В яких випадках застосовують підшкірну малеїнову пробу і як її проводять?

⇐ ПредыдущаяСтр 16 из 18Следующая ⇒

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Завдання 3.

Взяття проб крові для дослідження на бруцельоз, лейкоз

У коней, великої рогатої худоби проби крові беруть із яремної вени, на межі верхньої й середньої третин шиї, або під хвостової вени, у свиней – із вени вуха або судин хвоста, у птиці – із підкрильцевої вени або з гребеня. Кров беруть у чисті стерильні скляні пробірки в об’ємі 7-10 мл від тварин і 2-3 мл – від птиці.

Практична робота

1. Опишіть як отримати сироватку крові.

Запакуйте і відправте проби крові для серологічного дослідження (згідно завдання).

Складіть супровідний документ.

Супровідна

В _____________________державну лабораторію ветеринарної медицини

Адреса:________________________________________________________________

При цьому направляється__________проб крові (сироватки) від_______________,

_{(вид тварин)}

які належать___________________________________________________________

_{(назва господарства, населеного пункту, району)}

для___________________________дослідження на__________________________

_{(вид дослідження) (яке захворювання)}

Господарство, бригада, отара, гурт, табун __________________________________

______________________________________________________________________

_{(благополучне, неблагополучне, вакциноване, вказати вакцину і дату вакцинації)}

Дослідження проводиться вперше чи вдруге _____________________________

_{(підкреслити)}

Дата і результати попереднього дослідження______________________________

_____________________________________________________________________

Дата відбору крові_____________________________________________________

Список тварин, у яких відібрано кров для дослідження:

№ п/п	Назва господарства, відділка. Прізвище власника тварини	Стать, вік, масть тварини	Інвентар- рний номер, кличка	Результати дослідження
№ п/п			Інвентар- рний номер, кличка	РА		РЗК		РМА
				позит. сумн. негат.	титр	позит. сумн. негат	титр	серот.	титр

Після виконання завдання студент повинен

Знати

Вміти

1. Що таке алергічна та серологічна діагностика 2. Що таке алергени.

1.Проводити підготовку інструментів до проведення діагностики. 2.Оформляти відповідну документацію. 3. Проводити алергічну діагностику та робити облік реакції. 4. Відбирати, упаковувати і надсилати проби крові для дослідження.

Завдання додому: 1. Оформити документацію.

Питання для самоконтролю:

1. Як проводять внутрішньошкірний метод туберкулінізації?

2. Які алергени застосовують для діагностики туберкульозу?

3. В яких випадках застосовується підшкірний метод малеїнізації?

4. Що таке алергічна реакція?

5. Які серологічні реакції Ви знаєте?

6. Як виготовити сироватку крові?

Оцінка ________________ ___________________

_{(підпис викладача)}

Дата___________________

ІНСТРУКЦІЙНА КАРТКА
З НАВЧАЛЬНОЇ ПРАКТИКИ №7

Тема: Протиепізоотичні профілактичні та вимушені заходи в господарствах

Мета: Навчити студентів складати плани протиепізоотичних заходів.

Місце проведення заняття: Лабораторія «Епізоотології з мікробіологією».

Матеріали, обладнання та об’єкти, що необхідні для проведення заняття: Журнал епізоотичного стану району, звідки беруть дані про епізоотичний стан у господарствах.

Література: 1.Епізоотологія з мікробіологією. Г.В.Козловська, Л.Є.Корнієнко, М.Г.Наконечна та ін.; За ред. В.П.Постоя. - К.: Вища освіта, 2006.

2. Практикум із загальної епізоотології / В.П.Литвин, А.Ф.Євтушенко, М.Т.Радіонов та ін.; За ред.. В.П.Литвина. К.: Видавничий центр НАУ, 2002.

3. Практикум із загальної епізоотології / Б.М.Ярчук, М.М.Паска, Л.Є.Корнієнко та ін.: За ред.. Б.М.Ярчука – Біла Церква, 1999.

Послідовність виконання роботи

1. Ознайомитись з методикою складання плану протиепізоотичних заходів.

2. Скласти план протиепізоотичних заходів.

3. Скласти план оздоровлення неблагополучного господарства від інфекційного захворювання (на прикладі конкретної хвороби).

Хід роботи

1. План протиепізоотичних заходів щорічно розробляється у тваринницьких господарствах і комплексах, у районах, містах, областях і в цілому в Україні.

Основне завдання плану - попередження виникнення різних заразних (інфекційних та інвазійних) хвороб тварин і птиці, забезпечення стійкого благополуччя стад і охорона населення від зоонозів.

План протиепізоотичних заходів складається з двох частин: текстової і власне плану.

У текстовій частині передбачається проведення загальних протиепізоотичних заходів:

- огородження господарства;

- будівництво санпропускника, дезбар'єру, шлагбаума, ізолятора та біотермічної ями;

- профілактичне карантинування протягом 30 днів завезених у господарство тварин;

- контроль за годівлею, доглядом та утриманням тварин;

- проведення інших санітарних заходів (санітарного дня, кип'ятіння молочних відвійок, які надходять із молокозаводів, профілактичної дезінфекції тощо).

Власне план складається за спеціальною формою, в якій передбачаються такі графи:

— види заходів;

— обсяг робіт на рік, у тому числі поквартально;

— кількість обробок;

— вартість обробки однієї голови;

— загальна вартість обробок.

План має три основні розділи:

а) діагностичні дослідження;

б) профілактичні щеплення (вакцинації);

в) лікувально-профілактичні обробки.

Методичні вказівки щодо складання плану

План протиепізоотичних заходів розробляють відповідно до принципів планування та вимог, які передбачаються при плануванні ветеринарних заходів.

Для складання плану необхідно:

- добре вивчити епізоотичну обстановку в господарстві, населених пунктах району по епізоотичному журналу та карті, журналу реєстрації протиепізоотичних заходів, по формах звітності 1-вет, 1-вет А і експертизах лабораторій державної ветмедицини;

- знати план розвитку громадського тваринництва на майбутній рік із урахуванням обігу стада й кількості поголів'я в особистій власності громадян;

- володіти методикою планування діагностичних досліджень, профілактичних щеплень і лікувально-профілактичних обробок, а для цього необхідно вивчити діючі інструкції по боротьбі із заразними хворобами та настанови щодо застосування біопрепаратів, антгельмінтиків, інсектицидів, акарицидів та інших препаратів;

- визначити хвороби, для профілактики яких необхідно передбачати діагностичні дослідження, профілактичні щеплення, лікувально-профілактичні обробки;

- з'ясувати неблагополучні пункти по заразних хворобах.

Діагностичні дослідження

Профілактичним алергічним дослідженням на туберкульоз підлягають тварини в благополучних по цій хворобі господарствах у такому порядку.

Один раз на рік (І—II кв.) досліджують: велику рогату худобу старше двох місяців у товарних господарствах, яка знаходиться на відгодівлі і в особистій власності громадян; свиней у племінних господарствах, а також, які направляються для комплектування комплексів (основних свиноматок, кнурів і молодняк старше двох місяців).

Два рази на рік (І—IV кв.) досліджують велику рогату худобу (корів, телиць та телят старше 2-місячного віку, бугаїв-плідників) племінних господарств, які поставляють молоко безпосередньо в дитячі лікувальні заклади, санаторії, будинки відпочинку і в торгівлю по прямих зв'язках, а також господарств, які межують із неблагополучними щодо туберкульозу пунктами або в минулому неблагополучних (протягом 4-х років після їх оздоровлення) .

Свиней товарних господарств, а також коней, кіз, овець і собак досліджують на туберкульоз залежно від епізоотичної ситуації.

Дорослу птицю (старше двох років) на племзаводах і селекційно-племінних птахівничих станціях досліджують алергічно туберкуліном для птиці перед отриманням яєць для інкубації - 20% поголів'я, у промислових птахооб'єднаннях - не менше 10% поголів'я дорослої птиці і весь ремонтний молодняк старше шестимісячного віку.

Велика рогата худоба (старше 1 року) досліджується на бруцельоз серологічно один раз на рік у І-II кварталах, згідно з графіком доставки крові в лабораторію ветеринарної медицини. Обов'язково досліджуються на бруцельоз корови, телиці, вівцематки (які залишились без ягнят), основні свиноматки, а також бугаї, кнурі й барани-виробники (останніх і баранів-пробників досліджують також на інфекційний епідидиміт).

Корів племінних господарств, а також господарств, які поставляють молоко в дитячі й лікувальні медичні заклади, санаторії, будинки відпочинку та торгову мережу по прямих зв'язках рекомендується два рази в рік (І і IV кв.) перевіряти по кільцевій реакції з молоком.

Два рази на рік необхідно серологічно досліджувати на бруцельоз велику рогату худобу в господарствах, які розташовані в неблагополучних зонах і відгінному тваринництві.

На сап досліджують коней і лошат старше 6 місяців алергічно раз на рік у II кварталі.

На лейкоз велику рогату худобу досліджують серологічно (РІД) старше 4-6-місячного віку один раз на рік; бугаїв, а також корів-продуцентів крові біофабрик та біоцехів - через кожні шість місяців.

У господарствах неблагополучних по лейкозу, поголів'я великої рогатої худоби з 4-6-місячного віку підлягає серологічному (РІД) дослідженню через кожні 30-45 днів. Тварин із позитивною РІД досліджують гематологічно один раз на рік

На трихомоноз досліджують бугаїв, корів, телиць парувального віку, які надходять у господарство, не менше трьох разів з інтервалом 10 днів, а бугаїв - щоквартально.

Дослідженню на кампілобактеріоз підлягають бугаї на станціях штучного осіменіння, у племінних господарствах один раз на 6 місяців триразово з інтервалом у 10 днів (І і IV кв.).

На алеутську хворобу м'ясоїдних досліджують тварин при підозрі на хворобу.

Гельмінтологічні дослідження на фасціольоз, аскароз, моніезіоз та інші хвороби проводять у І кварталі шляхом відбирання й відправки в лабораторію ветеринарної медицини проб фекалій від 20% поголів'я тварин господарства і 5-10% тварин комплексів.

На пулороз-тиф проводять дослідження всієї птиці маточного поголів'я шляхом постановки кров'яно-крапельної реакції аглютинації за схемою: при комплектуванні стада, за місяць до збирання яєць для інкубації і надалі не рідше одного разу на квартал.

Діагностичні дослідження на хвороби бджіл (гнильцеві, акарапідоз, варрооз, браульоз тощо) планують у кінці І та на початку II кварталу.

Профілактичні щеплення

Профілактичні щеплення плануються лише в неблагополучних та загрозливих щодо заразних хвороб пунктах.

Неблагополучними пунктами щодо заразних хвороб вважають:

- по сибірці, емкару, бешисі свиней (грунтові інфекції) незалежно від терміну давності реєстрації хвороби;

- по чумі свиней - протягом трьох років після останнього вогнища;

- по ящуру й сальмонельозу - протягом останніх двох років після реєстрації хвороби;

- по брадзоту овець, лептоспірозу тварин, хворобі Ауєскі і гельмінтозах - якщо хвороби тварин реєстрували в минулому році;

- по бабезіозах - усі пункти й території пасовищ, де відзначались випадки захворювання тварин і є кліщі-переносники;

- по інших інфекційних та інвазійних хворобах тварин - ті пункти, де ці хвороби реєструються в період складання плану.

До загрозливих щодо заразних хвороб належать пункти, які територіально прилягають до неблагополучних або мають із ними зв'язки, а також ті, де є постійна загроза занесення збудника.

Профілактичні щеплення планують проти:

- сибірки в стаціонарно неблагополучних і загрозливих пунктах усе сприйнятливе поголів'я один раз на рік (IV кв). Молодняк великої рогатої худоби по досягненню 3-місячного віку; повторне щеплення здійснюється через 6 місяців. Ягнят - первинно у 3-місячному віці, та ревакцинацію через 3 місяці. Щепленню підлягають всі тварини, які прибувають для комплектування ферм;

- емфізематозного карбункулу великої рогатої худоби в стаціонарно неблагополучних пунктах у віці від 3-х місяців до 4-х років, а овець - старше 6 місяців у першому кварталі (не пізніше як за два тижні до вигону на пасовище). Якщо пасовищний період продовжується більше 6 місяців, передбачається повторне щеплення сприйнятливих тварин (у кінці III або на початку IV кварталів);

- лептоспірозу великої рогатої худоби й свиней у стаціонарно неблагополучних, загрозливих і племінних господарствах. Тварин щеплюють із двохмісячного віку двічі в II кварталі, велику рогату худобу повторно щеплюють через 12 місяців; свиней - у віці старше 4 місяців, повторно - через 6 місяців, а поросят щеплюють у місячному віці і повторно через 3 місяці;

- сальмонельозу та колібактеріозу телят і поросят у неблагополучних пунктах: тільних корів і супоросних свиноматок щеплюють за 1,5-2 місяці до отелу чи опоросу 3 рази з інтервалом між щепленнями 10 днів: телят - на 2-8-й день, поросят на 7-15-й день після народження;

- диплококозів телят, ягнят і поросят - в неблагополучних пунктах протягом року з 8-денного віку (телят до 2-3-місячного, поросят і ягнят - до 2-місячного віку);

- бешихи свиней у всіх господарствах, включаючи тварин особистої власності громадян. У цьому разі керуються такими принципами: усе поголів'я свиней старше 2,5 місяців повинно бути в імунному стані протягом року. Періодичність щеплень визначається вакциною, яка застосовується.

- чуми свиней - доросле поголів'я щеплюють вірусвакциною АСВ із штаму К один раз на рік (І-II кв.), а молодняк - по мірі підростання протягом року;

- хвороби Ауєскі свиней у неблагополучних і загрозливих господарствах, а також у спецгоспах і комплексах (І—II кв); доросле поголів'я вдруге щеплюють протягом року, як правило, із двотижневого віку (в епізоотичному вогнищі - із дводенного);

- сказу - усіх собак старше 6 місяців (І—II кв.);

- трихофітії - у неблагополучних пунктах із місячною віку двічі з інтервалом 10-14 днів:

- ящуру великої рогатої худоби і Нюкаслської хвороби - із урахуванням епізоотичної ситуації й указівок головного лікаря ветеринарної медицини району. В областях і районах, в яких щорічно реєструється ящур, планують профілактичні щеплення всього сприйнятливого поголів'я великої рогатої худоби й свиней (І— III кв.).

Лікувально-профілактичні обробки

Дегельмінтизація проти більшості гельмінтозів планується в основному в І кварталі, коли більшість гельмінтів закінчують цикл розвитку, досягають статевої зрілості, а для яєць або личинок у зовнішньому середовищі відсутні необхідні умови для розвитку до інвазійної стадії. Терміни дегельмінтизації пропонуються ветеринарними органами для різних зон. Для зони Лісостепу та Полісся України вони такі:

- проти фасціольозу великої рогатої худоби й овець - лютий - березень (І кв.) і грудень (IV кв.);

- проти диктіокаульозу великої рогатої худоби й овець - березень (І кв.) і жовтень - листопад (IV кв);

- проти моніезіозу овець - через 25-30 днів після вигону тварин на пасовище, повторно - через 15 днів, і третій раз через 20-25 днів після другої обробки, тобто в травні, червні, липні (II і III кв.), а потім через 30 днів після переведення овець на зимове утримання в листопаді-грудні (IV кв.);

- проти аскарозу свиней — квітень (ІІ кв), липень (III кв.) і грудень (IV кв.);

- проти метастронгілятозів свиней - березень (І кв), жовтень (IV кв.) і грудень (IV кв.);

- проти параскарозу коней - березень (І кв.) і жовтень (IV кв);

- проти стронгілятозів коней - травень (II кв.) і жовтень (IV кв.);

- проти цестодозів собак - березень (І кв.), червень (II кв.), вересень (III кв.) і грудень (IV кв.);

- проти корости й ектопаразитів овець після стрижки - травень-червень (II кв.) і вересень (III кв.);

- проти ектопаразитів свиней- щоквартально;

- проти бабезіозів - протягом часу можливого паразитування статевозрілих кліщів на тваринах (II-III кв);

- проти гіподерматозу великої рогатої худоби - II і III кв.

Річний і квартальний обсяги робіт у плані подаються у вигляді цифрових показників. Цифри повторних обробок тварин беруться в дужки. Громадське поголів'я показується в чисельнику, а тварини особистого користування - у знаменнику.

Розроблений у господарстві план погоджується з головним лікарем державної ветеринарної медицини району і затверджується керівником господарства (правлінням чи директором господарства).

Протягом року в план можуть вноситись зміни й доповнення, обумовлені динамікою епізоотичної обстановки в господарстві, районі чи області.

Плани господарств включають у загальний план ветеринарно-профілактичних і протиепізоотичних заходів району, який затверджується державною адміністрацією.

Практична робота

Завдання 1.

Складіть план ветеринарно-профілактичних і протиепізоотичних заходів (згідно завдання).

ПЛАН

ветеринарно-профілактичних і протиепізоотичних заходів по _________________________________________________________ на 201__ рік

_{(назва господарства, район, область)}

Види заходів	Кількість тварин, що підлягають обробці, гол.	У т.ч. по кварталах				Кількість обробок	Вартість обробки 1 голови	Загальна вартість обробок
Види заходів	Кількість тварин, що підлягають обробці, гол.	І	ІІ	ІІІ	І V	Кількість обробок	Вартість обробки 1 голови	Загальна вартість обробок
1	2	3	4	5	6	7	8	9
І. Діагностичні дослідження
Сап коней
Туберкульоз:
великої рогатої худоби
свиней
1	2	3	4	5	6	7	8	9
птиці
Бруцельоз:
великої рогатої худоби
овець, кіз
свиней
Лейкоз великої рогатої худоби
Фасціольоз:
великої рогатої худоби
овець



ІІ. Профілактичні щеплення
Сибірка:
коней
великої рогатої худоби
овець, кіз
інших тварин
Емфізематозний карбункул ВРХ
Трихофітія
Бешиха свиней
Чума свиней
Брадзот овець
Нюкаслська хвороба




ІІІ. Лікувально-профілактичні обробки
Дегельмінтизації проти:
Фасціольозу:
великої рогатої худоби
овець
Диктіокаульозу:
великої рогатої худоби
овець
Купання овець проти корости
Обробка проти бабезіозів:
великої рогатої худоби
овець
коней

Разом:

Головний лікар ветеринарної медицини господарства ____________ (______________)

_{(підпис)}

План оздоровлення неблагополучного господарства від інфекційного захворювання

Згаданий план заходів (який також називається календарним планом заходів оздоровлення господарства від заразного захворювання) складається з вступу і власне плану.

Вступ (або текстова частина плану) відображає:

- коротку характеристику господарства, його спеціалізацію і природно-кліматичні умови;

- поголів'я тварин (за видами і віковими групами - таблиця), технологію утримання, стан приміщень, забезпеченість кадрами тваринництва;

- кормову базу (потреба і забезпеченість за видами кормів — таблиця), повноцінність раціонів, водопостачання;

- ветеринарно-санітарний стан ферм, пасовищ і природних водоймищ;

- порядок комплектування господарства тваринами:

- епізоотичний стан господарства і регіону;

- обгрунтованість діагнозу;

- динаміка захворювання і загибелі тварин;

- які оздоровчі заходи проводились в господарстві;

- на основі якого документу розроблений план.

У власне плані передбачаються такі графи: назва заходів, терміни виконання, відповідальні виконавці і замітки.

Розділи плану

1. Організаційно-господарські заходи.

2. Ветеринарно-санітарні заходи.

3. Охорона людей від захворювання.

В останньому розділі вказується прізвище спеціаліста, на якого покладено контроль за виконанням плану, приблизний термін (квартал) оздоровлення господарства і підписи осіб, що брали участь в його складанні.

При виконанні плану заходів по оздоровленню господарства від заразного захворювання, головний лікар державної ветеринарної медицини району створює комісію, яка проводить ретельне епізоотологічне обстеження господарства па предмет зняття карантину. На підставі акта епізоотологічного обстеження він розробляє проект розпорядження державної адміністрації району про зняття обмежень (карантину) з господарства і оголошення його благополучним щодо заразного захворювання. Після прийняття розпорядження державною адміністрацією району господарство вважається оздоровленим.

Практична робота

Завдання 2.

Розробити план заходів щодо оздоровлення господарства від заразної хвороби згідно завдання (варіант_____) за формою:

ПЛАН

організаційно-господарських і ветеринарно-санітарних заходів щодо оздоровлення від лейкозу великої рогатої худоби ____________________________________________________________________

_{(назва господарства, район, область)}

на 201__ - 201___ роки

Коротка характеристика господарства

Епізоотичний стан

Динаміка виділення серологічно (РІД) позитивних тварин

за 201__ - 201___ роки.

Роки	Досліджено голів	Виявлено хворих
Роки	Досліджено голів	Всього	%	в т.ч. корів	%

Назва заходів	Термін виконання	Відповідальний за виконання	Примітка
1	2	5	4
1. ОРГАНІЗАЦІЙНО-ГОСПОДАРСЬКІ ЗАХОДИ
Територію ферми огородити. При в’їзді на територію ферми побудувати наливний дезбар΄єр, санпропускник і шлагбаум, обладнати пара формалінову камеру.
Керівництву господарства заборонити: а) вивіз дорослої великої рогатої худоби для племінних цілей; б) перегруповувати тварин без дозволу головного лікаря ветмедицини; в) в) доступ на неблагополучну ферму сторонніх осіб і транспорту; г) використання для харчування людей і годівлі тварин молока, одержаного від хворих на лейкоз тварин.
Утримувати у належному ветеринарно-санітарному стані тваринницькі приміщення, територію ферм і дезбар΄єри, раз на тиждень проводити санітарний день на фермі.
Закріпити за неблагополучною щодо лейкозу фермою постійний обслуговуючий персонал і транспортні засоби. Забезпечити тваринників двома комплектами спецодягу, взуттям, умивальниками, рушниками та милом.
Забезпечити повноцінну годівлю тварин і утримувати їх за статево-віковими групами.
Два рази на рік проводити поточний ремонт тваринницьких приміщень з наступною дезінфекцією.
Проводити дератизацію у тваринницьких приміщеннях.
Упорядкувати нумерацію тварин.

1	2	3	4
2. ВЕТЕРИНАРНО-САНІТАРНІ ЗАХОДИ
Провести серологічне (РІД) дослідження на лейкоз великої рогатої худоби старше 4-х місячного віку.
РІД-негативне поголів'я великої рогатої худоби розмістити на відділенні №1 (після попередньої механічної очистки і дезінфекції тваринницьких приміщень, інвентаря та ін.).
РІД-позитивне поголів'я великої рогатої худоби розмістити на відділенні №2.
РІД-негативних тварин, розміщених на відділенні №1, досліджувати серологічно через 30-45 днів.
Молодняк, одержаний від РІД-негативних тварин, утримувати ізольовано на фермі відділення №1.
Тварин відділення №2 (старше 1 року) досліджувати гематологічно два рази на рік; гематологічно позитивних ізолювати і здати на забій.
Тварин ферми відділення №2 після господарського використання здавати на забій. Заміну стада проводити телицями ферми №1.
Після виведення всіх РІД-позитивних тварин і отримання двох підряд з інтервалом 30-45 днів негативних результатів при серологічному дослідженні по всій групі тварин відділення №2 вважати оздоровленим від лейкозу.

Господарство буде вважатися оздоровленим після виконання заходів, передбачених цим планом, і прийняття розпорядження державної адміністрації району про зняття обмежень і оголошення його благополучним щодо лейкозу великої рогатої худоби.

Підписи: _______________________ (____________________________)

_______________________ (____________________________)

Дата добавления: 2019-02-12; просмотров: 94; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:

⇐ Предыдущая 9 10 11 12 13 14 151617 18 Следующая ⇒

Мы поможем в написании ваших работ!