Повідомлення про цікаві факти біографії письменника



Урок № 8

Є. ПЛУЖНИК. «ВЧИСЬ У ПРИРОДИ ТВОРЧОГО СПОКОЮ…», «НІЧ… А ЧОВЕН — ЯК СРІБНИЙ ПТАХ!», «РІЧНИЙ ПІСОК…». УРІВНОВАЖЕНІСТЬ ДУШЕВНОГО СТАНУ ЛІРИЧНОГО ГЕРОЯ, МИТЬ І ВІЧНІСТЬ У ЧУТТЄВОМУ ВИРАЖЕННІ

Мета: продовжити ознайомлювати школярів із творчістю Є. Плужника; сприяти виробленню в учнів уміння працювати з додатковою літературою, поглибити навички ідейно-художнього

аналізу поезії; виховувати високі духовні цінності.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: портрет письменника, картки для письмової роботи.

ПЕРЕБІГ УРОКУ

І. Організаційна частина

ІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності (оголошення теми, мети й завдань уроку)

ІІІ. Перевірка, оцінка й корекція раніше засвоєних знань, навичок і вмінь

Міні-інтерв’ю». Робота в парах («журналіст» — « письменник»)

У діалозі повинно бути 4–5 питань. Кожна наступна пара учнів питання, що вже прозвучали, повторювати не може.

Наприклад:

— Євгене Павловичу, де й коли ви народилися?

— Я народився 26 грудня 1898 року в слобідці Кантемирівка Богучарського повіту Воронезької губернії в сім’ї дрібного торгівця.

— Скажіть, будь ласка, у яких навчальних закладах Ви навчалися?

— Учився в сільській школі, потім у кількох гімназіях — у Богучарі, Ростові, Боброві, у Київському ветеринарно-зоотехнічному інституті, пізніше — у Київському музично-драматичному інституті ім. М. Лисенка.

— У діяльності яких організацій Ви брали участь?

— В Асоціації письменників (Аспис), що об’єднувала тоді всю «непролетарську» літературу Києва, пізніше став членом письменницької групи «Ланка», яка 1926 р. перетворилася на «Марс» (Майстерня революційного слова).

— Де й коли були опубліковані Ваші перші українські вірші?

— Перші українські вірші були опубліковані 1923 р. в київському журналі «Глобус» під псевдонімом Кантемирянин (від назви рідного села).

Письмова робота за картками. Заповнити анкету письменника

Повідомлення про річища модерних стильових течій, у яких розвивався талант поета

1-й учень. Плужник — митець-експресіоніст. Для нього світ позначений людськими стражданнями, болями, невинними смертями. Про громадянську війну в Україні він пише як про вселюдське лихо, всесвітні суспільні катаклізми. У центрі його ліричних мініатюр — картини розстрілів, безжально обірваного молодого життя, трагічна доля людини, безглуздя ситуації, коли брат убиває брата. З глибоким психологізмом змальовує епізоди розстрілів, спричинених «тотальною», «звичною жорстокістю», дією антигуманних сил.

У річищі поетики експресіонізму Є. Плужник нехтує конкретним на користь узагальнення, майже алегорії. Експресіоністська поезія Плужника будувалась, за словами М. Рильського, на поетиці «короткого удару», щоб такими емоційно разючими образами передати жахливу руїну України. Цим він нагадує Василя Стефаника.

2-й учень. Євген Плужник мав могутній талант лірика, щоб замикатися лише в експресіонізмі. Придивлявся він до поетики імпресіоністів та неокласиків. Тому його творчій манері притаманні, за словами Миколи Бажана, філігранна витонченість образів, досконалість побудови поезій, інтелектуальна гра нюансами емоційної та звукової сфери.

Збірки поета відбивають його тяжіння до філософії екзистенціалізму, що почала формуватися в Європі. У його творах категорії самотності, страху та страждання покликані висвітлити антигуманність світу, пояснити, чому життя гірке й знецінене, яке місце людини

в історії, підказати духовні орієнтири. Сила Плужника-екзистенціаліста — в гуманізмі, стоїцизмі, увазі до інтенсивного духовного життя людини, у порушенні важливих і хвилюючих проблем буття людини XX ст.

3-й учень. Фахова критика не без підстав назвала Є. Плужника «найвидатнішим майстром імпресіоністичної поезії ХХ сторіччя». Справді, деякі риси імпресіонізму, як, наприклад, інтелектуальна гра на нюансах емоцій, уникання дієслів, пуантилізм тощо, зразу помітні в поезії Плужника. Проте, є в нього й нетипові для імпресіонізму риси, як-от прагнення до мужнього ясного погляду на явища, конкретність образу, нахил до звичайної розмовної прози, рівновага ритмічних і смислових елементів. Та всі ті засоби Є. Плужник не запозичив як цілісні системи, а взяв їх, як окремі прийоми для власної оригінальної системи. Плужників поетичний лаконізм родиться із прагнення вилущити ядро, суть речі, дійти до найістотнішого, вирвати голу правду із лахміття масок і фальшу, здобути артистичну природність і підняти весь дійсний вантаж свого дня й своєї доби. Євген Плужник — поет, який, не впадаючи в пафос, зумів в екстремальних умовах зберегти природний тон.

А там, де був ризик зриву, навчився мовчати між рядками так, як це уміють тільки майстри першої руки.

Повідомлення про цікаві факти біографії письменника

Плужник усе життя повторював наче заклинання слова спокій, щирість і їх похідні. Обов’язковими у його аутотренінгу стали витримка, розважливість, той недемонстративний стоїцизм, що не зрадив йому і в останні хвилини життя.

Є. Плужник помер у соловецькій тюремній лікарні. Перед смертю розпорядився, щоб його верхній одяг і пальто передали тим, до кого він прихилявся, хоч знав, що його побажання не буде виконано. Передбачив наближення смерті. Попросив у санітара води: «…вмиюся, пригадаю Дніпро і вмру».

Зі спогадів того санітара: «Плужник повільно вмочив праву руку, підніс її до чола і так тримав її якийсь час, закривши очі — як людина, що пригадує; потім знову вмочив пальці обох рук у воду і слабо потер їх одну об одну.

Потім обтерся рушником, що його я подав, — так само повільно, мляво.

Я поміг йому лягти і закритися коцами до підборіддя; взяв миску і відійшов з нею. По якійсь хвилині-двох я знову був коло ліжка. Письменник уже не дихав…» (Євген Плужник. Три збірки. — Мюнхен, Інститут літератури ім. Михайла Ореста, 1979)


Дата добавления: 2019-02-22; просмотров: 280; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!