БЛОК ЗАВДАНЬ І ЗАПИТАНЬ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ
І.До поданих фразеологізмів доберіть синонімічні та антонімічні фразеологічні одиниці.
Вскочити в халепу; трохи не лусне; вирватися з кігтів; високо нести голову; мов з хреста знятий; кров з молоком; не показувати очей; ні обійти ні об`їхати.
ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ, УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЇ ЗНАНЬ:
1.Що вивчає розділ мовознавства „Фразеологія”?
2.Що таке фразеологізм?
3.Які спільні й відмінні риси слова та фразеологізма?
4.За класифікацією В.В. Виноградова які типи фразеологізмів виділяються?
5. Які фразеологізми належать до фразеологічних зрощень, фразеологічних єдностей, фразеологічних сполучень, прислів`їв, приказок, крилатих виразів?
6.Які за походженням фразеологізми наявні в українській мові?
7.Які джерела української фразеології?
ТЕМА №9: УКРАЇНСЬКА ЛЕКСИКОГРАФІЯ. ІСТОРІЯ УКРАЇНСЬКОЇ ЛЕКСИКОГРАФІЇ (6 год.).
1. Лексикографія як теорія і практика укладання словників. Основні типи словників (енциклопедичні та лінгвістичні).
2. Лінгвістичні словники: перекладні, тлумачні, термінологічні, етимологічні, історичні, орфографічні, словники наголосів, іншомовних слів, фразеологічні, діалектологічні, словники мови окремих письменників. Електронні словники.
3. Історія української лексикографії.
ЛІТЕРАТУРА
1. Бондар О.І., Карпенко Ю.О., Микитин-Дружинець М.Л. Сучасна українська мова: Фонетика. Фонологія. Орфоепія. Графіка. Орфографія. Лексикологія. Лексикографія. – К., 2006.
|
|
|
2. Волох О.Т. Сучасна українська літературна мова: Вступ. Фонетика. Орфоепія. Графіка і орфографія. Лексикологія. Фразеологія. Лексикографія. Словотвір. – К., 1989.
3. Словник української мови: В 11-ти т. – К., 1970-1980.
4. Сучасна українська літературна мова: Лексика. Фразеологія / за ред. І.К. Білодіда. – К., 1973.
5. Сучасна українська літературна мова / за ред. А.П. Грищенка. – К., 1997.
6. Сучасна українська літературна мова / за ред. М.Я. Плющ. – К., 1994.
7. Ющук І.П. Українська мова. – К., 2004.
ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ МІНІМУМ
Словник, лексикографія, лінгвістичні словники, енциклопедичні словники.
ДИДАКТИЧНА МЕТА
Формування уявлення про розвиток української лексикографії, типи словників сучасної української мови.
Студенти повинні знати : предмет і завдання лексикографії; основні відомості про зародження і розвиток української лексикографії; структуру словникової статті; особливості енциклопедичних словників; типи лінгвістичних словників, їх призначення; найважливіші словники української мови.
Студенти повинні вміти : розрізняти енциклопедичні і лінгвістичні словники; визначати усі типи лінгвістичних словників; давати характеристику історії розвитку української лексикографії; користуватися різними видами словників.
|
|
|
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
Термін лексикографія (від гр. lexicos – словниковий і grafo – пишу) – розділ науки про мову, який займається теорією і практикою укладання словників.
Словник – це зібрання слів мови, розміщених у певному порядку. Слова вивчаються за їх походженням, значенням, за використанням у мові тощо.
Залежно від призначення і характеру пояснення словникового матеріалу розрізняють словники 2-х типів: лінгвістичні та енциклопедичні.
В енциклопедичних словниках пояснюється не значення слів, а зміст і характер предметів та різних явищ об`єктивної дійсності, які описуються за допомогою слів.
Предметом пояснення в лінгвістичних словниках є слово. Ці словники розглядають не лише зміст слів, а й граматичні та стилістичні прикмети їх, особливості функціонування тощо.
Найчастіше лінгвістичні словники поділяють на 2 типи – одномовні та двомовні (чи багатомовні). В одномовних словниках слова пояснюються за допомогою слів цієї самої мови. Приклади двомовних словників: українсько-російський, англо-український, чесько-український.
Основні типи лінгвістичних словників:
|
|
|
1) Перекладні, в яких подаються переклади слів однієї мови на іншу.
2) Тлумачні словники, в яких засобами рідної мови розкриваються значення слова, відзначаються граматичні і стилістичні особливості його, наводяться зразки вживання слова у кожному з наведених значень.
3) Термінологічні словники бувають одномовні, двомовні, перекладні. В одномовних термінологічних словниках пояснюється значення термінів з певної галузі знань (словники лінгвістичних, літературознавчих термінів, словники біологічної, математичної термінології тощо).
4) Етимологічні словники, в яких з`ясовується походження, первісне значення і розвиток слів, їхня спорідненість із словами інших мов, виявляються давні корені.
5) Історичні словники. Їх завдання полягає в систематизації і поясненні тієї лексики, яка вживалася в мові раніше. Вони подають історію всіх слів, що функціонували протягом певного часового проміжку, із вказівкою на виникнення нових слів та значень і на їх зникнення.
6) Орфографічні словники. В них значення слів не пояснюється і не перекладається. Слова подаються в ньому лише для довідок щодо їх правопису та наголосу.
7) Акцентологічні словники. Це словники нормативного наголошення слів.
|
|
|
8) Орфоепічні словники. В них представлена літературна вимова слів.
9) Словники іншомовних слів містять слова, засвоєні з різних мов. В них пояснюється значення слів іншомовного походження зазначається мова, з якої або через яку було запозичено дане слово, вказується його звуковий склад і значення у цій мові та значення у мові, що запозичила дане слово.
10) Діалектні словники містять місцеву, територіальну лексику, незалежно від того, поширена вона в літературній мові чи ні. Це словники тлумачного типу, у яких подаються значення слів.
11) Словники мови окремих письменників. У цих словниках подається систематизація й пояснення слів, вживаних письменником у його творах.
12)Словники синонімів, антонімів, омонімів, в яких подаються слова, що вступають у синонімічні, антонімічні, омонімічні відношення.
13) Інверсійні словники, в яких подаються слова, розміщені в зворотному порядку за кінцевими літерами.
14) Фразеологічні словники. У них представлені фразеологічні одиниці.
15)Словотвірні та морфемні словники, в яких представлена словотвірна та морфемна будова рідної мови.
ЗАВДАННЯ
1. За тлумачним „Словником української мови” в 11-ти томах встановіть значення слів одягати, позичати, недолік, вірний, наступний.
2. Користуючись „Словником іншомовних слів”, з ` ясуйте значення поданих слів, визначте, з якої мови вони засвоєні. Назвіть галузі науки, техніки, культури, мистецтва, де вживаються ці терміни.
Абразиви, біоніка, вітраж, декоративний, епігон, інтерлінгва, касувати, концертина, муфта, плагіат, пуризм, фагот, хайвей, хартія, цензура, церопластика.
3. Виконайте завдання, користуючись словниками. Аргументуйте свій вибір того чи іншого словника для кожного завдання.
1. Установіть усі можливі значення поданих слів, вживаючи їх у відповідних реченнях: голова, доля, коса, корінь, велетень.
2. У якому рядку на місці пропущеної літери слід писати И?
а) з...гзаг, с...лует, ц...клон, к...лограм, д...алог;
б) д...зель, к...ргиз, ж...лет, ж...раф, б...лет;
в) р...нг, експер...мент, д...сципліна, д...спут, Браз...лія.
4. Який фразеологізм вжито у значенні „сердитися?”
а) роззявити рота;
б) копилити губи;
в) не сходити з уст;
г) розв`язати язика.
Дата добавления: 2018-10-27; просмотров: 227; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!