Фразеологічні одиниці з сурядними сполучниками в російській мові
Розробкою класифікації фразеологізмів у Росії займалися з кінця ХІХ століття. На даний момент розроблений цілий ряд класифікацій фразеологічних одиниць на різних основах [51].
Кожний фразеологізм – це текст, хранитель культурної інформації. В. Н. Телія стверджує, що «образи, котрі лежать в основі фразеологізмів та пов’язаних значень слова, в основній своїй масі прозорі для даної лінгво-культурної спільноти, так як відображають характерне для неї світобачення та світорозуміння, що й дозволяє національній специфіці фразеологічного складу мови проявлятися більш яскраво» [55].
Фразеологізми, котрі вживаються в сучасній російській мові, складаються з російських слів, котрі стали компонентами фразеологізму, а значить, фразеологічний склад мови – явище національне та джерелом виникнення фразеологізмів є мовлення народу – носія російськой мови. Більша частина фразеологізмів утворилась в період, коли писемності ще не існувало. Найбільшу кількість фразеологізмів російськой мови складають одиниці, котрі називають діяльність людини – фізичну, розумову, мовленнєву.
Всі подібні фразеологізми утворилися на базі слів, словосполучень та речень. Авторство таких фразеологізмів втрачалося, вони ставали загальнонаціональними, вживалися всіма людьми. Коли новоутворена одиниця отримує широке застосування в усному мовленні, вона стає частиною мови та починає функціонувати не тільки в усному, але й у письмовому мовленні [56; 212].
|
|
|
Основна масса фразеологічних одиниць сучасної російської мови утворюється в розмовному мовленні, процесс цей постійний і не припиняється навіть і в нашу дні. Таке утворення здійснюється на базі російської лексики та російської грамматичної будови.
Академік Ларін Б. А. вважає, що «вирішальною умовою перетворення простого речення в ідіоматичне було семантичне збагачення, котре називається метафоризацією, сутність якої полягає в розширенні та узагальненні значення в сторону образної типовості» [39; 125]. Більшість фразеологізмів російської мови по своїй суті – образно-емотивні, тобто такі, в значенні яких дуже важливо образна основа. Механізм формування таких фразеологізмів полягає в тому, що спочатку в світі виникає деяка прототипна ситуація, тобто ситуація, котра відповідає буквальному значенню фразеологізма. За такої ситуації закріпляється зміст, котрий потім переосмислюється, тобто формується образ фразеолгічної одиниці на основі первинних значень слів у прототипній ситуації. Так виникає внутрішня форма, «в котрій міститься основна інформація, пов’язана з культурою. Саме у внутрішній формі фразеологізму знаходяться «сліди» культури – міфи, архетипи, звичаї та традиції, відображені історичні події та елементи матеріальної культури» [41; 84]. Ці фразеологізми представляють найбільший інтерес в плані виявлення культурної специфіки, так як вони мають культурно-зумовлені причини або культурно-значимі наслідки.
|
|
|
У більшості фразеологізмів у внутрішній формі містяться такі смисли, котрі надають їм національного колориту. Семантику таких фразеологізмів можна інтерпретувати з позицій ціннісних установок та стереотипів, властивих ментальності нації, тобто в термінах національної культури [41].
В російській мові існує дуже багато типів фразеологізмів. Але особливої уваги у даному дослідженні заслуговують сталі вирази, до складу яких входять сурядні сполучники.
Фразеологізми, котрі представляють собою конструкції з сурядними сполучниками, за своїм лексико граматичним значенням рівнозначні тим компонентам, з яких ці звороти складаються.
Компоненти по відношенню один до одного представляють собою рівнозначні члени даної структури фразеологізму, котрі виражені зазвичай словами однієї й тої самої частини мови. Порядок компонентів закріплений і, як правило, мінятися не може. Обмеженою можливістю реалізації морфологічних форм володіють у зворотах цієї моделі лише дієслова (судить да рядить, ни стать ни сесть, ни дать ни взять).
|
|
|
Серед фразеологізмів, котрі складаються з іменників, найбільш яскравою та типовою групою виступають звороти із синтаксично зумовленим значенням типу кожа да кости, стар и мал, ни кола ни двора.. Слова, котрі поєднуються за допомогою сполучників у цілу одиницю, виступають або як синонімічні, а також пов’язані за змістом (тишь да гладь, суды да пересуды), або як антонімічні (то там то тут, ни тепло ни холодно, ни с того ни с сего, и смех и грех, ни к селу ни к городу).
В якості сполучних слів частіше за все вживаються наступні слова и, да, ни…ни, то…то: взад и вперед, туту и там, целиком и полностью, день и ночь, ни конца ни краю, ни то ни се.
За морфологічною співвіднесеністю головного слова, котру можна визначити через синтаксичну функцію, яку виконують фразеологізми в конкретному мікротексті, фразеологізми російської мови поділяються на наступні типи:
1 субстантивні (чай да сахар, альфа и омега, ни гласа ни воздыхания, тишь да гладь, душой и телом, ни сучка ни задоринки, суд да дело);
2 ад’єктивні (тот или другой, ни жив ни мертв, и вашим и нашим);
|
|
|
3 адвербіальні (и шатко и валко, ни тепло ни холодно, ни больше ни меньше, ни взад ни вперед, вкось и впрямь, сплошь и рядом, решено и подписано, раз и навсегда);
4 дієслівні ( ни стать ни сесть, ни дать ни взять, спит и видит).
Всі вони зустрічаються в сучасній російській мові приблизно з однаковою частотою, але найбільш вживаними, як і в англійській мові, вважаються субстантивні фразеологізми (чай да сахар, тишь да гладь, душой и телом, ни сучка ни задоринки, суд да дело, маг и волшебник).
Слід відмітити, що на сучасному етапі вивчення фразеологізмів російської мови, коли немає точних для стилістичної та історико-часової оцінки як окремих сталих виразів, так і цілих розрядів та різновидів фразеологічних одиниць, коли немає чіткої межі між самими стилями мови, можлива лише сама загальна стилістична та історико-часова оцінка російських сталих виразів, котрі включені до складу словників [39].
Зазвичай, серед сталих виразів з сурядним зв’язком переважають фразеологічні одиниці з двокомпонентною структурою, члени яких поєднані між собою сурядним сполучником (так и быть, суд да дело, ни шьет ни порет). У порівнянні з англійськими сталими виразами, трикомпонентні фразеологізми майже не зустрічаються у російській мові на сучасному етапі її розвитку.
Щодо сталих виразів субстантивного типу, то найчастіше їх компоненти поєднуються між собою за допомогою сполучника и та да (суд да дело, альфа и омега, гром и молния, все и каждый, суды да пересуды). Але також нерідко можна зустріти і зв'язок за допомогою парних сполучників и…и, ни…ни (и смех и грех, ни кола ни двора, ни к городу ни к селу, ни больше ни меньше, и шатко и валко).
Всередині своєї структури компоненти субстантивних фразеологічних одиниць також можна поділити на декілька типів за критерієм їх внутрішніх відношень:
1) обидва компоненти вживаються в однині: ни душой ни телом, маг и волшебник, ни пава ни ворона;
2) обидва компоненти стоять у множині: суды да пересуды, всех и всяких, живые и мертвые, все входы и выходы;
3) один компонент ставиться у множині, а другий – в однині: всех и каждого. Але в російській мові, порівняно з англійською, фразеологізми з даною структурою зустрічаються набагато рідше.
Російські адвербіальні звороти можуть, як і англійські, бути безприйменниковими (суды да пересуды, ни пава ни ворона, молочные реки и кисельные берега, ) та увідними за допомогою прийменника (между небом и землей, без роду и племени, с руками и ногами, без руля и без ветрил, в огонь и в воду).
Щодо дієслівних фразеологічних одиниць в російській мові, то їх можна поділити за категорією особи. Деякі сталі вирази зустрічаються у трентій особі однини (спит и видит, ни шьет ни порет). Але більшість виразів даного типу складаються з дієслів, котрі виступають в інфінітиві (рвать и метать, плюнуть и растереть).
Компоненти фразеологічних одиниць російської мови перебувають між собою у певних відношеннях. Серед них основними є наступні:
1) синонімічність компонентів (суды да пересуды, на свой страх и риск, предлагать руку и сердце)
2) співвідношення цілого та компонентів (всех и каждого);
3) однакові слова, поєднані між собою за допомогою сурядного сполучника (снова и снова, один за другим,).
4) антонімічність компонентів (смех и грех, вопрос жизни или смерти, не на жизнь, а на смерть);
5) паронімічність компонентів (ни складу ни ладу, ни кожи ни рожи, ни пуха ни пера);
6) використання власних назв історичного значення (между Сциллой и Харибдой, Содом и Гоморра, Альфа и Омега).
Також нами було виділено цікаву групу фразеологізмів з сурядним сполучником:
- фразеологізми, слова яких римуються між собою: суды да пересуды, ни слуху ни духу, ни складу ни ладу, ни сват ни брат, рожки да ножки.
Компоненти сталих виразів усіх типів перебувають у певних зв’язках між собою, серед яких найбільш вживаними можна вважати:
1) сполучниково-сурядний зв'язок (рвать и метать, спит и видит, суды да пересуды, целиком и полностью);
2) сурядно-протиставний зв'язок (ни шатко ни вязко, ни жив ни мертв, ни стать ни сесть, ни кожи ни рожи);
3) причинно-наслідковий зв'язок (решено и подписано, сказал и сделал);
4) розділово-сурядний (так или иначе, все или ничего, быть или не быть).
Фразеологічні одиниці російської мови більш складні за своєю структурою, ніж англійські сталі вирази. Це можна довести на прикладі субстантивних фразем. Деякі з них мають у своєму складі не лише іменники, але слова інших частин мови (ни Богу свечка ни черту кочерга, молочные реки и кисельные берега, питаться акридами и диким медом, вот тебе Бог а вот порог, пройти сквозь огонь, и воду, и медные трубы).
Також за своїм складом російські фразеологізми більш гнучкі, ніж англійські. Наприклад, у фразеологізмі и шатко и валко и на сторону з легкістю можна обійтися без частини и на сторону. Тобто, фразеологізм не втратить свого основного значення, незалежно від того, буде додана згадана частина чи ні. В деяких виразах можна додати або забрати певний компонент, в тому числі й сам сурядний сполучник. Як для прикладу можна привести фразеологічну одиницю молочные реки и кисельные берега. Тут ми можемо забрати сполучник и, але суть самого сталого виразу при цьому не буде втрачено. Але забрати у деяких випадках без будь якої втрати значення можна лише сполучники и та да і лише у певних сталих виразах, а не абсолютно в усіх. Якщо, наприклад, фразему з парним сполучником лишити без даного виду зв’язку, то зміст буде повністю страчений.
Фраземи російської мови мають одну особливість у порівнянні з англійськими сталими виразами. Завдяки своїй гнучкості, до складу однієї фразеологічної одиниці може входити навіть два сурядні сполучники. Наприклад, фразеологічний зворот ни взад и ни вперед, що означає не мати можливості рухатися в жодному з можливих напрямків, має два сполучники.
Як і в англійських, так і в російських сталих виразах значення їх немотивоване, і деякі компоненти фразем вже настільки застаріли, що втратили своє значення і самостійно в мові або більше не вживаються, або вживаються надзвичайно рідко. Наприклад, сталий вираз ни гласа ни воздыхания, що означає ні звуку, повне мовчання, і зараз нерідко зустрічається в мові, але слово глас, котре входить до складу даного фразеологізму, вважається архаїчним. Проте завдяки своєму колориту дані сталі вирази не втрачають своєї актуальності в мові.
У процесі розвитку мови деякі фразеологічні звороти виходять з вжитку і їх можна зустріти лише в художніх творах. Прикладом такого явища можна вважати сталий вираз вкось и впрямь, що має два значення: 1) всілякими способами, давати різні поради (наприклад, на свете таково ж: коль в нужду попадешься, отведай сунуться к друзьям. Начнут советовать и вкось тебе и впрямь. Крылов «Крестьянин в беде»); 2) неправдиво, спотворюючи зміст розмірковувати, робити висновки. Проте даний сталий вираз має синонім вкривь и вкось, котрий не є застарілим.
Незважаючи на те, що структура фразеологічних одиниць непроникна ззовні, всередині самого фразеологізму компоненти перебувають у живих активних відношеннях між собою.
Дата добавления: 2019-07-15; просмотров: 148; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!