Якими були особливості освітньої політики більшовиків
РКП(б) – КП(б)У величезного значення надавала ліквідації неписьменно-
сті (лікнепу). Одним з основних завдань, яке поставили перед собою більшови-
ки, було навчити кожного читати газети, листівки й відозви. Наркомат освіти
отримав право залучати до навчання неписьменних на засадах трудової повин-
ності всіх грамотних громадян, звільнених від воєнної мобілізації. З весни
Працівники агітпотяга
роздають літературу.
Київ. 1920 р.
1920 р. в Україні розгорнулася кампанія з орга-
нізації шкіл та гуртків лікнепу.
У червні 1920 р. Наркомос УСРР видав по-
станову «Про запровадження в життя єдиної
трудової школи». Шкільні заклади різних типів,
зокрема приватні гімназії та ліцеї, перетворюва-
лися на стандартизовані державні установи із се-
мирічним навчанням. Єдина трудова школа
поділялася на два ступені – перший (чотири
класи) і другий (три класи). Після закінчення
семирічки діти могли навчатися в професійно-
технічних школах і технікумах. У Росії технікум
був підготовчою школою для інститутів, а в
Україні інститут і технікум визнавалися як
рівноправні форми вищої школи (вишу) з тією
різницею, що технікум випускав вузьких спеціа-
лістів-інструкторів, а інститут – висококваліфі-
кованих спеціалістів-практиків.
1920 р. університети ліквідували, поділивши
їх на кілька самостійних навчальних закладів. Серед них переважали інститути
|
|
|
народної освіти, які готували педагогічні кадри для єдиної трудової школи.
Вихідці з робітників мали пільги під час вступу до вищої школи, а отже, від-
бувалося масове оробітничення (як тоді казали – пролетаризація) вишів. Утім,
оскільки освітній рівень переважної більшості робітників був надзвичайно
низький, при вишах створювалися робітничі факультети (робітфаки). Вони
працювали за програмою єдиної трудової школи з тих предметів, які відповіда-
ли профілю вишу. Робітфаківців забезпечували гуртожитками й виплачували
їм державні стипендії.
У 1920/21 навчальному
році в республіці працювало
22 тис. шкіл з 2 млн 250 тис.
учнів. Майже в половині на-
вчання здійснювалося укра-
їнською мовою.
У 1920 р. в Україні відкри-
лося 20 інститутів, 48 техні-
кумів і близько сотні курсів
педагогічного профілю. На-
прикінці 1920 р. працювало
38 інститутів, у яких на-
вчалося 57 тис. студентів.
За цей рік вищу освіту з різ-
них спеціальностей здобуло
3 тис. осіб.
Як і коли було створено Українську академію наук
Ліквідація університетів обмежила можливості провадження наукових до-
сліджень у вищій школі. Розвиток науки зосередився в Українській академії
наук. У листопаді 1918 р. наказом гетьмана були призначені перші 12 академі-
|
|
|
ків. Президентом Академії наук став Володимир Вернадський, ученим секрета-
рем – Агатангел Кримський. УАН була поділена на три відділи. Перший відділ
очолювали Д. Багалій, С. Єфремов, А. Кримський. Об’єктом його досліджень
було духовне життя й культура українського народу. У другому відділі УАН зо-
середжувалися установи фiзико-математичного та природничого профілю. Тре-
тій відділ УАН мав соціально-економічний напрям досліджень. У 1919 р.
розпочав діяльність Демографічний інститут під керівництвом Михайла Пту-
хи – перша у світі науково-дослідна установа з демографії.
Особливо продуктивно у 1919–1920 рр. працював перший відділ УАН.
У його історичному підвідділі вивчали проблеми всесвітньої та вітчизняної іс-
торії, географії, етнографії й філософії, у філологічному – всесвітнє і українське
письменство, арабо-іранську філологію, тюркологію і загальне мовознавство.
Плідно працювали комісії зі складання словника живої української мови, ви-
дання пам’яток новітнього письменства, археографічна комісія.
Володимир Вернадський (1863–1945)
Один із засновників УАН та її перший президент (1918–1921),
|
|
|
почесний член багатьох іноземних академій і наукових товариств.
Ідеї В. Вернадського про роль живої речовини в житті земної
кори стали фундаментом створеної ним науки – біогеохімії.
Дата добавления: 2019-02-26; просмотров: 253; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!