Форми виразу Довженком свого світогляду
Виходячи з того, що насамперед Олександр Довженко був художником, а саме режисером, його він часто виражав свої філософськи та світоглядні думки через мистецьки засоби кінематографу, через художні знахідки. Він міг однім епізодом розкрити широку та несподівану думку. Так , наприклад, у фільмі “Земля”, який став першим твором в українській кінематографії про колективізацію і останнім фільмом “німого періоду” у творчості Олександра Довженка, образи виростали з реального життєвого матеріалу, сповненого конфліктів, суперечностей. Митець знову повернувся до фольклорних джерел, гоголівських традицій. Особливого значення в такій художній структурі фільму автор надавав смерті і похорону Василя. На одному з обговорень він сказав, що хотів показати загибель героя так, щоб людям хотілося жити. Саме це — любов до життя, у всіх її проявах — і радісних, і трагічних — і було однією з найголовніших рис Довженкового світогляду.
Мало хто тоді змог зрозуміти великого митця. Соціальна гострота, драматизм конфлікту, незвичність біографій і характерів, новизна екранної умовності, несподівана поведінка і вчинки героїв багатьох тоді здивували і насторожили. Критика дорікала й за те, що автор неправильно показав куркуля, що у фільмі відсутні “класові характеристики”. Справді, Довженко не карає Хому. На першому обговоренні фільму в Харкові він так відповів своїм опонентам: ”Найтяжча кара – змусити людину вбити саму себе”. Приречений “куркуленко” Хома не знаходить місця ні серед людей, ні серед природи, і тоді в божевіллі, “як хробак”, головою ніби “угвинчується” в землю. Кожний фільм Довженка нікого не залишав байдужим. Спалахнула дискусія і навколо “Землі”. Автор радів з того, що широкі кола глядачів фільм сприйняли захоплено. Після переглядів “Землі” в селах нерідко відбувалися збори, мітинги, приймалися резолюції, в яких відзначалась актуальність і життєва правдивість фільму. Великий резонанс мав фільм і за кордоном. Близько п’ятдесяти рецензій з’явилося тільки у берлінській пресі.
|
|
|
Довженко вважав, що в пошуках нових художніх форм, засобів розкриття людської краси автор має право на експеримент; він був переконаний, що “чим ясніша думка, тим ясніша форма”. Нові умовні форми відкривають і нові можливості не тільки в пізнанні навколишнього світу, а й в розкритті світу самого художника. У “Землі” Довженко відкрив нові можливості творення характеру, художні деталі як елемента екранної драматургії. Сільський юнак Василь виростає в образ фольклорного героя; дід Семен у чистій сорочці помирає серед цвітіння і дозрілих плодів як хлібороб і мислителя; яблунева гілка ніжно торкається молодого усміхненого обличчя Василя в труні; яблуко, омите дощем, про яке французький вчений Марсель Мартен сказав: “Той, хто не бачив яблуко крупним планом у Довженковій “Землі”, той взагалі ніколи не бачив яблуко”; щедрий дощ, який поливає в кінці фільму запліднену землю, обважнілі від плодів гілки у садах; з екрана не чутно ні звуку падаючих яблук у саду, ні людських голосів, ні дівочих пісень, ні пострілу серед літньої ночі, але екранно-зорові образи, візуальні деталі створюють ілюзію реальної звукової поліфонії. Розповідають, що Чарлі Чаплін, перш ніж приступати до створення нового фільму, переглядав одну з частин “Землі”. Коли вже німе кіно стало звуковим, кольоровим, широкоформатним, в 1958 р. німий фільм “Земля” в числі 12 був визнаний кращим фільмом всіх часів і народів .
|
|
|
Багато важких думок та почуттів містила в літературна тіорчістья Довженка. Так, його повість-роздум ”Україні в огні” була наповнена думками про причини величезних та трагічних невдач в перши місяці війни. Саме в неї він посмів задати це питання, хоч і опосередковано, але самому Вождю.
Герой повісті Лаврін Запорожець забирає з кімнати усі документи, аби не залишилися ворогові, зупиняє свій погляд на портреті Сталіна, який висів на стені кабінету. Знявши його, аби не потоптали його потім фашисти, Лаврін починає з ним розмовляти. ”Чому мовчиш? — запитує Лаврін. — Чому не говориш народові правди? Адже ти обіцяв війну малою кров’ю і на чужій території, а фашисти дійшли і до земель Полтавщини”. В такому смислі іде вся невеличка сценка, доки Лаврін не ховає портрет, щоб вивести його з іншими паперами.
|
|
|
Треба було мати багато громадської мужності, щоб в ті страхітні роки задавати таке питання. Це ще раз говорить про величезність души великого українського митця.
Дата добавления: 2019-07-15; просмотров: 96; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!