Таким чином, українські землі ділилися на генерал-губернаторства (очолювали генерал-губернатори), генерал-губернаторства ділилися на губернії (очолювали губернатори), губернії ділилися на повіти (очолювали капітани-ісправники), а повіти ділилися на стани. Генерал-губернатори та губернатори особисто призначалися російським імператором.
| Регіони | Генерал-губернаторства (очолювали генерал-губернатори) | Губернії (очолювали губернатори, призначалися царем) |
| Південно-Західний край (Правобережжя | Київське | Київська, Волинська, Подільська |
| Малоросія (Лівобережжя), Слобожанщина | Малоросійське | Чернігівська, Полтавська, Слобідсько-Українська (з 1835р. – Харківська) |
| Новоросія (Південь) | Новоросійсько-Бессарабське | Катеринославська, Таврійська, Миколаївська (з 1805р. – Херсонська) |
|
|
|
Термін Україна практично припиняють вживати.
· Лівобережну Україну називають Малоросією,
· Правобережну Україну - Південно-Західним краєм,
· південну Україну - Новоросією.
У 1831 р. було скасоване магдебурзьке право (право міст на самоврядування) на Лівобережжі.
У 1841 р. ліквідовано судочинство за Литовськими статутами на Правобережжі.
У 1847-1848 рр. на Правобережжі була проведена інвентарна реформа.
Інвентарна реформа - система заходів, проведених урядом Росії з метою впорядкування кріпосницьких відносин, тобто визначення повинностей та розмірів земельних наділів залежних селян.
СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗВИТОК НАДДНІПРЯНСЬКОЇ УКРАЇНИ
Аграрний (сільськогосподарський) край з феодальними (кріпосницькими) відносинами.
75% землі належало поміщикам, 40% населення – кріпаки.
Селяни України поділялися на три основні групи:
Поміщицькі державні вільні і козаки
|
|
|
Кріпосні)
На Правобережжі – 58% цукровий буряк, озима пшениця
На Лівобережжі - 38% вирощували тютюн, конопля, зернови,
У Південній Україні – 25% пшениця на експорт, тонкорунне вивчарство
На Слобожанщині - жито, овес, картопля, тютюн, льон
Сільське господарство (с/г):
1. У с/г Наддніпрянської України першої половини ХІХ ст. загострювалася криза феодально-кріпосницьких відносин. Прояв кризи феодально-кріпосницьких відносин:
- панування кріпацтва – поміщик мав право на майно і працю селянина, міг продати його з землею чи без землі;
- посилення феодальної експлуатації. Були поширені натуральна, грошова та відробіткова ренти;
- запровадження урочної системи - поміщик давав селянам завдання (урок), яке, як правило, неможливо було виконати за 1 день;
- панщина становила 4-6 днів на тиждень;
Відробіткова , грошова і натуральна ренти були основними формами експлуатації. Незважаючи на те, що закон 1797 р. офіційно встановлював 3-денну панщину, на практиці вона становила 4—6 днів на тиждень. Селяни відробляли і додаткові повинності (будівельні дні) та сплачували натуральний та грошовий оброки.
|
|
|
- витіснення селян на неродючі землі
- державні селяни платили грошову ренту (податок) і виконували повинності на користь держави;
- примітивні, застарілі знаряддя праці, неефективне екстенсивне господарство і кріпацтво призводили до зниження прибутків поміщиків. У результаті велика частина феодальних маєтків перебувала під заставою;
Ситуацію в сільському господарстві ускладнювали ще й неврожайні роки: від 1799 р. до 1856 р.
у Східній Україні було 28 повсюдних і часткових неврожаїв, які призвели до голоду та епідемій, спричинили розорення селянських господарств.
Прогресуюче обезземелення, руйнація індивідуальних господарств зумовили появу надлишків робочої сили в аграрному секторі. Спробою знайти вихід із скрутного становища були стихійні та організовані переселення селян у Саратовську та Астраханську губернії, на Кавказ, у Новоросійський край.
У 1838—1852 pp. з Лівобережжя переселилося в ці райони 58,5 тис. осіб.
У 40-х роках XIX ст. лише на Полтавщині у цей процес було втягнуто майже 90 тис. осіб.
- запровадження військових поселень (1817 – 1857 рр.) – так зване «самоутримання» війська, коли частина військових-селян одночасно виконували сільськогосподарські роботи і несли військову службу. Хлопчиків із 7 років зараховували до таких новобранців (кантоністів).
Типове військове поселення на роту (228 чол.) складалося з 60 будинків, у кожному з яких проживали 4 родини з нерозділеним господарством. 4 роти становили батальйон, полк становив округ. Разом з регулярним військовим навчанням, несенням вартової служби поселенці займалися сільським господарством, а також працювали на каменоломнях, порохових і лісопильних заводах.
2. У першій половині ХІХ ст. у с/г Наддніпрянської України проникають капіталістичні відносини:
Капіталістичні відносини (капіталізм) – соціально-економічні відносини, засновані на вільнонайманій праці, товарно-грошовому обігу та приватній підприємницькій діяльності, спрямованій на прибуток.
- у с/г України починають використовувати найману працю;
- інколи земля передається в оренду заможнім селянам, купцям тощо;
- подекуди використовується с/г техніка;
- зростає роль товарного виробництва с/г.
Промисловість:
- 30-40-ві рр. ХІХ ст. у Наддніпрянській Україні починається промисловий переворот.
Промисловий переворот – перехід від ручної праці до машинної, від мануфактур до фабрик і заводів.
Мануфактури – підприємства, засновані на ручній праці
Заводи та фабрики – підприємства, засновані на машинному виробництві.
- початок розвитку кам’яновугільної, металургійної галузей промисловості та машинобудування;
- формування робітничого класу (пролетаріату) та промислової буржуазії (підприємців, власників засобів виробництва);
- тісний зв'язок промисловості із с/г: млини, гуральні та інші обробні підприємства. Виникають цукрові заводи(перший цукровий завод був побудований у 1824 р. у с. Трощині на Чернігівщині).
- використання в промисловості як вільнонайманої праці, так і праці кріпаків.
Торгівля:
1. Внутрішня торгівля:
- внутрішня торгівля була представлена ярмарками (діяло понад 2 тис. ярмарок в Україні: Харків, Суми, Полтава та ін.);
- вивозилося з України в Росію збіжжя, зерно, м'ясо, вовну, сало, тютюн, олію, цукор;
- завозилося з Росії тканини, вироби з металу, скло, посуд;
- розвивався чумацький промисел.
2.Зовнішня торгівля:
- здійснювалася через порти Чорного та Азовського морів: Херсон, Миколаїв, Одеса, Севастополь;
- Україна експортувала с/г продукцію (зерно, м'ясо, вовну, сало, тютюн, олію, цукор);
- імпортувала товари розкоші, машини тощо.
Дата добавления: 2019-07-15; просмотров: 332; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!