Въ понедёльникъ свётлыz недёли. 8 страница



Рим 5:6–11
Въ G чaсъ пzткA вели1кагw.

Къ ри1млzнwмъ послaніе,
зачaло п7f.

Брaтіе, ѓще врази2 бhвше, примири1хомсz бGу смeртію сн7а є3гw2, мн0жае пaче примири1вшесz, спасeмсz въ животЁ є3гw2. не т0чію же, но и3 хвaлимсz њ бз7э гDемъ нaшимъ ї}съ хrт0мъ, и4мже нhнэ примирeніе пріsхомъ. сегw2 рaди, ћкоже є3ди1нэмъ человёкомъ грёхъ въ мjръ вни1де, и3 грэх0мъ смeрть: и3 тaкw смeрть во всS человёки вни1де, въ нeмже вси2 согрэши1ша. до зак0на бо грёхъ бЁ въ мjрэ: грёхъ же не вмэнsшесz, не сyщу зак0ну. но цaрствова смeрть t ґдaма дaже до мwmсeа, и3 над8 несогрёшшими, по под0бію преступлeніz ґдaмова, и4же є4сть џбразъ бyдущагw. но не ћкоже прегрэшeніе, тaкw и3 дaръ. ѓще бо прегрэшeніемъ є3ди1нагw мн0зи ўмр0ша: мн0жае пaче бlгодaть б9іz и3 дaръ, благодaтію є3ди1нагw человёка ї}са хrтA, во мн0гихъ преизли1шествова. и3 не ћкоже є3ди1нэмъ согрёшшимъ, даровaніе: грёхъ бо и3з8 є3ди1нагw во њсуждeніе, дaръ же t мн0гихъ прегрэшeній, во њправдaніе.

Рим 5:10–16
Въ четверт0къ в7 недёли.

Къ ри1млzнwмъ послaніе,
зачaло §.

Брaтіе, ѓще є3ди1нагw прегрэшeніемъ, смeрть цaрствова є3ди1нэмъ: мн0жае пaче и3збhтокъ благодaти, и3 дaръ прaвды пріeмлюще, въ жи1зни воцарsтсz є3ди1нэмъ ї}съ хrт0мъ. тёмже ќбw ћкоже є3ди1нагw прегрэшeніемъ во всS человёки вни1де њсуждeніе: тaкоже и3 є3ди1нагw њправдaніемъ во всS человёки вни1де њправдaніе жи1зни. ћкоже бо њслушaніемъ є3ди1нагw человёка грёшни бhша мн0зи: си1це и3 послушaніемъ є3ди1нагw прaведни бyдутъ мн0зи. зак0нъ же привни1де, да ўмн0житсz прегрэшeніе: и3дёже бо ўмн0жисz грёхъ, преизбhточьствова бlгодaть. да ћкоже цaрствова грёхъ во смeрть, тaкоже и3 бlгодaть воцRи1тсz прaвдою, въ жи1знь вёчную, ї}съ хrт0мъ гDемъ нaшимъ. что2 u5бо речeмъ; пребyдемъ ли во грэсЁ, да благодaть преумн0житсz; да не бyдетъ. и4же бо ўмр0хомъ грэхY, кaкw пaки њживeмъ њ нeмъ;

Рим 5:17–6:2
Въ пzт0къ в7 недёли.

Къ ри1млzнwмъ послaніе,
зачaло §а.

Брaтіе, є3ли1цы во хrтA ї}са кrти1хомсz, въ смeрть є3гw2 кrти1хомсz. спогреб0хомсz u5бо є3мY кRщeніемъ въ смeрть: да ћкоже востA хrт0съ t мeртвыхъ слaвою џ§ею, тaкw и3 мы2 во њбновлeніи жи1зни ходи1ти нaчнемъ. ѓще бо соoбрaзни бhхомъ под0бію смeрти є3гw2, то и3 воскресeнію бyдемъ. сіE вёдzще, ћкw вeтхій нaшъ человёкъ съ ни1мъ распsтсz, да ўпраздни1тсz тёло грэх0вное, ћкw ктомY не раб0тати нaмъ грэхY. ўмeрый бо њправди1сz t грэхA. ѓще ли ўмр0хомъ со хrт0мъ, вёруемъ, ћкw и3 жи1ви бyдемъ съ ни1мъ: вёдzще, ћкw хrт0съ востA t мeртвыхъ, ктомY ўжE не ўмирaетъ, смeрть є3мY ктомY не њбладaетъ. є4же бо ќмре, грэхY ќмре є3ди1ною: ґ є4же живeтъ, бGови живeтъ. тaкоже и3 вы2 помышлsйте себE, мє1ртвымъ ќбw бhти грэхY, живы6мъ же бGови, њ хrтЁ ї}сэ гDэ нaшемъ.

Рим 6:3–11
Во с™yю и3 вели1кую суббHту, вeчеръ.

Къ ри1млzнwмъ послaніе,
зачaло §в.

Брaтіе, помышлsйте себE, мє1ртвымъ ќбw бhти грэхY, живы6мъ же бGови, њ хrтЁ ї}сэ гDэ нaшемъ. да не цaрствуетъ u5бо грёхъ въ мeртвеннэмъ вaшемъ тёлэ, во є4же послyшати є3гw2 въ п0хотехъ є3гw2: нижe представлsйте ќды вaшz nр{жіz непрaвды грэхY: но представлsйте себE бGови, ћкw t мeртвыхъ жи1вы, и3 ќды вaшz nр{жіz прaвды бGови. грёхъ бо вaми да не њбладaетъ: нёсте бо под8 зак0номъ, но под8 блгdтію. что2 u5бо; согрэши1мъ ли, занE нёсмы под8 зак0номъ, но под8 бlгодaтію; да не бyдетъ. не вёсте ли, ћкw є3мyже представлsете себE рабы6 въ послушaніе, раби2 є3стE, є3гHже послyшаете, и3ли2 грэхA въ смeрть, и3ли2 послушaніz въ прaвду; бlгодари1мъ u5бо бGа, ћкw бёсте раби2 грэхY, послyшасте же t сeрдца, в0ньже и3 предaстесz џбразъ ўчeніz.

Рим 6:11–17
Въ суббHту д7-ю.

Къ ри1млzнwмъ послaніе,
зачaло §г.

Брaтіе, своб0ждшесz же t грэхA, пораб0тистесz прaвдэ. человёческо глаг0лю, за нeмощь пл0ти вaшеz: ћкоже ќбw предстaвисте ќды вaшz рабы2 нечистотЁ, и3 беззак0нію въ беззак0ніе: тaкw нhнэ предстaвите ќды вaшz рабы2 прaвдэ во с™hню. є3гдa бо раби2 бёсте грэхA, своб0дни бёсте t прaвды. кjй u5бо тогдA и3мёсте пл0дъ, њ ни1хже нhнэ стыдитeсz; кончи1на бо џнэхъ, смeрть. нhнэ же своб0ждшесz t грэхA, пораб0щшесz же бGови, и4мате пл0дъ вaшъ во с™hню, кончи1ну же жи1знь вёчную. nбр0цы бо грэхA смeрть: даровaніе же б9іе, жив0тъ вёчный, њ хrтЁ ї}сэ гDэ нaшемъ.

Рим 6:18–23
Недёлz д7-z.

Къ ри1млzнwмъ послaніе,
зачaло §д.

Брaтіе, вёдущымъ зак0нъ глаг0лю, ћкw зак0нъ њбладaетъ над8 чlвёкомъ, во є3ли1ко врeмz живeтъ; и4бо мужaтаz женA жи1ву мyжу привsзана є4сть зак0номъ: ѓще ли же ќмретъ мyжъ є3S, разрэши1тсz t зак0на мyжескагw. тёмже u5бо жи1ву сyщу мyжу, прелюбодёйца бывaетъ, ѓще бyдетъ мyжеви и3н0му. ѓще ли ќмретъ мyжъ є3S, своб0дна є4сть t зак0на, не бhти є4й прелюбодёйцэ, бhвшей мyжу и3н0му. тёмже брaтіе моS, и3 вы2 ўмр0сте зак0ну тёломъ хrт0вымъ, во є4же бhти вaмъ и3н0му, востaвшему и3з8 мeртвыхъ, да пл0дъ принесeмъ бGови. є3гдa бо бёхомъ во пл0ти, стр†сти грэхHвныz, ±же зак0номъ, дёйствоваху во ќдэхъ нaшихъ, во є4же пл0дъ твори1ти смeрти. нhнэ же ўпраздни1хомсz t зак0на, ўмeрше и4мже держи1ми бёхомъ: ћкw раб0тати нaмъ бGови во њбновлeніи д¦а, ґ не въ вeтхости пи1смене. что2 u5бо речeмъ; зак0нъ ли грёхъ; да не бyдетъ. но грэхA не знaхъ, т0чію зак0номъ: п0хоти же не вёдахъ, ѓще не зак0нъ глаг0лаше: не пох0щеши. винy же пріeмъ грёхъ зaповэдію, содёла во мнЁ всsку п0хоть: без8 зак0на бо грёхъ мeртвъ є4сть. ѓзъ же живsхъ кромЁ зак0на и3ногдA: пришeдши же зaповэди, грёхъ ќбw њживE, ѓзъ же ўмр0хъ: и3 њбрётесz ми2 зaповэдь, ћже въ жив0тъ, сіS въ смeрть. грёхъ бо винY пріeмъ зaповэдію, прельсти1 мz, и3 т0ю ўмертви1 мz. тёмже u5бо зак0нъ свsтъ, и3 зaповэдь свzтA, и3 прaведна и3 благA. благ0е ли u5бо бhсть мнЁ смeрть; да не бyдетъ: но грёхъ, да kви1тсz грёхъ, бlги1мъ ми2 содэвaz смeрть: да бyдетъ по премн0гу грёшенъ грёхъ зaповэдію.

Рим 7:1–13
Въ понедёльникъ G-z недёли.

Къ ри1млzнwмъ послaніе,
зачaло §є.

Брaтіе, вёмы, ћкw зак0нъ дух0венъ є4сть: ѓзъ же пл0тzнъ є4смь, пр0данъ под8 грёхъ. є4же бо содэвaю, не разумёю: не є4же бо хощY, сіE творю2: но є4же ненави1жду, то2 содёловаю. ѓще ли є4же не хощY, сіE творю2, хвалю2 зак0нъ ћкw д0бръ. нhнэ же не ктомY ѓзъ сіE содэвaю, но живhй во мнЁ грёхъ. вёмъ бо, ћкw не живeтъ во мнЁ, си1рэчь въ пл0ти моeй, д0брое: є4же бо хотёти, прилэжи1тъ ми2: ґ є4же содёzти д0брое, не њбрэтaю. не є4же бо хощY д0брое, творю2: но є4же не хощY ѕл0е, сіE содэвaю. ѓще ли є4же не хощY ѓзъ, сіE творю2: ўжE не ѓзъ сіE творю2, но живhй во мнЁ грёхъ. њбрэтaю u5бо зак0нъ, хотsщу ми2 твори1ти д0брое, ћкw мнЁ ѕл0е прилэжи1тъ. соуслаждaюсz бо зак0ну б9ію по внyтреннему человёку. ви1жду же и4нъ зак0нъ во ќдэхъ мои1хъ, проти1ву вою1ющъ зак0ну ўмA моегw2, и3 плэнsющъ мS зак0номъ грэх0внымъ, сyщимъ во ќдэхъ мои1хъ. nкаsненъ ѓзъ человёкъ: кт0 мz и3збaвитъ t тёла смeрти сеS; благодарю2 бGа моего2 ї}съ хrт0мъ гDемъ нaшимъ. тёмже u5бо сaмъ ѓзъ ўм0мъ мои1мъ раб0таю зак0ну б9ію, пл0тію же зак0ну грэх0вному. ни є3ди1но u5бо нhнэ њсуждeніе сyщымъ њ хrтЁ ї}сэ, не по пл0ти ходsщымъ, но по дyху. зак0нъ бо д¦а жи1зни њ хrтЁ ї}сэ, свободи1лъ мS є4сть t зак0на грэх0внагw и3 смeрти.

Рим 7:14–8:2
Во вт0рникъ G недёли.

Къ ри1млzнwмъ послaніе,
зачaло §ѕ.

Брaтіе, зак0нъ д¦а жи1зни њ хrтЁ ї}сэ, свободи1лъ мS є4сть t зак0на грэх0внагw и3 смeрти. немощн0е бо зак0на, въ нeмже немоществовaше пл0тію, бGъ сн7а своего2 послA въ под0біи пл0ти грэхA, и3 њ грэсЁ њсуди2 грёхъ во пл0ти: да њправдaніе зак0на и3сп0лнитсz въ нaсъ, не по пл0ти ходsщихъ, но по дyху. сyщіи бо по пл0ти, плотск†z мyдрствуютъ: ґ и5же по дyху, духHвнаz. мудровaніе бо плотск0е, смeрть є4сть: ґ мудровaніе дух0вное, жив0тъ и3 ми1ръ. занE мудровaніе плотск0е, враждA на бGа: зак0ну бо б9ію не покорsетсz, нижe бо м0жетъ. сyщіи же во пл0ти бGу ўгоди1ти не м0гутъ. вh же нёсте во пл0ти, но въ дyсэ: понeже д¦ъ б9ій живeтъ въ вaсъ. ѓще ли кто2 д¦а хrт0ва не и4мать, сeй нёсть є3гHвъ. ѓще ли хrт0съ въ вaсъ, пл0ть ќбw мертвA грэхA рaди: дyхъ же живeтъ прaвды рaди. ѓще ли же д¦ъ воскреси1вшагw ї}са t мeртвыхъ живeтъ въ вaсъ, воздви1гій хrтA и3з8 мeртвыхъ, њживотвори1тъ и3 мeртвєннаz тэлесA вaша, живyщимъ д¦омъ є3гw2 въ вaсъ. тёмже u5бо брaтіе, д0лжни є3смы2 не пл0ти, є4же по пл0ти жи1ти. ѓще бо по пл0ти живетE, и4мате ўмрeти: ѓще ли д¦омъ дэ‰ніz плотскaz ўмерщвлsете, жи1ви бyдете.

Рим 8:2–13
СредA G недёли.

Къ ри1млzнwмъ послaніе,
зачaло §ѕ t полY.

Брaтіе, немощн0е зак0на, въ нeмже немоществовaше пл0тію, бGъ сн7а своего2 послA въ под0біи пл0ти грэхA, и3 њ грэсЁ њсуди2 грёхъ во пл0ти: да њправдaніе зак0на и3сп0лнитсz въ нaсъ, не по пл0ти ходsщихъ, но по дyху. сyщіи бо по пл0ти, плотск†z мyдрствуютъ: ґ и5же по дyху, духHвнаz. мудровaніе бо плотск0е, смeрть є4сть: ґ мудровaніе дух0вное, жив0тъ и3 ми1ръ. занE мудровaніе плотск0е, враждA на бGа: зак0ну бо б9ію не покорsетсz, нижe бо м0жетъ. сyщіи же во пл0ти бGу ўгоди1ти не м0гутъ. вh же нёсте во пл0ти, но въ дyсэ: понeже д¦ъ б9ій живeтъ въ вaсъ.

Рим 8:3–9а
Декeмвріа к7и.

Къ ри1млzнwмъ послaніе,
зачaло §ѕ t полY.

Брaтіе, сyщіи во пл0ти бGу ўгоди1ти не м0гутъ. вh же нёсте во пл0ти, но въ дyсэ: понeже д¦ъ б9ій живeтъ въ вaсъ. ѓще ли кто2 д¦а хrт0ва не и4мать, сeй нёсть є3гHвъ. ѓще ли хrт0съ въ вaсъ, пл0ть ќбw мертвA грэхA рaди: дyхъ же живeтъ прaвды рaди. ѓще ли же д¦ъ воскреси1вшагw ї}са t мeртвыхъ живeтъ въ вaсъ, воздви1гій хrтA и3з8 мeртвыхъ, њживотвори1тъ и3 мeртвєннаz тэлесA вaша, живyщимъ д¦омъ є3гw2 въ вaсъ. тёмже u5бо брaтіе, д0лжни є3смы2 не пл0ти, є4же по пл0ти жи1ти. ѓще бо по пл0ти живетE, и4мате ўмрeти: ѓще ли д¦омъ дэ‰ніz плотскaz ўмерщвлsете, жи1ви бyдете: є3ли1цы бо д¦омъ б9іимъ в0дzтсz, сjи сyть сн7ове б9іи.

Рим 8:8–14
Їаннуaріа д7.

Къ ри1млzнwмъ послaніе,
зачaло §з.

Брaтіе, є3ли1цы д¦омъ б9іимъ в0дzтсz, сjи сyть сн7ове б9іи. не пріsсте бо д¦а раб0ты пaки въ боsзнь: но пріsсте д¦ъ сыноположeніz, њ нeмже вопіeмъ: ѓвва џ§е. сaмый д¦ъ послушествyетъ д¦ови нaшему, ћкw є3смы2 чaда б9іz. ѓще же чaда, и3 наслёдницы: наслёдницы ќбw бGу, снаслёдницы же хrтY: понeже съ ни1мъ стрaждемъ, да и3 съ ни1мъ прослaвимсz. непщyю бо, ћкw недост0йны стрaсти нhнэшнzгw врeмене къ хотsщей слaвэ kви1тисz въ нaсъ. чazніе бо твaри, tкровeніе сн7Hвъ б9іихъ чaетъ. суетё бо твaрь повинyсz не в0лею, но за повинyвшаго ю5 на ўповaніи, ћкw и3 самA твaрь свободи1тсz t раб0ты и3стлёніz, въ своб0ду слaвы ч†дъ б9іихъ.

Рим 8:14–21
СуббHта є7 недёли.

Къ ри1млzнwмъ послaніе,
зачaло §и.

Брaтіе, вёмы, ћкw всS твaрь съ нaми совоздыхaетъ, и3 сболёзнуетъ дaже до нhнэ: не т0чію же, но и3 сaми начaтокъ д¦а и3мyще, и3 мы2 сaми въ себЁ воздыхaемъ, всыновлeніz чaюще, и3збавлeніz тёлу нaшему. ўповaніемъ бо спас0хомсz. ўповaніе же ви1димое, нёсть ўповaніе: є4же бо ви1дитъ кто2, что2 и3 ўповaетъ; ѓще ли є3гHже не ви1димъ, надёемсz, терпёніемъ ждeмъ. си1це же и3 д¦ъ спос0бствуетъ нaмъ въ нeмощехъ нaшихъ: њ чес0мъ бо пом0лимсz, ћкоже подобaетъ, не вёмы: но сaмъ д¦ъ ходaтайствуетъ њ нaсъ воздыхaніи неизглаг0ланными. и3спытazй же сердцA вёсть, чт0 є3сть мудровaніе д¦а, ћкw по бGу приповёдуетъ њ с™hхъ.

Рим 8:22–27
Въ четверт0къ G недёли.

Къ ри1млzнwмъ послaніе,
зачaло §f.

Брaтіе, вёмы, ћкw лю1бzщымъ бGа вс‰ поспэшествyютъ во благ0е, сyщымъ по пред8увёдэнію зв†ннымъ. и5хже бо пред8увёдэ, тёхъ и3 пред8устaви соoбр†знымъ бhти џбразу сн7а своегw2, ћкw бhти є3мY первор0дну во мн0гихъ брaтіzхъ. ґ и5хже пред8устaви, тёхъ и3 призвA: ґ и5хже призвA, си1хъ и3 њправдA: ґ и5хже њправдA, си1хъ и3 прослaви. что2 u5бо речeмъ къ си6мъ; ѓще бGъ по нaсъ, кто2 на ны2; и4же ќбw своегw2 сн7а не пощадЁ, но за ны2 вс‰ прeдалъ є4сть є3го2: кaкw ќбw не и3 съ ни1мъ вс‰ нaмъ дaрствуетъ; кто2 поeмлетъ на и3збр†нныz б9іz; бGъ њправдazй: кто2 њсуждazй; хrт0съ ї}съ ўмeрый, пaче же и3 воскресhй, и4же и3 є4сть њдеснyю бGа, и4же и3 ходaтайствуетъ њ нaсъ: кт0 ны разлучи1тъ t любвE б9іz; ск0рбь ли, и3ли2 тэснотA, и3ли2 гонeніе, и3ли2 глaдъ, и3ли2 наготA, и3ли2 бэдA, и3ли2 мeчь; ћкоже є4сть пи1сано: ћкw тебE рaди ўмерщвлsеми є3смы2 вeсь дeнь, вмэни1хомсz ћкоже џвцы заколeніz. но њ си1хъ всёхъ препобэждaемъ за возлю1бльшаго ны2. и3звэсти1хсz бо, ћкw ни смeрть, ни жив0тъ, ни ѓгGли, ни нач†ла, нижE си6лы, ни насто‰щаz, ни грzд{щаz, ни высотA, ни глубинA, ни и4на твaрь кaz возм0жетъ нaсъ разлучи1ти t любвE б9іz, ћже њ хrтЁ ї}сэ гDэ нaшемъ.

Рим 8:28–39
С™hмъ великомyченикwмъ.

Къ ри1млzнwмъ послaніе,
зачaло R.

Брaтіе, и4стину глаг0лю њ хrтЁ, не лгY, послушествyющи ми2 с0вэсти моeй д¦омъ с™hмъ, ћкw ск0рбь ми2 є4сть вeліz, и3 непрестаю1щаz болёзнь сeрдцу моемY. моли1лъ бhхъ бо сz сaмъ ѓзъ tлучeнъ бhти t хrтA по брaтіи моeй, ср0дницэхъ мои1хъ по пл0ти, и4же сyть ї}льте, и4хже всыновлeніе, и3 слaва, и3 завёти, и3 законоположeніе, и3 служeніе, и3 њбэтов†ніz: и4хже nц7ы2, и3 t ни1хже хrт0съ по пл0ти, сhй над8 всёми бGъ, бlгословeнъ во вёки, ґми1нь.

Рим 9:1–5
СуббHта ѕ7-z недёли.

Къ ри1млzнwмъ послaніе,
зачaло Rа.

Брaтіе, не тaкоже ћкw tпадE сл0во б9іе: не вси1 бо сyщіи t ї}лz, сjи ї}ль: ни занE сyть сёмz ґвраaмле, вси2 ч†да: но њ їсаaцэ, речE, наречeтсz ти2 сёмz. си1рэчь, не ч†да плотск†z, сіS ч†да б9іz, но ч†да њбэтовaніz, причитaютсz въ сёмz: њбэтовaніz бо сл0во сіE: на сіE врeмz пріидY, и3 бyдетъ сaррэ сhнъ. не т0чію же, но и3 ревeкка t є3ди1нагw л0жа їсаaка nц7A нaшегw и3мyщи. не ќбw р0ждшымсz, ни сотв0ршымъ чесо2 блaго и3ли2 ѕло2 да по и3збрaнію предложeніе б9іе пребyдетъ, не t дёлъ, но t призывaющагw, речeсz є4й: ћкw б0лій пораб0таетъ мeньшему. ћкоже є4сть пи1сано: їaкwва возлюби1хъ, и3сavа же возненави1дэхъ. что2 u5бо речeмъ; є3дA непрaвда ў бGа; да не бyдетъ. мwmсeови бо глаг0летъ: поми1лую, є3г0же ѓще поми1лую: и3 ўщeдрю, є3г0же ѓще ўщeдрю. тёмже u5бо ни хотsщагw, ни текyщагw, но ми1лующагw бGа. глаг0летъ бо писaніе фараHнови: ћкw на и4стое сіE воздвиг0хъ тS, ћкw да покажY тоб0ю си1лу мою2: и3 ћкw да возвэсти1тсz и4мz моE по всeй земли2. тёмже u5бо, є3г0же х0щетъ, ми1луетъ: ґ є3г0же х0щетъ, њжесточaетъ. речeши же ми2 u5бо: чесw2 рaди ќбw ўкорsетъ; в0ли бо є3гw2 кто2 проти1витисz м0жетъ;

Рим 9:6–19
Пzт0къ G-z недёли.

Къ ри1млzнwмъ послaніе,
зачaло Rв.

Брaтіе, бGъ є3г0же х0щетъ, ми1луетъ: ґ є3г0же х0щетъ, њжесточaетъ. речeши же ми2 u5бо: чесw2 рaди ќбw ўкорsетъ; в0ли бо є3гw2 кто2 проти1витисz м0жетъ; тёмже u5бо, q человёче! ты2 кто2 є3си2, проти1въ tвэщazй бGови; є3дA речeтъ здaніе создaвшему є5: почт0 мz сотвори1лъ є3си2 тaкw; и3ли2 не и4мать влaсти скудeльникъ на брeніи, t тогHже смэшeніz сотвори1ти, џвъ ќбw сосyдъ въ чeсть, џвъ же не въ чeсть; ѓще ли же хотS бGъ показaти гнёвъ св0й, и3 kви1ти си1лу свою2, пренесE во мн0зэ долготерпёніи сосyды гнёва совершeны въ поги1бель: и3 да скaжетъ богaтство слaвы своеS на сосyдэхъ ми1лости, ±же пред8угот0ва въ слaву: и5хже и3 призвA нaсъ, не т0чію t їудє1й, но и3 t kзы6къ. ћкоже и3 во їwсjи глаг0летъ: нарекY не лю1ди моS лю1ди моS, и3 невозлю1бленую возлю1блену. и3 бyдетъ на мёстэ, и3дёже речeсz и5мъ: не лю1діе мои2 є3стE вы2, тaмw нарекyтсz сhнове бGа живaгw. и3сaіа же вопіeтъ њ ї}ли: ѓще бyдетъ число2 сынHвъ ї}левыхъ, ћкw пес0къ морскjй, њстaнокъ спасeтсz. сл0во бо скончавaz и3 сокращaz въ прaвдэ, ћкw сл0во сокращeно сотвори1тъ гDь на земли2. и3 ћкоже проречE и3сaіа: ѓще не бы2 гDь саваHfъ њстaвилъ нaмъ сёмене, ћкоже сод0мъ ќбw бhли бhхомъ, и3 ћкоже гом0рру ўпод0билисz бhхомъ. что2 u5бо речeмъ; ћкw kзhцы не гонsщіи прaвду, постиг0ша прaвду: прaвду же, ћже t вёры. ї}ль же гонS зак0нъ прaвды, въ зак0нъ прaвды не пости1же. чесw2 рaди; занE не t вёры, но t дёлъ зак0на: преткнyшасz бо њ кaмень претыкaніz. ћкоже є4сть пи1сано: сE полагaю въ сіHнэ кaмень претыкaніz, и3 кaмень соблaзна: и3 всsкъ вёруzй в0нь, не постыди1тсz.

Рим 9:18–33
Понедёльникъ д7 недёли.

Къ ри1млzнwмъ послaніе,
зачaло Rг.

Брaтіе, благоволeніе моегw2 сeрдца, и3 моли1тва ћже къ бGу, по ї}ли є4сть во спасeніе. свидётельствую бо и5мъ, ћкw рeвность б9ію и4мутъ, но не по рaзуму. не разумёюще бо б9іz прaвды, и3 свою2 прaвду и4щуще постaвити, прaвдэ б9іей не повинyшасz. кончи1на бо зак0на хrт0съ, въ прaвду всsкому вёрующему. мwmсeй бо пи1шетъ прaвду, ю4же t зак0на: ћкw сотвори1вый т† чlвёкъ, жи1въ бyдетъ въ ни1хъ. ґ ћже t вёры прaвда, си1це глаг0летъ: да не речeши въ сeрдцы твоeмъ: кто2 взhдетъ на нб7о; си1рэчь хrтA свести2. и3ли2 кто2 сни1детъ въ бeздну; си1рэчь хrтA t мeртвыхъ возвести2. но что2 глаг0летъ писaніе; бли1зъ ти2 глаг0лъ є4сть во ўстёхъ твои1хъ, и3 въ сeрдцэ твоeмъ: си1рэчь, глаг0лъ вёры, є3г0же проповёдаемъ. ћкw ѓще и3сповёси ўсты2 твои1ми гDа ї}са, и3 вёруеши въ сeрдцэ твоeмъ, ћкw бGъ того2 воздви1же и3з8 мeртвыхъ, спасeшисz. сeрдцемъ бо вёруетсz въ прaвду: ўстh же и3сповёдуетсz во спасeніе.

Рим 10:1–10
Недёлz пsтаz.

Къ ри1млzнwмъ послaніе,
зачaло Rд.

Брaтіе, глаг0летъ писaніе: всsкъ вёруzй в0нь, не постыди1тсz. нёсть бо рaзнствіz їудeеви же и3 є4ллину: т0й бо бGъ всёхъ, богатsй во всёхъ призывaющихъ є3го2. всsкъ бо, и4же ѓще призовeтъ и4мz гDне, спасeтсz. кaкw u5бо призовyтъ, въ нег0же не вёроваша; кaкw же ўвёруютъ, є3гHже не ўслhшаша; кaкw же ўслhшатъ, без8 проповёдающагw; кaкw же проповёдzтъ, ѓще не п0слани бyдутъ; ћкоже є4сть пи1сано: к0ль красны2 н0ги благовэствyющихъ ми1ръ, благовэствyющихъ бlг†z. но не вси2 послyшаша бlговэствовaніz: и3сaіа бо глаг0летъ: гDи, кто2 вёрова слyху нaшему; тёмже ќбw вёра t слyха: слyхъ же глаг0ломъ б9іимъ. но глаг0лю, є3дA не слhшаша; тёмже ќбw во всю2 зeмлю и3зhде вэщaніе и4хъ, и3 въ концы2 вселeнныz глаг0лы и4хъ. но глаг0лю, є3дA не разумЁ ї}ль; пeрвый мwmсeй глаг0летъ: ѓзъ раздражY вы2 не њ kзhцэ, но њ kзhцэ неразyмнэ прогнёваю вaсъ. и3сaіа же дерзaетъ и3 глаг0летъ: њбрэт0хсz не и4щущымъ менE, kвлeнъ бhхъ не вопрошaющымъ њ мнЁ. ко ї}лю же глаг0летъ: вeсь дeнь воздёхъ рyцэ мои2 къ лю1демъ непокори1вымъ и3 прерэкaющымъ. глаг0лю u5бо: є3дA tри1ну бGъ лю1ди своS; да не бyдетъ: и4бо и3 ѓзъ ї}льтzнинъ є4смь, t сёмене ґвраaмлz, колёна веніамjнова. не tри1ну бGъ людeй свои1хъ, и5хже прeжде разумЁ.

Рим 10:11–11:2а
Во вт0рникъ д7-z недёли.

Къ ри1млzнwмъ послaніе,
зачaло Rє.

Брaтіе, не вёсте ли њ и3ліи2, что2 глаг0летъ писaніе; ћкw приповёдуетъ бGови на ї}лz, глаг0лz: гDи, прор0ки твоS и3зби1ша, и3 nлтари2 твоS раскопaша: и3 ѓзъ њстaхъ є3ди1нъ, и3 и4щутъ дyшу мою2 и3з8sти. но что2 глаг0летъ є3мY б9eственный tвётъ; њстaвихъ себЁ сeдмь тhсzщъ мужeй, и5же не преклони1ша колBна пред8 ваaломъ. тaкw u5бо и3 въ нhнэшнее врeмz, њстaнокъ по и3збрaнію благодaти бhсть. ѓще ли по бlгодaти, то не t дёлъ: занE бlгодaть, ўжE не бывaетъ благодaть. ѓще ли t дёлъ, ктомY нёсть благодaть: занe бо дёло, ўжE нёсть дёло. что2 u5бо; є3гHже и3скaше ї}ль, сегw2 не получи2, ґ и3збрaніе получи2: пр0чіи же њслэпи1шасz. ћкоже є4сть пи1сано: дадE и5мъ бGъ дyхъ ўмилeніz, џчи не ви1дэти, и3 ќши не слhшати, дaже до днeшнzгw днE. и3 дв7дъ глаг0летъ: да бyдетъ трапeза и4хъ въ сёть и3 въ л0въ и3 въ соблaзнъ, и3 въ воздаsніе и5мъ. да помрачaтсz џчи и4хъ є4же не ви1дэти, и3 хребeтъ и4хъ вhну слzцaй. глаг0лю u5бо, є3дA согрэши1ша, да tпадyтъ; да не бyдетъ: но тёхъ падeніемъ, спасeніе kзhкwмъ, во є4же раздражи1ти и5хъ. ѓще ли же прегрэшeніе и4хъ богaтство мjру, и3 tпадeніе и4хъ богaтство kзhкwмъ: кольми2 пaче и3сполнeніе и4хъ;

Рим 11:2–12
Въ срeду д7 недёли.

Къ ри1млzнwмъ послaніе,
зачaло Rѕ.

Брaтіе, вaмъ глаг0лю kзhкwмъ, понeже u5бо є4смь ѓзъ kзhкwмъ ґпcлъ, слyжбу мою2 прославлsю: ѓще кaкw раздражY мою2 пл0ть, и3 спасY нBкіz t ни1хъ. ѓще бо tложeніе и4хъ, примирeніе мjру: что2 пріsтіе, рaзвэ жи1знь и3з8 мeртвыхъ; ѓще ли начaтокъ с™ъ, то и3 примэшeніе: и3 ѓще к0рень с™ъ, то и3 вBтви. ѓще ли нёцыи t вётвей tломи1шасz, тh же ди1віz мaслина сhй, прицэпи1лсz є3си2 въ ни1хъ, и3 причaстникъ к0рене и3 мaсти мaслинныz бhлъ є3си2. не хвали1сz на вBтви. ѓще ли же хвaлишисz, не ты2 к0рень н0сиши, но к0рень тебE. речeши ќбw: tломи1шасz вётви, да ѓзъ прицэплю1сz. д0брэ: невёріемъ tломи1шасz, тh же вёрою стои1ши. не высокомyдрствуй, но б0йсz. ѓще бо бGъ є3стeственныхъ вётвей не пощадЁ: да не кaкw и3 тебE не пощади1тъ. ви1ждь u5бо бlгость и3 непощадёніе б9іе: на tпaдшихъ ќбw непощадёніе, ґ на тебЁ бlгость б9іz, ѓще пребyдеши въ бlгости: ѓще ли же ни2, то и3 ты2 tсёченъ бyдеши. и3 nни1 же, ѓще не пребyдутъ въ невёрствіи, прицэпsтсz: си1ленъ бо є4сть бGъ пaки прицэпи1ти и5хъ. ѓще бо ты2 t є3стeственныz tсёченъ ди1віz мaслины, и3 чрез8 є3стество2 прицэпи1лсz є3си2 къ д0брэй мaслинэ: кольми2 пaче сjи, и5же по є3стествY, прицэпsтсz своeй мaслинэ.


Дата добавления: 2019-02-12; просмотров: 109; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!