Рівень розвитку малого і середнього підприємництва в деяких зарубіжних країнах.
Вступ.
Малий і середній бізнес в ринковій економіці відіграє провідну роль, визначає темпи економічного зростання, структуру і якість валового національного продукту (ВНП). В усіх розвинених країнах на частку малого бізнесу доводиться 60-70% ВНП.
В більшості країн, таких як США. Японія, Німеччина, Франція, Великобританія, величезну частку — 99,3-99,7% від кількості підприємств складають так звані малі і середні підприємства (МСП). Вони виділяються серед інших за чисельністю зайнятих (наприклад, не більше 500 чоловік) або розміром основного капіталу. На них припадає майже половина об'єму продукції, що випускається. Як правило, такі підприємства створюють 75—80% нових робочих місць на відміну від крупних виробництв, де спостерігається скорочення зайнятості.
Але справа не тільки в кількісних показниках. Цей сектор за своєю суттю є типово ринковим і складає основу сучасної ринкової інфраструктури.
Підприємництво процвітає в багатьох країнах світу. Більше 20 років тому відбувся вибух активності малого бізнесу, особливо в західній економіці. А 90-е рр. ознаменувалися переходом до ринкової економіки і країн Східної Європи. В якій би країні уряд не ухвалював рішення лібералізувати економічні умови, в найкоротші терміни виникала велика кількість малих підприємств.
Розвиток малого бізнесу відповідає загальносвітовим тенденціям до формування гнучкої змішаної економіки, поєднанню різних форм власності і адекватної їм моделі господарства, в якій реалізується складний синтез конкурентного ринкового механізму і державного регулювання крупного, середнього і дрібного виробництва. І якщо крупний бізнес – це скелет сучасної економіки, то все різноманіття дрібного і середнього підприємництва – м'язи, жива тканина господарського організму. Саме цей факт спонукав автора вибрати для випускної роботи тему «Малий бізнес», яку він вважає найактуальнішою на сьогоднішній день.
|
|
|
Сутність і роль малого бізнесу в умовах переходу до ринкових відносин
Підприємство малого бізнесу, за визначенням Управління малого бізнесу, - це незалежно керована, не домінуюча в області своєї діяльності фірма, що відповідає певним стандартам розмірів в плані кількості працівників і річного об'єму надходжень. Існує і інше визначення, більш адаптоване до українських умов: «малий бізнес» – це підприємницька діяльність, здійснювана суб'єктами ринкової економіки при певних встановлених законами, державними органами або іншими представницькими організаціями критеріях.
Значення малого бізнесу в ринковій економіці, дуже велике. Без малого бізнесу ринкова економіка ні функціонувати, ні розвиватися не в змозі. Становлення і розвиток його є однією з основних проблем економічної політики в умовах переходу від адміністративно-командної економіки до нормальної ринкової економіки. Малий бізнес в ринковій економіці - ведучий сектор, визначаючий темпи економічного зростання, структуру і якість валового національного продукту.
|
|
|
Тому абсолютна більшість розвинених держав всемірно заохочує діяльність малого бізнесу.
В світовій економіці функціонує величезна кількість малих фірм, компаній і підприємств. Наприклад, в Індії число МП перевищує 12 млн., а в Японії 9 млн. Цей малий бізнес, наприклад, тільки в США дає майже половину приросту національного продукту і дві третини приросту нових робочих місць.
Але справа не тільки в цім... Мале підприємництво, оперативно реагуючи на зміну кон'юнктурі ринку, додає ринковій економіці необхідну гнучкість.
Істотний внесок вносить малий бізнес у формування конкурентного середовища, що для нашої високомонополізованої економіки має першорядне значення.
Не можна також забувати, що малі підприємства надають менше дію і на екологічну обстановку.
Важлива роль малого бізнесу в здійснення прориву по ряду найважливіших напрямів НТП, перш за все в області електроніки, кібернетики і інформатики. В нашій країні цю роль важко переоцінити, маючи у на увазі, процес конверсії, що розвернувся. Всі ці і багато інших властивості малого бізнесу роблять його розвиток істотним чинником і складовою частиною реформування економіки Росії.
|
|
|
Щоб глибше і докладніше розібратися і зрозуміти необхідність малого бізнесу, безумовно, необхідно розглянути досвід провідних зарубіжних країн по розвитку малого бізнесу.
У всіх зарубіжних країнах з нормально розвиненою ринковою економікою існує могутня державна підтримка малого бізнесу. Наприклад, в Німеччині субсидії малим підприємствам складають близько 4 млрд. марок щорічно.
В конгресі США проблемами малого бізнесу зайнято два комітети. На чолі стоїть Адміністрація у справах малого бізнесу. В кожному штаті є регіональні відділення по 30-40 чоловік. Мета Адміністрації - підтримка малого бізнесу на державному рівні.
В Японії, де особливо висока кількість малих підприємств, спеціально виділені ті з них, які в умовах ринкової економіки без допомоги держави розвиватися не можуть.
Світовий досвід і практика переконують, що важливим елементом ринкової економіки є існування і взаємодія великих, середніх і малих підприємств. При цьому мале підприємництво розглядається не тільки як доповнення до великого виробництва, а як самостійна форма функціонування і розвитку сучасних продуктивних сил – гнучка, життєздатна, ефективна, прогресивна.
|
|
|
Особливе значення малого бізнесу в період переходу до ринкових відносин виявляється в структурній перебудові економіки, прискоренні науково-технічного процесу, формуванні нового соціального простору.
Особливо актуальна проблема упровадження на ринок малих підприємств в світлі останніх змін в економіці нашої країни. В умовах виходу з економічної кризи не можна не пригадати про підтримку малого бізнесу. Поява великого числа фірм приведе до появи нових робочих місць, малим підприємством легше управляти в умовах нестабільного курсу національної валюти, та і це принесе реальні гроші до бюджету не тільки центру, але і регіонів, що особливо важливе.
Але щоб уникнути багатьох помилок, які неминучі при утворенні нової течії в економіці України, спочатку слід повчитися на зльотах і падіннях інших країн в цій області і зрозуміти, які ж умови необхідні для розвитку дрібного підприємництва в нашій країні.
Активне зростання частки малих підприємств в структурі економіки західних країн почало відбуватися з середини 70-х років. На сьогоднішній день в найрозвиненіших країнах Заходу малі фірми складають 70-90% від загального числа підприємств. Для порівняння можна узяти, наприклад, США - де в дрібному підприємництві зайняте 53% всього населення, Японію - з її 71,7% і країни ЄС, де на аналогічних підприємствах трудиться приблизно половина працюючого населення. Тільки ці цифри говорять про важливість підприємств малого бізнесу для економіки цих країн.
Нарешті, розвиток дрібного підприємництва необхідний тільки тому, що вони дають життя старим великомасштабним підприємствам і в союзі з ними одержують значну вигоду як для себе, так і для ринкової економіки в цілому. Про це говорять наступні цифри: в США на малий бізнес доводиться 34,9% чистого доходу, а в Японії 56,6% всієї продукції в оброблювальній промисловості проводять підприємства малого бізнесу. В наступній таблиці приведені деякі статистичні дані, що показують рівень розвитку малого і середнього підприємництва в деяких зарубіжних країнах.
Таблиця 1.1.
Рівень розвитку малого і середнього підприємництва в деяких зарубіжних країнах.
| Країни | Кількість малих і середніх підприємств (тис.) | Кількість малих і середніх підприємств на 10 тис. жителів | Зайнято на малих і середніх підприємствах (млн. чіл.) | Частка малих і середніх підприємств в загальній чисельності занять (%) | Частка малих і середніх підприємств у ВВП (%, оцінний) |
| Великобританія | 2630 | 460 | 13,6 | 49 | 50-53 |
| Німеччина | 2290 | 370 | 18,5 | 46 | 50-52 |
| Італія | 3920 | 680 | 16,8 | 73 | 57-60 |
| Франція | 1980 | 350 | 15,2 | 54 | 55-62 |
| Країни ЄС | 15770 | 450 | 68,0 | 72 | 63-67 |
| США | 19300 | 742 | 70,2 | 54 | 50-52 |
| Японія | 6450 | 496 | 39,5 | 78 | 52-55 |
Що стосується України, то розвиток малого підприємництва почався ще в умовах соціалістичної економіки і свого найбільшого розмаху досяг в період ринкової трансформації. Так, за період з 1991 до 2001 року загальна кількість підприємств які можна віднести до сфери малого підприємництва, виросла у декілька разів. В цьому секторі економіки працює більш 12% загальної кількості працівників, і який формує біля 8% валового внутрішнього продукту країни.
II. Аналіз малого підприємництва. Організаційно-правові форми підприємства.
2.1. Визначення поняття малого підприємництва.
Як виявляється з самого визначення, «мале підприємництво» – це підприємницька діяльність, здійснювана суб'єктами ринкової економіки при певних встановлених законами, державними органами або іншими представницькими організаціями критеріях (показниках), конституциирующих єство цього поняття.
Мале підприємництво — невід'ємний елемент сучасної ринкової системи господарювання, без якого економіка і суспільство в цілому не можуть нормально існувати і розвиватися. Незалежні підприємці є найчисленнішим шаром приватних власників і через свою масовість грають значну роль не тільки в соціально-економічній, але і в політичному житті країни.
Мале підприємництво забезпечує зміцнення ринкових відносин, заснованих на демократії і приватній власності. По своєму економічному стану і умовам життя приватні підприємці близькі до більшої частини населення і складають основу середнього класу, що є гарантом соціальної і політичної стабільності суспільства.
Західні економісти визначають підприємництво як процес пошуку нових можливостей, упровадження нових способів виробництва, відкритість до нових перспектив, подолання старих обмежень. Підприємництво, вважають вони, є четвертим чинником виробництва, що є невідчутним.[1]
Вітчизняні психологи убачають в підприємництві особливий, пов'язаний з ризиком вид діяльності з організації нового потенціалу, прибуткової справи, а також творчу активність в економіці, що вимагає специфічних особових якостей. Як правило, самими загальними критерійними показниками, на основі яких суб'єкти господарської діяльності відносяться до суб'єктів малого підприємництва, є чисельність персоналу (зайнятих працівників), розмір статутного капіталу, величина активів, об'єм обороту (прибули, доходу). За даними Світового банку, загальне число показників, за якими підприємства відносяться до суб'єктів малого підприємництва (бізнесу), перевищує 50. Проте часто найвживанішими критеріями є наступні: середня чисельність зайнятих на підприємстві працівників, щорічний оборот, одержаний підприємством, як правило, за рік, і величина активів.
Але у всіх розвинених країнах першим критерієм віднесення підприємств до суб'єктів малого підприємництва є чисельність працюючих. Приведемо критерії віднесення підприємств до суб'єктів малого підприємництва, які застосовуються в країнах з розвиненою ринковою економікою. Отже, в європейському співтоваристві з 1 січня 1995 р. до малих підприємств відносяться підприємства при неперевищенні ними наступних показників:
§ Кількість зайнятих працівників до 50 чоловік;
§ Річний оборот менше 4 млн. ЕКЮ;
§ Сума балансу менше 2 млн. ЕКЮ;
При визначенні заходів підтримки суб'єктам підприємництва на рівні ЄС можуть застосовуватися і інші показники, а країни, що входять в ЄС, можуть використовувати і свої показники при віднесенні підприємств до малих. Запропонованими Комісією ЄС критеріями віднесення фірм до малих підприємств є наступні: число зайнятих працівників не повинне перевищувати 100 чол., розмір власних основних засобів повинен бути менше 75 млн. ЕКЮ за умови, що частка більш крупної компанії в статутному капіталі компанії не перевищує одну третину.
Як наголошувалося вище, в окремих розвинених країнах кількісний розмір показників віднесення підприємств до суб'єктів малого підприємництва може відрізнятися від загальноприйнятого в ЄС:
Таблиця 2.1.
Дата добавления: 2019-07-15; просмотров: 150; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!