Стаття 73. Забезпечення доказів
Особи, які беруть участь у справі та обґрунтовано вважають, що надання потрібних доказів стане згодом неможливим або ускладненим, мають право просити суд забезпечити ці докази.
Забезпечення доказів може здійснюватися також за заявою заінтересованої особи до відкриття провадження у справі.
Предмет регулювання та цілі статті
1. Стаття встановлює забезпечення доказів як механізм збору і закріплення доказів до судового розгляду адміністративної справи по суті. Стаття гарантує наявність доказів у справі на випадок, коли їх можна втратити до початку судового розгляду.
Поняття забезпечення доказів
2. Забезпеченням доказів є збір судом доказів до відкриття провадження у справі або на стадії підготовчого провадження, якщо надання цих доказів до початку судового розгляду стане неможливим або ускладненим. Докази може бути забезпечено також у період між судовими засіданнями щодо судового розгляду адміністративної справи, і навіть в апеляційному провадженні.
Неможливість надання (одержання) доказу може бути пов'язана з майбутнім знищенням, зіпсуттям доказу, очікуваною смертю свідка тощо, а ускладнення у наданні доказу може бути зумовлене обставинами, які вимагатимуть додаткових зусиль, витрати часу та коштів (наприклад, особа, яка може бути свідком, виїжджає за кордон).
3. Інститут забезпечення доказів розкрито у трьох статтях. Крім коментованої, це статті 74 (способи забезпечення доказів) і 75 КАСУ (вимоги до заяви про забезпечення доказів та порядок її розгляду).
Ініціатори забезпечення доказів
4. Право просити суд забезпечити докази мають:
1) заінтересована особа ‑ до відкриття провадження в адміністративній справі (про відкриття провадження у справі див. статтю 107 КАСУ і коментар до ст. 107 КАСУ);
2) особа, яка бере участь у справі, ‑ після відкриття провадження у справі.
КАСУ не містить визначення терміна "заінтересована особа", але такою особою слід вважати особу, яка має легітимний (правовий) інтерес у вирішенні певного публічно‑правового спору, але для того, щоб її майбутнє звернення до суду мало якісь перспективи, їй необхідно забезпечити наявність певних доказів. Заінтересованою можна вважати також особу, яка подає до адміністративного суду позовну заяву і одночасно просить забезпечити докази.
Особами, які беруть участь у справі, є сторони (позивач і відповідач), треті особи та представники сторін і третіх осіб. Найчастіше інтерес у забезпеченні певних доказів існує у позивача, оскільки більшість доказів акумулюється у відповідача ‑ суб'єкта владних повноважень.
5. Згідно з коментованою статтею, суд не має права забезпечувати докази з власної ініціативи. Але це не перешкоджає йому після відкриття провадження у справі збирати докази з власної ініціативи на підставі інших положень КАСУ (частини четверта і п'ята статті 11, частина четверта статті 65, частина п'ята статті 71, пункти 1 і 3 частини другої статті 110).
Стаття 74. Способи забезпечення доказів
1. Суд забезпечує докази допитом свідків, призначенням експертизи, витребуванням та оглядом письмових або речових доказів, у тому числі за місцем їх знаходження.
Предмет регулювання та цілі статті
1. Стаття визначає, у який спосіб суд забезпечує докази. Визначення вичерпного переліку способів забезпечення доказів полегшує особі формулювання прохальної частини заяви про забезпечення доказів, а також визначає обсяг повноважень суду у разі прийняття рішення задовольнити заяву.
Способи забезпечення доказів
2. Забезпечення доказів здійснюється у формі окремих процесуальних дій.
3. Суд забезпечує докази:
1) допитом свідка;
2) призначенням судової експертизи;
3) витребуванням письмових або речових доказів;
4) оглядом письмових або речових доказів.
4. Деякі із зазначених способів забезпечення доказів можуть поєднуватися. Наприклад, певні письмові докази можуть бути витребувані і негайно оглянуті судом, а в разі необхідності може бути й призначена судова експертиза письмового доказу (наприклад, на предмет підроблення).
5. Забезпечуючи доказ, суд не здійснює його дослідження й оцінки. Він повинен з'ясувати та зафіксувати всі властивості доказу, які можуть мати значення надалі для встановлення обставин у справі.
Допит свідка
6. Суд допитує свідка в порядку забезпечення доказів з дотриманням вимог статей 141 ‑ 142 КАСУ. Забезпечуючи доказ, суд викликає свідка для допиту.
Про дату, час та місце допиту суд повідомляє осіб, які беруть участь у справі. Якщо допит відбувається до відкриття провадження у справі, суд повідомляє заявника, а за наявності відомостей про інших учасників публічно‑правового спору ‑ також таких осіб. Це необхідно, щоб забезпечити змагальність і право таких осіб задати свідкові питання.
Якщо є інформація, що певна особа може перешкодити допитові свідка, то суд може прийняти рішення не повідомляти її про допит свідка.
7. Відповідно до статті 78 КАСУ суд може допитати свідка за місцем або у місці його проживання (перебування). У разі необхідності допитати свідка за місцем його проживання (перебування) суд постановляє ухвалу про забезпечення доказів і судове доручення іншому адміністративному суду провести відповідну процесуальну дію (стаття 115 КАСУ).
8. Показання свідка, одержані під час забезпечення доказу, поза залою судового засідання або в порядку судового доручення фіксуються у протоколі про вчинення окремої процесуальної дії ‑ протоколі допиту свідка в порядку забезпечення доказів ‑ і можуть бути зафіксовані технічними засобами (статті 45 ‑ 46 КАСУ).
Призначення судової експертизи
9. Суд призначає судову експертизу в порядку забезпечення доказів з дотриманням вимог статті 81 КАСУ.
Питання про призначення судової експертизи суд вирішує в ухвалі про забезпечення доказу. В усякому випадку перед постановленням такої ухвали суд повинен обговорити питання, які необхідно поставити експертові, а також питання щодо експерта чи експертної установи, яким потрібно доручити проведення судової експертизи, з особами, які беруть участь у розгляді питання щодо забезпечення доказів.
Витребування письмового або речового доказу
10. Суд витребовує письмовий або речовий доказ в порядку забезпечення доказів з урахуванням вимог статей 78 ‑ 80 КАСУ. В ухвалі про забезпечення доказу суд зазначає, що воно здійснюється у спосіб витребування доказу, і визначає, що це за доказ (з індивідуальними ознаками, які дають можливість його ідентифікувати) і в кого він знаходиться.
Витребуваний доказ надсилається безпосередньо до адміністративного суду. Суд в ухвалі також може уповноважити особу, яка просила забезпечити доказ, одержати доказ для надання його до суду (див. частину третю статті 79 і частину другу статті 80 КАСУ).
11. Витребування письмового або речового доказу може бути поєднане з його негайним подальшим оглядом, у тому числі за місцем його знаходження, якщо є небезпека того, що у майбутньому цей доказ може змінити свої доказові властивості, бути зіпсованим або знищеним.
Оглянути витребуваний письмовий або речовий доказ також необхідно, якщо особа, у якої витребувано доказ, просить його повернути. Тоді суд після проведення огляду повинен повернути доказ (якщо це був письмовий доказ, залишивши засвідчену суддею копію письмового доказу). Таким чином, допустимо, на наш погляд, застосувати за аналогією частину четверту статті 79 і частину третю статті 80 КАСУ, з тією відмінністю, що суд повертає доказ після огляду, а не дослідження, а предметом дослідження в судовому засіданні буде протокол огляду доказу з усіма додатками до нього, якщо сам доказ буде втрачено чи змінено.
Огляд письмового або речового доказу
12. Суд здійснює огляд письмового або речового доказу в порядку забезпечення доказів з урахуванням вимог статей 143 ‑ 146 КАСУ, якщо є небезпека того, що у майбутньому цей доказ може змінити свої доказові властивості, бути зіпсованим, знищеним чи втраченим в інший спосіб. Однак, на відміну від статей 143 ‑ 146 КАСУ, що регулюють дослідження письмових та речових доказів, огляд пов'язаний не з дослідженням, а з фіксацією всіх властивостей доказу, які в процесі подальшого судового розгляду можуть мати доказове значення.
У зв'язку з цим процес огляду письмового або речового доказу під час забезпечення доказу фіксується у протоколі про вчинення окремої процесуальної дії ‑ протоколі огляду доказу в порядку забезпечення доказів ‑ і може бути зафіксованим технічними засобами (статті 45 ‑ 46 КАСУ).
13. Якщо огляд доказу суд здійснює за його місцезнаходженням, то слід ураховувати вимоги статті 147 КАСУ з тією, однак, відмінністю, що такий огляд може здійснюватися не лише тоді, коли доказ не можна доставити до суду, а й тоді, коли є загроза того, що до або в процесі доставки доказу до суду його доказові властивості можуть бути змінені.
Дата добавления: 2019-02-12; просмотров: 200; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!