Розрахунки критерію Манна-Уітни
| Сектантська група | Атеїстична група | |||
| Показник ПО | Ранг | Показник ПО | Ранг | |
| 13 | 40 | |||
| 10 | 35.5 | |||
| 10 | 35.5 | |||
| 10 | 35.5 | |||
| 10 | 35.5 | |||
| 10 | 35.5 | |||
| 10 | 35.5 | |||
| 10 | 35.5 | |||
| 10 | 35.5 | |||
| 9 | 31 | |||
| 8 | 29 | 8 | 29 | |
|
| 8 | 29 | ||
| 7 | 25,5 | 7 | 25,5 | |
| 7 | 25,5 | 7 | 25,5 | |
| 6 | 22 | 6 | 22 | |
| 5 | 17 | 6 | 22 | |
| 5 | 17 | 5 | 17 | |
| 5 | 17 | 5 | 17 | |
| 5 | 17 | 5 | 17 | |
| 4 | 9 | 4 | 9 | |
|
| 4 | 9 | ||
|
| 4 | 9 | ||
|
| 4 | 9 | ||
|
| 4 | 9 | ||
|
| 4 | 9 | ||
|
| 4 | 9 | ||
|
| 4 | 9 | ||
|
| 3 | 3 | ||
|
| 3 | 3 | ||
|
| 3 | 3 | ||
| 2 | 1 | |||
| Сума | 156 | 535 | 98 | 285 |
| Середнє | 7,8 | 26,75 | 4,9 | 14,25 |
За даною таблицею ми бачимо, що максимальне й мінімальне значення перебуває в одній вибірці, а саме в групі сектантів.
Загальна сума рангів: 535 + 285 = 820.
Розрахункова сума:
Ri = N(N+1)/2 = 40(41/4) = 820.
Рівність реальної й розрахункової сум дотримано.
Ми бачимо, що за рівнем потреби у відчуттях більш «високим» рангом є вибірка сектантів. Саме на цю вибірку доводиться більша рангова сума (=535).
Тепер сформулюємо гіпотези:
Н0: Досліджувані вибірки сектантів не перевершують досліджуваних вибірки атеїстів за рівнем показників потреби у відчуттях.
Н1: Досліджувані вибірки сектантів перевершують досліджуваних вибірки атеїстів за рівнем показників потреби у відчуттях.
|
|
|
Далі визначаємо Uемп по формулі:
Uемп = (n1 * n2) + nx * (nx + 1)/2 - Tx
де n1 - кількість досліджуваних в атеїстичній вибірці.
n2 - кількість досліджуваних у сектантській вибірці.
Tx - більша, із двох рангових сум.
nx - кількість досліджуваних у групі з більшою сумою рангів.
Uемп = (20 * 21) + 20 * (20 + 1)/2 – 535 = 75.
По таблиці критичних значень[64]визначаємо:
138 (р 0.05)
Uкр = 114 (р 0.01)
Ми можемо констатувати вірогідність відмінності якщо Uемп Uкр.
У цьому випадку, Uемп = 75, що строго менше Uкр (р 0.01).
Виходячи з отриманих результатів, ми відкидаємо нульову гіпотезу й ухвалюємо альтернативну: досліджувані вибірки сектантів перевершують досліджуваних вибірки атеїстів за рівнем показників потреби у відчуттях.
Наступним етапом нашого дослідження є розгляд і аналіз системи цінностей у представників атеїстичної й сектантської груп.
Нижче наведена таблиця 2.4середньогруппових значень по термінальним цінностям обох груп.
Таблиця 2.4
Середньогруппові значення термінальним цінностей в атеїстичній і сектантської вибірках.
| № | Термінальні цінності | Атеїстична група | Сектантська група |
| 1 | Активне діяльне життя. | 1,8 | 8,3 |
| 2 | Життєва мудрість. | 5,85 | 7,9 |
| 3 | Здоров'я. | 2,1 | 5,3 |
| 4 | Цікава робота. | 6,15 | 10,65 |
| 5 | Краса природи. | 8,85 | 12,65 |
| 6 | Любов. | 6,7 | 5 |
| 7 | Матеріальна забезпеченість. | 5,85 | 13 |
| 8 | Гарні друзі. | 8,6 | 8,25 |
| 9 | Суспільне покликання. | 9,4 | 12 |
| 10 | Пізнання. | 11,9 | 7,9 |
| 11 | Продуктивне життя. | 10 | 5,65 |
| 12 | Розвиток. | 12,55 | 6,5 |
| 13 | Розвага. | 11,5 | 11,6 |
| 14 | Свобода. | 3 | 11,95 |
| 15 | Щасливе сімейне життя. | 14,15 | 8 |
| 16 | Щастя інших. | 15,25 | 9,15 |
| 17 | Творчість. | 11,7 | 8,2 |
| 18 | Упевненість у собі. | 15,7 | 10,05 |
|
|
|
Як ми бачимо з даної таблиці, для досліджуваних атеїстів більш важливими є 1, 3 та 14 цінність, а саме активне діяльне життя, здоров'я та свобода. Для досліджуваних сектантів більш важливими є 6, 3 та 11 цінність, а саме любов, здоров'я та продуктивне життя
У таблиці 2.5наведенісередньогруппові значення по інструментальним цінностям обох груп.
Таблиця 2.5
Середньогруппові значення інструментальних цінностей в атеїстичній і сектантської вибірках.
| № | Інструментальні цінності | Атеїстична група | Сектантська група | ||||||
| 1 | Акуратність. | 7,15 | 8,85 | ||||||
| 2 | Вихованість. | 6,15 | 6,95 | ||||||
| 3 | Високі запити. | 2,85 | 9,4 | ||||||
| 4 | Життєрадісність. | 4,45 | 5,05 | ||||||
| 5
| Ретельність. | 12,65 | 7,5 | ||||||
| 6 | Незалежність. | 3,55 | 7,6 | ||||||
| 7 | Непримеримість недолікам. | 8,6 | 10,96 | ||||||
| 8 | Освіченість. | 2,4 | 7,4 | ||||||
| 9 | Відповідальність. | 10,4 | 7,85 | ||||||
| 10 | Раціоналізм. | 9,1 | 8,3 | ||||||
| 11 | Самоконтроль. | 10,65 | 8,1 | ||||||
| 12 | Відстоювання поглядів. | 9,8 | 11,7 | ||||||
| 13 | Тверда воля. | 12,7 | 6,45 | ||||||
| 14 | Терпимість. | 10,4 | 7,3 | ||||||
| 15 | Широта поглядів. | 5,6 | 10,8 | ||||||
| 16 | Чесність. | 16,05 | 7,55 | ||||||
| 17 | Ефективність у справах. | 16,05 | 9,2 | ||||||
| 18 | Чуйність. | 13,65 | 10,75 | ||||||
Як ми бачимо з даної таблиці, для досліджуваних атеіїстів більш важливими є 8, 3 та 6 цінність, а саме освіченість, високі запити та незалежність. Для досліджуваних сектантів більш важливими є 4, 13 та 2 цінність, а саме життєрадісність, тверда воля і вихованість.
Спробуємо визначити, як дані ціннісні ієрархії корелюють один з одним.
Для цього, ми використовуємо метод рангової кореляції rs Спірмена.
Сформулюємо гіпотези:
Н0: Кореляція між ієрархіями термінальних цінностей в атеїстичній і сектантської групах не відрізняється від 0.
Н1: Кореляція між ієрархіями термінальних цінностей в атеїстичній і сектантської групах відрізняється від 0.
Для цього нам необхідно проранжирувати отримані средньогруппові значення, приписуючи меншому значенню менший ранг. Потім підрахувати різниці між рангами й звести ці різниці у квадрат. Зробимо всі необхідні розрахунки в таблиці 2.6.
|
|
|
Таблиця 2.6
Розрахунки d2 для рангового коефіціента кореляції Спірмена при зіставленні показників термінальних цінностей.
| № | Середньогруппові показники по вибірці атеїстів | Ранг | Середньогруппові показники по вибірці сектантов | Ранг | d | d2 |
| 1 | 1,8 | 1 | 8,3 | 10 | -9 | 21 |
| 2 | 5,85 | 4,5 | 7,9 | 5,5 | -1 | 1 |
| 3 | 2,1 | 2 | 5,3 | 2 | 0 | 0 |
| 4 | 6,15 | 6 | 10,65 | 13 | -7 | 49 |
| 5 | 8,85 | 9 | 12,65 | 17 | -8 | 64 |
| 6 | 6,7 | 7 | 5 | 1 | 6 | 36 |
| 7 | 5,85 | 4,5 | 13 | 18 | -13,5 | 182,25 |
| 8 | 8,6 | 8 | 8,25 | 9 | -1 | 1 |
| 9 | 9,4 | 10 | 12 | 16 | -6 | 36 |
| 10 | 11,9 | 14 | 7,9 | 5,5 | 8,5 | 72,25 |
| 11 | 10 | 11 | 5,65 | 3 | 8 | 64 |
| 12 | 12,55 | 15 | 6,5 | 4 | 11 | 121 |
| 13 | 11,5 | 12 | 11,6 | 14 | -2 | 4 |
| 14 | 3 | 3 | 11,95 | 15 | -12 | 144 |
| 15 | 14,15 | 16 | 8 | 7 | 9 | 81 |
| 16 | 15,25 | 17 | 9,15 | 11 | 6 | 36 |
| 17 | 11,7 | 13 | 8,2 | 8 | 5 | 25 |
| 18 | 15,7 | 18 | 10,05 | 12 | 6 | 36 |
| S | 171 | 171 | 0 | 1033,5 |
Ми можемо спостерігати суттєву різницю між рангами по цінностям свобода, матеріальна забезпеченість та активне діяльне життя.
Коефіціент рангової кореляції Спірмена розраховуеться по формулі:
rs = 1 – 6 * S(d2) / N * (N2 – 1)
де d – різниця між рангами по двом профілям среднегрупповых значень.
N – кількість ранжируваних значень утворюючих ієрархію, у цьому випадку кількість цінностей.
rs = 1 – 6 * 1033,5/18 * ( 182 - 1 ) = 1 – 6201 / 5814 = 1 – 1, 06656 =
-0,06656.
Визначаємо критичне значення для rs при N=18 по таблиці критичних значень[64]:
0,47(р 0,05)
rsкр =
0,6 (р 0,01)
rsемп rsкр
Для визначення значимості rs не важливо, чи є він позитивним, або негативним, важлива лише його абсолютна величина. У цьому випадку, вона прагне до нуля. Виходячи з отриманих результатів Н0 ухвалюється: кореляція між ієрархіями термінальних цінностей в атеїстичній і сектантської групах не відрізняється від 0.
Далі подивимося й проаналізуємо результати отримані після проведення другого блоку методики Рокіча по інструментальних цінностях.
Нижче наведені необхідні розрахунки, зафіксовані в таблиці 2.7.
Таблиця 2.7
Розрахунки d2 для рангового коефіціента кореляції Спірмена при зіставленні показників інструментальних цінностей.
| № | Середньогруппові показники по вибірці атеїстів | Ранг | Середньогруппові показники по вибірці сектантов | Ранг | d | d2 | ||||||
| 1 | 7,15 | 7 | 8,85 | 12 | -5 | 25 | ||||||
| 2 | 6,15 | 6 | 6,95 | 3 | 3 | 9 | ||||||
| 3 | 2,85 | 2 | 9,4 | 14 | -12 | 144 | ||||||
| 4 | 4,45 | 4 | 5,05 | 1 | 3 | 9 | ||||||
| 5 | 12,65 | 14 | 7,5 | 6 | 8 | 64 | ||||||
| 6 | 3,55 | 3 | 7,6 | 8 | -5 | 25 | ||||||
| 7 | 8,6 | 8 | 10,96 | 17 | -9 | 81 | ||||||
| 8 | 2,4 | 1 | 7,4 | 5 | -4 | 16 | ||||||
| 9 | 10,4 | 11,5 | 7,85 | 3 | 2,5 | 6,25 | ||||||
| 10 | 9,1 | 9 | 8,3 | 11 | -2 | 4 | ||||||
| 11 | 10,65 | 13 | 8,1 | 10 | 3 | 9 | ||||||
| 12 | 9,8 | 10 | 11,7 | 18 | -8 | 64 | ||||||
| 13 | 12,7 | 15 | 6,45 | 2 | 13 | 169 | ||||||
| 14 | 10,4 | 11,5 | 7,3 | 4 | 7,5 | 56,25 | ||||||
| 15 | 5,6 | 5 | 10,8 | 16 | -11 | 121 | ||||||
| 16 | 16,05 | 17,5 | 7,55 | 7 | 10,5 | 110,25 | ||||||
| 17 | 16,05 | 17,5 | 9,2 | 13 | 4,5 | 20,25 | ||||||
| 18 | 13,65 | 16 | 10,75 | 15 | 1 | 1 | ||||||
| S | 171 |
| 171 | 0 | 958,75 | |||||||
Ми можемо спостерігати суттєву різницю між рангами по цінностям вихованість, чесність та широта поглядів.
Сформулюємо гіпотези:
Н0: Кореляція між ієрархіями термінальних цінностей в атеїстичній і сектантської групах, статистично не відрізняється від 0.
Н1: Кореляція між ієрархіями термінальних цінностей в атеїстичній і сектантської групах відрізняється від 0.
Розрахуємо емперичне значення rs:
rs = 1 – 6 * 958,75/18 * ( 182 - 1 ) = 1 – 5752,5/ 5814 = 1 – 0,9894 = 0, 01.
Визначимо критичне значення для rs при N=18 по таблиці критичних значень [64]:
0,47(р 0,05)
rsкр = 0,6 (р 0,01)
rsемп rsкр
Виходячи з отриманих результатів, ухвалюється допоміжна гіпотеза Н0. Кореляція між ієрархіями термінальних цінностей в атеїстичній і сектантської групах, статистично не відрізняється від 0.
Таким чином, ми отримали наступні результати: досліджувані атеїсти перевершують досліджуваних сектантів за рівнем базисної стратегії вирішення проблем; досліджувані сектанти перевершують досліджуваних атеїстів за рівнем базисної стратегії пошуку соціальної підтримки; досліджувані сектанти перевищують досліджуваних атеїстів за рівнем базисної стратегії уникнення проблем; досліджувані вибірки сектантів перевершують досліджуваних вибірки атеїстів за рівнем показників потреби у відчуттях; кореляція між ієрархіями термінальних цінностей в атеїстичній і сектантської групах не відрізняється від 0; кореляція між ієрархіями термінальних цінностей в атеїстичній і сектантської групах, статистично не відрізняється від 0.
На цьому математична обробка отриманих результатів завершена. Психологічний аналіз даних, отриманих у результаті математичної обробки, наведений у наступній главі.
Аналіз отриманих результатів
У даній главі ми проаналізуємо отримані в результаті проведеного дослідження результати.
Необхідно зазначити, що особистісні характеристики, досдіджених сектантів, могли первісно бути присутнім в адептів на момент вступу в секту, а могли бути й придбані там. На жаль, визначити це практично неможливо, ми можемо робити лише припущення про природу даних характеристик.
У результаті проведеної методики «Індикатор копінг-стратегій» Д. Амірхана, і належної математичної обробки, ми встановили, що досліджені атеїсти перевершують досліджених сектантів за рівнем базисної стратегії вирішення проблем. Це свідчить про те, що досліджувані цієї групи використовують активну поведінкову стратегію, при якій люди намагаються використовувати всі наявні в них особистісні ресурси для пошуку можливих засобів ефективного вирішення проблем. Даний результат збігається з даними методики ціннісних орієнтацій М. Рокіча, де досліджувані атеїсти на перше місце поставили цінність «активне діяльне життя». Це означає, що досліджені цієї групи орієнтовані на власні сили в досягненні цілей, рішення проблем і т.п.
На відміну від них, досліджувані сектанти, що показали високий рівень базисної стратегії пошуку соціальної підтримки, орієнтовані на навколишніх, тому що це активна поведінкова стратегія, при якій людина, для ефективного вирішення проблеми звертається по допомогу й підтримкою до навколишнього середовища: родини, друзів, значимим іншим.
І, нарешті, досліджувані сектанти перевершують досліджуваних атеїстів по базисній стратегії уникнення проблем. Це поведінкова стратегія, при якій людина намагається уникнути контакту з навколишньою його дійсністю, піти від вирішення проблем.
Людина може використовувати пасивні засоби уникнення, наприклад, відхід у хворобу або вживання алкоголю, наркотиків, може зовсім «піти від вирішення проблем», використавши активний спосіб уникнення — суїцид.
Стратегія уникнення — одна із провідних поведінкових стратегій при формуванні дезадаптивнї, псевдосовладаючї поведінки. Вона спрямована на подолання або зниження дістресса людиною, яка перебуває на більш низькому рівні розвитку. Використання цієї стратегії обумовлене недостатністю розвитку осбистісно-середових копінг-ресурсів і навичок активного рішення проблем. Однак вона може носити адекватний або неадекватний характер залежно від конкретної стресової ситуації, віку й стану ресурсної системи особистості.
Виходячи з отриманих даних за цією методикою, ми можемо зробити висновок, що використання цих базисних стратегій робить людину вразливою до залучення в секту. Саме вони є однією зі складових того базису, який призводить до індоктринаціі. Використовуючи стратегію пошуку соціальної підтримки, особистість, як варіант, знаходить її в різних сектах, які, як згадувалося раніше, маніпулюють бажанням людини належати до групи, де можна одержати так необхідні поради й керівництва до дії. У випадку з використанням стратегії уникнення проблем ми знову зустрічаємося з уразливістю особистості. Спроба піти від навколишньої дійсності приводить людину в секту, де його проблеми стають частиною групових проблем, відповідальність за них розсіюється, і вона відходить на другий план. Не даремно одним з механізмів використовуваних у секті є «розчинення» нового адепта в громаді.
З іншого боку, група атеїстів, що продемонструвала високий рівень стратегії вирішення проблем, у силу орієнтації на власні сили справляється з життєвими складностями самостійно, без залучення навколишніх, що деякою мірою робить її захищеною від небезпечної «підтримки».
Крім усього іншого, необхідно звернути увагу на таку релігійну чесноту як смиренність. Традиційне християнство розглядає його як внутрішнє прийняття проблеми, відсутність опору в її усвідомленні, і зовнішню активну діяльність, спрямовану на рішення проблемної ситуації.
У більшості сект, поняття смиренності трактується винятково як непротивлення волі божій, і зовнішня бездіяльність, підкріплена думкою про бога, який дає випробування, і в потрібний час розв'язує їх. Можливо, саме цією інтерпритаціею смиренності й обумовлений такий рівень стратегії уникнення проблем у групі сектантів.
Розглянемо наступну методику «Потреба в пошуку відчуттів» М. Цукермана.
Виходячи з отриманих даних, досліджені сектанти перевершують досліджених атеїстів за рівнем потреби в пошуку відчуттів.
Високий рівень потреб у відчуттях позначає наявність потяга, можливо, безконтрольного, до нових враженнь, що «лоскочуть нерви» часто може провокувати досліджуваного на участь у ризикованих авантюрах і заходах. Одним з таких «заходів» може виявитися залучення в секту.
Можна зробити припущення, що наявність даної характеристики також передувала індоктринаціі. Вона так само є базисом для влучення в громаду.
Сектантство, особливо при вмілій подачі, огорнуте ореолом таємничості й невідомості. Природа людини така, що ще з первісних часів його приваблює все непояснене й загадкове. Сектантські ритуали, а також релігійні таїнства (уміло прописані організатором), викликають у багатьох інтерес, який у свою чергу є прямою дорогою у відповідну секту.
Причому керівництво секти докладає максимальних зусиль до підтримки й збільшення даного інтересу. Відвідуючи подібні збори, особистість із високим рівнем потреби у відчуттях постійно задовольняє його.
Викладені вище показники по двом методикам відповідають даним, отриманим після проведення методики ціннісних орієнтацій М. Рокіча. Розглянемо ті цінності, по яких помічені найбільші розбіжності в рангах у випробуваних обох груп.
Розглянемо термінальні цінності.
Одним з найбільших розбіжностей є ранг цінності «активне діяльне життя». У групі атеїстів вона зайняла першу позицію, тоді як у сектантській групі перебуває ближче до середини. Як вже помічалося вище, досліджувані атеїсти орієнтовані на дію, на активну життєву позицію, розраховуючи тільки на себе і свої сили. Як з'ясувалося в процесі бесіди, вони вбачають у даній цінності запоруку успіху у всіх інших сферах — матеріальної, сімейної, навчальній. Досліджувані сектанти ж визначають дану цінність як егоїзм, спрямованість на досягнення лише своїх цілей, тоді як здебільшого вони орієнтовані на спільну діяльність, де кожному відведені свої ролі, і надмірна активність не вітається.
Наступна цінність — «матеріально забезпечене життя». Досліджувані атеїсти відвели їй четверте місце, сектанти – останнє, вісімнадцяте. Атеїстами, дана цінність вважається результатом активної діяльності й заставою досягнення інших благ. Сектантами ж ця цінність не розглядається як необхідна з кількох причин. По-перше, на їхню думку, вона досягається тоді, коли удосконалені такі цінності як пізнання, розвиток і любов. Причому досягається сама собою як кінцевий етап саморозвитку. З іншого боку, дана політика може бути нав'язана громадою, для досягнення основної мети – контролю матеріальними благами адептів. Ми можемо припустити, що дана думка була нав'язана сектою своїм адептом, тобто ця риса є придбаною. Ну й нарешті, деякі секти проповідують відмову від матеріальних благ для найбільшого очищення від мирської скверни. По факту — для найбільшого збагачення керівництва секти.
Наступна цінність — «пізнання». У групі атеїстів вона посіла чотирнадцяте місце, у групі сектантів п'яте. Атеїстами пізнання розуміється як одержання додаткових знань про світ. Сектантами — як складова частина саморозвитку. Незважаючи на те, що в методичному матеріалі було чітко написане розшифрування даної цінності як «можливість розширення своєї освіти, кругозору, загальної культури, інтелектуальний розвиток», випробуваними цієї групи вона визначилася як досягнення знань конкретної релігії ( сектантської доктрини), у конкретній культурі (громаді). Це свідчить про певну зашореність досліджуваних від зовнішнього миру, і максимальну концентрацію на догмах секти. Причиною, можливо служить заборона керівництва секти на спілкування з навколишніми, поза громадою, читання літератури, яка не належить до доктрини. Тобто дана риса так само є придбаною в результаті перебування в секті.
Наступна цінність — «свобода». В атеїстів вона на третьому місці, у сектантів на п'ятнадцятому. Причому в процесі бесіди з'ясувалося, що група атеїстів визначає свободу як щось само собою зрозуміле для процесу життя, без чого існування неможливе. Ми припускаємо, що саме цим фактом викликане заперечення існування бога в цій групі. Адже релігійна віра, якою б інтенсивною вона не була, припускає певні обмеження, що, на думку випробуваних атеїстів обмежує свободу. Дана цінність визначає в цьому випадку релігійні погляди досліджуваних цієї групи.
Досліджувані сектанти трактують свободу як фактор, що приводить до спокус і сумнівів. На їхню думку, свобода вибору веде до небезпеки зробити помилку, яку можна зробити у випадку невірного вибору. У свободі немає необхідності, тому що на їхню думку мети й завдання кожного визначені, і залишається лише наслідувати ім. Дана думка також можливо нав'язана громадою у результаті постійного оточення адепта членами секти, спільними діями й «розчиненням» його в співтоваристві. Давати адептові волю — небезпечно, тому що це може послабити контроль групи.
Перейдемо до інструментальних цінностей. Одним з найбільших розбіжностей є думка груп про високі запити. Група атеїстів відвела цій цінності третє місце, сектанти — чотирнадцяте. На думку атеїстів, високі запити визначають ступінь і міру мети, а, отже, і досягнень. Формуючи високі запити, вони, тим самим претендують на високий рівень у всіх сферах. Сектанти ж стверджують, що високі запити затьмарюють дійсне положення людини, є причиною зарозумілості й гордині. Задовільняючись малим, на їхню думку, вони максимально відкриті для саморозвитку й пізнання.
Цінність «широта поглядів» для атеїстів має більше значення, ніж для сектантів. У їхньому розумінні, вузькість і зацикленність не прийнятна для успішної діяльності. Охоплюючи максимально більшу кількість поглядів і думок, вони більш компетентні у своїй сфері діяльності. Досліджувані сектанти вважають, що широта поглядів не дає зосередитися на дійсному стані справ, привносить сумбур і розладнаність у побудову картини миру. Відношення до даної цінності відбиває метод маніпуляції свідомості, використовуваний у секті – звуження уваги адепта винятково до доктрини громади. Це приводить до оскудіння інформаційного потоку і як наслідок — до вузькості мислення, уяви й сприйняття.
Цінність «чесність» атеїсти призначили на останнє, вісімнадцяте місце, мотивуючи це неможливістю досягтися мети без певної частки спритності. Дана риса також пояснює їхній релігійний вибір, тому що по християнських догматах – чесність одна з основних чеснот.
Досліджувані сектанти поставили дану цінність на сьоме місце. Для них чесність — невід'ємна частина духовного шляху, недотримання якої опоганює людину. Дана риса може бути споконвічної – будучи чесним людина не очікує протилежного від інших, і не вбачає в діях, того хто вербує небезпеки, припускаючи відповідну чесність. З іншого боку, дана риса може бути розвинена в секті, завдяки психологічній техніці, використовуваної в більшості сект. Мова йде про дознавання від новозалученого всіх секретів і покаянні в гріхах, з подальшою метою маніпулювати ними, указуючи на грішность і порочність адепта.
Сосовно особистісних профілів, отриманих у результаті проведення тесту Кеттелла при аналізі ми одержали наступні результати.
Профілі досліджуваних сектантів характеризуються такими показниками як високий рівень замкнутості, емоційної нестійкості, нормативності, дипломатичності тривожності й напруженості.
Ми можемо зробити припущення, що такі риси як замкнутість і тривожність були властиві адептам до вступу в секту, і стали його причиною, тоді як емоційна нестійкість і напруженість були розвинені в результаті виснажливих технік, таких як літургії, відмова від сну і їжі й т.п. Нормативність як риса особистості була розвинена в результаті прийняття твердих норм і правил громади, як необхідна умова членства.
Що стосується профілів випробуваних атеїстів, то ми маємо високі показники по таких характеристиках як товариськість, домінантність, сміливість, прямолінійність і високий самоконтроль.
Переліченні характеристики дозволяють досліджуваним даної групи тверезо оцінювати життєві ситуації, і прораховувати шляхи їх вмрішеня. Такі риси як домінантність, сміливість і прямолінійність дають можливість відповісти тверде «ні» на звертання до них вербувальників, а високий рівень самоконтролю дозволяє абстрагуватися від ситуації й об'єктивно оцінити її.
Проаналізувавши всі вищевикладені результати, ми бачимо, наскільки різняться профілі досліджуваних двох груп. Практично всі профілі атеїстичної групи поєднує активна життєва позиція й орієнтація на свої сили, а також певна частка скептицизму в питаннях релігії. Що взагалі і визначає їхній статус.
Досліджувані сектанти показали залежність від оточення при вирішенні проблем, тягу до пошуку відчуттів, а також високий рівень замкнутості, емоційної нестійкості, нормативності, дипломатичності тривожності й напруженості.
Подібні характеристики роблять їхніми вразливими до залучення в різні релігійні секти.
Таким чином, ми встановили, що група атеїстів, що показали високий рівень базисної стратегії вирішення проблем і низькі показники потреби в пошуку відчуттів, захищена від залучення в секту в силу використання активної життєвої позиції. У свою чергу група сектантів, що показали високий рівень базисних стратегій пошуку соціальної підтримки, уникнення проблем а також потреби у відчуттях можливо були залучені в секту саме на базі цих психологічних характеристик. Профілі досліджуваних сектантів характеризуються такими показниками як високий рівень замкнутості, емоційної нестійкості, нормативності, дипломатичності, тривожності й напруженості.
Профілі досліджуваних атеїстів, мають високі показники за такими характеристиками як товариськість, домінантність, сміливість, прямолінійність і високий самоконтроль.
Висновки до другого розділу
У результаті проведеного дослідження, ми змогли визначити наявність досліджуваних ознак у двох груп, а також ступінь вираженості даних ознак. Необхідно зазначити, що певні особистісні характеристики, у досліджуваних сектантів, могли первісно бути присутніми в адептів, на момент вступу в секту, а могли бути й придбані там. Нажаль, визначити це практично неможливо, ми можемо робити лише припущення про природу даних характеристик.
У результаті проведеної методики «Індикатор копінг-стратегій» Д. Амірхана, і належної математичної обробки, ми встановили, що досліджені атеїсти перевершують досліджуваних сектантів за рівнем базисної стратегії вирішення проблем. Досліджені сектанти показали більш високий рівень по показникам базисних стратегіях пошуку соціальної підтримки й уникнення проблем.
Виходячи з отриманих даних за цією методикою, ми можемо зробити висновок, що використання цих базисних стратегій робить людину вразливим для залучення в секту. Саме вони є одними зі складових того базису, який приводить до індоктринаціі. Використовуючи стратегію пошуку соціальної підтримки, особистість, як варіант, знаходить її в різних сектах, які, як згадувалося раніше, маніпулюють бажанням людини належати до групи, де можна одержати так необхідні ради й керівництва до дії. У випадку з використанням стратегії уникнення проблем ми знову зустрічаємося з уразливістю особистості. Спроба піти від навколишньої дійсності приводить людину в секту, де його проблеми стають частиною групових проблем, відповідальність за них розсіюється, і вона відходить на другий план. Не даремно одним з механізмів використовуваних у секті є «розчинення» нового адепта в громаді.
Розглянемо наступну методику «Потреба в пошуку відчуттів» М. Цукермана.
Виходячи з отриманих даних, досліджувані сектанти перевершують досліджуваних атеїстів за рівнем потреби в пошуку відчуттів.
Можна зробити припущення, що наявність даної характеристики так само передувала індоктринаціі. Можливо, вона також є базисом для залучення в громаду.
Проведення методики ціннісних орієнтацій Рокіча, дозволило нам визначити, які цінності видыляються сектантами. Ними виявилися любов, розвиток, пізнання й мудрість, а також вихованість, чесність і чуйність.
Що стосується особистісних профілів, отриманих у результаті проведення тесту Кеттелла, те при аналізі ми одержали наступні результати.
Профілі досліджуваних сектантів характеризуються такими показниками як високий рівень замкнутості, емоційної нестійкості, нормативності, дипломатичності, тривожності й напруженості.
Що стосується профілів досліджуваних атеїстів, то ми маємо високі показники за такими характеристиками як товариськість, домінантність, сміливість, прямолінійність і високий самоконтроль.
Висновки
Проблематика сектантства лежить у полі зору багатьох психологічних наук. Представників соціальної психології сектантство цікавить крізь призму людського співтовариства, обмеженого рамками громади, однак людей, що впливають на велику кількість, а також процеси людської взаємодії в секті й за її межами. Клінічна психологія розглядає негативний вплив культу на психіку особистості, а також психічні розлади, що виникають у наслідку релігійних дій. У полі вивчення диференціальної психології попадає дослідження тих рис особистості, яки присутні у адепта на момент залучення в секту, а також їх зміна при впливі культу.
Вивчення особистісних рис адепта секти необхідно з багатьох причин. По-перше, для визначення рівня впливу культу на особистість. Офіційне, юридичне й законодавче визнання сектантства соціальною небезпекою, надалі може запобігти росту чисельності сект. По-друге, вивчаючи процес деформації особистісних рис, ми можемо більш точно й ефективно прописати коррекційну роботу з адептом. По-третє, знаючи загальні риси особистості сектанта, ми можемо більш точно визначити групу ризику, і розробити методи запобігання індоктринаціі.
Проблема в тому, що жоден соціальний інститут не може обмежувати людину у виборі релігії. Традиційне для нашого суспільства християнство найчастіше прищеплюється людині з народження й визначає норми й цінності нашої культури. У свідомому віці, людина має право на вибір будь-якої релігії, що відповідає його поглядам.
Вивчаючи сектантство, ми можемо надати суспільству інформацію про дійсний стан справ у секті, і про негативний вплив культу на особистість, залишаючи право вибору людині.
Ґрунтуючись на аналізі літератури нами була розглянута проблематика сектантства, а також особистісні особливості релігійних аддиктів, сформульовані причини й механізми залучення в секту.
Усе вищезазначене обумовило вибір теми магістерскої работи.
Для проведення дослідження нами були обрані такі методики як методика «Індикатор копинг-стратегій» Д. Амірхана, для визначення базисних стратегій поведінки у двох вибірках, методика «Потреба в пошуках відчуттів» М. Цукермана, для визначення ступеня даної потреби, методика «Ціннісні орієнтації» М. Рокіча, для вивчення цінностно-мотиваційної сфери, а також шістнадцятифакторний особистісний опитувач Кеттелла, для прерозподілу особистісних особливостей досліджуваних у сектантській і атеїстичній виборках.
У результаті проведеного дослідження ми визначили, що основний копінг стратегією в групі атеїстів є рішення проблем, що говорить про їхню активну позицію, орієнтацію на свої сили й ресурси. Група сектантів набрала більші бали по копінгам пошуку соціальної підтримки й уникненню проблем, що нами було визначено як характеристики, які роблять особистість, що використовує їх, уразливою для залучення в секту.
За рівнем потреби у відчуттях досліджувані сектанти перевершують досліджуваних атеїстів. Це так само може бути основою для залучення в секту.
Проведення методики ціннісних орієнтацій Рокіча, дозволило нам визначити, як воліються сектантами цінності. Ними виявилися любов, розвиток. пізнання та мудрість, а так само вихованість, чесність і чуйність. У процесі бесіди ми визначили як розуміються сектантами дані цінності.
Аналізуючи особистісні профілі по тесту Кеттелла, ми одержали наступні результати.
Профілі досліджуваних сектантів характеризуються такими показниками як високий рівень замкнутості, емоційної нестійкості, нормативності, дипломатичності, тривожності й напруженості.
Ми можемо зробити припущення, що такі риси як замкнутість і тривожність були властиві адептам до вступу в секту, і стали його причиною, тоді як емоційна нестійкість і напруженість були розвинені в результаті виснажливих технік, таких як літургії, відмова від сну і їжі й т.п. Нормативність як риса особистості була розвинена в результаті прийняття твердих норм і правил громади, як необхідні умови членства.
Що стосується профілів досліджуваних атеїстів, то ми маємо високі показники за такими характеристиками як товариськість, домінантність, сміливість, прямолінійність і високий самоконтроль.
З одного боку, отримані результати підтверджують існуючі уявлення про особистість сектантів, з іншого боку – дають нам основу для більш детального аналізу.
Дане дослідження є лише початком дослідницької діяльності з питань сектантства. Надалі, ми плануємо зайнятися вивченням тоталітарної свідомості, його передумовами й діагностикою. Займаючись питаннями запобігання індоктринаціі, ми плануємо розробляти метод формування критичного мислення, як засіб уникнення впливу з боку релігійних сект. Ми розглядаємо саме цей метод як панацею від втручання релігійного сектантства в життя вільних особистостей.
Д одаток 1
Дата добавления: 2019-07-15; просмотров: 207; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!