Допомога спеціаліста не може стосуватися правових питань.
Спеціаліст має право знати мету свого виклику до суду, відмовитися від участі в адміністративному процесі, якщо він не володіє відповідними знаннями та навичками, з дозволу суду задавати питання особам, які беруть участь у справі, та свідкам, звертати увагу суду на характерні обставини чи особливості доказів, на оплату виконаної роботи та на компенсацію витрат, пов'язаних з викликом до суду.
Предмет регулювання та цілі статті
1. Стаття визначає статус спеціаліста в адміністративному процесі ‑ встановлює, хто може бути спеціалістом в адміністративному процесі, обов'язки і права спеціаліста.
Спеціаліст, його роль у адміністративному процесі
2. Спеціаліст ‑ це особа, яка володіє спеціальними знаннями і навичками застосування технічних засобів, може надавати консультації суду під час вчинення процесуальних дій з питань, що потребують відповідних спеціальних знань і навичок (частина перша коментованої статті).
3. Спеціаліст надає безпосередню допомогу технічного характеру під час вчинення процесуальних дій (фотографування, складання схем, планів, креслень, відбору зразків для проведення експертизи тощо), а при потребі дає усні консультації або письмові роз'яснення під час дослідження доказів.
4. Допомога спеціаліста потрібна насамперед у процесі доказування, але вона не замінює висновку експерта. Наприклад, як спеціаліста може бути запрошено фахівця у галузі комп'ютерної техніки для роз'яснення процесу електронного документообігу, для відтворення електронних документів перед судом тощо. На відміну від висновку експерта, результати роботи спеціаліста не є засобом доказування (джерелом доказів), а лише допомагають суду та іншим учасникам адміністративного процесу розібратися в інформації, яка постає перед ними, та зрозуміти її. Тому обставини у справі не можна встановлювати на підставі консультацій чи роз'яснень спеціаліста; при потребі для цього необхідно залучати експерта, який несе відповідальність за правильність висновку.
|
|
|
5. Спеціаліст залучається за відповідною ухвалою суду, у якій має бути визначено, з якою метою потрібно залучити спеціаліста. Ініціювати залучення спеціаліста може суд, а також особи, які беруть участь у справі.
6. Допомога спеціаліста, так само як і експерта, не може стосуватися правових питань, оскільки вважається, що найкомпетентнішим у питаннях права є суд.
Обов'язки спеціаліста
7. Відповідно до частини третьої коментованої статті спеціаліст зобов'язаний:
1) з'явитися за викликом суду;
2) давати усні консультації та письмові роз'яснення;
3) звертати увагу суду на характерні обставини чи особливості доказів (це одночасно є і правом спеціаліста, оскільки він сам визначає, на які обставини чи особливості доказів необхідно звернути увагу суду);
|
|
|
4) у разі потреби ‑ надавати суду технічну допомогу (фотографування, складання схем, планів, креслень, відбір зразків для проведення експертизи тощо);
5) відповідати на задані йому питання осіб, які беруть участь у справі, та суду (див., зокрема частину другу статті 149 КАСУ).
Права спеціаліста
8. Відповідно до частини п'ятої коментованої статті спеціаліст має такі права:
1) знати мету свого виклику до суду (про мету виклику має бути зазначено у повістці відповідно до ухвали суду про залучення спеціаліста);
2) відмовитися від участі в адміністративному процесі, якщо він не володіє відповідними знаннями та навичками;
3) при потребі з дозволу суду задавати питання особам, які беруть участь у справі, та свідкам у судовому засіданні;
4) звертати увагу суду на характерні обставини чи особливості доказів (це одночасно є і обов'язком спеціаліста, якщо, на його думку, такі обставини чи особливості можуть мати важливе значення для оцінки доказів);
5) право на оплату виконаної роботи та на компенсацію витрат, пов'язаних з переїздом до іншого населеного пункту, найманням житла, та інших витрат, пов'язаних з викликом до суду (порядок забезпечення цього права визначено статтею 92 КАСУ).
|
|
|
Відповідальність спеціаліста
9. Оскільки допомога спеціаліста не може використовуватися як засіб доказування (джерело доказів), то й кримінальної відповідальності для спеціаліста не встановлено. Спеціаліста може бути притягнуто до адміністративної відповідальності за неповагу до суду, що виразилась у непідкоренні розпорядженню головуючого чи в порушенні порядку під час судового засідання, а так само у вчиненні дій, які свідчать про очевидну зневагу до суду або встановлених у суді правил. Стаття 1853 КУпАП передбачає за такі діяння накладення штрафу від шести до дванадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 102 до 204 грн.) або адміністративний арешт на строк до п'ятнадцяти діб.
Стаття 68. Перекладач
Перекладачем є особа, яка вільно володіє мовою, якою здійснюється адміністративне судочинство, та іншою мовою, знання якої необхідне для усного або письмового перекладу з однієї мови на іншу, а також особа, яка володіє технікою спілкування з глухими, німими чи глухонімими.
|
|
|
Перекладач допускається ухвалою суду за клопотанням особи, яка бере участь у справі, або призначається з ініціативи суду. Суд забезпечує особі перекладача, якщо дійде висновку, що особа внаслідок неспроможності оплатити послуги перекладача буде позбавлена судового захисту.
Перекладач має право відмовитися від участі в адміністративному судочинстві, якщо він не володіє мовою в обсязі, необхідному для перекладу, право задавати питання з метою уточнення перекладу, а також право на оплату виконаної роботи та на компенсацію витрат, пов'язаних з викликом до суду.
Перекладач зобов'язаний з'являтися за викликом до суду, здійснювати повний і правильний переклад, своїм підписом посвідчувати правильність перекладу в процесуальних документах, що вручаються особам, які беруть участь у справі, в перекладі мовою, якою вони володіють.
Дата добавления: 2019-02-12; просмотров: 186; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!