РОЗДІЛ I . ДОСЛІДЖЕННЯ ЛІТЕРАТУРНИХ ДЖЕРЕЛ З ПИТАНЬ ВИНИКНЕННЯ ТА КЛАСИФІКАЦІЇ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИХ ПОРУШЕНЬ
Курсова робота
з «Методики розвитку рідної мови і навчання грамоти в спеціальному закладі»
Особливості формування мовлення у розумово відсталих дітей
Виконала студентка
групи ШКД – 31
спеціальності “Дефектологія”
Богун Іванна Захарівна
Керівник:
Заплатинська Анна Богданівна
викладач фахових дисциплін
Львів – 2009
ЗМІСТ
Вступ
Розділ I. Дослідження літературних джерел з питань виникнення та класифікації інтелектуальних порушень
I.1 Вивчення літературних джерел з питань виникнення розумової відсталості
I.2 Класифікація олігофреній
Розділ II. Особливості формування мовлення у дітей з інтелектуальною недостатністю
II.1 Особливості формування лексико-граматичної сторони мовлення
II.2 Формування фонетико-фонематичної сторони мовлення в осіб з інтелектуальними порушеннями
II.3 Особливості писемного мовлення дітей з інтелектуальним порушенням
Висновки
Список використаних джерел
Додатки
ВСТУП
Сучасний етап розвитку суспільства ставить перед освітою нові завдання, спрямовані на істотне посилення уваги до навчання, виховання і розвитку особистості. Завдання покращення підготовки вихованців до самостійного життя стоять і перед допоміжною школою. Однією з умов їх вирішення є посилення корекційно-розвиваючої ролі навчання і виховання дітей з інтелектуальними порушеннями. За цієї умови навчання забезпечуватиме таким дітям можливість у майбутньому брати активну участь у трудовому та соціальному житті.
|
|
|
В допоміжній школі загальні завдання навчання і виховання вирішуються в поєднані зі спеціальними, у число яких входить і корекція порушень мовленнєвого розвитку розумово відсталих учнів.
Мовлення, як суспільно-історичне явище, супроводжує всі сторони буття людини, забезпечуючи успішність її адаптації, інтеграції та соціалізації. Тому увага до мовленнєвого розвитку кожної особи не випадкова, особливо, коли йдеться про дітей з інтелектуальним недорозвитком.
Мовлення — це форма спілкування, опосередкована мовою, яка включає процеси побудови та розуміння висловлювання. Мовлення дитини розглядається як специфічна, ієрархічно організована діяльність. Як і будь-яка інша діяльність, мовлення характеризується мотивованістю, цілеспрямованістю, певною структурою. До функцій мовлення, крім спілкування, належать також пізнавальна та регулювальна. Мовлення відіграє винятково важливу роль у формуванні вищих психічних функцій.
Вчені Л. С. Виготський, Л. В. Занков, М. Ф. Гнєздилов, Г. М. Дульнєв, А. Н. Леонтьєв, М. П. Феофанов, В. Г. Петрова, М. А. Савченко, Є. Ф. Соботович, Г. А. Каше, М. С. Певзнер вивчали особливості психічного розвитку розумово відсталих дітей, виявили характерні особливості їх усного і писемного мовлення, розкрили вплив мовленнєвого недорозвинення на формування розумових операцій.
|
|
|
Проблема формування граматичного ладу мовлення є однією з актуальних проблем мовленнєвого розвитку дітей з інтелектуальним недорозвитком. Характерні риси мовленнєвого розвитку розумово відсталих дітей розкриті в дослідженнях А. К. Аксьонової, М. Ф. Гнездилова, В.Г. Петрової.
Враховуючи особливості розвитку дітей з інтелектуальним недорозвитком та їх можливості в оволодінні мовленнєвим розвитком взагалі, та граматичним ладом зокрема, слід зазначити, що подібні порушення можуть бути виправлені тільки в результаті спеціально організованої корекційної роботи.
Великий внесок у створення спеціальної методики навчання мови внесли розробки М. Ф. Гнездилова та В. Г. Петрової з питань оволодіння розумово відсталими дітьми граматичним ладом мовлення.
Необхідною умовою формування соціально активної і духовно багатої особистості є оволодіння мовленням як засобом спілкування. При розумовій відсталості через загальний недорозвиток психіки збагачення досвіду протікає уповільнено і спотворено. Аномально розвинені практична та пізнавальна діяльності не можуть сприяти швидкому накопиченню уявлень і не стимулюють появу нових інтересів та потреб. Дитина не відчуває необхідності у мовленнєвому спілкуванні з оточуючими.
|
|
|
У розумово відсталої дитини на час вступу до школи практика мовленнєвого спілкування займає менший відрізок часу, ніж у нормальних дітей — усього 3—4 роки (норма — 5,5 років). Темп розвитку її мовлення всі ці роки був різко уповільненим, а мовленнєва активність недостатньою. Це є додатковим чинником ускладнення спілкування з дорослими та однолітками. Дитина рідко бере участь у бесідах, на запитання відповідає односкладно і не завжди правильно. Недостатнє розуміння зверненого мовлення стає на заваді виконання доручень та завдань.
У зв’язку з цим постає проблема, яка полягає у пошуках шляхів забезпечення органічного взаємозв’язку між мовною освітою і мовленнєвим розвитком учнів.
Актуальність і значущість цієї проблеми окреслена перш за все когнітивною функцією мовлення, тісним зв’язком процесу розвитку мовлення і пізнавальної діяльності. Недорозвинення мовлення негативно впливає на загальний психічний розвиток дитини, ускладнює її спілкування з оточенням.
|
|
|
Предмет дослідження – властивості перебігу процесу розвитку мовлення у дітей з розумовою відсталістю.
Об’єктом дослідження є діти з інтелектуальним и порушеннями.
Метою даної роботи є з’ясування основних особливостей процесу розвитку мовлення у дітей з інтелектуальною недостатністю.
Для досягнення даної мети були поставлені такі завдання:
1) визначити основні властивості психічного розвитку розумово відсталих дітей та з’ясувати основні властивості розвитку мовлення;
2) обґрунтувати вплив психофізичного порушення на розвиток мовлення дітей з інтелектуальним порушенням;
3) визначити основні особливості навичок спілкування дітей з інтелектуальною недостатністю.
РОЗДІЛ I . ДОСЛІДЖЕННЯ ЛІТЕРАТУРНИХ ДЖЕРЕЛ З ПИТАНЬ ВИНИКНЕННЯ ТА КЛАСИФІКАЦІЇ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИХ ПОРУШЕНЬ
Дата добавления: 2019-07-15; просмотров: 172; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!