Характеристика туристичної інфраструктури регіону
Транспортна та сервісна інфраструктура острівних країн Карибського моря
Транспортна та сервісна інфраструктура є основою для створення сприятливих умов для розвитку туристичної індустрії регіону.
Основні транспортні системи Куби були побудовані до революції: центральна залізниця - на початку століття, центральна автомагістраль - в 1930-х роках, авіаційне сполучення почалося в 1940-х роках. Протягом 1960-1970-х років стан залізничної мережі погіршився, а протяжність шосейних і ґрунтових доріг зросла майже вдвічі. У кінці 1980-х років на Кубі було 13 116 км доріг з твердим покриттям. Одним з досягнень післяреволюційної Куби стало створення торгового флоту: якщо у 1959 в країні було лише 14 морських судів водотоннажністю 58 000 т, то до 1989 Куби володіла 117 судами. Однак в 1990-х роках робота кубинського торгового флоту була практично паралізована через відсутність палива в зв'язку з різким скороченням постачання російської нафти. Скороченню торгового обороту в кубинських портах сприяла також політика торгового ембарго, що проводиться США по відношенню до Куби, оскільки всім іноземним кораблям, що заходили в порти Куби, заборонявся після цього захід в американські порти протягом 6 місяців. Джерелом понад 60% енергії, що виробляється на Кубі є нафта, в т. ч. імпортна.
Протяжність автомобільних доріг Гаїті налічує 4 тис. км., але в сезон дощів більшість з них стають непридатними для пасажирського транспорту. Асфальтовані дороги, розраховані на будь-які погодні умови, були прокладені в кінці 1970-х років при фінансовій підтримці Франції і Усесвітнього банку: вони зв'язують міста Порт-о-Пренс, Жакмель і Кап-Аїтьен. Північноамериканська компанія "Хаїтіан-Амерікан шугар" час від часу використовує невелику залізницю для транспортування цукрового очерету. Експортні і імпортні перевезення повністю залежать від іноземних судновласників. Місцеві авіалінії зв'язують основні міста країни, міжнародні рейси здійснюються іноземними компаніями.
|
|
|
У 2005 році протяжність автомобільних доріг Ямайки складала 12,3 тис. км., з них половина мала тверде покриття. Практично всі внутрішні перевезення здійснюються автомобільним транспортом. Декілька залізниць країни загальною довжиною ок.1,2 тис. км. використовуються для перевезення цукру.
Діють міжнародні аеропорти в Пуерто-платі і Санто-Домінго, який є головним морським портом. Є 150 радіостанцій і 6 телевізійних станцій, контрольованих урядом. Протяжність автомобільних доріг 18,7 тис. км., з яких 13,1 тис. мають тверде покриття. З 272 км. залізниць 207 км. не використовуються, а 57 км. використовуються для перевезення бокситів. Основні порти - Кингстон, Аллігатор-Понд, Діськовері-бей, Монтего-Бей, Очо-Ріос, Порт-Антоніо, Роки-Пойнт Порт-Есківель. Торгівельний флот налічує 6 судів водотоннажністю св.1000 бр. рег. т. У країні 35 аеродромів, в т. ч.11 мають доріжки з твердим покриттям. Серед них - міжнародні аеропорти Кингстон і Монтего-Бей.
|
|
|
Основний транспорт в Тринідад і Тобаго - автомобільний та морський. Основний порт: Порт-ов-Спейн, інші - Пуент-а-П’єр, Пойнт-Фортін, Пойнт-Лісас, Чагуарамас, Тембладора на Трінідаді і Скарборо на Тобаго. Є міжнародне авіасполучення до сусідніх острівних держав Вест-Індії. Розташований неподалеку від Порт-оф-Спейна аеропорт Пьярко пристосований для прийому реактивних міжконтинентальних авіалайнерів. Усього в країні функціонують 6 аеропортів. Райони нафтових промислів пов'язані нафтопроводом (протяжністю 1030 км) з центрами нафтопереробки і морськими портами. Через південні райони о. Трінідад прокладено газопровід (900 км), по якому газ подається до теплових електростанцій, в столицю і в інші промислові центри.
Розвиток готельного та взагалі туристичного бізнесу призвів до швидкого припливу інвестицій. Причому, в основному на Кубу та у Домініканську Республіку. Інші країни регіону отримали значно менше інвестицій, що сказалося на рівні розвитку туристичної інфраструктури. Більшість готелів регіону сконцентровано на Кубі, а 10% всіх п’ятизіркових готелів взагалі розташовані в одному місті - Варадеро. Найбільш нерозвинута туристична інфраструктура і Тринідад і Тобаго, це пояснюється тим, що країни знаходиться дещо осторонь основних транспортних маршрутів.
Дата добавления: 2019-07-15; просмотров: 224; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!