Верховна Рада приймає закони, постанови й інші акти більшістю голосів депутатів від її конституційного складу, крім випадків, передбачених Конституцією.
Рішення Верховної Ради приймаються шляхом відкритого поіменного голосування, крім випадків, передбачених цим Регламентом, коли проводяться таємне голосування шляхом подачі бюлетенів.
Голосування здійснюється народними депутатами особисто за допомогою електронної системи в залі засідань Верховної Ради або у визначеному для таємного голосування місці біля залу для пленарних засідань.
Верховна Рада може прийняти рішення з процедурних питань (процедурне рішення), зазначених Регламенті, без підготовки в комітетах та включення до порядку денного. Такі рішення приймаються відразу після скороченого обговорення однією третиною голосів народних депутатів від конституційного складу Верховної Ради. Процедурне рішення приймається відкритим поіменним голосуванням і заноситься до протоколу пленарного засідання Верховної Ради.
Для доповіді надається не менше 10 хвилин, співдоповіді - п'яти хвилин і заключного слова - трьох хвилин. Для виступу в обговоренні, для заяв, резолюцій, повідомлень, оголошення депутатських запитів, обґрунтування відповіді на депутатський запит посадовою особою, до якої був звернений депутатський запит, надається три хвилини; для повторних виступів в обговоренні, для виступів за процедурою скороченого обговорення, для виступів щодо постатейного голосування проектів законів, інших актів Верховної Ради, виступів щодо кандидатур на посади, внесення пропозицій, для відповіді членів Кабінету Міністрів України на запитання - дві хвилини; для виступів з процедури та з мотивів голосування, пояснень, обґрунтування пропозицій чи поправок, зауважень, запитань та відповідей на них, повідомлень, реплік, довідок, оголошення окремої думки, запитань народних депутатів до членів Кабінету Міністрів України - одна хвилина (ч.2 ст.32 Регламенту ВРУ).
|
|
|
На пленарному засіданні ніхто не може виступати без дозволу головуючого. Оратор повинен виступати тільки з питання, з якого йому надане слово: він не повинен вживати образливі вислови і непристойні та лайливі слова, закликати до незаконних і насильницьких дій. Головуючий на засіданні повинен попередити оратора про неприпустимість таких висловів і закликів або припинити його виступ, а в разі повторного порушення позбавити його права виступу на даному засіданні.
Правовий статус народного депутата України. Мандат депутата, його основні риси й оцінка. Несумісність посад. Депутатський індемнітет і імунітет.
Статус народного депутата та порядок здійснення ним депутатських функцій і повноважень здійснюється, в першу чергу, Конституцією України та Законом "Про статус народного депутата України", прийнятим 17 листопада 1992 з подальшими змінами і доповненнями, Регламентом Верховної Ради України та іншими нормативно-правовими актами.
|
|
|
Як представник народу в органі державної влади, народний депутат є суспільним, політичним діячем, покликаним виражати і захищати інтереси суспільства та інтереси своїх виборців. Разом з тим він є державним діячем, членом парламенту, парламентарієм, який бере активну участь у здійсненні законодавчої, контрольної та інших функцій парламенту і тим самим функцій держави.
Тривалий час народний депутат України мав імперативний депутатський мандат. У своєму виборчому окрузі він був зобов'язаний, зокрема, підтримувати тісні зв'язки з виборцями, інформувати їх про свою роботу та роботу Верховної Ради та її органів, а також про реалізацію своєї передвиборної програми. Виборці мали право давати накази своїм депутатам. Якщо депутат не виправдовував довіру виборців, він міг бути відкликаний ними.
Конституція України 1996 р. внесла зміни в статус народного депутата України. Нині парламентарій має вільний депутатський мандат. Він наділений правом підтримувати тісні зв'язки з виборцями, інформувати їх про свою роботу у Верховній Раді і її органах, про реалізацію своєї передвиборної програми і здійснювати інші депутатські функції у виборчому окрузі.
|
|
|
Відповідно до Закону "Про статус народного депутата України" народний депутат здійснює свої повноваження на постійній основі. Його депутатський мандат несумісний з іншими видами діяльності, а саме він не має право: бути членом Кабінету Міністрів України, керівником центрального органу виконавчої влади; мати інший представницький мандат чи одночасно перебувати на державній службі; займати посаду міського, сільського, селищного голови; займатися будь-якою, окрім депутатської, оплачуваною роботою, за винятком викладацької, наукової та творчої діяльності, а також медичною практикою у вільний від виконання обов'язків народного депутата час; залучатися як експерт органами досудового слідства, прокуратури, суду, а також займатися адвокатською діяльністю; входити до складу керівництва, правління чи ради підприємства, установи, організації, що має на меті одержання прибутку.
Законом України "Про внесення змін до Конституції України" встановлюється, що у разі виникнення обставин, які порушують вимоги про сумісності депутатського мандата з іншими видами діяльності, народний депутат України в 20-денний термін з дня виникнення таких обставин припиняє цю діяльність або подає заяву про складання повноважень народного депутата України.
|
|
|
Народному депутату гарантується депутатська недоторканність на весь строк здійснення повноважень. Він не може без згоди Верховної Ради України бути притягнутим до кримінальної відповідальності, затриманий чи заарештований (депутатський імунітет).
Повноваження народного депутата як члена парламенту починаються після прийняття ним присяги на вірність Україні перед Верховною Радою України з моменту скріплення присяги особистим підписом під її текстом.
Для здійснення своїх функцій народний депутат наділений широким колом повноважень у Верховній Раді України та її органах. Перш за все, він має право вирішального голосу з усіх питань, що розглядаються на засіданнях Верховної Ради та її органів, до складу яких він входить. Кожен народний депутат має один голос. Слід зазначити, що народні депутати не несуть юридичної відповідальності за результати голосування, за винятком відповідальності за образу чи наклеп.
На пленарному засіданні Верховної Ради України народний депутат має право: обирати і бути обраним на посади Голови, Першого заступника і заступника Голови Верховної Ради, в органи парламенту; пропонувати питання для розгляду Верховною Радою або її органами; виступати із законодавчою ініціативою; звертатися з депутатськими запитами і т.д. (Ст. 11).
Одним з основних його прав є право законодавчої ініціативи. Право законодавчої ініціативи у Верховній Раді представляє собою передбачену законом можливість вносити до парламенту законопроекти, обов'язкові для розгляду. Право законодавчої ініціативи народного депутата України у Верховній Раді реалізується як у формі внесення проекту нового закону, так і проекту закону про зміни або доповнення до чинного закону або його скасування,
Відповідно до Закону "Про статус народного депутата України" (ст. 15) народний депутат має право на сесії Верховної Ради України звернутися із запитом до Президента України, до органів Верховної Ради, до Кабінету Міністрів України, до керівників інших органів державної влади та місцевого самоврядування, а також до керівників підприємств, установ і організацій, розташованих на території України, незалежно від їх підпорядкування і форм власності. Депутатський запит - це вимога народного депутата, народних депутатів чи комітету Верховної Ради України, що заявляється на сесії Верховної Ради до зазначених вище органам та посадовим особам дати офіційну відповідь з питань, віднесених до їх компетенції. Депутатський запит - це виключне з правового змісту офіційне звернення народного депутата до передбаченому Конституцією, або законом колі органів державної влади та посадових осіб з вимогою дати відповідь з будь-яких питань, віднесених до їх компетенції.
Депутатський запит вноситься у письмовій формі і розглядається на засіданні Верховної Ради України, яка приймає рішення про направлення депутатського запиту.
Поряд з цими повноваженнями народні депутати мають також і ряд інших прав, зокрема процедурного, контрольного, інформаційного і іншого характеру. Вони можуть піднімати питання про перевірку діяльності підприємств, установ і організацій, розташованих на території України, щодо яких є дані про порушення ними чинного законодавства і т.д.
Від депутатського запиту слід відрізняти інститут депутатського звернення. Депутатське звернення - це викладена в письмовій формі пропозиція народного депутата, звернена до органів державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовим особам, керівникам підприємств, установ і організацій, об'єднань громадян здійснити певні дії, надати офіційне роз'яснення або викласти позицію з питань, віднесених до їх компетенції.
Депутатське звернення повинно бути розглянуто протягом десяти днів з моменту його одержання з подальшим письмовим відповіддю.
Народний депутат користується правом невідкладного прийому з питань депутатської діяльності керівниками та іншими посадовими особами державних органів та органів об'єднань громадян, підприємств, установ і організацій. Депутат при пред'явленні посвідчення народного депутата України користується правом безперешкодного доступу на всі підприємства, в установи і організації, розташовані на території України незалежно від їх підпорядкованості, форм власності і режиму секретності.
Народний депутат має право брати участь з правом дорадчого голосу у засіданнях представницьких органів місцевого самоврядування. Він має право ставити перед Верховною Радою України або її органами питання про необхідність проведення перевірок додержання законів розташованими на території України органами державної влади та місцевого самоврядування, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, або їх посадовими особами, про проведення розслідування з питань, які становлять суспільний інтерес, та брати участь у такому розслідуванні.
Народний депутат як представник державної влади у разі порушення прав, свобод та інтересів людини і громадянина має право па місці вимагати негайного припинення порушень і може звернутися до відповідних посадових осіб правоохоронних органів про усунення їх і притягнення винних до відповідальності згідно з чинним законодавством.
До основних парламентських прав народних депутатів стосується їх право об'єднуватися в депутатські фракції (групи). Народний депутат має право бути членом тільки однієї зареєстрованої депутатської фракції.
Поряд із правами народний депутат України має певні обов'язки. Зокрема, він зобов'язаний бути присутнім і особисто брати участь у засіданнях парламенту і його органів, до складу яких він входить; брати участь у голосуванні; виконувати доручення Верховної Ради, відповідного комітету, депутатської фракції; дотримуватися Регламенту Верховної Ради України та інші парламентські акти, які визначають порядок діяльності Верховної Ради та її органів, і т.д.
Функції та повноваження народного депутата у Верховній Раді реалізуються в певних правових і організаційних формах. Згідно з Регламентом Верховної Ради основними з них є: участь у засіданнях парламенту і його комітетів (комісій), їх робітників і підготовчих груп; виконання доручень Верховної Ради та її органів; робота над законопроектами, документами парламенту та виконання інших депутатських повноважень у складі фракцій (груп ) або індивідуально. Пріоритетною формою роботи депутата є його участь у засіданнях Верховної Ради та її органів. Депутат зобов'язаний брати участь у голосуванні, в тому числі і таємному, за винятком випадків, передбачених Регламентом Верховної Ради.
Законом України "Про внесення змін до Конституції України" передбачено наступні випадки дострокового припинення повноважень народного депутата:
1) складення повноважень за його особистою заявою;
2) набрання законної сили обвинувальним вироком суду щодо народного депутата;
3) визнання судом його недієздатним або безвісно відсутнім;
4) припинення його громадянства або виїзд на постійне місце проживання за межі України;
5) якщо протягом 20 днів з дня виникнення обставин, які призводять до порушення вимог про несумісність депутатського мандата з іншими видами діяльності, ці обставини депутатом не усунені;
6) не входження народного депутата, обраного від політичної партії (виборчого блоку політичних партій), до складу депутатської фракції цієї партії (виборчого блоку цих партій) або виходу зі складу такої фракції.
Рішення про дострокове припинення повноважень народного депутата України приймається Верховною Радою України або судом.
При здійсненні депутатських повноважень та після їх припинення народні депутати України наділені певними гарантіями правового, інформаційного, фінансового, соціального та іншого характеру.
Порушення прав народного депутата України тягне за собою юридичну відповідальність.
Гарантії діяльності народних депутатів України:
1) непорушність повноважень народного депутата;
2) депутатська недоторканність;
3) забезпечення народному депутатові умов для виконання депутатських повноважень;
4) звільнення народного депутат від призову на військову службу або збори;
5) державне страхування;
6) забезпечення умов для підвищення професійного рівня;
7) фінансове, медичне, соціально-побутове забезпечення народного депутата;
8) відшкодування витрат, пов’язаних із депутатською діяльністю;
9) забезпечення народного депутата житловим приміщенням.
Індемнітет – 1. звільнення депутата парламенту від юридичної відповідальності за результати голосування або висловлювання в парламенті та його органах під час здійснення повноважень (окрім відповідальності за образу чи наклеп). Конституція України закріплює цей привілей як принцип статусу народного депутата України. 2. винагорода депутата за його парламентську діяльність, що містить заробітну плату, оплату проїзду і користування засобами зв’язку, утримання апарату тощо.
Дата добавления: 2019-02-12; просмотров: 142; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!