Впровадження ефективної цінової стратегії передбачає тактичну зміну цін під впливом внутрішніх і зовнішніх факторів.
Головний фактор підвищення цін - інфляційні витрати. Під впливом інфляції обсяг підвищення цін, як правило, перевищує динаміку зростання витрат. Інший фактор, який зумовлює зростання тарифів, - надмірний попит. Наприклад, якщо передбачається прибуття значної кількості гостей, пов'язане з проведенням спортивних змагань, урочистих заходів, нарад, конференцій тощо, готелі підвищують ціну іноді в декілька разів порівняно з середньою вартістю номера. Водночас підвищувати ціни доцільно лише за умов, що клієнтам зрозуміле обґрунтування таких заходів, а надмірний попит важко задовольнити.
Підвищення або зниження тарифів завжди стосується інтересів споживачів, конкурентів, дистриб'юторів і постачальників. Якщо ціна на готельні послуги низька - це зумовлює зменшення доходів готелю, якщо висока це може зумовити втрату клієнтів. Вирішуючи проблеми регулювання цін, готельне підприємство повинно передбачити можливу поведінку окремих категорій споживачів і конкурентів: реакція споживачів залежить від того, яку мету вони вбачають у зміні ціни; реакція конкурентів буде або наслідком чітких настанов реагування, або результатом конкретної оцінки кожної ситуації, що виникла. Якщо ціни змінюють конкуренти, підприємство повинно передбачити їхню стратегію та ймовірну тривалість цієї зміни. Щоб утриматись на ринку, необхідно заздалегідь планувати відповідні дії на можливі цінові маневри конкурентів.
|
|
|
Зниження ціни готельне підприємство може ініціювати тоді, коли є можливість за допомогою низьких цін зайняти домінантне положення на ринку. Для цього необхідно виходити на ринок з нижчими цінами, ніж у конкурентів, або першим знижувати ціни, сподіваючись охопити таку частку ринку, яка забезпечить зниження витрат виробництва за рахунок зростання його обсягу.
Отже, загальними принципами ціноутворення у готельній сфері є такі:
- у сфері гостинності об'єктивно необхідною є сезонна диференціація цін і тарифів. Зокрема, треба враховувати попит на більшість видів послуг, які не можна виробляти "про запас", а їх виробництво, реалізація, споживання збігаються у часі й мають виразний сезонний і часовий характер;
- сезонна диференціація цін і тарифів на послуги індустрії гостинності, з одного боку, відображає зміни в обсязі попиту та суспільно-необхідних витрат праці у різні періоди року, тижня, доби, а з іншого - зумовлює необхідність спеціальних зусиль для стимулювання попиту та рівномірного розподілу послуг у часі. Окрім того, швидкість надання деяких послуг є одним з параметрів якості послуг, що враховується в цінах і тарифах на послуги;
|
|
|
- для багатьох видів послуг індустрії гостинності тарифи виконують одночасно функції гуртових і роздрібних цін, що зумовлюють їхню диференціацію;
- для індустрії гостинності характерна значна диференціація рентабельності різних видів послуг і підприємств, які відрізняються ступенем концентрації виробництва послуг, спеціалізацією, технічним забезпеченням, продуктивністю праці та собівартістю послуг, що надаються;
- окремі види послуг індустрії гостинності реалізуються як на внутрішньому, так і на міжнародному ринках, тому при стандартизації та оцінці якості послуг, їхньої споживчої вартості необхідно враховувати міжнародні вимоги.
- у формуванні цін і тарифів на послуги індустрії гостинності значно більшу роль, ніж у виробничих галузях, відіграє географічний фактор.
Отже, ціни і тарифи на готельні послуги залежать від соціального статусу споживачів, які прибувають з різних регіонів, рівня суспільно-необхідних витрат праці, природно-кліматичних умов регіону, ступеня концентрації готельних підприємств, технічного оснащення готельних підприємств та інших чинників.
Додаток В
Особливості ціноутворення в закладах ресторанного господарства.
|
|
|
Ціноутворення в закладах ресторанного господарства відрізняється від ціноутворення в роздрібній торгівлі, що зумовлено специфікою даної галузі.
Джерелом відшкодування витрат поряд із торговельною надбавкою в закладах ресторанного господарства є націнка на вартість сировини і куповані товари. Вартість сировини і купованих товарів із включенням надбавки та націнки являє собою роздрібну ціну (ціну продажу) або ціну, за якою продукція реалізується споживачам закладами ресторанного господарства.
Особливостями ціноутворення взакладах ресторанного господарства є:
• залежність рівня цін продажу від типу і класу підприємства;
• відсутність розрахунку собівартості продукції, як це має місце на промислових підприємствах;
• здійснення калькуляції вартості продукції (цін продажу) безпосередньо на самих підприємствах;
• калькулювання цін на продукцію щоденно або через короткі проміжки часу залежно від зміни цін на сировину і товари, що надходять;
• регулювання рівня націнок на продукцію власного виробництва на підприємствах класу, що обслуговують робітників, службовців, учнів, студентів тощо.
На всі продовольчі товари, незалежно від джерел їх надходження в заклади ресторанного господарства ціна продажу формується шляхом нарахування націнки до вартості придбання товару. Покупні товари (алкогольні напої, пиво, тютюнові вироби тощо) в закладах ресторанного господарства реалізуються за цінами придбання з націнкою, що затверджена для конкретного підприємства.
|
|
|
Ціни на продукцію власного виробництва розраховуються шляхом складання калькуляції, виходячи з цін на сировину, що надходить, і діючих розмірів націнок.
Калькуляція проводиться на спеціальних бланках (калькуляційних картках).
У них вказується:
• порядковий номер картки за журналом їх реєстрації;
• номери рецептур, колонки і назва збірника, з якого цю рецептуру взято;
• перелік продуктів за видами;
• норми закладки на одну страву і на 100 страв або 10 кг (соусу, гарніру тощо);
• ціна продажу продукції виходячи з ціни надходження плюс націнка;
• вартість продажу набору на 100 порцій;
• ціна продажу однієї порції після заокруглення;
• вихід готової продукції в грамах без ваги гарніру і соусу.
Ціни на сировину, що закладається, визначаються як середньозважені. Обсяг товарів і сировини, що знаходяться в коморах окремого підприємства, ведеться за остаточними цінами продажу з націнкою даного підприємства.
При формуванні рівня цін і націнок на власну продукцію і куповані товари в їдальнях виробничих підприємств, шкіл, навчальних закладів враховуються пільги, які надаються цими підприємствами та установами для здешевлення вартості страв згідно з укладеним договором.
Відпуск страв, напівфабрикатів, кулінарних, кондитерських виробів та іншої продукції стороннім підприємствам, включаючи роздрібну торговельну мережу, заклади ресторанного господарства здійснюють за цінами домовленості, які не повинні перевищувати ціну калькуляції.
Дата добавления: 2019-07-15; просмотров: 220; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!