Теоретико - імовірнісний метод
З теорії імовірності відомо, що сума декількох незалежних випадкових відхилень:
Враховуючи, що допуск T = > 6s, допуск замикаючого (вихідного) розміру дорівнює:
аналогічно число одиниць допуску
Уточнимо, що коли розподіл похибки підпорядковується нормальному закону, тоді
Знайдене число одиниць допуску знаходиться між 11-им та 12-им квалітетом точності (a11 = 100; а12 = 160). Призначимо всі ланки розмірного ланцюга, крім ланки L3, допуски за 12 квалітетом:
Т1 =120 мкм; Т2 = 84 мкм (стандартна деталь); Т3 - ув’язувальна ланка;
Т4= 210 мкм; Т5 = 150 мкм; Т6 = 100 мкм.
Виходячи з формули визначимо допуск ув’язувальної ланки:
Отриманий допуск лежить між 14-м та 15-м квалитетами точності (відповідно Т3(14)= 400 мкм та Т3(15)= 640 мкм), призначаємо допуск за 14-им квалітетом точності - Т3 =430 мкм.
Назначаємо поля допусків: для, зменшуючих ланок L1, L5, L3, L4 по h11; для збільшуючих ланок L6 - по H13. Знаходимо середні відхилення складаючих ланок: Em (L1) = -60; Em (L2) = - 42; Em (L3) = - 215; Em (L4) =-105; Em(L5) = -75, Em(L6) = +50.
Середнє відхилення замикаючої (вихідної) ланки розраховуємо за формулою:
Знаючи середні відхилення допуску замикаючої ланки, визначимо уточнене поле, замикаючої ланки за формулою (7):
Для вихідної ланки:
Скоректоване значення вихідного розміру LS = 
|
|
|
Результати розрахунків заносимо до табл. 4.6.
Результати розрахунку розмірного ланцюга ймовірнісним методом
Таблиця 4.6.
| Ланка | Номінальний розмір, мм | Прийнятий квалітет точності | Допуск, мкм | Розмір на рисунку |
| LS | 3 | — | 
| 
|
| L1 | 4 | 13 | 120 | 4 -0,12 |
| L2 | 19 | — | 84 | 19 -0,084 |
| L3 | 15 | 14 | 430 | 15 –0,43 |
| L4 | 28 | 13 | 210 | 28 –0,21 |
| L5 | 6 | 13 | 150 | 6-0,15 |
| L6 | 94 | 13 | 100 | 94+0,1 |
При порівнянні результатів двох розрахунків бачимо, що, використовуючи теоретико-стохастичний метод можна значно розширити допуски з практично незначним відсотком браку, що особливо важливо при великій кількості складаючих ланок, оскільки метод повної взаємозамінності вимагає складновиконавчої точності.
Задача № 5. ВИЗНАЧЕННЯ ДОПУСКІВ РІЗЬБОВОГО
З'ЄДНАННЯ
Завдання: За даним номінальним діаметром:
o обрати посадку для метричного різьбового з’єднання з зазором, виходячи з конструкційного та технічного призначення;
o побудувати схему розташування полів допуску болта та гайки;
o заповнити таблицю числових значень діаметрів, граничних відхилень і допусків різьблення болта та гайки;
|
|
|
Заданий діаметр —22 мм.
Для запобігання самовідгвинчування, а також забезпечення складання при невеликому зусиллі приймаємо дрібний крок різьбового з'єднання. За таблицею "Різьблення метричні з дрібним кроком" [2] призначаємо крок різьби Р=1. Перевіряємо, до якої групи за довжиною розгвинчування відносяться різьбові з'єднання. За таблицею "Довжини розгвинчування" 20мм припадає при кроку Р=1 у групу L(довгі).
Задаємося класом точності з'єднання з трьох класів: точний, середній, грубий. Виберемо грубий.
За таблицею "Поля допусків метричного різьблення із зазорами по ГОСТ 16093-81"(табл. 5.2) приймаємо: для болта –8g; для гайки - 7H.
Таким чином, нами призначена посадка М 22 7Н/8g.
Номінальні значення діаметрів та крок різьблення: d(D)=22; P= 1.
За таблицею "Розміри середнього та внутрішніх діаметрів метричного різьблення мм " при Р = 1
середній діаметр d2 = D2 =22 —1 +0,031 = 62,701 21,031мм;
внутрішній діаметр d1 = D1 =22 — 2 + 0,453 = 61,835 20,453 мм.
За таблицею "Відхилення метричних різьблень із зазорами" знаходимо:
es для d1, d2, d = 0, ei для d2 = –247мкм, d= –303 мкм.
Таким чином: d2max = 21,031+ 0 = 21,031;
d2min = 21,031– 0,247 = 20,784;
|
|
|
dmax = 64 22;
dmin = 22 – 0,303= 21,697;
d1max = 20,453 – 0 = 20,453;
d1min - не нормується.
Граничні діаметри гайки. Відхилення обираємо за тією ж таблицею:
ES для D2 = + 236; D1 = + 375; нижні відхилення дорівнюють "0";
D2max = 21,031 + 0,236 = 21,267; D2min = 21,031 мм;
D1max = 20,453 + 0,375 = 20,828; D1min = 20,453 мм;
Dmax - не нормується; Dmin = D = 22 мм
(нижнє відхилення дорівнює "0" для полів допусків різьблення з
основними відхиленнями H).
Таблиця числових значень діаметрів граничних відхилень і допусків різьблення болта та гайки
Таблиця 5.1.
| Діа-метр, | Номі-нальне | Граничні відхилення діаметрів | Граничні значення діаметрів, мм | ||||||
| мм | Значен | болта | Гайки | болта | гайки | ||||
| ня | es | ei | ES | EI | max | min | max | min | |
| d (D) | 22 | 0 | -280 | — | 0 | 22 | 21,697 | — | 22 |
| d1 (D1) | 20,453 | 0 | — | +375 | 0 | 20,453 | — | 20,828 | 20,453 |
| d2 (D2) | 21,031 | 0 | -247 | +236 | 0 | 21,031 | 20,784 | 21,267 | 21,031 |
Задача № 6. УСТАНОВЛЕННЯ ЧИСЛОВИХ ЗНАЧЕНЬ
ДОПУСКІВ ЗУБЧАСТОЇ ПЕРЕДАЧІ
|
|
|
Завдання: Для спряження пари зубчастих коліс:
o встановити числові значення контрольованих показників;
o виконати робоче креслення зубчастого колеса згідно з ЄСКД за ГОСТ2.403-75;
o при виконанні контрольованого завдання норми степені точності зубчастого колеса задані.
Для спряження пари зубчастих коліс, норми ступіней точності 7–А ГОСТ 1643 – 81; 
; 
; встановити числові значення контрольованих показників.
При призначенні допусків на зубчасті колеса та точність монтажу для досягнення якісної роботи необхідно забезпечити:
1 – кінематична точність, тобто зв’язок кутів поворотів ведучого та веденого коліс передач;
2 – плавність роботи, тобто обмеження циклічних похибок, які багатократно повторюються за один оберт колеса;
3 – забезпечення контакту зубців, тобто прилягання зубців по всій довжині;
4 – забезпечення бокового зазору для скасування заклинювання при роботі та обмеження мертвих ходів.
1. За таблицею ,,Степени точности для показателей кинематической точности зубчатых цилиндрических передач”, обираємо показники для 7-ої степені точності:
- допуск коливання довжини загальної нормалі, 
- допуск радіального биття зубчастого вінця.
2. За таблицею ,,Степени точности для показателей плавности работы”, обираємо показники плавності для 7-ї степені точності за нормами плавності:
- допуск відхилення кутового кроку.
3. За таблицею ,,Допуски показателей нормы контакта зубьев” обираємо показники норми контакту зубців для 7-ї степені точності за нормами контакту зубців:
- допуск відхилення осьових кроків за нормаллю, 
- допуск сумарної похибки контактної лінії.
За таблицею ,, Суммарное пятно контакта зубьев в передаче” для 7-ї степені точності знаходимо: за висотою зубців, не менше 45%, за довжиною зубців, не менше 60%.
4. Обираємо шорсткість 
5. За таблицею ,,Гарантированный боковой зазор 
”, граничні відхилення між осьової відстані 
для виду спряження G при міжосьовій відстані 
визначаємо гарантований боковий зазор 
та граничне відхилення міжосьової відстані 
6. За таблицею ,,Наименьшее дополнительное смещение исходного контура” визначимо значення 
7. За таблицею ,,Допуск на смещение исходного контура ТН ” визначимо допуск на зміщення вихідного контуру в залежності від виду спряження G, виду допуску бокового зазору b і допуску на радіальне биття 
, 
8. За таблицею ,,Наименьшее отклонения средней длины общей нормали” визначимо найменше відхилення довжини загальної нормалі в тіло зуба:
9. За таблицею ,,Допуски на среднюю длину общей нормали” знаходимо допуск на середню довжину загальної нормалі: 
10. За таблицею ,, Наименьшее отклонения толщины зуба” визначимо найменше відхилення: 
11. За таблицею ,, Допуски на толщину зуба” знаходимо допуск на товщину зуба: 
12. За таблицею ,, Допуски на торцевое биение базового торца” визначимо допуск на торцеве биття базового торця: 
13. За таблицею ,, Значення длины общей нормали” для 
при zn=5 
.
Таким чином, в таблиці креслення повинно бути проставлено для довжини загальної нормалі 
.
Оформлення креслення циліндричних зубчастих коліс
1. Креслення виконувати згідно з ЄСКД за ГОСТ 2.403-75.
2. Допуск на радіальне биття 
визначаємо за формулами таблиці ,,Сводка формул для определения отклонений и допусков зуба цилиндрических колес”
3. Розрахункові значення і 
рекомендується округляти в меншу сторону до стандартного значення за таблицями довідника ,,Допуски радиального биения” и др.
Тоді: 
4. Відхилення ширини зубчастого вінця b по полю допуска.
Задача №7. ВИЗНАЧЕННЯ ДОПУСКIВ ШЛІЦЕВОГО
З'ЄДНАННЯ
Завдання: Для шліцьового прямобічного перерізу:
- визначити метод центрування, точність та характер сполучення;
- побудувати схему розташування полів допусків;
- виконати ескіз умовного позначення шліцьового валу, шліцьової втулки та шліцьового з'єднання з вказуванням геометричних розмірів, шорсткості поверхні та технічних вимог.
Дано: 
Для з'єднання D =42 
;
H12 – 
d11 – 
Smax = ES – ei = 250 – (– 240) = 490 мкм;
Smin = EI – es = 0 – (–80) = 80 мкм,
для з'єднання d = 36 
H7– 
h7 – 
Smax = 25 – (– 25)= 50 мкм;
Smin = 0 – (-9) = 9 мкм;
для з'єднання в = 7 
;
Н8 – 
h7 – 
Smax = 22 – (– 15)= 37 мкм;
Smin = 0.
Наводимо умовне позначення з'єднань:
для отвору цього з'єднання: 
для вала: 
Рисунок 7. Шліцьове з’єднання. Профіль зуба
Задача № 8. ВИЗНАЧЕННЯ ДОПУСКІВ ШПОНКОВОГО
З'ЄДНАННЯ
Завдання: Вибрати тип шпонкового з'єднання та обгрунтувати його.
Для обраного типу шпонкового з'єднання:
- побудувати схеми розташування полів допусків для сполучених розмірів шпонки та пазів вала і втулки у масштаб;
- визначити найбільші та найменші зазори або натяги у сполученнях;
- виконати ескіз вала з шпонковою канавкою враховуючи вимоги ЕСКД.
Номінальний розмір діаметру з’єднання 52 мм
Характер з’єднання – нормальний. Приймаємо посадку з'єднання шпонки з пазом вала 
, а з пазом маточини також 
. За ГОСТ 25347-82 (табл. "Граничні відхилення, мкм") знаходимо відхилення та допуски, мкм:
Шпонка b x h = 10 х 13;
для шпонки:
b = 10 h9; es = 0;
ei = – 43;
для паза маточини:
b = 10 D9; ES = +93;
EI = –50;
для паза вала:
b = 10 N9; ES = 0;
EI = –62;
Обчислюємо натяги.
Для з'єднання шпонки з пазом вала:
Nmax = es – EI = 0 – (– 62)= 62 мкм;
Smax = ES – ei = 0 – ( - 43)= 43 мкм.
Для з'єднання шпонки з пазом маточини:
Nmax = es – EI = 0 – (–50)= 50 мкм;
Smax = ES – ei = 93 – (–43)= 136 мкм.
Iншi розміри приймаємо з таблиці "Граничні відхилення несполучуваних розмірів з'єднаннь з призматичними шпонками": довжина шпонки за h14, висота за h11, довжина паза по H15(+0,2).
Рисунок 8.1. Шпонкове з’єднання.
Використана література
1. Методичні вказівки до виконання курсової роботи з курсу “Взаємозамінність, стандартизація та технічні вимірювання” – Полтава: ПДТУ 2001.
2. Дпуски и посадки (справочник) /Под ред. В.Д. Мягкова. – М.: Машиностроение, 1982.
3. Справочник по машиностроительному черчению /Под ред. В.А. Федоренко. – Л.: Машиностроение, 1981.
4. Анурьев В.И. Справочник конструктора-машиностроителя. – М.: Машиностроение, 1982.
5. Стандарти ЕСКД СЕВ, ГОСТи ЕСКД.
Дата добавления: 2019-02-12; просмотров: 66; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!