Лекція № 1: Страхове право у системі права. Страхові правовідносини.

Стр 1 из 3Следующая ⇒

СТРАХОВЕ ПРАВО» Страхове право (як і банківське, біржове, валютне, інвестиційне право) є окремою галуззю права, яка покликана регулювати різноманітні суспільні відносини. З іншого боку, до кола правового регулювання залучені і окремі інститути цивільного права, а також правові інститути та юридичні норми інших галузей права (адміністративного, державного, фінансового та інші). Страхове право є комплексним правовим інститутом, що поєднує публічно-правові та приватноправові відносини. Страхове право має предметну єдність – суспільні відносини із страхової охорони майнових інтересів фізичних і юридичних осіб. Як самостійна галузь права страхове право має перспективу сформуватися і розвинутися в доступному майбутньому. Ця перспектива виходить із того, що вже зараз спостерігається процес її формування, накопичення її змістовної частини. Метою дисципліни «Страхове право» є досягнення всебічного повного розуміння студентами природи та суті страхових правовідносин, опанування майбутніми магістрами основних правових засад регулювання страхової діяльності, вміння застосовувати здобуті теоретичні знання у практичній роботі. Дисципліна спрямована на засвоєння студентами комплексу знань з правового регулювання майнових відносин, які виникають внаслідок страхування. Оволодіння нормативним матеріалом передбачає набуття вмінь і навичок в застосуванні норм законодавства, яке регулює страхові правовідносини. Засвоївши зміст основних тем дисципліни студенти повинні: - знати: поняття страхування; історію страхової справи; діючі норми законодавства в галузі правового регулювання страхової діяльності; поняття та елементи страхових правовідносин; правове положення суб’єктів страхування; поняття та зміст договору страхування, правове регулювання окремих видів страхування; юридичний статус та повноваження органів, що здійснюють державний нагляд за страховою діяльністю. - вміти: орієнтуватись в системі чинного законодавства України, яке регулює відносини в сфері страхової діяльності; користуватись офіційними правовими виданнями; застосовувати набуті знання в своїй практичній діяльності; складати проекти документів, що використовуються в страховій діяльності. Слід зазначити, що законодавство про страхування має комплексний характер. Нормативно-правові акти, що регулюють страхові відносини, можна розділити на нормативно-правові акти, адресовані всім учасникам страхових відносин, і нормативні акти, адресовані лише страховикам і регламентують їх діяльність. До спеціальних нормативних актів зі страхування відносяться: Закони України, постанови Кабінету Міністрів України, укази Президента України, відомчі нормативні акти та інші документи, які безпосередньо регулюють договірні страхові відносини. Особливо вдалою видається оцінка значимості страхування, сформульована Ю. Фогельсоном: «Страхування – це форма захисту інтересів людей і організацій від впливу зовнішніх несприятливих факторів шляхом виплати грошової суми». Сенс страхування чітко висловив М.І. Брагінський через поняття «розподіл відповідальності». Таким чином, страхування є необхідним елементом економічної та соціальної систем суспільства, тому що є цілим комплексом захисту майнових інтересів громадян, організацій і держави. Страхування як система, що існує в світі кілька століть, забезпечує перш за все захист майнових інтересів населення від різних видів ризику. У понятті «страхування» варто виділити три основні аспекти. По-перше, це соціально-економічний інститут суть якого полягає в: - пом’якшенні негативних наслідків випадкових подій шляхом розкладання тяжкості останніх на багато одиниць, яким загрожують дані події; - захисту майнових інтересів громадян, підприємств та установ; - організації шляхом формування за рахунок сплачуваних ними внесків, страхових фондів, призначених для відшкодування збитків i виплати страхових сум при настанні страхового випадку. По-друге, страхування є науковою дисципліною, яка охоплює питання страхової справи, формування та використання страхових фондів, методів страхової діяльності на ринку страхових послуг. Страхування - це страхова дисципліна, в якій сходяться комерція та статистика, фінанси та право, оподаткування та iнвестицiйнi процеси. Об’єктом страхування як науки є особливі соціально-економічні, правові відносини, які складаються в суспільстві з приводу різних видів страхової діяльності. По-третє, страхування, будучи соціально-економічною закономірністю, потребує подальшого правового закріплення і врегулювання, удосконалення норм чинного законодавства, і отримує це за допомогою iнституцiйних норм страхового права.

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН

№ п/п

НАЗВА ТЕМИ

Всього годин

Лекції

Семінар. заняття

Практичні заняття

Самостійна робота

Страхове право у системі права. Страхові правовідносини.

Цивільно-правове регулювання договору страхування.

Основні види договорів страхування та їх характеристика.

Підсумковий контроль

ЗАЛІК

ВСЬОГО

108

ОСНОВНІ ТЕРМІНИ.

Страхова діяльність – сукупність заходів, безпосередньо спрямованих на створення страхового фонду та на використання його коштів для виплати страхового відшкодування (страхового забезпечення).

Страхування – вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Страховик – фінансова установа, створена у певній організаційно-правовій формі, що передбачена законодавством України, а також одержала у встановленому порядку ліцензію на здійснення страхової діяльності.

Страхувальник – фізична або юридична особа, що уклала із страховиком договір страхування та своєчасно сплатила страхові платежі (премії).

Застрахована особа - фізична особа, життя, здоров’я, працездатність якої є об'єктом страхового захисту за особистим страхуванням. На практиці застрахована особа може бути одночасно i страхувальником, якщо сплачує страхові платежі за умовами договору.

Вигодонабувач - фізична особа, призначена страхувальником за умовами договору в якості одержувача страхової суми (наприклад, у випадку смерті). Ним може бути сам страхувальник. пред'явник страхового поліса, правонаступник.

Страховий інтерес - це страхова сума, в яку оцінюється збиток у зв'язку з можливою загибеллю або псуванням майна.

Страховий захист - сукупність розподільних i перерозподільних відносин, пов’язаний iз відшкодуванням витрат, що завдаються виробництву i життєвому рівню населення стихійними лихами та іншими надзвичайними подіями.

Об'єкт страхування – майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов’язані: з життям, здоров'ям, працездатністю та додатковою пенсією страхувальника або застрахованої особи (особисте страхування); з володінням, користуванням і розпорядженням майном (майнове страхування); з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди особі або її майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі (страхування відповідальності).

Страховий ризик – певна подія, на випадок якої проводиться страхування i яка має ознаки ймовірності та випадковості настання.

Страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася i з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або iншiй третій особi.

Страховий поліс (свідоцтво) - документ, який страховик видає страхувальникові, що засвідчує факт укладення договору страхування, містить умови страхування.

Страхова сума - грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов'язаний провести виплату при настанні страхового випадку.

Страхова виплата - грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку.

Страховий фонд - сукупність фінансових резервів, створюваних шляхом страхування, формується через надходження фіксованих страхових платежів і використовується тільки для виплат страхового вiдшкодування i страхових сум, включає в себе також систему запасних i резервних фондів.

Страхова оцінка – визначення вартості об’єктів для цілей страхування.

Страхове забезпечення - рівень страхової оцінки по відношенню до вартості застрахованого майна.

Страхова премія (страховий внесок, платіж страховий) - сума, що сплачується страхувальником страховику за прийняте страховиком зобов’язання відшкодувати майновий збиток, заподіяний застрахованому майну, або виплата страхової суми при настанні певної події в житті застрахованого.

Страховий акт - документ, сукупність документів, оформлених у встановленому порядку, що підтверджують факт i причину того, що стався страховий випадок.

Франшиза – частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування

Перестрахування - система відносин при яких страховик, укладаючи договір зі страхувальником, частину відповідальності передає на узгоджених умовах іншим страховикам з метою забезпечення фінансової стiйкостi та рентабельності власних страхових операцій.

ЛІТЕРАТУРА ДО ВСІХ ТЕМ

1. Конституція України // Офіційний вісник України вiд 01.10.2010 – 2010 р., / № 72/1 Спеціальний випуск /, стор. 15, Ст. 2598.

2. Цивільний кодекс України: чинне законодавство із змінами та допов. на 6 червня 2011 року: (Відповідає офіц. текстові) – К.: Алерта; ЦУЛ, 2011. – 312с.

3. Закон України від 4 жовтня 2001 р. “Про внесення змін до Закону України “Про страхування ” // Офіційний вісник України. – 2001. - № 44. – Ст. 1951.

4. Законодавство України про страхування: [Збірник] / О.А. Кривенко (ред.), О.М. Роїна (упорядкув.). — К. : КНТ, 2003.

5. Закон України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»: за станом на 1 сiчня 2011 р. / Офiцiйний вісник України. - 2004 - № 30. - том 1. – Ст. 182.

6. Закон України «Про оренду державного та комунального майна»: за станом на 24 травня 2011 р. / Вiдомостi Верховної Ради України. - 1992 р. - № 30. - Ст. 123.

7. Про затвердження Положення про обов'язкове особисте страхування вiд нещасних випадків на транспорті: Постанова Кабінету Міністрів України вiд 14 серпня 1996 р. // ЗПУ України. – 1996. - № 16. – Ст. 451.

8. Про затвердження Порядку i правил проведення обов'язкового страхування відповідальності власників собак за шкоду, яка може бути заподіяна третім особам: Постанова Кабінету Міністрів України вiд 9 липня 2002 р. / Офiцiйний вісник України. - 2002. - № 28. – Ст. 61.

9. Белых В.С., Кривошеев И.В. Страховое право. – М.: Издательство НОРМА, 2001.

10. Блащук Т. В. Цивільно-правове регулювання особистого страхування: Автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.03 / Київський національний ун-т ім. Тараса Шевченка. — К., 2003. — 18с.

11. Брагинский М.И. Договор страхования. – М.: “Статут”, 2000.

12. Вовчак О.Д. Страхова справа: Підручник+компакт-диск . - К.: Знання, 2011. – 390 с.

13. Горбач Л.М., Каун О.Б. Страхування. Навчальний посібник. - К.: Кондор, 2010. – 520 с.

14. Гринюк О. В. Цивільно-правові аспекти майнового страхування в Україні: Автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.03 / Київський національний ун-т ім. Тараса Шевченка. — К., 2004. — 20с.

15. Ельбрехт В. В. Договір страхування майна фізичних осіб: автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.03 / НАН України; Інститут держави і права ім. В.М.Корецького. — К., 2009. — 19с.

16. Мачуський Володимир Володимирович. Правові основи страхування: Навч. посіб. / Київський національний економічний ун-т. — К. : КНЕУ, 2003.

17. Никифорак В. М. Договір страхування відповідальності: Автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.03 / НАН України; Інститут держави і права ім. В.М.Корецького. — К., 2002. — 19с.

18. Основы страхования в Украине: курс лекций / Т.В. Степанова. — Х.: Бурун Кн., 2010. — 208 с.

19. Основи страхового права України. Навчальний посібник. Під редакцією д.е.н. Б.М. Данилишина – К.: Міжнародна агенція “BeeZone”, 2003.

20. Сіренко І. Аналіз розвитку страхового ринку та оцінка його перспектив [Текст] / І. Сіренко // Страхова справа. – 2009. – № 3(35). – С. 23 – 25.

21. Серебровский В.И. Избранные труды по наследственному и страховому праву. М.: Статут (в серии «Классика российской цивилистики»), 1997. – 558 с.

22. Страхування: Підручник / Керівн. авт. ком. і наук ред. С.С. Осадець. – Вид. 3-є, перероб. і доп. — К.: КНЕУ, 2006. — 599с.

23. Страхове право України: Навч. посіб. / За ред. Ю.О. Заіки. – К.: Істина, 2004. – 192 с.

24. Фисун І.В., Ярова Г.М. Страхування. Навчальний посібник. - К.: ЦУЛ, 2011. – 240 с.

25. Шиминова М.Я. Страхование: история, действующее законодательство, перспективі. -- М., 2002. -- С. 57.

ТЕМАТИКА І ПЛАНИ ЛЕКЦІЙ

Лекція № 1: Страхове право у системі права. Страхові правовідносини.

1. Поняття, сутність, функції та принципи страхування.

2. Поняття, предмет та метод страхового права України. Джерела страхового права.

3. Поняття страхових правовідносин та загальна характеристика основних елементів.

4. Класифікація страхових правовідносин.

Дата добавления: 2019-02-12; просмотров: 380; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:

12 3 Следующая ⇒

Мы поможем в написании ваших работ!