ОВОЧЕВІ К-Р РОДИНИ ПАСЛЬОНОВИХ. НАРОДНОГОСПОДАРЬСЬКЕ ЗНАЧЕННЯ ТА БІОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ



Народногосподарське та лікарське значення

-В їжу використовують як достиглі, так і недостиглі плоди в свіжому і консервованому вигляді. Томат – найпоширеніша культура. На частку томату припадає 30-35 % валового збору овочів.

-Томат має високі смакові якості. Сухої речовини від 2,5% (молочна стиглість) до 8.7% (біологічна). До складу сухої речовини входять цукри, органічні кислоти, азотисті речовини, жири, мінеральні солі інш. Зрілі плоди його містять 1,5-8% цукру (по мірі дозрівання кількість цукрів підвищується, а на сонячних ділянках значно), яблучну і лимонну кислоти, мінеральні речовини, вітаміни В1, В2, В6, пантотенова -В3, фолієва кислоти - В9 (ці кислоти відіграють важливу роль у процесах кровотворення та сприяють нормалізації холестеринового обміну), Р, Е, К, провітамін А (каротин). Найбільша кількість вітамінів у зрілих червоних плодах , зірвані у фазі бурої стиглості мають менше вітамінів, при дозріванні їх кількість не підвищується. Не багаті вітамінами помідори з теплиць. Помідори містять 0,2% жирів, насіння -17-29%. Це томатне масло по складу жирних кислот повноцінне і його використовують для заправки салатів, виробництві маргарину, мила. При виробництві томатного соку вони йдуть у жмих ( горожані викидають, селяни віддають тваринам).

-Помідори є антитоксинами отруйних речовин, підвищують стійкість організму до несприятливих умов середовища, до розумових і фізичних перевантажень. Вітамін А поліпшує зір, вуглеводний обмін, активізує ріст, підсилює функції щитовидної залози. Ефірна олія та летючі органічні спирти надають помідорам специфічного запаху, обумовлюючи їх фітонцидні, протимікробні та протигрибкові властивості. Плоди помідора містять алкалоїд томатин - 3-5 мг %, який виконує в рослині захисні функції. Він згубно діє на грибкові захворювання людини, сприяє лікуванню окремих форм дерматитів, пригнічує ріст злоякісних новоутворень. Тому вживання плодів помідора є дуже корисним і необхідним, як профілактичного засобу.

Низька енергетична цінність (калорійність), ніжна клітчатка та пектинові речовини м’якоті доцільні при ожирінні (активно знижує рівень холестерину у крові), нормалізує обмін речовин. Джерело біологічно активних сполук –фолієвої кислоти та органічного залі за (для кровотворення та при анемії). Як дієтичний продукт багатий на калій - при серцево-судинних захворюваннях (стенокардії, атеросклерозі, після інфаркту міокарда). Знижує артеріальний тиск. Посилює специфічний імунітет до збудників запалення легенів – пневмококам, кишкових інфекцій – сальмонел, дизентерії, протигрибкова активність. Сік, стимулює діяльність залоз та жовчовиділення, значно покращує засвоєння їжи.

-Плоди споживають свіжими, фаршированими, солоними, маринованими і як приправу до різних страв. Консервна промисловість готує з них томат-пасту, томат-пюре, томатний сік і ін.. Особлива цінність томату полягає в тому, що його свіжу продукцію можна одержувати у відкритому і закритому ґрунті протягом 9-10 місяців.

Менш відомо, що при невисокій калорійності плодів вони виключено цінний продукт за вмістом вітамінів, цукрів, органічних кислот і мінеральних солей, необхідних для живлення людини.

Лікарські властивості. При порушенні обміну речовин, солевому особливо.

-Посилюють специфічний імунітет до збудників запалення легенів-пневмококам, кишкових інфекцій-сальмонел, дизентерії.

-При слабкості, весняному зменшенні сил, різного роду розладів.

-При живленні вагітних жінок.

-При гастритах, протизапальна дія соку при виразках шлунку 12 персній кишки, колітах, запаленні жовчного міхура.

Біологічні особливості

-До плодових культур родини Пасльонових (Solanaceae) належать помідор, перець, баклажан. Серед них найпоширеніший помідор, менше — перець і найменше — баклажан. Усі вони теплолюбні культури. Оптимальна температура для їх росту і розвитку становить 22—27 °С. Основні площі цих культур зосереджені в південних районах країни.

ПОМІДОР = За тривалістю вегетаційного періоду сорти і гібриди помідора поділяють на ультраранні (період від появи сходів до настання біологічної стиг-п ості першого збору врожаю — до 100 діб), ранньостиглі (101—105 діб), середньоранні (106—110 діб), середньостиглі (111—115 діб), середньопізні (116—120 діб) і пізньостиглі (понад 120 діб).

-Помідор (Licopersicum Hill.) — однорічна (на батьківщині багаторіч-ІІІІ) самозапильна трав'яниста рослина. Походить з Центральної і Південної Америки. В Європу завезений у XVII ст. і лише в XVIII ст. його почали вирощувати як овочеву культуру.

-Насіння в помідора дрібне, плоскоокругле, жовтувато-сіре, опушене. Схожість зберігає впродовж 4—6 років. Маса 1000 насінин становить 2,8— 1,3 г. Проростає за температури 14—15 °С. Корінь стрижневий, за безрозсадної культури проникає в ґрунт на глибину до 1—1,5 м. За умов достатнього зволоження в рослин утворюються додаткові корінці. Це дає імогу розмножувати помідор вегетативним способом. Висота стебла помідора у відкритому ґрунті досягає 2 м, а в теплицях — 7 м і більше. Залежно від сорту після 7—12-го листка формується суцвіття.

-За формою, розмірами і зовнішньою будовою стебла у помідора роз-різняють такі типи куща: звичайний (індетермінантний), штамбовий і де-термінантний. Звичайний кущ — високорослий, розгалужений, з великою кістю пагонів. Після утворення плодів він вилягає. Штамбовий — компактний, зі стійким стеблом. У детермінантного куща стебло закін-чується суцвіттям, а пагін подовження розвивається з пазушної верхівкової бруньки. Сорти з детермінантною формою куща скоростигліші. Листки в помідора прості, непарноперисторозсічені. Квітки жовті або зелено-жовті, зібрані в суцвіття-китицю. Розміщуються вони не в пазухах листків, а на стеблі близько до середини міжвузлів. Залежно від будови розрізняють прості, подвійні (проміжні) і складні суцвіття. Плід — соковита дво-чи багатокамерна ягода, різна за формою, розміром і забарвленням. Маса плодів коливається від 5—10 до 500—800 г і більше.


Дата добавления: 2019-02-12; просмотров: 159; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!