Коли показання з чужих слів не можуть бути допустимим доказом?



3. Суд має право визнати неможливим допит особи, якщо вона:

1) відсутня під час судового засідання внаслідок смерті або через тяжку фізичну чи психічну хворобу;

2) відмовляється давати показання в судовому засіданні, не підкоряючись вимозі суду дати показання;

3) не прибуває на виклик до суду, а її місцезнаходження не було встановлено шляхом проведення необхідних заходів розшуку;

4) перебуває за кордоном та відмовляється давати показання.

6. Показання з чужих слів не може бути допустимим доказом факту чи обставин, на доведення яких вони надані, якщо показання не підтверджується іншими доказами, визнаними допустимими згідно з правилами, відмінними від положень частини другої цієї статті.

7. У будь-якому разі не можуть бути визнані допустимим доказом показання з чужих слів, якщо вони даються слідчим, прокурором, співробітником оперативного підрозділу або іншою особою стосовно пояснень осіб, наданих слідчому, прокурору або співробітнику оперативного підрозділу під час здійснення ними кримінального провадження.

 

Що таке пояснення осіб?

Пояснення — це усний виступ учасників процесу, що містить відомості про відомі їм обставини справи. Під час пояснень ці особи не обмежені в часі, але головуючий слідкує за тим, щоб вони не відхилялись від предмету судового розгляду.

 

У чому полягають пояснення спеціаліста? Чим вони відрізняються від показань?

Відповідно до ст. 71 КПК:

1. Спеціалістом у кримінальному провадженні є особа, яка володіє спеціальними знаннями та навичками застосування технічних або інших засобів і може надавати консультації під час досудового розслідування і судового розгляду з питань, що потребують відповідних спеціальних знань і навичок.

2. Спеціаліст може бути залучений для надання безпосередньої технічної допомоги (фотографування, складення схем, планів, креслень, відбір зразків для проведення експертизи тощо) сторонами кримінального провадження під час досудового розслідування і судом під час судового розгляду.

Пояснення і заяви спеціаліста відповідно до ч. 2 ст. 65 КПК не є джерелом доказів і суд на них не може посилатися у вироку, як на докази. Цим вони принципово відрізняються від висновку експертизи чи пояснення експерта. ( старий кодекс)

Що таке експертиза?

Відповідно до Закону України «Про судову експертизу»:

Стаття 1. Поняття судової експертизи

Судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів дізнання, досудового та судового слідства.

Які є види експертиз?

Судові експертизи можна класифікувати за багатьма критеріями.

За рівнем судової експертизи.

У загальній теорії криміналістики прийнято вирізняти чотири рівні судових експертиз:

- клас (тип),

- рід,

- вид,

- різновид (підвид).

Клас судової експертизи утворюють експертні дослідження, об'єднані спільністю знань, що слугують джерелом формування теоретичних і методичних основ судових експертиз та об'єктів, що досліджуються на основі цих знань (наприклад, клас криміналістичних експертиз, клас судово-медичних та психофізіологічних експертиз, сільськогосподарських експертиз).

Рід експертизи розрізняють за предметом, об'єктом і методиками експертного дослідження (наприклад, у криміналістичних експертизах вирізняють такі роди: почеркознавчі, авторознавчі, технічні експертизи документів, трасологічні тощо).

Вид експертизи - складові елементи роду. Вони вирізняються специфікою предмета щодо спільних для роду об'єктів і методик (наприклад, у судово-технічній експертизі документів розрізняють: експертизи реквізитів документів, експертизи матеріалів документа (паперу, чорнила тощо), що використовуються для їх виготовлення).

Підвиди експертизи - складові частини виду судової експертизи, що мають групу спеціальних завдань, характерних для

предмета конкретного виду (роду) судової експертизи, а також комплекси методів дослідження окремих об'єктів (або їх груп) (наприклад, у рамках криміналістичної експертизи реквізитів документів можна вирізняти такі її підвиди: експертиза відтисків печаток для їх ототожнення і вирішення діагностичних завдань, судова експертиза документів, отриманих із використанням копіювальної техніки, судова експетриза документів, викопаних па друкарських машинках).

Отже, судові експертизи можна класифікувати за класом, родом та іншими рівнями.

Так, усі сучасні судові експертизи, які виконуються на території України, поділяють на десять класів:

1. Криміналістичні.

2. Медичні та психофізіологічні.

3. Інженерно-транспортні.

4. Економічні.

5. Інженерно-технічні.

6. Інженерно-технологічні.

7. Біологічні.

8. Сільськогосподарські.

9. Екологічні.

10. Мистецтвознавчі.

Криміналістичні поділяються на:

• почеркознавчу,

• авторознавчу,

• техніко-криміналістичну експертизу документів,

• фототехнічну,

• балістичну,

• вибухотехнічну,

• трасологічну,

• фонографічну,

• фопоскопічну,

• лінгвістичну,

• портретну,

• документів, обладнаних спеціальними засобами захисту,

• відновлення номерів (знаків),

• матеріалознавчу (матеріалів, виробів, речовин).

Медичні і психофізіологічні - це:

• судово-медична,

• судово-психіатрична,

• судово-психологічна,

• психолого-исихіатрична.

Судові інженерію-технічні:

• автотехнічна,

• водно-транспортна,

• авіаційно-технічна,

• залізнично-технічна,

• інші інженерно-транспортні.

Судово-економічні:

• бухгалтерська,

• фінансово-економічна,

• інженерпо-екопомічна.

Судові інженерно - технічні:

• пожежно-технічна,

• з техніки безпеки,

• будівельно-технічна,

• комп'ютерно-технічна.

Судові інженерно-технологічні:

• вибухотехногенні (технологічні щодо промислових вибухів),

• товарознавчі.

Судово-біологічні:

• ботанічні,

• зоологічні,

• біолого-ґрунтознавчі.

Сільськогосподарські:

• агротехнічна,

• агробіологічна,

• ветеринарна,

• ветеринарно-токсикологічна.

Судово-екологічні:

• екології середовища,

• екології біоценозу,

- ефективності охорони тварин і рослин,

- ефективності охорони природних ресурсів.

Мистецтвознавчі.

Своєю чергою, судово-медичні поділяються на види:

- експертиза трупів,

- експертиза живих осіб,

- експертиза речових доказів,

- судово-медична експертиза ідентифікації знарядь злочину за його слідами,

- експертиза у справах про професійні правопорушення медичних працівників та ін.

2. За характером предмета або галуззю спеціальних знань судові експертизи поділяються, майже аналогічно поділу судових експертиз на класи з деталізацією на роди:

- криміналістичні судові експертизи та їх різновиди;

- медичні та психофізіологічні та їх різновиди;

- інженерно-транспортні і т. д.

3. Усі криміналістичні ще діляться на різновиди за рівнем розповсюдження па:

- традиційні (дактилоскопічна, почеркознавча, авторозиав-ча, судово-балістична тощо);

- нетрадиційні (експертиза матеріалів, речовин і виробів: нафтопродуктів, паливно-мастильних матеріалів, лаків і покриття тощо, експертиза ґрунту, фоноскопічна, фонографічна (фонетична), полі графологічна, гіпнорепродуктивна, графологічна тощо).

4. Залежно від характеру завдань і методів дослідження на:

- ідентифікаційні (для встановлення індивідуальної тотожності);

- класифікаційні (для класифікації об'єкта дослідження, встановлення його групової належності, виду, роду);

- діагностичні (для встановлення стану об'єкта, його властивостей, встановлення можливості провадження об'єктом певної дії тощо);

- ситуаційні (пов'язані з дослідженням об'єкта, його ознак і властивостей залежно від конкретної ситуації та обстановки на місці події);

- змішані (найбільш розповсюджені).

5. Залежно від черговості (послідовності) проведення на:

- первинні (за якої об'єкт досліджується вперше);

- повторні (призначаються в разі необґрунтованості висновку в первинній експертизі або коли висновок суперечить іншим матеріалам справи чи породжує сумнів у його правильності). Це має місце тоді, коли:

а) висновок суперечить іншим доказам, що містяться в матеріалах справи;

б) під час проведення експертних досліджень застосовувалися методи, які не відповідають досягненням сучасної науки;

в) експертом із суб'єктивних причин досліджувалися не всі представлені джерела (суб'єктивна неповнота дослідження);

г) експерт не володіє спеціальними знаннями для дослідження наданих об'єктів (некомпетентність).

Повторні судові експертизи призначаються з іншим складом експертів (ч. 6 ст. 203 КПК).

Необхідно мати на увазі, що за незгоди з первинним висновком експерта призначення повторної експертизи не є обов'язковим. У вирішенні нього питання враховується наявність у справі інших доказів з обставин, що є предметом експертизи, а також практична можливість (за часом і в принципі) провести повторну експертизу, наприклад, коли втрачено або істотно видозмінено досліджуваний об'єкт.

6. За обсягом проводжених досліджень судові експертизи поділяються на:

- основні (висновки яких охоплюють основний комплекс питань, які вимагали експертного дослідження);

- додаткові (ними вирішуються питання, які з об'єктивних причин не входили до переліку основної експертизи або доповнюють чи уточнюють відповіді основної). Призначається тоді, коли висновок основної було визнано об'єктивно неповним або недостатньо зрозумілим. Доручається тому ж експертові або іншим (ч. 5 ст. 75, ст. 203 КПК).

7. Залежно від кількісного складу експертів на:

- одноособові (проводяться одним експертом);

- комісійні (проводяться групою експертів однієї галузі спеціальних знань). Призначається для вирішення достатньо складних питань або коли мають місце різні думки з будь-якого питання. Складається спільний висновок, а коли не дійшли згоди, то кожний з них складає свій висновок окремо (ч. З ст. 75, ст. 203 КПК). Судово-психіатрична експертиза завжди комісійна (не менше трьох експертів-психіатрів).

8. За складом використаних спеціальних знань на:

- однорідні (такі, під час провадження яких використовуються спеціальні знання з галузі однієї науки);

- комплексні (використовуються декілька різних, але суміжних галузей спеціальних знань). Це можуть бути медико-криміналістичні, психолого-психіатричні, автотехнічно-кри-міналістичні тощо. За згоди експертів складається спільний висновок, з указівкою на те, в чому конкретно полягала роль кожного фахівця. Кожен експерт вправі підписати спільний висновок повністю або лише ту частину його, яка відображає хід і результати проведених ним особисто досліджень. Якщо експерти не дійшли згоди, кожний з них складає свій висновок.

9. Залежно від місця проведення на:

- такі, що проводяться в експертних установах;

- такі, що проводяться поза межами експертних установ.


Дата добавления: 2019-02-12; просмотров: 578; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!