Методичні рекомендації при вивченні теми
ДИСЦИПЛІНА : АДМІСТРАТИВНЕ ПРАВО
САМОСТІЙНЕ ВИВЧЕННЯ
Тема 31. Організаційно-правові засади управління юстицією.
Мета: дати студентам поняття загальної характеристики сфери юстиції. Студенти повинні знати основні напрямки діяльності органів управління юстицією. Студенти повинні орієнтуватись в нормативно-правовій базі адміністративно-правового забезпечення управління у сфері юстиції.
Форми контролю:
- доповіді;
- обговорення;
- тести.
Питання для самостійного вивчення:
1. Органи управління юстицією.
2. Міністерство юстиції та інші центральні органи виконавчої влади в системі органів управління юстицією.
3. Державна архівна служба України.
4. Державна виконавча служба України.
5. Державна пенітенціарна служба України.
6. Територіальні органи управління юстицією.
Рекомендована література до теми:
| 1. | КонституціяУкраїни від 28.06.1996р. |
| 2. | Кодекс України про адміністративні порушення від 07.12.1984р.зі змінами і доповненнями |
| 3. | Кодекс адміністративного судочинства України від 06.07 2005р. зі змінами і доповненнями |
| 4. | Закон України «Про державну службу» від 16.12.1993р. зі змінами і доповненнями |
| 5. | Закон України «Про громадянство України» від 18.01.2001р. зі змінами і доповненнями |
| 6. | Закон України „Про звернення громадян” від 02.10.1996р. зі змінами і доповненнями |
| 7. | Закон України «Про прокуратуру» від 05.11.1991р. зі змінами і доповненнями |
| 8. | Закон України „Про міліцію” від 2012.1990р. зі змінами і доповненнями |
| 9. | Закон України „Про місцеві державні адміністрації” від 09.04.1999р. зі змінами і доповненнями |
| 10. | Закон України „ Про адвокатуру та адвокатську діяльність" 5 липня 2012 року № 5076-VI |
| 11. | Закон України „Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі” від 01.12.1994р. зі змінами і доповненнями |
| 12. | Закон України „Про місцеве самоврядування в Україні” від 21.05.1997р. зі змінами і доповненнями |
| 13. | Закон України „Основи законодавства України про охорону здоров’я” від 19.11.1992р. зі змінами і доповненнями |
| 14. | Закон України „Про пенсійне забезпечення” від 06.12.1992р. зі змінами і доповненнями |
| 15. | Закон України „Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення” від 24.02.1994р. зі змінами і доповненнями |
| 16. | Закон України „Основи законодавства України про культуру” від 14.02.1992р. зі змінами і доповненнями |
| 17. | Закон України „Про освіту” від 23.05.1991р. зі змінами і доповненнями |
| 18. | Закон України „Про вищу освіту” від 17.01.2002р. зі змінами і доповненнями |
| 19. | Закон України „Про оперативно-розшукову діяльність” від 18.02.1992р. зі змінами і доповненнями |
| 20. | Закон України „Про дорожній рух” від 30.06.1993р. зі змінами і доповненнями |
| 21. | Закон України „Про Вищу раду юстиції” від 15.01.1998р. зі змінами і доповненнями |
| 22. | Закон України „Про оборону України” від 06.12.1991р. зі змінами і доповненнями |
| 23. | Закон України „Про Збройні сили України” від 06.12.1991р. зі змінами і доповненнями |
| 24. | Закон України „Про загальний військовий обов’язок і військову службу” від 25.03.1992р. зі змінами і доповненнями |
| 25. | Закон України „Про основи національної безпеки України” від 19.06.2003р. зі змінами і доповненнями |
| 26. | Закон України „Про Службу безпеки України” від 25.03.1992р. зі змінами і доповненнями |
| 27. | Закон України „Про державний кордон України” від 04.11.1991р. зі змінами і доповненнями |
| 28. | Закон України „Про державну прикордонну службу України” від 03.04.2003р. зі змінами і доповненнями |
| 29. | Закон України „Про транспорт” від 10.11.1994р. зі змінами і доповненнями |
| 30. | Закон України „Про телекомунікації” від 18.11.2003р. зі змінами і доповненнями |
| 31. | Закон України „ Про зовнішньоекономічну діяльність” від 16.04.1991р. зі змінами і доповненнями. |
| 32. | Закон України „ Про порядок виїзду з України і в’їзду в Україну громадян України” від 21.01.1994р. зі змінами і доповненнями |
| 33. | Закон України „ Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства” від 04.02.1991р. зі змінами і доповненнями |
| 34. | Закон України „ Про Антимонопольний комітет України” від 26.11.1993р. зі змінами і доповненнями |
| 35. | Закон України „ Про державну податкову службу в Україні” від 24.12.1993р. зі змінами і доповненнями |
| 36. | Закон України „ Про доступ до судових рішень" №3262-1V від 22.12.2005 |
| 37. | Указ Президента України „ Про зміни в структурі центральних органів виконавчої влади” від 15.12.1999р. зі змінами і доповненнями |
| 38. | Загальне положення про міністерство, інший центральний орган державної виконавчої влади, затверджене Указом Президента України від 12.03.1996 р. |
| 39. | Положення про МВС, затверджене Указом Президента України від 17.10.2000 р. |
| 40. | Правила дорожнього руху, затверджені Постановою Кабінету міністрів України від 10.10.2001р. |
| 41. | Інструкція з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, затверджена Міністерством внутрішніх справ України від 22.02.2001р. |
| 42. | Адміністративне право України: Підручник / За заг. ред.С.В.Ківалова. – Одеса: Юридична література, 2003. |
| 43. | Адміністративне право України: Підручник / Ю. П. Битяк, В. М. Гаращук, О. В. Дьяченко та ін.; За ред. Ю. П. Битяка. — К.: Юрінком Інтер, 2006. — 544 с. |
| 44. | Административное право: Учебник / Под ред. Л.Л.Попова . – М.: Юристъ, 2002. |
| 45. | Авер’янов В. Актуальні завдання реформування адміністративного права. // Право України – 1999. - №8. |
| 46. | Бандурка О.М., Тищенко М.М. Адміністративний процес: підручник для вищих навчальних закладів. – К.: Літера ЛТД, 2001. – 336с. |
| 47. | Гладун З.С. Адміністративне право України: Навч. Посібник. – Тернопіль: Картбланш, 2004. – 520 с. |
| 48. | Комзюк А.Т. Адміністративна відповідальність в Україні: Навч.посібник. – Харків: Ун-т внутрішніх справ, 1998. |
| 49. | Комзюк А.Т., Бевзенко В.М., Мельник Р.С. Адміністративний процес України: Навч. Посіб. – К.: Прецедент, 2007. – 531 с. |
| 50. | Кузьменко О.В., Гуржій Т.О. Адміністративно-процесуальне право України: Підручник/ За ред.. О.В. Кузьменко. – К.: Атака, 2007. – 416с. |
| 51. | Пасенюк О. Становлення адміністративної юстиції в Україні та адміністративне право// Право України. – 2005. - № 7. – С. 8-11. |
| 52. | Рябченко О.П., Бутенко В.І., Ясинок М.М., Лічман Л.Г., Погрібний С.О. Основи адміністративного судочинства в Україні: Навчальний посібник. – Суми: Видавництво «МакДен», 2008. – 200с. |
| 53. | Стефанюк В.С. Судовий адміністративний процес: Монографія. – Харків: Фірма «Консум», 2003. – 464с. |
Методичні рекомендації при вивченні теми
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
При вивченні першого питання (Органи управління юстицією. ) студентам слід звернути увагу на те, що
Управління юстицією — це діяльність, спрямована на виконання завдань зміцнення законності, організації захисту прав і законних інтересів громадян та їх об'єднань, підприємств, установ, організацій і держави.
Однією з особливостей юстиції є багатооб'єктність у цій га лузі управління. До об'єктів юстиції належать судові установи, нотаріальні контори, органи реєстрації актів громадянсь кого стану, судово-експертні установи й адвокатура. Всі вони мають різне правове становище, відрізняються за своїм при значенням і характером компетенції.
Іншу особливість юстиції обумовлено попередньою, і поля гає вона в різноманітності форм і методів управління, які зас тосовують органи юстиції.
Так, щодо державних нотаріальних органів і органів реєстрації актів громадянського стану застосовують метод керівництва; щодо органів адвокатури — метод регулювання. В цілому ж керуючий вплив органів управління юстицією носить рекомендаційний характер і зводиться в основному до розв'язання організаційних питань, оскільки більшість об'єктів у цій галузі є самостійними й незалежними в своїй практичній діяльності.
При вивченні другого питання (Міністерство юстиції та інші центральні органи виконавчої влади в системі органів управління юстицією.) студентам слід звернути увагу на те, що
Систему органів управління в галузі юстиції закріплено постановою Кабінету Міністрів України «Про систему органів юстиції» від 30 квітня 1998 р.1. її складають: Міністерство юс тиції України, Головне управління юстиції в АРК, обласні, Київське та Севастопольське міські управління юстиції, ра йонні, районні у містах управління юстиції, міські (міст облас ного значення) управління юстиції.
Міністерство юстиції України(далі — Мін'юст України) згідно з Положенням про нього, затвердженим Указом Президента України від 30 грудня 1997 р.1, є центральним органом виконавчої влади, який організовує здійснення державної пра вової політики, керує дорученою йому сферою управління, несе відповідальність за її стан і розвиток.
Основними завданнями Мін'юсту України є: підготовка про позицій щодо проведення в Україні правової реформи та вдос коналення законодавства, сприяння розвиткові правової науки; забезпечення захисту прав і свобод людини й громадянина; організація виконання судових рішень, робота з кадрами, екс пертне забезпечення правосуддя; організація роботи нотаріату, діяльності щодо реєстрації актів цивільного стану; розвиток пра вової інформації, формування в громадян правового світогля ду; здійснення міжнародно-правового співробітництва.
Мін'юст України розробляє проекти законів та інших нор мативно-правових актів; здійснює роботу з систематизації за конодавства України; веде Єдиний загальноправовий рубри-катор; здійснює заходи щодо вдосконалення роботи органів реєстрації актів громадянського стану й установ нотаріату, кон тролює їх діяльність; сприяє роботі об'єднань адвокатів; видає й анулює спеціальні дозволи (ліцензії) на здійснення юридич ної практики суб'єктами підприємницької діяльності тощо.
Важливим напрямом діяльності Мін'юсту України є орга нізація виконання рішень судів та інших органів. Згідно із За коном України «Про державну виконавчу службу» від 24 березня 1998 р.2 Мін'юст України здійснює підбір кадрів, мето дичне керівництво діяльністю державних виконавців, підвищення їх професійного рівня, фінансове та матеріально-технічне забезпечення органів державної виконавчої служби, розглядає скарги на дії державних виконавців.
Мін'юст України має право: одержувати від міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, органів місцево го самоврядування інформацію, документи й матеріали, а від органів статистики — статистичні дані для виконання покладе них на нього завдань і залучати вчених, спеціалістів централь них і місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ і організацій для розгляду питань, що належать до його компетенції; скасовувати акти управлінь юстиції, що суперечать рішен ням Мін'юсту України й актам законодавства України.
Мін'юст України як орган управління становить систему взаємодіючих елементів. До його організаційної структури вхо дять: керівництво Мін'юсту України, патронатна служба Міністра юстиції України, галузеві та функціональні департа менти, управління й відділи.
Міністра юстиції України призначає Президент України. У межах своїх повноважень Міністр видає накази, інструкції та вказівки, які є обов'язковими для органів підпорядкованої йому системи, й перевіряє їх виконання.
Для погодженого вирішення питань, що належать до компе тенції Мін'юсту України, обговорення найважливіших напрямів його діяльності в Міністерстві утворюють колегію. Членів ко легії затверджує на посаду та звільняє з посади Кабінет Міністрів України за поданням Міністра юстиції України. Рішення колегії проводять у життя наказами Міністра юстиції України.
Центральний апарат Мін'юсту України структурно органі зований залежно від виконуваних завдань і функцій. Він скла дається з департаментів (законопроектної роботи й експерти зи законодавчих актів; забезпечення реалізації конституційних прав громадян, юридичних осіб та інтересів держави; держав ної виконавчої служби; міжнародно-правової діяльності; фінан сово-господарської діяльності), управлінь і відділів.
Безпосередньо керівництво установами й організаціями юстиції здійснюють Головне управління юстиції в АРК, об ласні, Київське та Севастопольське міські управління юстиції, а також районні, районні в містах, міські (міст обласного зна чення) управління юстиції. Ці управління утворюються та діють згідно з відповідними положеннями, затвердженими на казом Мін'юсту України від 30 серпня 2000 р.1.
Управління юстиції беруть участь в організації здійснення на місцях державної правової політики; узагальнюють прак тику застосування законодавства, розробляють пропозиції щодо його вдосконалення та подають їх до Мін'юсту України; здійснюють державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, республіканських комітетів АРК, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, їх підрозділів і місцевих органів господарського управління й контролю; здійснюють контроль за дотриманням суб'єктами підприємницької діяльності ліцензійних умов щодо провад ження підприємницької діяльності з юридичної практики тощо.
Термін "юстиція" у перекладі з латинської (justitia) означає справедливість, законність. Під державним управлінням у галузі юстиції прийнято розуміти виконавчо-розпорядчу діяльність суб'єктів державного управління, яка полягає в організаційному забезпеченні функціонування судів, державного нотаріату, органів запису актів громадянського стану, судово-експертних установ та організацій адвокатів.
Державне управління у даній сфері здійснює Міністерство юстиції України.
Міністерство юстиції України є центральним органом виконавчої влади, який утворює Президент України з метою організації здійснення державної правової політики.
До його основних завдань належать:
1) надання правничих послуг;
2) організація та забезпечення діяльності судів загальної юрисдикції;
3) забезпечення функціонування та розвитку системи правничих послуг;
4) ведення відповідних державних реєстрів;
5) здійснення міжнародно-правової співпраці.
Міністерство юстиції України відповідно до покладених на нього завдань здійснює такі функції:
1) у наданні правничих послуг:
а) є головним органом, що забезпечує організацію і координацію кодифікаційних робіт в Україні;
б) є розробником концепції державної правової політики та правових реформ;
в) розробляє безпосередньо проекти законів:
- щодо захисту і розвитку прав людини;
- відносин між громадянином і державною владою;
- виникнення і зміни юридичного статусу фізичних і юридичних осіб;
- конституційного устрою, повноважень та взаємовідносин органів державної влади;
- судоустрою та судочинства;
- цивільного і кримінального законодавства;
г) здійснює правову експертизу щодо відповідності Конституції України та вимогам законопроектної техніки проектів законів, інших актів законодавства, що подаються на розгляд відповідно Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України, а також проектів міжнародних договорів України;
д) розробляє і подає Президентові України та Кабінету Міністрів України пропозиції про усунення неузгодженостей і суперечностей між актами законодавства та про заповнення у ньому прогалин;
е) здійснює правову експертизу нормативних актів обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, що зачіпають права, свободи та законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер, веде облік нормативних актів, правову експертизу яких було здійснено;
є) забезпечує в межах, визначених законодавством, реалізацію державної політики стосовно державної таємниці, контроль за її збереженням у центральному апараті Міністерства та підпорядкованих йому органах, установах і організаціях;
ж) узагальнює практику застосування законодавства з питань, що належать до його повноважень, розробляє пропозиції щодо вдосконалення законодавства та в установленому порядку вносить їх на розгляд Президентові України, Кабінету Міністрів України;
з) організує виконання актів законодавства, здійснює систематичний контроль за їх реалізацією в межах і порядку, встановлених законодавством;
й) виступає як представник Президента України і Кабінету Міністрів України під час розгляду справ судами України та судами іноземних держав або міжнародними судовими органами та установами;
2) в організації та забезпеченні діяльності судів:
а) координує роботу з реалізації судової реформи;
б) здійснює в установленому законодавством порядку заходи щодо організаційного та матеріально-технічного забезпечення судів загальної юрисдикції;
в) забезпечує в порядку, встановленому законодавством України, відбір та підготовку кандидатів у судді;
г) організує відповідно до законодавства України виконання рішень, ухвал і постанов судів, а також постанов інших органів, виконання яких покладено на судових виконавців;
д) бере участь у передбачених законодавством випадках у застосуванні актів амністії та помилування;
е) забезпечує ведення судової статистики;
є) установлює норми і методи керівної та контрольної діяльності голів судів під час здійснення ними адміністративних функцій і перевіряє їх виконання;
ж) організує експертне забезпечення правосудця;
з) вносить Президентові України пропозиції з питань мережі місцевих судів;
й) забезпечує ведення діловодства в судах загальної юрисдикції, крім Верховного Суду України;
3) у забезпеченні функціонування та розвитку системи правничих послуг:
а) здійснює роботу із систематизації законодавства та веде єдиний загальноправовий рубрикатор нормативних актів, забезпечує функціонування єдиної системи правової інформації;
б) є офіційним видавцем збірників актів законодавства України;
в) сприяє розвиткові системи правничих послуг з метою реалізації прав, свобод і законних інтересів громадян та прав юридичних осіб;
г) бере участь у виданні журналів і газет спеціального і загальноправового характеру;
д) забезпечує фінансування оплати праці адвокатів за рахунок коштів державного бюджету в разі участі адвоката у кримінальній справі за призначенням та звільнення громадян від оплати правничої допомоги;
е) надає методичну та практичну допомогу консульським установам України з питань реєстрації актів громадянського стану;
є) засвідчує достовірність свідоцтв про реєстрацію актів. громадянського стану та довідок про сімейний стан громадян України, що видаються для використання за кордоном;
ж) організує розгляд скарг та заяв громадян з питань, що належать до повноважень Міністерства і пов'язані з роботою його органів, установ і організацій;
3) видає в установленому порядку свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю та юридичною практикою, забезпечує реєстрацію підвідомчими органами приватної нотаріальної діяльності;
й) здійснює методологічне керівництво юридичними службами центральних органів виконавчої влади;
4) у веденні відповідних державних реєстрів:
а) веде єдиний державний реєстр нормативних актів;
б) здійснює державну реєстрацію нормативних актів міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, що зачіпають права, свободи і законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер, контролює своєчасність і правильність їх офіційного опублікування;
в) реєструє адвокатські об'єднання;
г) здійснює легалізацію політичних партій, всеукраїнських та міжнародних об'єднань громадян;
д) формує та веде Реєстр атестованих судових експертів;
е) організує та забезпечує діяльність органів реєстрації актів громадянського стану;
5) у міжнародно-правовій співпраці:
а) вносить у встановленому порядку пропозиції з питань, що належать до його повноважень, та веде переговори про укладання або приєднання України до міжнародних договорів та про їх ратифікацію;
б) укладає угоди про правниче співробітництво з відповідними органами іноземних держав і міжнародними організаціями;
в) організує в межах своїх повноважень взаємодію з відповідними органами іноземних держав та міжнародними організаціями;
г) організує та контролює виконання міжнародних договорів України в частині, що відноситься до повноважень Міністерства;
д) забезпечує підготовку пропозицій щодо приведення національного законодавства України у відповідність з принципами та стандартами Ради Європи;
е) представляє Кабінет Міністрів України за його дорученням у міжнародних організаціях та під час укладання міжнародних договорів України;
є) надає за погодженням з Українською комісією з питань правничої термінології статус офіційних перекладам актів законодавства України на інші мови та актів законодавства іноземних держав, офіційних документів міжнародних організацій та установ (крім міжнародних договорів України) на державну мову України;
ж) вносить Президентові України, Кабінету Міністрів України, міністерствам, іншим центральним органам виконавчої влади з питань, що належать до його повноважень, пропозиції щодо вступу до міжнародних урядових і неурядових організацій;
Дата добавления: 2019-01-14; просмотров: 82; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!