Юридичне формування ролі генеральної старшини державному житті
Конституція складається з преамбули (вступу) і 16 статей. У преамбулі подається коротка історія козацтва як виразника прагнень усього українського народу, піднесення і падіння козацтва після його «добровільного» переходу під проводом Б. Хмельницького під самодержавну руку Московської імперії. За допомогою всіх можливих способів і засобів ця імперія обмежувала і скасовувала права і вольності війська Запорізького, а на вільний козацький народ, якого не здолала збройно віроломно накинула невольничу кормигу. Політику гетьмана Івана Мазепи, його союз із Карлом ХІІ преамбула характеризує як логічну й послідовну, обумовлену потребою визволення Вітчизни.
Послідовні 16 статей Конституції передбачали:
- установлення національного суверенітету;
- визначення кордонів Української держави;
- Забезпечення демократичних прав людини;
- Визнання трьох складових чинників правового суспільства, а саме – єдності і взаємодії трьох гілок влади:
а) законодавчої (виборної генеральної) ради, що мала скликатися тричі на рік: перша – на Різдво Христове, друга – на Великдень і третя – на свято Пресвятої Богородиці;
б) виконавчої (гетьман, обмежений законом у своїх діях, генеральна старшина й обрані представники від кожного полку. На відміну від Московії, «самодержавіє гетьманському уряду неприлічно!»);
в) судової (підзвітної і контрольованої).
Такими в Конституції визначалися принципи побудови Української держави. Кожна ж зі статей формулювала конституційні норми в усіх галузях державного та суспільного життя за головної умови – відторгнення майбутньої Української держави від Московської імперії.
|
|
|
Одним із ключових моментів Конституції стало визнання кордонів України та забезпечення їхньої цілісності. «Як кожна держава складається і затверджується непорушною цілісністю кордонів, – записано в ній, – так і Мала Росія, Вітчизна наша, щоб у своїх кордонах, стверджених пактами від Речі Посполитої Польської і від Московської держави, які відійшли в гетьманську область, не були насильно змінені і порушені…».
Гетьман як керівник держави зобов’язувався Конституцією чинити всіляку поміч Запорозькому Низовому війську. Цей документ визначав права всіх верств населення України: козацтва, селян, міщан, купецтва, усієї людності на території полків.
Начальної точкою Орликової Конституції була теза про незалежність України обох боків Дніра. Передбачувала цілу низку реформ у ділянці верховної й виконуючої влади та в межах громадського устрою, прав і обо’язків козацької, селянської та міщанської суспільності. Цією Конституцією Пилип Орлик зобов’язується обмежити гетьманські прерогативи, зменшити соціальну експлуатацію, зберегти соціальний статус запоріжців і боротися за політичне і церковне відновлення України від Росії у випадку, якщо він здобуде владу на Україні. Вся Конституція була пройнята широким демократизмом, що відбивав дуже різко на тлі політично-громадських умов життя тогочасної східної Європи. Взагалі, в цих постановах багато такого, що могол б бути важливим кроком вперед в розвитку українського життя. Тут є і начатки представницького парламентарного устрою. Вказується що гетьмани останнім часом присвоїли собі самодержавну владу, узаконили самодержавця і таке право: «так хочу, так велю». З того, що гетьман сам вирішив зменшити свою владу, створити іншу, незвичну державну інфраструктуру, впливає той факт, що в Україні на той час склалася складна економічно-політична ситуація, яка разом із накопиченням багатовікових державницьких традицій та наявністю освіченої інтелігенції створила умови державного поступу, розвитку соціальних відносин, економічного та політичного благополуччя. В Конституції було збережено багато козацьких законів, це було пов’язано не тільки з особливостями національної свідомості, але й з усвідомленням Пилипом Орликом того факту, що документ цей не мав (по запровадженню) докорінно змінювати життя людей, а лише виправляти недоліки старих порядків, лишаючи ті прогресивні ідеї, що були створені на Січі, і поширюючи їх.
|
|
|
|
|
|
Конституція має статті, що захищають права і свободи громадян. Тут вперше висловлюється принцип недоторканності особистості та права будь-якої людини на приватну власність, яка розглядається як складова частина прав людини, повноправного громадянина. Тут від свавілля державних урядовців закріплюються нормативи їх влади, прав та обов’язків, причому зустрічається стаття, що по суті, є прототипом закріпленої Конституцією США процедури імпічменту. Згідно з цим документом кожна людина має права та обов’язки перед державою, які гетьман не може відмінити за своїм присудом. Цим П. Орлик виявив далекоглядність, побачивши в гуманістичних течіях прообраз правничої системи майбутнього, в якій велику роль буде віддано законам, що охороняють права особистості.
Зрозуміло, що форма цього документа не позбавлена деяких хиб і помилок, адже писався він у надзвичайно складний час в умовах важкого економічного стану пограбованої Вітчизни.
|
|
|
Згідно з теорією І.П. Крип’якевич 1710 р. не ввійшла в життя, але все-таки має важливе значення, як показник того, в якому напрямку мали йти реформи. На перше місце висувалася справа взаємин між гетьманом і народом. Тут виходили наверх ті тенденції, що їх проявляла старшина супроти гетьмана часів Многогрішного і Самойловича. Знижувався авторитет гетьманської влади, створений важкими зусиллями гетьманів. Велику увагу було звернено на соціальні низи-козаків і посполитих, щоб забезпечити їх від визиску та гніту; гетьман мав взяти їх під свою опіку. Забезпечено також права Запорожжя. Всі ці постанови мали егоїстично-класовий чи груповий характер: ішлося про охорону та збільшення соціальних і політичних «вольностей» окремих груп, а не про зріст і забезпечення держави. З питань загального порушення тільки одне – закріплення західного кордону на Случі. Творці Конституції – старшина і запорожці – не виявили широкого політичного світогляду. Крип’якевич та ще деяки історики вважають, що ця Конституція була незавершеною, недосконалою і вказують на те що просто було втрачено вдалий історичний момент, але все-таки, можна вважати, що в 1710 р. було закладено наріжний камінь державного будівництва Нового Часу.
На час створення Конституції дуже важливою постала перед суспільством проблема церковної залежності від Московського патріархату. Так, відомі церковні діячі, що теж приймали участь у політиці, мусили приховувати свої погляди, зрікатися висловлювань пі тиском царя. Наприклад, Стефан Яворський, Феофан Прокопович та інші видатні діячі з наказу царя мусили доводити свою лояльність, проголошуючи анафему колишньому другові і покровителю Іванові Мазепі, хто насправді був гідним канонізації…Тому Конституція в першому пункті – до проголошення атрибутів державності, утвердження кордонів, «прав і свобод», фінансів, суспільного устрою – вимагає відновлення власної церковної ієрархії та підпорядкування її традиційно Константинопольському патріархові. Необхідність власного керівництва духовними справами була не менш гостра й очевидна, як у наші часи справа порятунку української мови. У тому ж першому пункті згадано про заборону проживання в Україні послідників чужо вір’я. Напевно не слід шукати у цій фразі, типовій для християнських теоретиків, одіозної для «юдофобії українців»: як затверджує Орест Субтельний у своїй праці «Україна. Історія» посилаючись на дослідження англійського історика Нормана Дейвіса, «участь євреїв у жорстокій експлуатації селян шляхетсько-єврейською спілкою була єдиною найвгамовнішою причиною тієї страшної відплати, що не один раз упаде на них у майбутньому». Треба додати до вищесказаного, що четверо з полковників Війська Запорозького були єврейського походження, в тому числі Григорій Герци – полтавський полковник, з дочкою якого одружився в 1698 році Пилип Орлик.
Шостий пункт угоди, як зазначає історик права Микола Іваненко, є цікавим свідченням прагнення оформити політичні домагання класу генеральної старшини, що намагалась наприкінці ХVІІ ст. відігравати керівну роль у державному житті України. Микола Василенко наголошує: «Вихідним пунктом для цього положення угоди було негативне й вороже ставлення генеральної старшини до ідеї самодержавної влади». Цей пункт є дуже важливим з точки зору державної організації.
Дата добавления: 2019-07-15; просмотров: 169; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!