Конституційний статус Президента України
Згідно з Указом Президента від 24 квітня 1997 р. за № 371 було утво-рено Національне 6РР° розслідувань, на яке покладалися функпії зміцнення національн°ї безпеки, забезпечення належного захисту основних прав і свобод* посилення боротьби із злочинністю, зокрема її організованими формами. Парламентарії піддали сумніву такі по-вноваження глави держави, оскільки вони не передбачені Консти-туцією України. Визвавши Дєякі положення загаданого указу некон-ституційними, орган конституційної юрисдикції у принципі визнав наявність у Президента дискреційних повноважень. Суд зазначив, що конституційне повноваження Президента України утворювати цент-ральні органи виконі18401 влади не пов'язується з наявністю законів стосовно організаііії і діяльності таких органів влади. Таким чином зроблено крок до доьФини> яка У США відома як доктрина «прихо-ваних повноважень»1-
Роль Президента >ІК гаранта додержання основних прав і свобод є ще малодослідженою У вітчизняній літературі. У конституційній дер-жаві захист основних пРав і свобод покладається на органи правосуд-дя, які компетентні встановлювати факти порушення основних прав і на основі закону 3аСТ0С0ВУвати відповідні санкції.
У цьому віднощенні роль Президента України полягає в оперативному реагуванні на ці факти шляхом звернення до органів прокурату-ри та судової влади. 30КРема> БВДання Президентом України Указу від 25 грудня 2003 р. за № 14862 мотивувалося «необхідністю вжиття за-ходів щодо забезпечення конституційних прав жителів міста Мукаче-вого». 3 цього указу не чітко видно, якими міркуваннями керувався глава держави при зд'йсненні своїх арбітражних функцій, хоча на по-вторних виборах міського гол°ви Мукачевого у липні 2003 р. мали місце численні поруіоення права на рівне і вільне виборче право, що зафіксували ряд на|Л°нальних та міжнародних неурядових орга-нізацій, а також ріш^ння СУДІВ> які за своїм змістом виключали одне одного. Конституційний Суд відмовив у розгляді конституційного звернення Уповно>ва^еного Верховно!' Ради України з прав людини та 52 народи их депутат) в> оскільки на момент звернення цей указ втра-тив чинність. Думки спеціалістів з приводу конституційності цього
|
|
|
1 Рішення КСУ від 6 л*^,я 1998 року № 10-рп/98 // КСУ РВ. - 1:247.
2 Указ Президента Ув<пяїни *Про заходи щодо забезпечення конституційних прав
громадян та нормаліз^ціі життєдіяльності м. Мукачевого Закарпатської області» //
Урядовий кур'єр. — 2'003- — 30 ГРУДНЯ-
407
Розділ 19
указу Президента розділилися: одні вважали, що Указ сприяв реальному забезпеченню конституційності та гарантуванню основних прав жителів м. Мукачевого, а другі — що його положення — не відповіда-ють Конституції, а треті — що існує прогалина у законодавстві у разі невизначеності порядку призначення виконувача обов'язків глави територіальної громади1.
|
|
|
У правовій державі, де поважається принцип верховенства права, реагування глави держави на факти порушення прав людини безпо-середньо шляхом видання указів є сумнівним на предмет його легітимності. Встановлення фактів порушення прав людини нале-жить до компетенції органів судової влади. Зокрема, ці питання згідно з п. 2 ст. 150 Конституції належать до юрисдикції Консти-туційного Суду України, який може дати офіційне тлумачення Конституції і законів щодо визначення надежного суду (підсудності цієї справи) та його компетенції (меж судової юрисдикції). Оскільки до повноважень парламенту належить вирішення питання про призначення чергових та позачергових виборів до органів місцезого само-врядування (п. 30 ст. 85 Конституції), то Президент може вжити за-ходів через свого представника у Верховній Раді щодо розгляду цього питання на її пленарному засіданні.
Повноваження Президента України. Коло повноважень глави держави визначають конкретні сфери суспільного життя, на які в силу конституційних положень Президент вправі впливати своїми право-вими актами та управлінськими діями. Як правило, Президент реалізує їх шляхом видання правових актів — указів і розпоряджень. Однак він може реалізувати окремі повноваження за допомогою простих управлінських дій — представництво держави, ведення пере-говорів, прииняття вірчих і відкличних грамот дипломатичних представників іноземних держав тощо.
|
|
|
На думку О. Фрицького, повноваження Президента можна кла-сифікувати на установчі, номінаційні та процедурні2. В. Погорілко виділяв повноваження Президента щодо: призначення референ-думів; парламенту; установчі повноваження; повноваження як гаранта конституційного ладу3. С. Агафонов виділяє такі повноваження Президента: представництво та зовнішня політика; державне управління; військове керівництво; сфера законодавства; судова га-
1 Вісник Конституційного Суду України. — 2005. — № 1. — С. 37.
2 Фрицький О. Ф. Конституційне право України. — С. 364.
' Конституційне право України / За ред. В. Ф. Погорілка. — С. 488-491.
408
Дата добавления: 2018-11-24; просмотров: 137; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!