Розділ 2. Мотиваційна дія лінгвокраєзнавчого аспекту при



Навчанні французької мови на середньому етапі ЗОШ

2. 1. Краєзнавчий матеріал як фактор забезпечення міжкультурної

комунікації

 

Комунікація та спілкування являють собою найважливішу частину людського життя, а значить, і частиною культури.

При визначення сутності та структури міжкультурної компетенції необхідно спиратися на культурологічний підхід. Його характерною особливістю є орієнтація на навчання нормам та правилам спілкування в умовах міжкультурної комунікації. Наступною відмінною рисою цього підходу є розуміння та пізнання іншої культури тільки на базі знань про свою рідну культуру [17].

Традиційно в сфері освіти іноземна мова розглядається як засіб прилучання до культури країни, мова якої вивчається. Наслідком цього в учнів виникають труднощі під час передачі інформації про фактори та явища, що пов’язані з рідною (регіональною) культурою, засобами іноземної мови, в нашому випадку французької, а, виходячи з цього, в процесі реальної комунікації не здатні розкрити та передати її своєрідність, зробити набуттям світової культури для взаємного культурного збагачення в ситуаціях міжкультурного спілкування. Міжкультурна ж комунікація можлива лише за умови наявності толерантного та відкритого відношення до представників різних мовних спілок, вміння творчо підходити до своєї справи, а також загального вміння мобілізувати свій культурний та мовний досвід, міжкультурні знання для вирішення задач в ситуації міжкультурного спілкування [15].

Усвідомлення необхідності міжкультурної комунікації як основоположного принципу співіснування в ній можливо тільки на базі усвідомлення власної індивідуальності, знань про національну культуру та історію рідного краю у невід’ємному зв’язку із культурою та історією країни мови, що вивчається.

Проте, в теперішній час можна спостерігати наступну закономірність: у сучасних навчально – методичних комплексах міститься велика кількість матеріалів країнознавчого характеру, в той час, як відомостей про нашу країну в них достатньо мало. Але цей факт неправильно вважати недоліком підручників: Україна – молода самостійна країна, і не один навчально – методичний комплекс невзмозі розмістити матеріали з краєзнавства її 24 суб’єктів, не кажучи вже сотні маленьких містечок та сел, які визначилися певними історичними пам’ятниками та подіями [14].

При всьому цьому краєзнавство може стати важливим джерелом стимулювання інтересу до вивчення іноземної мови. Краєзнавчий матеріал наближує іншомовну комунікацію до особистісного досвіду учнів, дозволяє їм орієнтуватися в учбовій розмові на ті факти та відомості, з якими вони зіштовхуються у повсякденному житті, в умовах існування в рідній для них культурі.

 Наприклад, роблячи знайомство з французькою культурою, учні постійно порівнюють її з рідною культурою. Саме тому, чим ширше та галузь знань про факти рідної культури, якою оперують учні, тим продуктивніше та результативніше праця по ознайомленню з культурою Франції [22].

Концепція діалогу культур припускає наявність як мінімум двох різноманітних культур в процесі навчання. Вивчення рідної культури являє собою невід’ємну частину процесу навчання французької мови та культури, тому що саме краєзнавча інформація є ключом до розуміння іншомовної культури. Таким чином, вивчення французької культури становиться можливим лиш за тих умов, коли в учнів сформована національно – культурна база рідної мови. Будь – які знання, що набуваються за рахунок вивчення французької мови, будуть сприйматися тільки через призму знань, що сформувалися в процесі оволодіння рідною культурою.

Нарівні з цим, краєзнавча інформація дозволяє значно розширити та поглибити знання та уявлення учнів про навколишнє середовище  , використовувати методи різноманітних дисциплін для здійснення краєзнавчих та інших досліджень.

Також треба зауважити, що в теперішній час досить бурхливо розвивається самосвідомість народу, йде цілеспрямоване використання регіонального компоненту на уроках французької мови, що стимулює учнів не тільки в інтелектуальній сфері, але й в емоційній сфері діяльності.

При використанні регіонального компоненту у навчанні іноземній мові, як правило, виділяють наступні групи краєзнавчих даних: географічні, історичні, суспільні, економічні [19].

У навчанні французькій мові на середньому етапі в основному використовується матеріал географічного характеру (природа, культурні пам’ятки, зовнішній вигляд населенного пункту). Матеріали, що пов’язані з історичними, соціальними фактами, знаходять пристосування набагато рідкіше та, в основному, на старшому ступені навчання. Проте значущість краєзнавчих матеріалів такою спрямованності набагато вище при їх використанні у середній ланці навчання, коли здійснюється активне становлення особистості учнів, формується їх світогляд, стверджується соціальна позиція.

При виборі краєзнавчого матеріалу враховується:

· реальність матеріалів для учнів, тобто учні повинні точно мати уявлення, про що йдеться мова;

· зацікавити учнів в данному матеріалі;

· наявність повноти інформації про данний матеріал;

· узгодженність краєзнавчої інформації із програмною темою;

· соціалізуюча цінність данного матеріалу.

Таким чином, на погляд багатьох дослідників, у зміст освіти необхідно включати елементи краєзнавства на кожному етапі розвитку, враховуючи вікову специфіку та інтелектуальну зрілість учнів.

Краєзнавство як дидактичний засіб в процесі навчання французької мови та культури виступає в ролі зв’язуючого елементу, що сприяє проникненню в культуру, що вивчається. Включення краєзнавчого компоненту у зміст навчання французької мови та культури підвищує не тільки якість освіти, а й благотвірно впливає на мотивацію навчання учнів [20].

 

2. 2. Використання краєзнавчого матеріалу на уроках французької

мови з метою підтримки мотивації учбової діяльності учнів

 

Питання про мотивацію навчальної діяльності на уроках іноземної мови, окремо, французької мови залишається завжди актуальним, не зважаючи на велику кількість теоретичних досліджень та практичних робіт психологів, педагогів та методистів в даній області. Відомі й загальновизнані класифікації мотивів, що є передуючими факторами впливу на продуктивність дидактичного процесу [18]. Тим не менш, викладачі іноземних мов продовжують відмічати стійке зниження зацікавленності учнів до вивчення мови. Пояснюється це тим, що мотиви найвищих рівнів, а саме, комунікаційні, пізнавальні та утилітарно – практичні, що використовуються в області мови, не знаходять практичної підтримки в рамках учбового процесу. Дійсно, у вирішенні комунікаційних та пізнавальних задач на уроці французької мови власне французька мова є скоріш перешкодою, ніж інструментом. Утилітарно – практичні ж мотиви взагалі зникають, тому що вони спрямовані на віддалену перспективу, що мало пов’язана з навчальним процесом. Навчальні посібники, що використовуються викладачами на уроці, перестають бути джерелом зацікавленності в учнів за цілком об’єктивними причинами: по – перше, підручник, який, як правило, знаходиться в учнів на руках протягом навчального року, втрачає елемент новизни; по – друге, добрий підручник, що був випробуваний, та зарекомендував себе, не може містити новинних матеріалів, які б могли бути актуальними сьогодні в очах учнів [21].

Тому, ми вважаємо, що як додатковий елемент підтримки мотивації навчальної діяльності на уроках французької мови учнів середньої ланки можна використовувати краєзнавчий матеріал.

Бажання дітей розповісти та узнати про те, що їм близько та знайомо, підвищує ефективність навчальної мовленнєвої діяльності на уроці французької мови. Деякі методисти та викладачі роблять таке спостереження, що мотивація до вивчення іноземної мови стає практично насичуваною, якщо оволодіння іншомовним спілкуванням супроводжується вивченням власної країни, регіона, міста, района, в якому живуть учні. Тому, ми робимо висновок, що зміст і теми навчально – методичного комплексу з французької мови потребують від вчителя постійного звернення до краєзнавчого матеріалу, який допомогає формувати почуття любові до рідного краю, до своєї малої Батьківщини, усвідомлене відношення до навколишнього світу.

На уроках треба систематично звертатися до тем, що пов’язані з Україною, нашим рідним містом Херсоном, Суворовським районом, охороною природи. Нарівні з освітніми задачами, вирішується задача екологічного виховання шкільників. Для реалізації цих задач треба підбирати та використовувати різноманітний наглядний та індивідуальний матеріал: касети з записами, діапозитиви про Херсон та Україну, карти України, Херсонської області, листівки із зображеннями культурних пам’яток та вулиць Херсону, експозиції книг про Україну.

Наприклад, при опрацюванні тем «Notre pays», «Ma ville natale» в сьомому класі декілька уроків треба присвячувати нашій країні. На уроках повинна йтися мова про міста визначні міста України, про красу та різноманітність рідної природи. Але, треба враховувати, що словниковий склад учнів сьомого класу ще не досить великий та знання про Україну недостатні, тому в деяких випадках треба, базуючись на загальній інформації, складати текст самостійно. Наприклад [27]:

L'Ukraine est un pays d'Europe de l'Est. Elle partage ses frontières terrestres avec sept pays : à l'ouest la Pologne, la Slovaquie et la Hongrie ; au sud-ouest la Roumanie et la Moldavie ; à l'est et au nord-est la Russie ; au nord la Biélorussie. Le pays mesure 1 316 kilomètres d'est en ouest et 893 kilomètres du nord au sud, pour une superficie totale de 603 550 km². C'est un pays relativement plat, avec des terres fertiles dans son centre, ce qui lui permet d'avoir une agriculture productive. Les montagnes de l'Ukraine sont en fait les parties terminales des reliefs d'Europe centrale et de la Méditerranée.

Les Carpates, avec le Hoverla qui est le plus haut sommet de la division carpatienne. La Crimée possède un massif impressionnant .

L’Ukraine bénéficie également d'un réseau fluvial étendu, composé principalement par le Dniepr (Dnipro), le Dniester (Dnister), le Boug occidental, Boug méridional, et le Donets à l'est. Le Danube (Dounay) marque la frontière entre l'Ukraine et la Roumanie, à l'extrême sud-ouest.

Le climat de la majeure partie de l'Ukraine est continental avec des hivers froids et des étés chauds (méditerranéen seulement sur la côte sud de la Crimée). Les températures moyennes à Kharkov en Ukraine orientale sont d'environ 7°C en janvier et 20°C en juillet. Les précipitations vont d'environ 750 mm par an dans le nord à environ 250 mm dans le sud.

Текст повинен відповідати певним вимогам. Він повинен бути інформативним та цікавим, щоб учні мали змогу задовільнити свої пізнавальні потреби, збагатити своє світосприйняття, отримати задоволення від читання та обговорювання тексту. Але, нам потрібно пам’ятати, текст та інформація, що подається в тексті, буде цікава тільки за тих умов, якщо текст буде посильним, учні його легко зрозуміють та, в деяких випадках, захочуть доповнити своєю інформацією. Роботу над текстом треба завжди починати з пояснення нових слів та виразів, спираючись на вже наявні знання учнів. Треба обов’язково використовувати ілюстрації до тексту, карту України, або, краще, запропонувати учням самостійно підготувати картки, листівки, намалювати географічну карту України, зробити свої підписи на ній, чи принести фото, які вони мають по темі в домашній галереї. Спираючись на це, діти швидше та краще засвоюють матеріал. На цьому етапі дуже важливо «заінтригувати» учнів, викликати в них зацікавленність до того, що їм предстоїть прочитати та узнати.

Після того, як відпрацьована лексика тексту та проведена фонетична робота над текстом на уроці, учням пропонується домашнє завдання для самостійної роботи над текстом. Наступним етапом роботи є робота з контурною картою та атласом України. Кожному учню видається контурна карта та географічний атлас України. Учні отримують завдання відмітити межі країни, зробити підпис назв гір та річок тощо. Учні також, можуть отримати завдання відмітити на контурній карті адміністративний поділ України на регіони, відмітити міста та районні центри, що може стати у нагоді при розгляданні граматичного матеріалу з теми використання предлогів та роду міст та країн [25].

Учні повинні не тільки заповнити правильно контурну карту, але й дати відповіді на питання. Картки з питаннями про Україну надаються кожному учню разом із контурною картою. Учні обирають самостійно форму відповіді, усну чи письмову. Контроль виконання домашнього завдання (усний) проводиться біля карти. Іноді контроль проводять добре підготовлені сильні учні. Така робота проходить в парах. Наведемо декілька прикладів варіантів питань, що отримують учні:

Où se situe l’Ukraine?

Où se situe Kherson ?

Qu’est – ce qui est le plus haut sommet de la division carpatienne ?

Qu’est – ce qui marque la frontière entre l'Ukraine et la Roumanie ?

При опрацюванні теми «Моє рідне місто» учням пропонується текст про їх рідне місто Херсон. При роботі над текстом постає задача по розвитку навичок аудіювання. Розповідь вчителя супроводжується демонстрацією діапозитивів про Херсон або відеофільм. Можна також запропонувати учням підготувати стінгазету або стенд, що був би присв’ячений нашому місту. Наприклад [27]:

 

Kherson (en cyrillique Херсон) est une ville du sud de l'Ukraine, capitale de l'oblast de Kherson. En 2004, on comptait 303 900 habitants. C'est un important port de la mer Noire et du Dniepr, mais aussi le siège de grandes usines de construction navale……

Kherson fut fondée en 1778 par Grigori Potemkine qui exécutait ainsi les ordres de l'impératrice Catherine II de Russie. La ville fut construite sur le lieu d'une petite forteresse, Aleksandr-Chants. La ville tire son nom de la Chersonèse taurique, nom antique de la Crimée voisine……

Після того, як учні прослухали текст та переглянули слайди, перевіряється розуміння тексту за допомогою питань.

При опрацюванні теми «Херсон» використовується перелік вправ. Впарви досить різноманітні:

- учитель починає речення французькою мовою, а учні продовжують його;

- скажіть речення французькою мовою;

- чи вірно дане ствердження;

- дайте відповіді на наступні запитання;

- ми розповідаємо про Херсон.

 

Наприклад, наша школа розташована в Таврійському районі. Можна подати матеріал, що буде містити інформацію про Таврійський район.

В сильних класах, що мають добру підготовку, учні отримують завдання, що потребують певної творчості. Учні обирають самі одну із запропонованних ситуацій, а вчитель чітко формулює завдання для кожного учня з урахуванням його вмінь та навичок. Наприклад, наступні ситуації:

«Школа готується до прийому зарубіжних гостей. Ви бажаєте показати іноземним гостям якомога більше визначних місць Херсона. Із чого ви почнете екскурсію?»

 «Друзі з Франції приходять до школи, та в шкільному музеї їх зацікавив стенд про історію Херсона. Яку літературу про Херсон ти їм запропонуєш почитати? Що саме ти можеш розповісти про місто Херсон?»

При опрацюванні теми «Місто» можна запропонувати учням познайомитися з іншими містами України. Наприклад, зтаким містами, як Київ чи Одеса. Під час роботи над текстом учні не тільки отримують нову для себе інформацію, вони вчаться говорити, читати та оперувати новою інформацією. Наприклад, текст про Київ [27]:

 

Kiev (Київ - Kyïv en ukrainien, Киев - Kiev en russe, Kijów en polonais) est la capitale et la plus grande ville de l'Ukraine, c'est aussi le chef-lieu de la région et une des plus anciennes villes de Ruthénie.

La vieille ville est construite sur des collines surplombant le fleuve Dniepr (Dnipro en ukrainien).

La ville actuelle s'étend sur les deux rives du fleuve, près de son confluent avec la Desna. Elle compte 2,6 millions d'habitants.

Du point de vue administratif, Kiev est une municipalité indépendante de l'oblast du même nom et gérée au niveau national. Cependant, le gouvernement de l'oblast est situé dans la ville. Kiev est un centre industriel, scientifique, culturel et d'éducation important de l'Europe de l'Est. C'est le siège de nombreuses entreprises de haute technologie, d'institutions universitaires, de musées connus mondialement et d'institutions artistiques.

La ville a une infrastructure étendue et très développée qui comprend entre autres le réseau du métro de Kiev.

La ville possède en effet un système de trois lignes de métro d'une longueur totale de 54,8 kilomètres.

En mai, les visiteurs de Kiev peuvent découvrir le festival du printemps.

Les weekends, les rues du centre-ville (Khreshchatyk) sont fermées au trafic des véhicules au profit des piétons.

Під час роботи над текстом учні отримують наступні завдання, які допомагають зрозуміти текст та заповнити його зміст:

- Lisez le texte (прочитайте текст);

- Repondez aux questions (дайте відповіді на запитання);

- Trouvez les phrases suivantes (знайдіть наступні речення в тексті) ;

- Traduisez en russe (перекладіть рідною мовою) .

На узагальнюючому уроці для перевірки знань учнів про свою Батьківщину можна запропонувати їм маленький тест. Ось приклади деяких питань:

 

1) Kiev est la capitale et la plus grande ville de ...

 

a. l'Ukraine

b. la Russie    

с. la Romanie

 

2) ... est le plus haut sommet de la division carpatienne .

 

a. le Hoverla

b. le mont Blanc

c. le mont des Oliviers

 

3) Kiev est construite sur des collines surplombant du fleuve ….

 

a. Dniepr

b. Desna

 

4) Kherson fut fondée en ...  par Grigori Potemkine.

 

a. 1778

b. 1998

c. 1668

 

 Постійна робота над лексикою, різноманітні умовно – комунікативні вправи сприяють розширенню словникового запасу учнів. Додаткові тексти та різноманітні завдання під час роботи з ними, складання мікродиалогів надають можливість дітям висловлювати свої думки.

Підсумком такої великої роботи можуть стати повідомлення окремих учнів або групи учнів за поданою темою [28].

 


Висновки

 Таким чином, в процесі нашої роботи ми дійшли до наступних висновків. У зв’язку із прагненням у двадцять першому столітті до гуманізації та гуманітаризації освіти головною метою школи стало виховання гуманної, всебічно розвинутої особистості за рахунок введення до системи освіти регіонального компоненту.

У зв’язку із змінами, що здійснюються в Україні, перед школою постають актуальні навчальні та виховні задачі: формування нового покоління соціально активних громадян, гідних нащадків досвіду минулих поколінь, носіїв духовної культури народу, традицій етносу та разом із тим рівноправних громадян всієї України та світового суспільства. В світі цих задач перед вченими, вчителями та вихователями виникає необхідність по – новому усвідомити роль краєзнавства в теорії та практиці навчання та виховання. Таким чином, ми робимо висновок, що сучасний етап розвитку методики викладання французької мови характеризується пошуком ефективних шляхів навчання, нових технологій навчання, удосконалення форм, методів, а також змісту навчання. Теперішній період припускає цілеспямоване спостереження за особливостями використання різноманітних засобів в процесі навчання міжкультурної комунікації, в тому числі у специфічному, регіональному аспекті, що характеризує мовні особливості тієї чи іншої місцевості, ментальні особливості носіїв мов.

В ході роботи, ми прийшли до висновків, що в дослідженнях останніх років зазначається, що методичні ідеї використання в процесі навчання краєзнавчих матеріалів ще не знайшли повноцінної розробки та введення в сучасну практику викладання французької мови у вітчизняній середній школі. Проте, будь – який регіон має ярко виражені териториальні, природні, національні, культурно – історичні та мовні особливості. Тому, ми приходимо до висновку, що необхідно враховувати ці особливості в процесі навчання французької мови та культури. Такий підхід у викладанні є одним з напрямків у формуванні в учнів знань про рідний край та має також виховне значення, тому що сприяє розвитку поваги та любові до рідного краю та здійснює вплив на формування особистості учнів.

Ефективність мовленнєвої діяльності учнів в багатьох випадках визначається наявністю у шкільників інтересу та мотивів для вивчення іноземної мови. В процесі роботи ми прийшли до висновку, що одним з таких мотиваційних засобів може бути краєзнавчий матеріал, тому що навчання французької мови з урахуванням регіонального компонента, використання регіональних, краєзнавчих матеріалів, що можуть подаватися в формі текстів або наглядного матеріалу, де будуть міститися факти з історії, біографій визначних співвітчизників, опис флори та фауни рідного краю, підсилює навчальний та пізнавальний ефект.

Також, в результаті проведення дослідження, ми прийшли до висновку, що в результаті здійснення лінгвокраєзнавчого підходу на уроках французької мови відбувається оновлення деяких компонентів змісту навчання. Викладач здійснює підбір для уроку французької мови актуальні та аутентичні тексти для аудіювання та читання. Ці тексти мають велику пізнавальну та лінгвокраєзнавчу цінність. Вчитель використовує ілюстрований матеріал для розкриття змісту пропонованих текстів (листівки, мапи, меню, рекламні проспекти). Такі тексти та їх ілюстрації за допомогою прагматичного матеріалу сприяє реалізації на уроках важливих принципів, навчання французької мови (комунікативність, наочність, новизна та функціональність).

Ми також можемо зробити висновок, що цілеспрямована робота по реалізації лінгвокраєзнавчого аспекту на уроках французької мови сприяє, з одного боку, підвищенню інтересу до предмету, а з іншого – створює позитивну мотивацію при засвоєнні мовних засобів та при набуванні культурознавчої та краєзнавчої інформації за допомогою та на основі цих засобів. Це призводить до розвитку та вдосконаленню в учнів лінгвокраєзнавчої мотивації.

ми можемо, також, підсумувати, що цілеспрямована та постійна робота по реалізації лінгвокраєзнавчого підходу на уроках французької мови дозволяє систематизувати види вправ, за допомогою яких вчитель навчає учнів діставати із різних джерел необхідну інформацію.

Таким чином, використання краєзнавчого матеріалу забезпечує стійкий корисно плануємий результат в області практичних навичок та вмінь на французькій мові. З одного боку, створюється міцна система навичок та вмінь по практичному використанню французької мови як засобу міжособистісного та міжкультурного спілкування. З іншого боку, учні набувають корисних знань, що їм знадобляться в майбутньому.

Також, ми робимо висновок, що використання краєзнавчої інформації як мотиваційного засобу при навчанні французької мови робить свій певний внесок у формуванні різних видів компетенції учнів: мовну, мовленнєву, лінгвокраєзнавчу.


Список використаних джерел

1. Ариян М.А. Лингвострановедение в преподавании иностранного языка в старших классах средней школы // Иностранные языки в школе. – 1990. № 2. – С. 11-13.

2. Бим И.Я. Творчество учителя и методическая наука // Иностранные языки в школе. – 1992. № 4. – С. 3-7.

3. Большая Советская Энциклопедия. – 3-е изд. - Т.24. – Кн. I. – М.: 1976. – 546 с.

4. Борисенко М. К. Некоторые аспекты преподавания элементов лингвострановедения на французском языке // Иностранные языки в школе. – 1997. № 3. – С. 41-45.

5. Верещагин Е. Н., Костомаров В. Г. Лингвострановедение в преподавании русского языка как иностранного. – М.: Рус. язык, 1992. – 234 с. 5

6. Временный государственный образовательный стандарт. Общее среднее образование иностранного языка. – М.: 1993. – 127 с.

7. Дусавицкий А.К. Формула интереса. – М.: Педагогика, 1989. – 121 с.

8. Каменецкая Н.П. Некоторые аспекты преподавания элементов лингвострановедения в старших классах // Иностранные языки в школе. – 1997. № 3. – С. 41-43.

9. Криковцева С.А. Неделя английского языка в школе // Иностранные языки в школе. – 2005. № 5. – С. 52 – 55.

10. Леонтьев А.М. Потребности, мотивы, эмоции. – М.: Просвещение, 1971. – 224 с.

11. Лихачев Д.С. Письма о добром и прекрасном. – М.: Наука, 1989. – 231 с.

12. Лопасова Ж.Я. Роль и место лингвострановедческого аспекта при обучении иностранного языка // Иностранные языки в школе. – 1985. № 2. – С. 24-27.

13. Мальцева Д.Г. Страноведение через фразеологизмы: пособие по немецкому языку. – М.: Просвещение, 1991. – 187 с.

14. Миньяр-Белоручев Р.К. Лингвострановедение или иностранная культура // Иностранные языки в школе. – 1993. № 6. – С. 54-57 с.

15. Нефедова М.А. Отбор материалов лингвострановедческого содержания для чтения // Иностранные языки в школе. – 1994. № 4. – С. 38-41.

16. Нюдюрмагомедов А.Н. Дидактические условия использования внеурочных интересов школьников с целью предупреждения успеваемости // Иностранные языки в школе. – 1999. № 5. – С. 65-68.

17. Ощепкова В.В. Культурологические, этнографические и типологические аспекты лингвострановедения.– М., 1995. – С. 96

18. Подласый И. П. Педагогика: Новый курс - М.: "Гуманитарный издательский центр ВЛАДОС", 2002. - Кн. 1. Стр. 351, 361-362

19. Рахштейн А.Д. Лингвострановедческий аспект в преподавании иностранных языков // Иностранные языки в школе. – 1990. № 36 – С. 13 – 16.

20. Рубинштейн С.Л. Задачи и мотивы деятельности // Основы общей психологии. - М.: Педагогика. – 1989. – 243 с.

21. Солонович Н.А. Лингвострановедческий подход как средство повышения мотивации при обучении иностранным языкам в старших классах средней школы: – Автореф. дис… кандит. пед. наук. М., 1995. – 16 с.

22. Страноведение, вариативные программы. Под.ред. Пономаревой В.В. М., 1998.

23. Томахин Г. Д. Лингвострановедение. Что это такое? //Иностранные языки в школе, 1996, № 6. – С. 22 – 27.

24. Фельдштейн Д.И. Особенности стадии развития личности // Психология развития личности в антогенезе. – М.: Педагогика, 1989.- 145 с.

 


Дата добавления: 2019-07-15; просмотров: 190; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!