Порядок призначення, підготовки і проведення Всеукраїнського і місцевого референдумів
Порядок призначення, підготовки, проведення та визначення підсумків референдуму сьогодні в України регламентований Конституцією та Законом України "Про всеукраїнський та місцеві референдуми" від 3.07.1991 р. зі змінами та доповненнями.
Всеукраїнський референдум призначається Верховною Радою або Президентом України відповідно до їх повноважень, місцеві референдуми - відповідними місцевими радами.
Всеукраїнський референдум проголошується на вимогу не менш як ½ депутатів України або за народною ініціативою на вимогу не менше 3 млн. громадян України, які мають право голосу, за умови, що підписи щодо призначення референдуму зібрано не менш як у 2 / 3 областей і не менш ніж по 100 тис. підписів у кожній області ( ч. 2 ст. 72 Конституції).
Рада призначає місцевий референдум на вимогу депутатів, які становлять не менше половини від загального складу ради, або на вимогу, підписану однією десятою частиною громадян України, які постійно проживають на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці і мають право брати участь у референдумі.
Закон визначає процедуру реалізації права громадян на проведення референдуму з їх ініціативи.
Збір підписів організують і здійснюють ініціативні групи референдумів. Ініціативна група всеукраїнського референдуму утворюється на зборах громадян, в якому беруть участь не менше 200 чол., Що мають право голосу.
|
|
|
Ініціативна група обласного, міського (міст республіканського і обласного значення), районної, районної у місті референдуму утворюється на зборах за участю не менше двохсот громадян, а міського (міст районного значення), селищної і сільського референдуму - на зборах за участю не менше 50 громадян , які мають право голосу і постійно проживають на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці. Ініціативна група всеукраїнського референдуму складається не менш ніж з 20 громадян України. Ініціативна група місцевого референдуму складається не менш ніж з 10 громадян. Ініціативні групи підлягають реєстрації, й ініціаторам видаються свідоцтва. З дня отримання свідоцтва про реєстрацію ініціативна група має право організувати та безперешкодно здійснювати збирання підписів громадян під вимогою про проведення референдуму. Порядок і строки збирання підписів визначені ст. 18 Закону. Після завершення збирання підписів ініціативна група у триденний строк складає підсумковий протокол. У тому випадку, коли не зібрано достатню кількість підписів громадян, референдум не проводиться.
Верховна Рада України, відповідна рада після отримання належно оформленої пропозиції приймають на сесії рішення з питання проведення референдуму. У ньому визначається дата проведення референдуму, зазначається назва проекту закону, рішення, зміст питання, що виноситься на референдум.
|
|
|
Для проведення голосування і підрахунку голосів при проведенні референдумів території районів, міст діляться на ділянки для голосування. Вони створюються відповідними радами.
Для підготовки і проведення референдумів відповідними радами створюються комісії. Представники до складу комісій з референдуму висуваються органами політичних партій, масових рухів, громадських організацій або їх виконавчими органами. Комісії з референдуму можуть бути створені на основі відповідних виборчих комісій. У разі якщо референдум проводиться одночасно з виборами народних депутатів, можуть бути утворені загальні комісії з референдуму і виборів.
Порядок голосування і визначення результатів референдуму.
Закон зобов'язує дільничні комісії оповіщати громадян про дату і місце голосування не пізніш як за 10 днів до референдуму. Голосування проводиться з 7 до 20 години (стаття 37 Закону).
У слушний для себе час громадянин з'являється в приміщення дільничної комісії. Кожен голосує особисто, голосування за інших осіб не допускається. Бюлетені для голосування видаються на підставі списку громадян після пред'явлення паспорта або іншого документа, який посвідчує його особу. При отриманні бюлетеня в списку для голосування громадянин ставить свій підпис.
|
|
|
Одержавши бюлетень, громадянин заповнює його в спеціально відведеній кімнаті або кабінеті. З метою забезпечення таємниці голосування в цій кімнаті забороняється присутність кого-небудь, у тому числі і членів комісії.
При заповненні бюлетеня громадянин викреслює в ньому одне з двох слів: «так» чи «ні». Заповнений бюлетень голосуючий опускає в урну для голосування.
Підрахунок голосів на дільниці для голосування проводиться дільничною комісією з референдуму. На підставі протоколів дільничних комісій з референдуму міська (міст без районного поділу), районна в місті, селищна, сільська комісія з референдуму визначає: загальну кількість громадян, які мають право брати участь у референдумі; кількість громадян, які одержали бюлетені; кількість громадян, які брали участь у голосуванні; кількість громадян, які голосували за схвалення винесеного на референдум проекту закону, рішення, і кількість громадян, які голосували проти його схвалення; кількість бюлетенів, визнаних недійсними. Результати підрахунку голосів розглядаються на засіданні відповідної комісії і заносяться в протокол, який направляється у вищестоящу комісію з референдуму. Вона робить підрахунок голосів у межах адміністративно-територіальної одиниці, результати заносяться в протокол, який надсилається у вищестоящу комісію з референдуму аж до Центральної виборчої комісії (стаття 40 Закону).
|
|
|
Відповідна комісія з референдуму може визнати результати референдуму недійсними внаслідок допущених у ході голосування або при підрахунку голосів порушень Закону. Проект Закону, рішення вважається прийнятим громадянами, якщо за нього була подана більшість голосів громадян від числа тих, які брали участь у референдумі.
Референдум визнається таким, що не відбувся, якщо в ньому взяла участь менш як половина громадян, внесених до списків для голосування (с таття 41 Закону).
На засіданнях комісій з референдуму при підрахунку голосів і визначенні результатів голосування мають право бути присутніми представники трудових колективів, громадських організацій, політичних партій, масових рухів, колективів професійно-технічних, середніх спеціальних і вищих навчальних закладів, зборів громадян за місцем проживання. Повноваження вказаних представників підтверджуються письмовими дорученнями або посвідченнями.
З метою виявлення волі громадян при вирішенні важливих питань загальнодержавного і місцевого значення в передбаченому Законом порядку можуть проводитися всеукраїнські і місцеві дорадчі опитування громадян України (консультативні референдуми). Результати дорадчого опиту розглядаються і враховуються при прийнятті рішень відповідними державними органами. Якщо проекти законів, інших рішень Верховної Ради України або рішень Ради не відповідають результатам всеукраїнського або відповідного місцевого дорадчого опитування, такі закони, рішення можуть бути прийняті і иіьки більшістю, не менше двох третин від загальної кількості народних іепутатів України або депутатів відповідної Ради (стаття 46 Закону).
Дата добавления: 2019-02-12; просмотров: 219; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!