Аналіз основних понять і наукових напрямків з аудиту
Аудит у західній теорії і практиці прийнято вважати процесом, за допомогою якого компетентний незалежний працівник накопичує й оцінює свідчення про інформацію, що піддається кількісній оцінці і стосовної до специфічної господарської системи, щоб визначити і виразити у своєму висновку ступінь відповідності цієї інформації встановленим критеріям.
Аудит має древню історію. Думають, що фактично ще в Древньому Єгипті (близько 2600 р. до н.е. ) існували чиновники, що сполучали функції обліку, керування і контролю.
У Римській імперії (1 - 26 р. н.е. ) контрольні функції здійснювалися спеціальними службовцями (куратори, прокуратори, квестори). Після падіння Римської імперії аудит одержав широке поширення в Італії. Купці Флоренції і Венеції використовували працю аудиторів для перевірки платоспроможності капітанів торгових судів, що везли величезні багатства на свій континент. У цей час аудит мав строго цільовий напрямок - запобігання помилок.
Батьківщина сучасного аудита - Англія. Писемні пам'ятки, що вказують на існування аудиторства в Англії, восходять до 13-14 вв. Прийоми аудита до той час складали переважно в детальній перевірці кожної операції, тестування чи вибіркова перевірка, як аудиторські процедури, були невідомі.
В історії розвитку аудита можна виділити кілька періодів:
1. до 1500 р.;
2. 1500 - 1830 (1860) р.;
3. 1830 (1860) - 1905 р.;
4. 1905 - 1933 р.;
5. 1933 - 1940 р.;
6. з 1940 р. по нинішній час.
|
|
|
Перший період закінчувався в 1500 р. Ця дата відзначена довільно, але вона найбільше точно відбиває стан "перелому" у загальній економічній ситуації. Однієї з причин цього з'явилося відкриття Америки, і як наслідок збільшення обсягу товарів, капіталу, робочої сили в загальносвітовому масштабі. Інша причина - 1494 р. по праву вважається датою підстави навчання про подвійний запис (Лука Пачоллі).
1500 - 1830 (1860) рр. Цілі і прийоми аудита не були змінені і складалися у виявленні помилок і перевірці чесності осіб, відповідальних за податкові платежі. У цей час істотно підвищилося значення аудита, тому що відбувся поділ між власниками підприємства: керуючими й інвесторами. Акціонерам не тільки була потрібна гарантія схоронності капіталу, але й одержання дивідендів. Тільки аудитор міг дати висновок про вірність і об'єктивність перевіреної фінансової звітності і про імовірність продовження діяльності підприємства найближчим часом. Прийшло розуміння необхідності і важливості існування системи внутрішнього контролю. Причиною, по якій датою закінчення даного періоду був обраний 1860 р., з'явилося те, що Кримська війна викликала визначені зміни в економіці всіх країн, а це привело до зміни цілей і прийомів аудита.
|
|
|
1860 - 1905 р. Період відрізняється бурхливим економічним ростом. Величезні по своїх масштабах угоди привели до створення корпорацій. Цей період відзначений появою консолідованого балансу (1904 р.).
Усе це підвищувало роль і значення інституту аудиторства. Була визнана необхідність внутрішнього контролю. Але йому приділялася роль органа, що брав участь не в перевірці і виявленні помилки, а в створенні єдиної стандартної системи обліку. Основний акцент був спрямований на систему контролю грошових потоків. Оскільки й облікова система, і організаційна структура перетерпіли значні зміни убік посилення, то й аудитори могли вже застосовувати прийоми вибірки. Тестування стало використовуватися тільки в останні десятиліття 19 століття. В умовах швидкоростучого виробництва аудитор більше не міг перевіряти кожну операцію величезної корпорації. Аж до 1905 р. обмежуючим фактором обсягу тестування були зміни і нововведення в системі обліку і внутрішнього контролю. Цілі аудита в цей час складаються у виявленні різного роду помилок навмисного характеру. Історично основним центром розвитку аудита з'явилися Великобританія і США. У першому десятилітті ХХ в. американський аудит став розвиватися незалежно, оскільки підприємцями США була визнана неможливість застосування цілей і підходів англійського аудита до особливостей їхнього бізнесу.
|
|
|
Перші роботи з американського аудита характеризують зміну цілей у такий спосіб: виявлення і запобігання ненавмисних помилок. Пізніше цілями аудита стали:
· установлення фінансового стану і прибутковості підприємства;
· запобігання навмисних і ненавмисних помилок - другорядна мета.
Відповідно до зміни цілей відбулися і значні зміни в прийомах. Спостерігається перехід від детальної перевірки до тестування. Стало ясно, що для того, щоб одержати фактичні суми, що перевіряються в процесі аудита, немає необхідності проводити детальну перевірку кожної проводки за досліджуваний період. Одержує визнання важливість внутрішнього контролю. В опублікованих у 1909 р. "Програмах аудита" відзначено, що як першу ступінь аудита повинна виступати "установлення системи внутрішньої перевірки".
Р.
· на аудита впливає Нью-Йоркська фондова біржа й урядові організації;
· не було єдиної думки щодо цілей аудита.
На початку цього періоду більшість авторів сходилися в думці, що завдання аудита полягає у виявленні помилки. Пізніше погляди були істотно змінені, і було встановлено, що аудитору не слід концентрувати свою увагу тільки на виявленні помилки.
|
|
|
Аж до 1940 р. не існувало яких-небудь документів, що визначають відповідальність аудиторів за виявлення помилок. Було відзначено тільки, що це досить важливе питання, але більшість авторів сходилися в думці, що його не можна відносити до головної задачі аудиторської перевірки.
З 1940 року дотепер цілі аудита перетерпіли незначні зміни. Акцент робився на підтвердження вірності фінансової звітності. Офіційно це положення було проголошено в документах "Американського Інституту Присяжних Бухобліку": "перша мета перевірки звітності незалежним аудитором складається у вираженні думки про представлену фінансову звітність".
Частина знову розроблених прийомів аудита мала строгу орієнтацію на виявлені помилки. У 1961 р. у "Положенні про аудиторські процедури №30" було встановлено, що аудитор визначає помилку, і у випадку, якщо вона матеріальна, може вплинути на його думку про вірність представленої фінансової звітності і проведенні перевірки відповідно до загальноприйнятих аудиторських стандартів, він повинний оцінити ступінь її імовірності.
Інша точка зору на цілі аудита полягають в тому, що задача незалежного розгляду складається у вираженні думки про інформацію, що включається у фінансові звіти. Що стосується відповідальності аудитора, то вона складається лише в проведенні тестів, відповідно до загальноприйнятих аудиторських стандартів, розробленими таким чином, щоб знайти саму можливість визначення роду невідповідностей, тобто аудитор не відповідає за невиявлені помилки, але з його не повинна зніматися відповідальність за перевірку "вузького місця" у процесі аудита.
До кінця 40-х років аудит в основному полягав у перевірці документації, підтвердження запису грошової операції і правильному угрупованню цих операцій у фінансових звітах. Це був підтверджуючий аудит.
Після 1949 р. незалежні аудитори стали більше уваги приділяти питанням внутрішнього контролю, думаючи, що при ефективній системі внутрішнього контролю імовірність помилок незначна, і фінансові дані досить повні і точні. Аудиторські фірми почали займатися більше консультаційною діяльністю, чим безпосередньо перевірками. Це системно-орієнтований аудит.
На початку 70-х рр. почалася розробка міжнародних аудиторських стандартів. В історії аудита можна простежити визначені тенденції:
· основною метою аудита завжди визнавалося установлення вірогідності представленої звітності;
· відзначається зростання надійності внутрішнього контролю і зниження деталізації цілей.
Дата добавления: 2019-07-15; просмотров: 89; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!