ПЕРЕБІГ ДРУГОГО ПЕРІОДУ ПОЛОГІВ
З моменту повного розкриття шийки матки розпочинається другий період пологів.
Після вилиття навколоплодових вод перейми на кілька хвилин припиняються, матка пристосовується до зменшеного об'єму. Нижній сегмент, повністю розкрита шийка матки та піхва утворюють родовий канал. Перейми відновлюються з наростаючою силою, тривалість їх збільшується до 50-60 сек., паузи зменшуються до 1-2 хвилин. У другому періоді пологів перейми називаються зганяльними. Під дією підвищеного внутрішньоматкового тиску плід починає просуватись родовими шляхами. Голівка опускається у порожнину малого тазу. Коли великий сегмент голівки знаходиться у вузькій частині порожнини малого тазу, а нижній її полюс досягає тазового дна, подразнюючи барорецептори, які там знаходяться, до перейм приєднуються потуги.
Коли голівка досягає тазового дна, потуги стають особливо сильними. Промежина починає випинатись, задньопрохідний отвір зяє. При подальшому русі передлеглої частини статева щілина відкривається, і голівка під час потуги з'являється назовні. Поза потугою вона знову ховається. Цей період називається врізуванням голівки. Коли голівка просувається настільки, що не ховається поза потугою, говорять про прорізування голівки.
Першою прорізується потилиця плоду, потім тім'яні горби, відтак лоб і обличчя. Далі народжується тулуб плоду.
Період зганяння у жінок, що народжують вперше, триває 1-2 години, у тих, що народжують повторно, - від 15 хвилин до 1 години (рис. 33-38).
|
|
|
МЕТОДИ РЕЄСТРАЦІЇ СКОРОЧЕНЬ МАТКИ
1. Пальпаторний контроль.
Рукою, розміщеною в ділянці дна матки, оцінюють тривалість, силу перейм та проміжки між ними.
2. Зовнішня гістерографія (токографія) проводиться із застосуванням датчиків реєстрації скорочень матки через передню черевну стінку. Метод неінвазивний, проте на точність показників впливає товщина підшкірної жирової клітковини, скорочення м'язів черевного пресу.
3. Внутрішня гістерографія проводиться трансцервікально і трансабдомінально. Дає точні показники тонусу матки. Недоліками є небезпека інфікування, розриву плодового міхура, а також те, що при зовнішній і внутрішній гістерографії роділля знаходиться у вимушеному положенні.
4. Метод телерадіометрії дозволяє дистанційно оцінити стан скорочень матки, не обмежуючи рухів роділлі. Датчик, що являє собою мініатюрну радіостанцію, вводиться у шийку матки при цілих водах чи в порожнину матки, якщо води відійшли.
Скоротлива діяльність матки оцінюється в ОМ (одиниці Монтевідео), що визначаються шляхом множення сили скорочень (в мм рт. ст.) на кількість перейм за 10 хвилин. Тривалість перейми при апаратному вимірюванні в першому періоді пологів складає на початку 60-90 секунд, в кінці - 100-120 секунд, у другому періоді - 90 секунд. При пальпаторному визначенні перейми майже удвічі коротші, що пояснюється меншою чутливістю методу.
|
|
|
БІОМЕХАНІЗМ ПОЛОГІВ ПРИ ПЕРЕДНЬОМУ ВИДІ ПОТИЛИЧНОГО ПЕРЕДЛЕЖАННЯ
Наприкінці вагітності плід знаходиться переважно у поздовжньому положенні та головному передлежанні (95% усіх пологів). Типовим є згинальний тип членорозміщення, при якому голівка та кінцівки плоду зігнуті та притиснуті до тулуба, що дає йому змогу займати найменший об'єм у порожнині матки. Якщо голівка знаходиться у стані згинання, потилиця опускається і розміщується над входом в таз. Таке передлежання називається потиличним.
Проходячи пологовими шляхами, плід здійснює певні поступальні та обертальні рухи, сукупність яких називається біомеханізмом пологів.
Найбільш часто плід народжується у передньому виді потиличного передлежання.
Моменти біомеханізму пологів при передньому виді потиличного передлежання (рис.39, 40, 41):
1. Згинання голівки ( flexio capitis ). Голівка плоду фіксується у вході в малий таз, її стріловидний шов знаходиться у поперечному або в одному з косих розмірів тазу. Внаслідок дії родових сил голівка згинається. Підборіддя наближається до грудної клітки, потилиця опускається. У результаті згинання голівка проходить через малий таз своїм малим косим розміром (9,5 см, обвід -32 см), провідною точкою є ділянка малого тім'ячка.
|
|
|
2. Внутрішній поворот голівки ( rotatio capitis interna ) починається при переході голівки з широкої частини малого тазу у вузьку. Стріловидний шов з поперечного або косого стає у
прямий розмір виходу з тазу. Мале тім'ячко при цьому обертається до лона, а обличчя плоду - до крижів. Поворот завершується на тазовому дні.
3. Розгинання голівки ( deflexio capitis ). Коли голівка наближається до виходу з тазу, вона натрапляє на опір м'язів тазового дна. Під нижній край лона підходить підпотилична ямка -точка фіксації. Навколо цієї точки під дією двох сил - сили скорочень матки та опору м'язів тазового дна - відбувається розгинання голівки та її народження.
4. Внутрішній поворот тулуба, зовнішній поворот голівки ( rotatio trunci interna et rotatio capitis externa ). Здійснюючи поступальний та водночас обертальний рух по родовому каналу, плічки плоду переходять з косого розміру тазу у прямий, при цьому голівка обертається обличчям до правого (при першій позиції) або лівого (при другій) стегна матері. Переднє плічко підходить під симфіз і фіксується своєю верхньою третиною. Утворюється точка фіксації, навколо якої відбувається бокове згинання тулуба плоду, і народжується заднє плічко, після чого без затруднень народжується тулуб плоду.
|
|
|
Отже, при передньому виді потиличного передлежання голівка прорізується своїм малим косим розміром (обвід 32 см); провідна точка - мале тім'ячко, точка фіксації: підпотилична ямка; конфігурація голівки - доліхоцефалічна (голівка витягнута у напрямі великого косого розміру); родова пухлина утворюється в ділянці малого тім'ячка.
Дата добавления: 2019-02-12; просмотров: 111; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!