Математична обробка отриманих результатів
Для визначення базисних стратегій поведінки досліджуваних в обох вибірках нами був використаний метод «Індикатор копінг-стратегій» Д.Амірхана. Нас зацікавило, чи можна стверджувати наявність різниці по трьом типам досліджуваної ознаки. Розглянемо першу із трьох базисних стратегій поведінки – стратегію «рішення проблем».
Оскільки в обох вибірках більше одинадцяти випробуваних і діапазон розкиду значень у двох вибірках не збігається, ми можемо скористатися непараметричним критерієм Qкр Розенбаума, для зіставлення показників двох вибірок за рівнем досліджуваної ознаки.
У таблиці 2.1 «Упорядковані дані по зростанню рівня значень базисної стратегії рішення проблем у вибірках атеїстів і сектантів» представлені вже впорядковані по зростанню ознаки дані. Першим, більш високим рядом, є ряд значень в атеїстичній вибірці.
Таблиця 2.1
Упорядковані дані по зростанню рівня значень базисної стратегії рішення проблем у вибірках атеїстів і сектантів.
| № | Атеїстична група | № | Сектантська група |
| 1 | 34 | ||
| 2 | 33 | ||
| 3 | 33 | ||
| 4 | 32 | ||
| 5 | 32 | ||
| 6 | 32 | ||
| 7 | 31 | ||
| 8 | 31 | ||
| № | Атеїстична група | № | Сектантська група |
| 9 | 31 | ||
| 10 | 30 | ||
| 11 | 30 | ||
| 12 | 29 | 1 | 29 |
| 13 | 29 | ||
| 14 | 29 | ||
| 15 | 29 | ||
| 16 | 27 | 2 | 27 |
| 3 | 27 | ||
| 17 | 26 | 4 | 26 |
| 5 | 26 | ||
| 6 | 26 | ||
| 7 | 25 | ||
| 18 | 24 | 8 | 24 |
| 19 | 24 | 9 | 24 |
| 10 | 23 | ||
| 11 | 23 | ||
| 12 | 23 | ||
| 13 | 22 | ||
| 14 | 22 | ||
| 20 | 21 | 15 | 21 |
| 16 | 21 | ||
| 17 | 20 | ||
| 18 | 20 | ||
| 19 | 20 | ||
| 20 | 19 |
|
|
|
Сформулюємо гіпотези, необхідні нам для математичної обробки отриманих результатів.
Н0: Досліджувані атеїсти не перевершують досліджуваних сектантів за рівнем базисної стратегії вирішення проблем.
Н1: Досліджувані атеїсти перевершують досліджуваних сектантів за рівнем базисної стратегії вирішення проблем.
Зіставимо ряди значень для визначення S1 і S2.
Визначимо S1 як кількість значень першого ряду, який перевищує максимальне значення другого ряду: S1 = 11.
Визначимо S2 як кількість значень другого ряду, який менше мінімального значення першого ряду: S2 = 5.
Обчислимо емпіричне значення Q по формулі:
Qемп = S1 + S2 = 11 + 5 = 16.
По таблиці критичних значень [64] визначимо критичне значення Q при N1 = 20 і N2 = 20:7(p 0.05) Qкр = 9(р 0.01)
Емпіричне значення Qемп попадає в зону значимості, оскільки Qемп Qкр (р 0.01), тому нульова гіпотеза відхиляється. Ухвалюємо Н1: досліджувані атеїсти перевершують досліджуваних сектантів за рівнем базисної стратегії вирішення проблем, з рівнем значимості р<0.01.
|
|
|
Перейдемо до другої базисної стратегії, вимірюваної в даній методиці – «пошук соціальної підтримки».
Сформулюємо гіпотези, а по тому упорядкуємо дані за рівнем значень базисної стратегії пошуку соціальної підтримки в обох вибірках. Результати зафіксуємо в таблиці 2.2, де першим, більш високим рядом, є ряд значень у сектантській вибірці.
Н0: Досліджувані сектанти не перевершують досліджуваних атеїстів за рівнем базисної стратегії пошуку соціальної підтримки.
Н1: Досліджувані сектанти перевершують досліджуваних атеїстів за рівнем базисної стратегії пошуку соціальної підтримки.
Таблиця 2.2
Упорядковані по убуванню дані рівня значень базової стратегії пошуку соціальної підтримки в сектантській і атеїстичної вибірках.
| № | Сектантська група | № | Атеїстична група | ||||
| 1 | 29 | ||||||
| 2 | 27 | ||||||
| 3 | 27 | ||||||
| 4 | 26 | ||||||
| 5 | 25 | ||||||
| 6 | 25 | ||||||
| 7 | 25 | ||||||
| 8 | 23 | ||||||
| 9 | 23 | ||||||
| 10
| 23 | ||||||
| 11 | 22 | 1 | 22 | ||||
| 12 | 22 | ||||||
| 13 | 21 | 2 | 21 | ||||
| 14 | 21 | 3 | 20 | ||||
|
| 4 | 20 | |||||
| 15 | 19 | ||||||
| 16 | 18 | 5 | 18 | ||||
| 17 | 18 | ||||||
| 18 | 17 | 6 | 17 | ||||
| 19 | 16 | 7 | 17 | ||||
|
| 8 | 17 | |||||
|
| 9 | 16 | |||||
|
| 10 | 15 | |||||
|
| 11 | 15 | |||||
|
| 12 | 15 | |||||
|
| 13 | 14 | |||||
|
| 14 | 14 | |||||
|
| 15 | 14 | |||||
|
| 16 | 14 | |||||
|
| 17 | 13 | |||||
| 20 | 12 | 18 | 12 | ||||
| № | Сектантська група | № | Атеїстична група | ||||
| 19 | 12 | ||||||
| 20 | 10 | ||||||
Зіставимо ряди значень для визначення S1 і S2. У цьому випадку
S1 = 10 і S2 = 1.
Обчислюємо Qемп по формулі: S1 + S2 = 10 + 1 = 11. По таблиці критичних значень [64] визначаємо критичне значення Q.
7(р 0.05)
Qкр = 9(р 0.01)
Н0 відхиляється при Qемп Qкр. Отже ми ухвалюємо альтернативну гіпотезу про те що: досліджувані сектанти перевершують досліджуваних атеїстів за рівнем базисної стратегії пошуку соціальної підтримки.
Розглянемо третій тип копінг-стратегій — «уникнення проблем».
Оскільки в сектантської групі всі значення ознаки (за винятком одного) базисної стратегії уникнення проблем перевищує всі значення цієї ознаки в атеїстичній групі, то застосовувати будь який метод математичної обробки не обґрунтовано. Очевидний висновок, що досліджувані сектанти перевищують досліджуваних атеїстів за рівнем базисної стратегії уникнення проблем.
|
|
|
Тепер перейдемо до математичної обробки результатів отриманих при проведенні методики «Потреба в пошуках відчуттів».
У цьому випадку, ми не можемо скористатися критерієм Q Розенбаума, оскільки розмах варіативності в групі сектантів ширше, ніж у групі атеїстів: максимальне й мінімальне значення перебуває в одній вибірці, а саме в групі сектантів. У цьому випадку, ми скористаємося U критерієм Манна-Уітни. Для оперування даним критерієм нам необхідно з'єднати показники двох груп, проранжирувати їх, а потім знову розділити на дві начальні групи.
Результати підрахунку рангових сум для критерію U Манна-Уітни відображено в таблиці 2.3.
Таблиця 2.3
Дата добавления: 2019-07-15; просмотров: 210; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!