Призначення виборів. Порядок підготовки і проведення. Визначення результатів голосування
У залежності від видів виборів вони призначаються Верховною Радою України, Президентом України, місцевою радою або Центральною виборчою комісією, та про початок виборчої кампанії огол
ошують або Центральна виборча комісія, або відповідні виборчі комісії в терміни, визначені Конституцією України та законами України.
Чергові вибори депутатів проводяться у зв'язку з закінченням конституційного строку повноважень Верховної Ради і не потребують окремого рішення про їх призначення (ст. 15 Закону). Відповідно до закону їх проголошує Центральна виборча комісія.
Конституційне та відповідне законодавче закріплення пропорційної виборчої системи в Україні робить неможливим існування інституту проміжних виборів, який був відомий законодавству в період існування змішаної виборчої системи.
Чинний Закон також не передбачає інституту повторних виборів, що вказує на неможливість визнання виборів депутатів недійсними в масштабах всієї України.
Виборчий процес чергових виборів депутатів починається за 120 днів до дня виборів (ст. 16 Закону).
В Україні використовується територіальний принцип організації виборів. Це означає, що вибори проводяться по виборчих округах. Виборчий округ - це виборча територіальна одиниця, яка утворюється в порядку, встановленому законодавством, для проведення виборів.
Виборчі округи утворюються на підставі даних, які представляються виконавчими органами державної влади та органами місцевого самоврядування з приблизно рівною кількістю виборців з урахуванням адміністративно-територіального поділу України і компактністю проживання національних меншин. Для проведення голосування та підрахунку голосів виборців територія виборчих округів поділяється на виборчі дільниці (ст. 18, 19 Закону).
|
|
|
Для підготовки і проведення виборів, підрахунку голосів і визначення результатів голосування, здійснення контролю з боку виборців та політичних партій за дотриманням виборчого законодавства створюються виборчі комісії (ст. 24 Закону).
Порядок утворення та компетенція виборчих комісій не однаковий. Ці комісії за їх цільовим призначенням та основних функцій можна розділити на три види:
1) центральна виборча комісія, яка здійснює загальне керівництво і контроль за підготовкою і проведенням виборів у масштабі всієї країни;
2) окружні виборчі комісії, які підводять підсумки голосування і визначають результати виборів у межах виборчого округу;
3) дільничні виборчі комісії, які організовують голосування в день виборів і здійснюють підрахунок голосів на виборчій дільниці.
За загальним правилом голосувати можуть тільки особи, включені до списків виборців. Це всі громадяни України, яким на день виборів виповнюється 18 років і які на момент складання списку постійно проживають на території відповідної виборчої дільниці і мають право голосу. Зазначені списки виборців мають бути складені до 1 жовтня року, що передує року проведення чергових виборів (розд. V Закону "Про вибори народних депутатів України", далі за текстом Закон).
|
|
|
Для складання та уточнення загальних списків виборців районними державними адміністраціями (у тому числі в містах Києві та Севастополі), виконавчими органами міських рад створюються робочі групи обліку виборців на період з 1 серпня року, що передує року проведення чергових виборів, до 1 березня року проведення чергових виборів (ст. 39 Закону).
Висування кандидатів у депутати представляє собою один з найважливіших етапів виборчої кампанії (розд. VII Закону). Висування розпочинається за 119 днів і закінчується за 90 днів до дня виборів (ст. 55 Закону). Право висувати кандидатів у народні депутати належить відповідним політичним партіям та виборчим блокам партій.
Політична партія - це зареєстроване згідно з законом добровільне об'єднання громадян - прихильників певної загальнонаціональної програми суспільного розвитку, яке має на меті сприяння формуванню і вираженню політичної волі громадян, бере участь у виборах та інших політичних заходах (ст. 2 Закону "Про політичні партії в Україні") .
|
|
|
Виборчим блоком політичних партій є об'єднання двох або більше політичних партій, які зареєстровані в установленому законом порядку не пізніше ніж за рік до дня виборів, створене з метою солідарного участі у виборчому процесі через формування загальних керівних органів та висування спільного виборчого списку від партій, що входять до виборчий блок.
Порядок реєстрації кандидатів передбачений ст. 61 Закону. Подача документів для реєстрації закінчується за 85 днів до дня виборів.
Передвиборна агітація - діяльність громадян України, громадських об'єднань з підготовки та поширення інформації, яка має на меті спонукати виборців взяти участь в голосуванні "за" або "проти" тих чи інших кандидатів (список кандидатів). Закон регулює питання використання засобів масової інформації та фінансування виборчої кампанії (розд. VIII Закону).
Закон встановлює гарантії діяльності партій (блоків), кандидатів у депутати, офіційних спостерігачів (у тому числі від партій (блоків), від громадських організацій, а також від іноземних держав і міжнародних організацій) (розд. IX Закону).
|
|
|
Голосування проводиться в день виборів з восьмої до двадцятої години без перерви (ст. 83 Закону). Розділ Х Закону докладно регламентує питання голосування і встановлення результатів виборів депутатів.
Підрахунок голосів виборців здійснюється членами дільничної виборчої комісії, які підраховують і вносять у протоколи результати підрахунків бюлетенів.
З метою виключення можливості фальсифікації підсумків голосування, підрахунок голосів виборців починається відразу після закінчення часу голосування і проводиться без перерви до повного встановлення підсумків голосування, про які повинні бути сповіщені всі члени дільничної виборчої комісії, а також спостерігачі, які представляють кандидатів, виборчі об'єднання та іноземні (міжнародні) спостерігачі.
Після підрахунку голосів виборців дільнична виборча комісія заповнює протокол про підрахунок голосів виборців на виборчій дільниці (ст. 89 Закону).
На підставі протоколів дільничних, територіальних (районних, міських і ін) виборчих комісій шляхом підрахунку даних, які містяться в них, окружна виборча комісія встановлює результати виборів по територіальному округу. Про це складається протокол, який підписується всіма присутніми членами окружної виборчої комісії.
Стаття 96 Закону містить норми щодо встановлення результатів виборів депутатів. Так, право на участь у розподілі депутатських мандатів набувають кандидати у депутати, включені до виборчих списків партій (блоків), що отримали три і більше відсотка голосів виборців, які взяли участь у голосуванні у загальнодержавному виборчому окрузі.
Чинний Закон "Про вибори народних депутатів України" встановлює особливості підготовки і проведення позачергових виборів (розд. ХІ Закону).
Розділом ХІІ Закону передбачено оскарження рішень, дій або бездіяльності, що стосуються процесу виборів депутатів, та відповідальність за порушення виборчого законодавства.
Вся документація виборчих комісій всіх рівнів, включаючи виборчі бюлетені, підлягає зберігання протягом термінів, встановлених законодавством (ст. 118 Закону).
Порядок і види референдумів
Референдум - це політичний і правовий інститут, спрямований на вирішення кардинальних проблем загальнонаціонального і місцевого значення.
Слово "референдум" латинського походження - означає те, що повинно бути повідомлено. У конституційному праві - звернення до виборчого корпусу з метою прийняття остаточного рішення з конституційних, законодавчих чи інших внутрішньополітичних і зовнішньополітичних питань.
Конституційна теорія розділяє референдуми на різні види, в залежності від предмета, юридичної сили, території їх дії.
В українському законі "Про Всеукраїнський та місцеві референдуми" залежно від юридичної сили рішень референдуми поділяються на обов'язкові та консультативні. При обов'язковому референдумі рішення за його підсумками негайно вступають в силу як юридично обов'язкові. Закони, інші рішення, прийняті референдумом, не потребують будь-якого затвердження державними органами (ст. 1). Датою їх прийняття вважається день проведення референдуму; в дію вони вводяться з моменту їх опублікування, якщо в самому законі, рішенні не визначено інший термін (ст. 44).
Закони, інші рішення, прийняті всеукраїнським референдумом, мають вищу юридичну силу по відношенню до нормативних актів вищих органів влади і управління. Рішення, прийняті місцевим референдумом, мають вищу юридичну силу по відношенню до рішень рад, на території яких він проводився (ст. 1).
У ст. 73 Конституції говориться про те, що виключно всеукраїнським референдумом вирішується питання про зміну території України, тобто без референдуму представницькі органи влади ці питання вирішувати не можуть.
Стаття 46 Закону визначає консультативний референдум як дорадче опитування громадян України з метою з'ясування думки громадян при вирішенні важливих питань загальнодержавного і місцевого значення у передбаченому законом порядку. Результати дорадчого опитування розглядаються і враховуються при прийнятті рішень відповідними органами.
Якщо проекти законів, інших актів Верховної Ради України або рішень місцевої Ради не відповідають результатам всеукраїнського або відповідного місцевого дорадчого опитування, то такі закони, рішення можуть бути прийняті лише більшістю (не менш як двома третинами від загальної кількості народних депутатів України або депутатів відповідної місцевої ради ). У залежності від предмета референдуму розрізняють: референдум конституційний, - коли на всенародне голосування виноситься проект Конституції або конституційні поправки; законодавчий, - якщо на всенародне голосування виноситься проект закону, який повинен регулювати найбільш важливі суспільні відносини у житті держави.
За сферою застосування референдум може бути всеукраїнським, якщо він проводиться в масштабах всієї України, або місцевим, коли проводиться в окремих адміністративно-територіальних одиницях.
Для розуміння юридичної природи референдуму важливо розглянути питання про його предмет. Предметом всеукраїнського референдуму може бути: затвердження Конституції України, її окремих положень та внесення до Конституції змін, доповнень, прийняття, зміна та скасування законів України або їх окремих положень, прийняття рішень, які визначають основний зміст Конституції, законів України та інших правових актів.
Предметом місцевого референдуму може бути: прийняття, зміна або скасування рішень з питань, віднесених законодавством України до відання місцевого самоврядування відповідних адміністративно-територіальних одиниць; прийняття рішень, які визначають зміст рішень місцевих рад та їх виконавчих органів. У законі чітко визначаються питання, які виносяться на всеукраїнський і місцевий референдуми.
Таблиця
Дата добавления: 2019-02-12; просмотров: 137; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!