Превентивна дипломатія як засіб управління конфліктом.
Превентивна дипломатія (англ. preventive diplomacy) — міри, спрямовані на попередження розбіжностей між сторонами, недопущення переростання споровши у військові конфлікти й обмеження масштабів останніх, якщо вони все-таки виникли. У її рамках передбачається більше широке використання мер по зміцненню довіри, створення місій по зборі фактів і систем раннього попередження про погрози миру, використання демілітаризованих зон як превентивної міри й т.п.
По існуючим нині поглядах складеним елементом превентивної дипломатії є превентивне розгортання військ (чинностей) (англ. preventive deployment) - розгортання військ по підтримці миру або миротворчих чинностей (ООН або регіональних організацій і угод безпеки) у зоні потенційного конфлікту.
Превентивна дипломатія-дипл.дії, спрям. на запобігання виникнення розбіжностей між сторонами, на запобігання розвитку вже існуючих розбіжностей у к., а також на обмеження поширення вже існуючого конфлікту.По завер.“холодної війни” виникла потреба концептуального переосмислення ролі ООН. Превентивна дипломатія - дії спрямовані на ті щоб не допустити перехід існуючих суперечок у конфлікт та обмеження масштабів конфліктів після їх виникнення.
Превентивна дипломатія включає:
1. заходи по зміцненню довіри (обмін військовими місіями; створення регіональних та субрегіональних центрів контролі за угодами сфери озброєння, проведення консультацій під егідою генсека)
|
|
|
2. виявлення фактів (збір та аналіз інформації щодо територій, конфліктогенних за своїм характером)
3. раннє попередження (синтез політичних показників з інформацією системи раннього попередження екологічних та стихійних лихий, зазагрожуй голоду тощо)
4. превентивне розгортання (заходь по розміщенню збройних контингентів під командуванням ООН у проміжок годині, що передує качану конфлікту)
5. демілітаризовані зони
Превентивне розгортання проводитися:
- в умовах національної кризи в межах окремої країни-члена ООН
- в умовах виникнення міждержавних суперечок
- в умовах, коли один з членів ООН вважає загрозливою ситуацію на його кордонах і звертається з проханням розмістити збройні контингенти ООН з свого боку кордону
Гуманітарна інтервенція: правові підстави та політичні наслідки.
Людству знадобилося пройти через 2 світові війни, колосальні людські втрати й незлічимі страждання, перш ніж заснов. ООН установили непохит. принц. незастосув. сили або загрози сили в МВ, поставили поза законом дозвіл між. суперечок немир.зас.: сила поступилася місцем праву. Але заборона на застосування сили, що стала обов'язковою нормою, мала серй. стримуючий вплив на потенційних порушників. Із завершенням холодної війни, здавалося, створилися всі сили. Ключова із цих передумов - можливість на повну міць задіяти потенціал ООН, прерогативи її Ради Безпеки. Однак, на великий жаль, не все виявилися готові до того, щоб скористатися цим історичним шансом. Вплив концепції "гуманітарної інтервенції" на систему МВ може бути воістину руйнівним. Деякі провідні країни намагаються "доповнити" нею загальновизнані між.-пр.принципи, розхитавши тим самим їхню струнку систему й підмінивши в підсумку силу права в між. житті правом сили на основі однополярної, а точніше, натоцентристской моделі світоустрою. Спроби підриву підвалин між.правопорядку обґрунтовуються якимсь "недосконалістю" суч. між. права, що не дозволяє застосовувати силу в обхід Уставу ООН і повноважень СБ. Відповідні правові норми не факультативні й не дозволяють вибирати з них ті, які комусь подобаються, і відкидати що не влаштовують. Ієрархії принципів між.права не існує: всі вони взаємозалежні й підкріплюють один одного. Цілісне застосування між.пр.сист. покликано виключити як "гуманітарні катастрофи", "етнічні чищення", так і акти агресії. Можливість застос. сили тільки у 2 випадках. 1- індивідуальна або колективна самооборона у відповідь на збройний напад на члена ООН. 2- із санкції Ради Безпеки при погрозі між. миру й безпеці. Протягом напівстоліття Устав ООН залишався оснвою всієї сист. МВ, забезпечуючи стабільність і порядок у світі. Спроби під яким би те не було приводом (у тому числі й захисту прав людини) уживати однобічні або групові акції в порушення Уставу й без санкції Ради Безпеки чреваті справжнім хаосом у МВ, тим більше що ніякої розумної альтернативи існуючій системі не пропонується.
|
|
|
Дата добавления: 2019-07-15; просмотров: 270; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!