Підготовки учнів початкової школи
1. Освітня галузь "Мови і літератури"
Українська мова
Українська мова – мова навчання
І. Мовний компонент
Мета і завдання вивчення української мови полягає в опануванні грамоти (початкових умінь читати і писати), засвоєнні доступного кола знань з мови, у мовленнєвому розвитку молодших школярів – умінь висловлюватися в усіх доступних для них формах, типах і стилях мовлення. Розвиток мовлення має набути статусу провідного принципу мовної освіти в загальноосвітній школі, зокрема в її початковій ланці.
Особливість мови навчання полягає в тому, що вона є не тільки предметом вивчення, а найважливішим засобом навчання, виховання і розвитку особистості у процесі опанування інших шкільних предметів.
Головні завдання початкового етапу навчання мови:
вироблення в учнів мотивації навчання рідної мови;
гармонійний розвиток усіх видів мовленнєвої діяльності — слухання, говоріння, читання і письма;
формування комунікативних умінь;
ознайомлення з найважливішими функціональними складовими мовної системи;
загальний розвиток особистості — інтелектуальний, моральний, вольовий, естетичний.
Відповідно до мети і завдань освітньої галузі у структурі державного стандарту виділяються такі основні змістові лінії: мовленнєва, мовна, соціокультурна.
| Зміст освіти | Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів | ||||
| Мовленнєва лінія
| |||||
| Види мовленнєвої діяльності: | |||||
| Аудіювання (слухання і розуміння тексту) | Уміти уважно слухати і розуміти текст, запам’ятовувати з одного прослуховування його фактичний зміст, послідовність подій, основну думку висловлювання | ||||
| Говоріння: побудова монологічних висловлювань, створення діалогів, етикетні норми спілкування | Уміти переказувати прослухані чи прочитані твори, створювати монологічні висловлювання комунікативного спрямування, будувати діалог з урахуванням ситуації спілкування, толерантно ставитися до думок інших, дотримуватися норм етикету в спілкуванні, знати особливості українського національного етикету | ||||
| Читання: формування, розвиток правильного, виразного, свідомого читання текстів, що належать до різних типів і стилів мовлення | Уміти читати вголос з дотриманням найважливіших орфоепічних норм української літературної мови; інтонувати речення, різні за метою висловлювання (правильно відтворювати інтонацію прохання, побажання, вимоги, наказу, заклику тощо у спонукальних реченнях) | ||||
| Письмо: формування графічних навичок письма, техніки письма, навичок правопису, культури оформлення письмової роботи; побудова письмових переказів і творів | Володіти графічними вміннями: каліграфічно правильно списувати, писати з пам’яті та перевіряти написане; писати під диктування текст, доступний за орфографічною та правописною складністю; письмово переказувати текст, передаючи послідовно основний зміст прочитаного; складати письмові невеликі за обсягом (7-8 речень) твори на визначену вчителем чи самостійно обрану тему; висловлювати на письмі власну думку про певну подію, прочитаний твір тощо; удосконалювати написане; уміти правильно оформляти письмову роботу | ||||
| Мовна лінія
| |||||
| Текст, його будова; тема і основна думка тексту, заголовок, абзац. Навчальні тексти художнього, наукового і ділового стилів (практичне ознайомлення). Основні типи текстів: розповідь, опис, міркування (практичне ознайомлення) | Уміти визначати тему і мету (основну думку) тексту, добирати до тексту заголовок, розрізняти типи текстів, ділити їх за змістом на частини, фіксувати в усних висловлюваннях і письмових текстах незнайомі слова, вислови і з'ясовувати їх значення | ||||
| Речення, види простих речень за метою висловлювання. Головні (підмет і присудок) і другорядні члени речення. Однорідні члени речення. Уявлення про складне речення (найпростіші види) | Уміти знаходити межі речень у тексті, розрізняти види речень за метою висловлювання та інтонацією, правильно їх інтонувати, виділяти в простому реченні підмет і присудок (у найпростіших випадках), розпізнавати і вживати однорідні члени в простому реченні, будувати складні речення за зразком, наводити власні приклади різних типів речень | ||||
| Слово, його лексичне значення. Багатозначні слова. Найуживаніші синоніми, антоніми, омоніми. Уявлення про фразеологізми. Навчальні словники різних типів | Уміти пояснювати пряме значення вживаних у мовленні слів і переносне (у найпростіших випадках), розпізнавати в текстах синоніми, антоніми та найуживаніші омоніми, уміти пояснити значення найуживаніших фразеологізмів, користуватися словниками (тлумачним, орфографічним, словником синонімів та ін.) | ||||
| Будова слова. Основа і закінчення, корінь, префікс, суфікс. Спільнокореневі слова. Словотвір | Уміти знаходити в словах значущі частини: основу і закінчення, корінь, префікс, суфікс (у нескладних випадках), розпізнавати і добирати спільнокореневі слова | ||||
| Частини мови. Іменник, прикметник, дієслово, особові займенники, числівники. Найуживаніші прислівники, прийменники, сполучники. Загальні відомості: про рід, число, відмінки іменників; змінювання прикметників за родами, числами, відмінками; час, особу, число дієслова; змінювання особових займенників за відмінками | Уміти розпізнавати іменники, прикметники, дієслова, прислівники, особові займенники і числівники, наводити приклади, правильно вживати змінні слова вивчених частин мови в належних формах | ||||
| Звуки і букви. Голосні і приголосні звуки. Український алфавіт. Склад. Наголос, наголошені і ненаголошені голосні. Приголосні, тверді і м'які, дзвінкі і глухі. Найуживаніші правила вимови голосних і приголосних звуків. Вимова і правопис дієслівних форм на -ться, -шся. | Уміти розрізняти звуки і букви, голосні і приголосні, тверді і м'які звуки. Знати український алфавіт. Розташовувати і знаходити слова у словнику за алфавітом. Додержуватися найважливіших правил вимови та позначення на письмі ненаголошених [е], [и], дзвінких приголосних, звуків [дж], [дз], [дз´], [ґ]; буквосполучень -ться, -шся у дієслівних формах | ||||
| Правопис. Найуживаніші орфографічні правила про: Вживання великої букви а) на початку речення; б) у власних назвах (прості випадки); перенос частин слів з рядка в рядок; правописні явища у коренях і префіксах і суфіксах; роздільне написання прийменників з іменниками; вимова і правопис слів, що не перевіряються правилами; вживання апострофа; написання не з дієсловами; вживання розділових знаків у кінці речення; використання коми при однорідних членах без сполучників та зі сполучниками а, але | Уміти каліграфічно і грамотно писати з текст під диктування з вивченими орфограмами і пунктограмами | ||||
| Орфографічний словник (практичне ознайомлення) | Уміти самостійно користуватися орфографічним словником для з’ясування правильності написання слова, його окремих форм | ||||
| Соціокультурна лінія
| |||||
| Тематичні групи слів - назв предметів і реалій матеріальної та духовної культури українського народу | Розуміти значення слів, що стосуються предметів побуту, народних звичаїв та усталених історично; уміти пояснити їх значення, в окремих випадках — походження (наприклад, макітра — мак терти); уміти використову-вати тематичні групи слів народознавчого змісту в мовленні | ||||
| Усталені вирази, українські народні прислів’я, приказки, загадки, лічилки, скоромовки, потішки, пісні, казки, легенди тощо як відображення народного досвіду, українського характеру | Знати українські приказки, прислів’я, фразеологічні звороти, загадки, казки, пісні; уміти доречно використовувати їх у мовленні (усному й писемному) з метою його увиразнення | ||||
ІІ. Літературний компонент
Читання
Курс "Читання" є невід’ємною складовою навчання української мови. Визначення змісту початкової освіти з читання ґрунтується на особливостях мовленнєвого розвитку молодших школярів з урахуванням їх пізнавальних потреб та на основі таких принципів: тематично-жанрового, художньо-естетичного та літературознавчого.
Зазначені принципи забезпечують реалізацію і таких аспектів вивчення літератури в початковій школі як літературознавча пропедевтика, ознайомлення з художніми творами як витворами словесного мистецтва, що розкривають перед юними читачами багатство навколишнього світу і людських взаємин, авторську позицію, формують морально-естетичний та соціальний досвід дітей, особистісне ставлення до дійсності.
Метою початкового курсу читання є формування першооснов читацької культури молодших школярів, емоційно-оцінного ставлення до змісту прочитаного, формування особистості дитини засобами художнього слова.
Для досягнення цієї мети виконуються такі завдання:
– формування в учнів повноцінної навички читання як виду мовленнєвої діяльності;
– розвиток зв'язного мовлення;
– вироблення у школярів умінь працювати з текстами художніх і науково-популярних творів;
– збагачення досвіду естетичного сприймання художніх творів, розвиток образного мислення, розширення світогляду учнів;
– розвиток творчої діяльності;
– формування потреби в самостійному читанні книжок, розвиток інтересу до творчості письменників, майстрів мистецтва слова;
– введення дітей у світ морально-етичних цінностей через художні образи літературних творів;
– розвиток читацької самостійності учнів.
Відповідно до мети і завдань курсу “Читання” виділено такі змістові лінії: коло читання, розвиток навички читання, літературознавча пропедевтика, розвиток умінь аналізувати та розуміти зміст літературного твору (практично), розвиток навичок самостійно працювати з книжкою, розвиток творчої діяльності школярів.
| Зміст освіти | Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів |
| Коло читання | |
| Дитяча література, адресована молодшим школярам у поєднанні жанрових форм, авторської і тематичної різноманітності: твори усної народної творчості (ігровий фольклор, казки, прислів'я, приказки, загадки, скоромовки), художні твори українських письменників-класиків а також сучасних поетів і прозаїків (вірші оповідання, літературні казки, повісті п'єси, байки), науково-пізнавальні твори, дитяча періодика, довідкова література, класичні зарубіжні твори для дітей | Мати уявлення про коло дитячого читання: жанрові ознаки, тематичне спрямування вивчених творів, а також про їх авторів; розрізняти прозові, поетичні та драматичні твори, правильно називати прізвища, імена українських письменників-класиків з творами яких неодноразово зустрічалися під час навчання, розрізняти авторські та фольклорні твори |
| Твори, тематика і зміст яких відображають різні сторони життя дитини і навколишньої дійсності (твори про дітей, їх взаємини в сім'ї, школі, з навколишнім світом, про природу, її різноманітність і красу, про працю і професії, твори на історичні теми, про любов до рідної землі, про мову, книжку і читання, про різні види мистецтва, гумористичні, пригодницькі твори тощо), які є основою для формування світогляду учнів, формування морально-етичних уявлень і почуттів, поповнення та розширення їх знань | Усвідомлювати, що читання є важливим джерелом знань, задоволення пізнавальних, естетичних інтересів, цікавого дозвілля, уміти висловлювати свої почуття та враження від прочитаного, знати і шанувати видатних культурних діячів та національних героїв, традиції українського народу |
| Розвиток навички читання | |
| Спосіб читання, усвідомленість, правильність, засоби виразності усного мовлення (сила голосу, інтонація, логічні паузи, наголос, темп); основні правила літературної вимови слів; прийоми розвитку темпу читання вголос і мовчки (практично) | Після попередньої підготовки вміти свідомо, правильно, плавно читати вголос цілими словами і групами слів з дотриманням засобів виразності усного мовлення та основних норм літературної вимови. Темп читання вголос на кінець навчання у початковій школі – не менше 80 слів за хвилину, мовчки – не менше 100 слів за хвилину |
| Літературознавча пропедевтика, розвиток умінь аналізувати та розуміти зміст літературного твору (практично) | |
| Особливості жанрів художніх та науково-популярних творів для молодших школярів: казка як фольклорний художній твір, у якому є вимисел, елементи чудесного та фантастичного, герої українських народних казок; міфи; малі фольклорні жанри (прислів'я, загадки, скоромовки, лічилки); літературна казка; оповідання як невеликий розповідний художній твір про якийсь випадок, епізод із життя героя, герої (персонажі), оповідання і автор; особливості дитячих творів науково-популярного змісту; вірш, рима, ритм, настрій у вірші; байка, її жанрові особливості (герої, повчальний смисл); п'єса, її відмінність від інших жанрів (на прикладі п'єси - казки) | Уміти свідомо користуватися найпростішими літературознавчими термінами (без визначення понять), наприклад казка, оповідання, загадка, заголовок твору тощо, практично розрізняти твори за окремими жанровими ознаками, розрізняти народну і літературну казку, називати основних персонажів літературного твору, складати усну розповідь про героя твору, від імені героя. Користуватися найпростішими прийомами заучування віршів (на основі ключових слів, інтонації), вивчати та декламувати напам’ять у кожному класі окреслені навчальними програмами вірші, прозові уривки, прислів'я, приказки, загадки, уміти добирати їх до певної теми |
| Тема і основна думка художнього твору | Уміти за допомогою вчителя визначати тему і основну думку твору |
| Сюжет і композиція твору | Уміти орієнтуватися в структурі художніх текстів, складати простий план невеликого за обсягом і нескладного за змістом та будовою тексту. Детально, стисло, вибірково, творчо переказувати зміст прочитаного за допомогою ілюстрації чи плану; дотримуватися під час переказу логічної послідовності та точності, розрізняти слова автора і слова персонажів |
| Вчинки персонажів, їх мотиви. Ставлення автора до своїх героїв. Власне ставлення до вчинків персонажів | Уміти зіставляти вчинки персонажів, визначати за допомогою вчителя мотиви їх поведінки, визначати авторське ставлення до подій і персонажів, висловлювати своє ставлення до вчинків героїв, давати найпростішу морально-етичну оцінку ситуацій |
| Мова художнього твору (краса, точність, образність слововживання) | Уміти помічати і сприймати засоби художньої виразності (епітети, порівняння, метафори), добирати і використовувати їх відповідно до мети власного висловлювання |
| Емоційність художнього твору | Уміти виявляти емоційне забарвлення художнього твору, передавати динаміку почуттів під час виразного читання, інсценізації |
| Прийоми самостійного осмислення (розуміння) змісту незнайомого тексту | Уміти виділяти в тексті складні для розуміння слова, з'ясовувати їх значення, ставити запитання за змістом тексту, користуватися додатковою інформацією (ілю-страцією, схемою, таблицею, питаннями, завданнями), знахо-дити в тексті ключові слова, важливі для розуміння змісту, розрізнювати пряме і переносне значення слів у тексті, встановлювати причинно-наслід-кові та смислові зв'язки |
| Розвиток навичок самостійно працювати з дитячою книжкою | |
| Різні види і типи дитячих видань ( книжка-твір, книжка-збірка, довідково-енциклопедична література, словник, дитяча періодика тощо) | Уміти розрізняти дитячі видання (книжка, газета, журнал, словник), користуватися довідковою літературою: дитячими енцикло-педіями, словниками |
| Елементи дитячої книжки та їх призначення (обкладинка, корінець, сторінка, назва (заголовок) твору, прізвище автора, ілюстрації, зміст, передмова) | Уміти називати основні елементи дитячої книжки, розуміти їх призначення та використовувати для набуття досвіду в читанні |
| Особливості структурних елементів навчальної книжки | Уміти орієнтуватися у підруч-нику: за змістом, самостійно користуватися методичним і довідковим матеріалом підручника, орієнтуватися у поняттях “розділ” і "абзац", "підзаголовок", "ілюстрація", "виноска" |
| Бібліотечно-бібліографічні уміння, навички | Уміти самостійно вибирати книжки у бібліотеці за допомогою книжкового плаката, книжкової виставки, ілюстрованої картотеки, вільного доступу до книжкових фондів, добирати книжки на задану тему; знати і дотримуватися правил поводжен-ня в бібліотеці та набувати гігієнічних навичок читання |
| Розвиток літературної творчої діяльності школярів | |
| Розвиток творчої діяльності на основі прочитаного | Уміти вносити доповнення і зміни до тексту, створювати свої варіанти розвитку сюжету твору, різні види творчого переказу, відтворювати в уяві картини життя, художні образи, зображені письменником |
| Стимулювання самовираження особистості дитини у літературній творчості | Уміти складати твори-мініатюри, художні описи за спостере-женнями в природі, на основі побаченого, загадки, лічилки, казки, вірші, художні оповідання тощо, колективно та індивідуально інсценізувати художні твори, життєві ситуації |
Дата добавления: 2019-02-12; просмотров: 103; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!