Прикладна політологія: предмет, методи та сфери застосування
Практична (прикладна) політологія – галузь знань науки про політику, яка безпосередньо стосується процесів практичного здійснення політики. Прикладна політологія – складова частина та, одночасно, специфічний рівень політичної науки, безпосередньо сфокусований на вирішенні практичних завдань. Здійснює прикладні та порівняльні дослідження в контексті конкретних політичних технологій, специфіку політичного маркетингу та менеджменту в різних суспільно-історичних умовах, проблеми ухвалення оптимальних управлінських рішень (законодавчих, урядових, судових), підвищення ефективності їх реалізації.
Співставлення прикладної та теоретичної політології ( за К. Симоновим ).
Теоретична політологія:
1. Ціль: розкриття механізмів функціонування світу політичного;
2. Об’єкт: політичні процеси, не лімітовані з точки зору просторово-часових характеристик;
3. Участь у політичному процесі: споглядальна;
4. Суб’єкт: вчені, об’єднані у наукові корпорації;
5. Замовник: соціум;
Прикладна політологія:
1. Ціль: розв’язання гостроактуальних проблем, що стоять перед політичними акторами;
2. Об’єкт: проблемні ситуації з теперішньої політичної практики з жорстко заданими просторово-часовими параметрами;
3. Участь у політичному процесі: перетворююча;
4. Суб’єкт: аналітики, що працюють в спеціалізованих центрах та держструктурах;
5. Замовник: політичні актори;
|
|
|
Отже, політологія є не тільки і не стільки рафінованою науковою дисципліною, скільки прикладною. Адже її народження зумовлене суспільними потребами в розробленні технологій управління і методик впливу на суспільну свідомість, у теоретичному обґрунтуванні цілей внутрішньої та зовнішньої політики, в опти-мізації управлінських рішень за умов розширення обсягів діяльності та владних повноважень держави.
Поділ політології на теоретичну та практичну (або прикладну), який набув останнім часом широкого вжитку, є доволі штучним, оскільки, власне, політична наука має яскравий практичний характер, що, зрештою, і визначає її провідні позиції серед суспільних наук.
Конституювання та розвиток політичної науки в Україні на сучачному етапі.
СРСР стояв осторонь загального процесу становлення і розвитку політології як науки і навчальної дисципліни. Теоретичні положення політології не вписувалися в основні постулати панівної в цих країнах марксистсько-ленінської ідеології. Залучення науковців і громадян до розроблення й вивчення проблем політології суперечило інтересам панівної комуністичної верхівки. Тому до другої половини 80-х років в СРСР політологія не визнавалась за науку, а окремі дослідження політики здійснювались у межах історичного матеріалізму, наукового комунізму, історії КПРС, політичної економії, теорії держави і права та деяких інших ідеологізованих дисциплін.
|
|
|
- В 1989 р. Державний комітет СРСР з науки і техніки офіційно затвердив номенклатуру спеціальностей наукових працівників під загальною назвою “Політичні науки”. В ній уперше передбачалася спеціалізація з політичних наук, що створило можливості для захисту кандидатських і докторських дисертацій, у цей же час політологію стали викладати у вищих навчальних закладах.
- З 1990 р. політологія почала впроваджуватись як навчальна дисципліна у вищих навчальних закладах. Останнім часом обсяг вивчення політології у вищих навчальних закладах збільшено. Ця дисципліна введена до переліку спеціальностей підготовки фахівців.
- Уперше підготовку фахівців-політологів було розпочато в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка. Згодом їх почали готувати в Одеському, Донецькому, Львівському, Східноукраїнському (Луганськ), Чернівецькому, Прикарпатському, Ужгородському університетах, Національному педагогічному університеті ім. М. П. Драгоманова (Київ), Національному університеті “Києво-Могилянська академія”. У недержавної форми власності Таврійському екологічному інституті (Сімферополь) відкрито перший в Україні політологічний факультет.
Дата добавления: 2019-02-12; просмотров: 243; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!