Особливості культури первісної доби на території України: палеоліт, мезоліт та неоліт.
Творцем культур нижнього палеоліту була людина типу пітекантропа чи синантропа, середнього палеоліту— неандерталець, верхнього палеоліту — кроманьйонець.
Кам’яний вік поділяється на: палеоліт (давній кам’яний вік) –2 млн. – ХІ тис. років до Р. Х.; мезоліт (середній кам’яний вік) –Х–VII тис. років до Р. Х.; неоліт (новий кам’яний вік) – VI–IV тис.років до Р. Х.
Кам’яний вік характеризується поступовим формуванням людини сучасного типу за фізичними ознаками, привласню вальним типом господарювання (мисливство, рибальство, збиральництво), створенням найпростіших знарядь праці, знайомством з вогнем та вмінням його видобувати, формуванням перших суспільних спільнот (людське стадо або праобщина, родова община), форм релігійних вірувань (фетишизм, анімізм, тотемізм та магія).
* Фетишизм – надання надприродних властивостей предметам природи –деревам, каменям та ін., які є нібито наділені чудодійною силою і захищають людину від нещасть. Анімізм – віра в душу, її безсмертя, потойбічність життя після смерті тіла, а також різних духів природи. Тотемізм – віра у містичний зв’язок, тобто «кровну» спорідненість певного роду, племені з якимсь видом тварин чи рослин (тотемом). Магія – сукупність прийомів і обрядів, що мають чудодійну силу; дії і обряди, що здійснюються з метою вплинути надприродним
шляхом на явища природи, тварин або людину.
Для палеоліту і мезоліту характерна тільки привласнювальна форма. В період неоліту людина починає прилаштовуватись до відтворювальної форми –землеробства та скотарства. Потім ця форма господарювання поєдналася з привласнювальною. Стоянки раннього палеоліту відомі в Донбасі (Амвросіївка), на Харківщині (Ізюм), Житомирщині (Городище), в печерах і гротах Криму, в Подніпров’ї (Лука-Врубливецька, Бабин). Загалом близько 60 стоянок по всій Україні. Найдавнішим поселенням вважається стоянка біля с. Королево, що на Закарпатті. На глибині до 12 м від поверхні, в товщі ґрунту, виявлено 15 культурних шарів палеолітичної доби. Першу палеолітичну стоянку в Україні розкопав ще в 1873 р. археолог Ф. Камінський біля с. Гінці на Полтавщині.
Кам ’ яна могила – найвідоміша стоянка доби мезоліту в Україні, яка складається з гротів та печер.
Приблизно 150–100 тис. років до Р. Х. з’являється «неандерталець. Значно вдосконалювалось виробництво крем’яних і кам’яних знарядь, мисливської зброї, з’явились крем’яні вістря на списи, ножі, будували перші житла, які обігрівались і освітлювались вогнищами. У гроті Киїк-Коба в Криму знайдено поховання жінки і дитини, що свідчить про
зародження релігійних вірувань. Нині в Україні відомо близько 200 стоянок неандертальців, найбільше їх в Криму і Подністров’ї.
Пізній палеоліт охоплює час від 40–35 тис. років до 11 тис.років тому -«кроманьйонець». Це вже людина розумна. Нині відомо понад 800 стоянок людей пізнього палеоліту. Найдавніші пам’ятки мистецтва в Україні належать до доби пізнього палеоліту, які були знайдені на Радомишльській (Житомирська обл.), Мізинській (Чернігівської обл.), Амвросіївській (біля м. Амвросіївка Донецької обл.) та інших стоянках. Серед них всесвітньо відомі браслети зі стоянки Мізин, виготовлені з бивня мамонта, покриті меандровим і зигзагоподібним орнаментом, численні кістяні пластинки, лопатки, щелепи та інші кістки мамонта, прикрашені врізними лініями та червоною вохрою. Духовний світ людини пізнього палеоліту доповнюється знахідками музичних інструментів.
Досягнення людства в неоліті називають «неолітичною революцією», бо в цей час первісні люди перейшли від привласнювального типу господарства до відтворювального, тобто землеробства, скотарства та виробництва (ремесла), винайдення глиняного посуду, який ліпили руками, орнаментували та випалювали на вогнищі. В техніці обробітку каменю застосовуються нові прийоми – шліфування, пиляння, сверління, що підвищувало продуктивність праці. З’являються нові знаряддя праці – сокири з рукоятками, тесла, свердла та інше.
Що вам відомо про період початку виготовлення та оздоблення кераміки на території України та з якою археологічною культурою це пов’язано?
Особливе значення для української кераміки має передмінойська трипільська мальована кераміка кінця енеоліту (2500-2000 рр. до Різдва Христового). Її багаті орнаментальні мотиви, знаки, принципи композиції суттєво вплинули на весь подальший розвиток української кераміки. Глиняний посуд різноманітний за формою, орнаментом, призначенням. Відповідно до розвитку культури змінюється форма посуду, орнаментальні мотиви, поєднання фарб. На ранньому етапі посуд орнаментований візерунками з врізаними лініями. На середньому етапі з’являється кераміка, прикрашена розписом фарб червоного, чорного, білого, оранжевого кольорів. Фарби на посуді,вік якого перевищує 5 тис. років, не втрачають кольору. Композиції розпису різноманітні: зображення звірів, рослин, людей, птахів. Трипільський орнамент передався в українське мистецтво і відображений у вишивках, народній кераміці, великодніх писанках. Орнамент трипільського посуду є ілюстрацією фольклору та міфології перших землеробів і скотарів. Різноманітна і цікава глиняна пластика трипільців. Більшу частину її складають жіночі статуетки з випаленої глини, знайдені майже на всіх поселеннях. Особливою є виявлена на Черкащині фігурка жінки-матері, яка схилила голову над немовлям на руках.
Дата добавления: 2019-02-12; просмотров: 323; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!