ЕКОНОМІЧНИЙ ЗМІСТ І ЗАВДАННЯ ОБЛІКУ ТВАРИН НА ВИРОЩУВАННІ І ВІДГОДІВЛІ
К У Р С О В А
Р О Б О Т А
НА ТЕМУ
“СТАН ТА НАПРЯМКИ УДОСКОНАЛЕННЯ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ ТВАРИН НА ВИРОЩУВАННІ ТА ВІДГОДІВЛІ”
ВСТУП
Тварини на вирощуванні та відгодівлі мають в велике значення в економічній діяльності сільськогосподарських підприємств, зокрема в СВК “Колос”яке займається розведенням майже всіх видів худоби та птиці. Дане підпариємство займається розведенням великої рогатої худоби молочного напрямку із виробництвом молока та великої рогатої худоби м”ясного напрямку типу “Знам”янська”, розведенням свиней, птиці, качок, гусей, бджіл. На прикладі даного підприємства ми бачимо, що товарна продукція тваринництва в структурі продукції складає вагому частину і у звітному році вона збільшилась на 45,8%. Левову частку у продукції тваринництва складає продукція тварин на вирощуванні та відгодівлі. Це дає змогу підприємству реалізовувати товарну продукцію протягом року та мати постійно обігові кошти в протиріччі від продукції рослинництва, яку отримують лише в сезон. Крім цього така галузь як рослинництво неможлива без галузі тваринництва так як від другої отримують ще й таку побічну продукцію як органічні добрива для рослинництва. Але для обліку тварин на вирощуванні та відгодівлі необхідно вести спеціальний первинний облік. Тому в господарствах вводиться спеціальні посади по обліку продукції тваринництва, наприклад, бухгалтер по тваринництву, обліковець по прийомці-здачі молока та інші посади. В даній курсовій роботі висвітлені всі засади ведення первинного та бухгалтерського обліку в сільськогосподарських підприємствах всіх форм власності та господарювання по здійсненню всіх господарських операцій з оприбуткування тварин, їх вибуття, переміщення з групи в групу (руху поголів”я).
|
|
|
Склад і структура товарної продукції
| Галузі і види продукції | Минулий рік | Звітний рік | Звітний рік (+,-) до минулого | |||
| тис. грн | В % до підсумку | тис. грн | В % до підсумку | тис. грн | В % до підсумку | |
| 1.Рослинництво | 4335 | 50,8 | 4878,2 | 57,7 | 112,5 | 113,5 |
| В т.ч. 1.Рільництво: | 3835 | 45,0 | 4332,6 | 51,3 | 113,0 | 114,0 |
| -зерно | 2582 | 30,3 | 2943,2 | 34,8 | 114,0 | 115,0 |
| -цукровий буряк | 418 | 4,9 | 253,3 | 3,0 | 60,6 | 61,2 |
| -соняшник | 315 | 3,7 | 428,3 | 5,1 | 136,0 | 137,2 |
| -картопля | 4 | 0,1 | 25,0 | 0,3 | 625,0 | 630,7 |
| 2.Овочівництво | 121 | 1,4 | 100,3 | 1,2 | 82,9 | 83,7 |
| 3.Плодівництво | 12 | 0,1 | 7,1 | 0,1 | 59,2 | 59,7 |
| 4.Інша продукція рослинництва | 367 | 4,3 | 438,2 | 5,1 | 119,4 | 120,5 |
| II.Тваринництво-всього | 2067 | 24,2 | 3012,9 | 35,7 | 145,8 | 147,1 |
| -молоко | 647 | 7,6 | 852,9 | 10,1 | 131,8 | 133,0 |
| -м”ясо ВРХ | 846 | 9,9 | 1062,5 | 12,6 | 125,6 | 126,7 |
| -племпродажа | ||||||
| 2.Свинарство | 363 | 4,2 | 742,0 | 8,8 | 204,4 | 206,3 |
| 3.Птахівництво | 186 | 2,2 | 232,8 | 2,7 | 125,2 | 126,3 |
| 4.Інша продукція тваринництва | 25 | 0,3 | 123,5 | 1,5 | 494,0 | 498,5 |
| III.Промислова продукція | 1595 | 18,7 | 174,5 | 2,1 | 10,9 | 11,0 |
| IV.Інша продукція і послуги | 533 | 6,3 | 384,1 | 4,5 | 72,1 | 72,6 |
| Разом по господарству | 8530 | 100,0 | 8449,7 | 100,0 | 99,1 | х |
ВИРОБНИЧО-ЕКОНОМІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПІДПРИЄМСТВА
|
|
|
ПРИРОДНО-КЛІМАТИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА, СПЕЦІАЛІЗАЦІЯ ГОСПОДАРСТВА
СВК “Колос” розташований в південній частині Знам”янського району Кіровоградської області лісної зони.
В склад підприємства входять 4-і населенні пункти: с.Дмитрівка, с.Гостинне, с.Долина, а адміністративний будинок господарства розташований в м.Знам”янка, який являється районним центром. Територія господарства граничить в північній частині з полями СТОВ “Україна”, в східній частині – ТОВ “Прогрес” і Знам”янським шовкорадгоспом, на заході – з полями міського масиву.
Як вже відмічалось, м.Знам”янка являється районним центром і основним пунком отримання різних грузів для господарства.
Від областного центру підприємство знаходиться на відстані 43 км. Від найближчої залізничної станції підприємство віддалене на відстані 1 км.
|
|
|
В господарстві всі основні виробничі підрозділи (ферми, тракторні бригади) і населенні пункти, за виключенням с.Долина, зв”язані між собою дорогами, які мають тверде покриття, а розміщення господарства в районі міста дає йому можливість користуватися внутріміськими дорогами, які мають тверде покриття.
Географічне розміщення господарства обумовлено умеренностю клімата, де достатньо тепле літо переходить в холодну зиму з різними коливаннями температури повітря.
Зимовий період року починається зазвичай в третій декаді листопада і продовжується до третьої декади березня. Тривалість зимового періоду по середнім багаторічним даним 110-11 днів. За цей період середньодобова температура повітря складає 14.
Тривалість теплого періоду 254-255 днів із середньодобовою температурою повітря +13.
Почва підприємства – чорноземи плодородні. По механічному складу відносяться до суглиністих. Але постійно потрібно піднімати плодородіє шляхом правильних агротехнічних прийомів, тобто внесенням мінеральних та органічних добрив. Всього у користуванні даного підприємства на протязі 4-х років знаходиться 4603,54 га ріллі та 24,0 га багаторічних насаджень. Всього сільськогосподарських угідь є в наявності 4627,54 га, які отримані в оренду від населення на основі державних актів.
|
|
|
Підприємство займається широким спектром різної діяльності. Це і вирощуванням продукції рослинництва (зернові культури, технічні культури, овочівництвом, заготівлею кормових культур), і вирощуванням продукції тваринництва (великої рогатої худоби як молочного, так і м”ясного напрямку, свинарством, розведенням птиці, бджільництвом), консервуванням в зв”язку з тим, що на балансі господарства знаходиться власний консервний завод. Також на балансі знаходиться 2 хлібопекарні, що дозволяє займатися хлібопекарською діяльністю, олійниці для виробництва власної олії, крупорушки для виробництва круп і т.д. Підприємство надає різного виду сільськогосподарські послуги так як у СВК “Колос” дуже потужна матеріально-технічна база, займається роздрібною торгівлею через власні магазини.
ЕКОНОМІЧНИЙ ЗМІСТ І ЗАВДАННЯ ОБЛІКУ ТВАРИН НА ВИРОЩУВАННІ І ВІДГОДІВЛІ
До складу молодняка тварин, птиці і тварин на відгодівлі включають поголів'я, вирощене у власному господарстві та придбане на стороні, а саме: молодняк всіх видів з моменту одержання приплоду до переводу в основне стадо чи вибуття, тварини на відгодівлі, а також поголів'я основного стада птиці, кролів та звірів. Сюди ж відносять нетелів та свиноматок, що перевіряються, піддослідних тварин, корів, які використовуються для одержання ембріонів, а в спеціалізованих господарствах по вирощуванню тварин основного стада ще й корів-первісток від моменту розтелу до реалізації, а також сім'ї бджіл.
Не включають до складу молодняка тварин, птиці і тварин на відгодівлі поголів'я основного стада продуктивної худоби (корови і бугаї молочного і м'ясного напрямку; свиноматки без тих, що перевіряються, кнури; конематки і жеребці; вівцематки, барани-плідники та валухи, кози та козли) та робочої худоби (коні, воли тощо).
Сільськогосподарські підприємства утримують тварин на власних фермах та передають на вирощування чи відгодівлю іншим підприємствам та громадянам (згідно угод).
Основними завданнями обліку молодняка тварин, птиці і тварин на відгодівлі в сільськогосподарських підприємствах є:
— своєчасне та правильне документальне відображення операцій та забезпечення достовірних даних щодо надходження з виробництва та вибуття тварин і одержання продукції;
контроль за збереженням тварин в місцях їх утримання і на всіх етапах їх руху;
забезпечення щоденної реєстрації даних про рух поголів'я з метою визначення здійснення заходів з метою недопущення нестач, крадіжок та загибелі тварин.
Облік молодняка тварин на фермах і в бухгалтерії сільськогосподарського підприємства організовується і ведеться під керівництвом головного бухгалтера сільськогосподарського підприємства та бухгалтерам обліку в тваринництві.
Необхідними передумовами здійснення контролю за збереженням молодняка тварин, птиці і тварин на відгодівлі є:
- перевірка чисельності тварин та їх обов'язкове зважування при визначенні приросту, прийманні та відпуску;
- веденням обліку поголів'я проведення контролю за своєчасним і правильним на фермах;
- систематичне проведення інвентаризації з метою недопущення втрат поголів'я та маси;
- встановлення переліку осіб (завідуючі фермами, бригадири, старші робітники ферм тощо),що відповідають за приймання і відпуск тварин, їх зважування, правильне та своєчасне оформлення цих операцій, а також збереження закріплених за ними тварин;
- звільнення і переміщення матеріально відповідальних осіб за згодою головного бухгалтера сільськогосподарського підприємства;
- затвердження переліку посадових осіб, яким надано право підписувати документи на переміщення тварин в господарстві, а також видавати дозвіл (підписувати перепустку) на їх вивезення за межі сільськогосподарського підприємства. Списки цих осіб, а також зразки їх підписів повинні бути передані у структурні підрозділи (на ферму, бригаду, в цехи і т. д.);
- присвоєння персональних шифрів особам, які обробляють та мають доступ до інформації в комп'ютері.
МЕТОДИ ОЦІНКИ ТВАРИН.
Згідно з пунктом 24 П(С)БО №9 при відпуску виробничих запасів, до одного з яких відносяться і тварини на вирощуванні і відгодівлі, відображаються в бухгалтерському обліку і звітності по одному із слідуючих методів:
- індентифікованої собівартості відповідної одиниці запасів;
- середньозваженої собівартості;
- собівартості перших по часу прибуття запасів (ФІФО);
- собівартості останніх по часу прибуття запасів (ЛІФО);
- нормативних витрат;
- за найменшою з двох оцінок: первісною вартістю або за чистою вартістю реалізації.
Метод індентифікованої собівартості використовується по тим видам виробничих запасів, які використовуються для спеціальних заказів і проектів, а також по не заміняючим один одного запасам. Іншими словами, примінення даного метода предполагає ведення індивідуального обліку по кожному виду запасів.
Використання метода ФІФО основується на припущенні, що ті одиниці запасів, які були придбані першими, першими і вибувають. Відповідно, в складі собівартості реалізованої продукції спочатку відображається вартість запасів, які були в наявності на початок звітного періоду, потім – вартість запасів, які були першими придбані на протязі звітного періоду і т.д. Таким чином, вартість запасів на кінець звітного періоду відображається фактична по вартості останніх по часу придбання. Недостаток метода ФІФО в тому, що прийого застосуванні виходить заниження веоичини витрат, які списуються по придбаним цінам на собівартість реалізованої продукції і до завищення фінансових результатів (прибутків). В умовах інфляції це невигідно торговим підприємствам, так як приводить до зменшення частки закупівельної вартості у виручкі і недостатку платіжних ресурсів для придбання нових партій товарів по підвищеним цінам. Підприємства в даних випадках завищують ціну реалізації або звертаються за кредитами. Збільшення спросу на кредити визиває ріст цін і подальше підвищення інфляції. Позитивним у використанні методу ФІФО являється те, що залишки нереалізованих товарів відображаються в активі баланса по цінам, приближеним до реальної ринкової вартості на дату складання звітності. Крім того, ФІФО вигідно примінять при плануємому зменшенню закупівлі товаро-матеріальних цінностей і при очікуваному падінні цін на реалізуємі товари (продукцію).
Середньозважений метод визначення собівартості запасів потребує визначення середньозваженої вартості одиниці запасів. При цьому визначається кількість одиниць запасів на початок звітного періоду і їх вартість, а також кількість одиниць запасів, придбаних на протязі звітного періоду, і їх вартість. Дальше сума кількості таких запасів і їх вартості ділиться на кількість таких запасів, що в результаті дозволяє визначити середньозважену собівартість одиниці запаса на кінець періоду. Даний метод ефективний для оптових торгових операцій.
Використання методу ЛІФО базується на допущенні, що виробничі запаси відпускаються на виробництво в послідовності, зворотньої їх отриманню на підприємство, тобто запаси, які відпускаються у виробництво, оцінюються по собівартості останніх по часу отримання запасів. При цьому вартість залишків запасів на кінець звітного періоду визначається по собівартості перших по часу отримання товарів. При використанні методу ЛІФО проходить завищення витрат, які відносяться на фінансові результати і до зниження податкового прибутку.
Метод нормативних витрат заключається в застосуванні норм витрат на одиницю продукції, встановленої підприємством з врахуванням нормальних рівнів використання запасів, праці, виробничих потужностей і діючих цін.
Виробничі запаси відображаються в бухгалтерському обліку і звітності за найменшою з двох оцінок: первісною вартістю або за чистою вартістю реалізації.
Запаси відображаються по чистій вартості реалізації, якщо на дату баланса їх ціна знизилась або вони зіпсовані, застаріли або іншим шляхом втратили початкову очікуєму вигоду (п.25 П(С)БО №9).
Сума, на яку початкова вартість запасів перевищує чисту вартість їх реалізації, списується на витрати звітного періоду.
Якщо чиста вартість реалізації запасів, які раніше були уцінені, в подальшому збільшуються, то на суму збільшення чистої вартості реалізації, але не більше суми попереднього зменшення, сторнується запис про попереднє зменшення вартості цих товарів.
Протягом року тварини на вирощуванні і відгодівлі оцінюються за плановою собівартістю, яка розраховується на початку року, а в кінці доводиться планова собівартість до фактичної і визначається фактична вартість тварин на вирощуванні та відгодівлі на кінець періоду. Продукцією вирощування та відгодівлі худоби і птиці є приріст живої маси, одержаний в звітному періоді, та жива маса, а від тварин які не зважуються, продукція не оприбутковується, а витрати спрямовуються на дооцінку поголів”я, виходячи із кількості кормо-днів та собівартості 1 кормо-дня.
Приріст живої маси молодняка тварин та тварин на відголдівлі і птиці певного виду та групи визначається як різниця між живою масою поголів”я, яке було на кінець рокеу та яке вибуло протягом року (включаючи загиблих), і живою масою париплоду та масою тварин і птиці, які надійшли в групу протягом року та які були на початок року.
Собівартість 1 центнера приросту живої маси визначається діленням зщагальної суми витрат на утримання відповідної групи худоби чи птиці (без вартості побічної продукції) на кількість центнерів приросту живої маси.
Собівартість живої маси молодняка тварин і тварин на відгодівлі та птиці всіх вікових груп визначається виходячи з витрат на їхб вирощування і відгодівлю в поточному році (без вартості побічної продукції), вартості худоби та птиці, що були в групі на початок року та надійшли з основного стада чи з інших груп, ферм і підприємств, та вартості приплоду (без вартості загиблих тварин).
Кількість живої маси становитиме масу тварин, що реалізовані, забиті, переведені в інші групи та залишені на кінець року.
Собівартість 1 центнера живої маси худоби і птиці визначається діленням їх вартості на кількість центнерів живої маси (без маси тварин, що загинули).
На підставі розрахованої собівартості 1 центнера живої маси обчислюється фактична собівартістьб худоби, яка реалізована, переведена в основне стадо, забита на м”ясо, а також та, що залишилася в підприємстві на кінець року. Вартість худоби, що загинула з різних причин, в кінці року не міняється.
Дата добавления: 2019-07-15; просмотров: 246; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!