Шляхи та заходи щодо мінімізації та профілактики ризику
Навчальні цілі: Розглянути методи управління ризиками та засоби їх обмеження та зниження наслідків.
Студент повинен знати: Шляхи та заходи щодо мінімізації та профілактики ризику, обмеження наслідків ризику.
Студент повинен вміти: Визначати засоби обмеження ризиків, їх наслідки для результатів діяльності підприємства.
Форма самостійної роботи: бібліографічний огляд навчально-методичної, наукової та періодичної літератури з проблем теми.
1. Завдання для самостійної роботи:
1.1. У даній темі студенти повинні розглянути слідуючи вузлові питання:
1. Стратегія і тактика управління ризиками.
2. Характеристика методів управління ризиком.
3. Обмеження ризику.
4. Оцінка ризику.
5. Забезпечення страхового ризику.
Методичні вказівки:
Ризик-менеджмент — це система управління ризиком і економічними відношеннями, які виникають в процесі цього управління, включають стратегію і тактику управлінських дій.
Методи управління ризиками можна поділити на такі групи:
1. Методи попередження ризику включають: збір необхідної інформації про ризик, стратегічне планування діяльності підприємства, активний цілеспрямований маркетинг, прогнозування розвитку зовнішнього середовища, навчання персоналу та його інструктаж, використання попереджувальних заходів.
2. Методи уникнення ризику: відхід від ненадійного партнера, пошук гарантів, відмова від ризикованих проектів, консервація майна, звільнення некомпетентних робітників.
|
|
|
3. Методи локалізації ризику: створення дочірніх підприємств для реалізації ризикових проектів, створення спеціальних структурних підрозділів, укладення договорів про суспільну діяльність для реалізації ризикових проектів.
4. Методи диверсифікації ризику і розподіл ризиків між учасниками проекті, диверсифікація збуту і постачань, диверсифікація інвестицій, диверсифікація видів діяльності, розподіл ризику у часі.
5. Методи зниження економічних наслідків ризику: лімітування, самострахування, взаємне страхування, страхування найбільш поширеними на Україні є методи ухилення та локалізації ризику шляхом відмови від ненадійних партнерів зниження криз партнерства, праця тільки з надійними партнерами, пошук гарантів.
Шляхами зниження і обмеження економічних наслідків ризику — є лімітування, самострахування і страхування. Лімітування — це установлення граничних сум витрат однієї угоди, норм інвестування в один об’єкт, меж компетенції в прийнятті фінансових рішень деякими робітниками. Лімітування використання для зниження можливих економічних наслідків ризику, особливо у великих підприємствах.
|
|
|
Самострахування — це страхування в межах підприємства. Це створення страхових запасів, резервних фондів грошових коштів, недіяльних потужностей, створення бази даних про можливих партнерів. Мета самострахування — оперативне вирішення питань короткострокових невдач фінансово-господарської діяльності.
Страхування передбачає передачу фінансової відповідальності за наслідки ризику, за межі підприємства — спеціальній страховій компанії. Зовнішнє страхування найбільш доцільне щодо ризиків, які мають низьку частоту виникнення, але катастрофічні наслідки для функціонування підприємства. Ефективність захисту підприємств від наслідків ризику під час зовнішнього страхування залежить щонайперше від обґрунтованості вибору зовнішнього страхувальника та якості страхового продукту, який пропонується на ринку страхових послуг.
Обмеження фінансових ресурсів підприємства потребують зниження усяких витрат. Тому для прийняття вірних рішень по управлінню ризиками потрібно знати вартість ризику.
Вартість ризику — це фактичні збитки для підприємства, витрати по їх зниженню або ліквідації наслідків. В структурі вартості ризику виділяємо такі елементи:
|
|
|
- вартість контролю за ризиком;
- вартість ризику, який залишається на відповідальності підприємства;
- вартість передачі ризику на страхування.
Система контролю за ризиком повинна забезпечити безпеку людей, майна, інформації, а також отримання прибутку. Вартість ризику, який залишився на відповідальності підприємства визначається величиною фактичного прямого та непрямого збитку від ризику, який не компенсується страхувальниками.
Вартість передачі ризику на страхування включає витрати підприємства на виплату страхових платежів
1.2. Контрольні питання:
1. Розкрийте сутність стратегії управління ризиком, принципи та порядок їх розробки.
2. Яким чином визначається доцільність ризику для підприємства?
3. Дайте порівняльну характеристику суті методів оцінки ризиків.
4. Назвіть основні принцип управлінської поведінки в умовах ризику.
5. Які фактори необхідно враховувати при виборі методу управління ризиком?
6. Як визначається вартість ризику?
7. В яких випадках доцільно страхування ризику?
1.3. Теми рефератів:
1. Забезпечення страхового захисту ризиків підприємства.
2. Обов’язкове страхування.
3. Комерційні і некомерційні страхові компанії.
|
|
|
4. Методичні прийоми самострахування ризиків та їх характеристика.
1.4. Результати самостійної роботи оформити у формі:
- конспекту
- реферату
Література:
1. Мазаракі А.А. та інші “Економіка торговельного підприємства” - К.,1999 р
2. Брагін Л.А. “Торгове діло” – М, 2000 р.
3. Бланк І.А. “Торговий менеджмент” – К., 1997 р.
4. Івахненко В.М. “Економічний аналіз” – К., 1999 р.
5. Брютіна М.С. “Економічний аналіз торгової діяльності” – М., 2000 р.
6. Яковлєв Ю.П. Економіка торгівлі: Навч. посіб. – Херсон: Олді-плюс, 2004 р.
Самостійна робота № 34
Дата добавления: 2019-02-13; просмотров: 650; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!