Основні умови Берестейської унії
· Прийняття католицької догматики про чистилище, походження Духа Святого від Бога-Отця та Бога-Сина (філіокве)
· Визнання зверхності Папи Римського як першоієрарха всієї християнської церкви
· Збереження православної візантійської обрядовості та юліанського календаря
· Проведення богослужінь церковнослов’янською мовою
· Збереження за нижчим духовенством права одружуватися, на відміну від обов’язкової безшлюбності латинського духовенства (целібату)
· Підтвердження східних принципів організації чернечого життя
· Зрівняння у правах руського духовенства з латинським у Речі Посполитій: звільнення від сплати податків, право займати державні посади, надання єпископам прав сенаторів
· Навчання у школах і семінаріях на україно-білоруських землях повинно проводитися грецькою та слов’янською мовами
Проголошувалося, що цей акт є кроком до вирішення проблеми протистояння православної та католицької церкви, кроком до їх примирення. За цими гаслами стояли дещо інші причини. Якщо тодішні керівники української православної церкви (митрополит Михайло Рогоза та ряд єпископів) цим намагалися зрівнятися в правах з католицькими священиками та вийти з-під влади Константинопольського патріарха, то польська сторона мала на меті за допомогою унії знищити православну церкву в Україні, як силу, яка стояла на заваді поширенню влади Польщі.
Результати і наслідки Берестейської унії
|
|
|
· Утворилася Українська греко-католицька церква. Греко-католицьке духовенство чинило опір спробам частини католицької ієрархії за допомогою унії окатоличувати і полонізувати українське населення. Відстоюючи національну ідентичність, греко-католицька церква довела, що вона є українською церквою
· У результаті унії замість однієї церкви на українських землях виникли дві. Розпочалася тривала боротьба «Русі з Руссю» — між православними і греко-католиками
· Фактичного зрівняння суспільного становища греко-католиків і католиків не відбулося. Обіцяних місць у сенаті греко-католицькі єпископи не отримали
· В українському суспільстві загострилося протистояння на ґрунті віросповідання. Захист православ’я став основним гаслом українців у національно-визвольній боротьбі кінця ХVI — першої половини ХVII ст.
Незважаючи на щорічні вимоги православних ієрархів легалізувати православну церкву, вона відбулася лише після смерті польського короля Сигізмунда ІІІ (1631 р.), непримиримого ворога православних. Його наступник Володислав IV, піддавшись тиску з боку українського козацтва видає "Пункти заспокоєння". Основний зміст їх полягав у визнанні владою православної церкви та розподілі церковних маєтностей між православними та уніатами. Греко-католики отримували сім єпархій, а православні п’ять
|
|
|
Митрополит Іпатій Потій (1599—1613 рр.) активно залучав до унії духовенство і шляхту. Заснував у Вільно першу греко-католицьку семінарію та школу в Бересті
Митрополит Йосиф-Вельямін Рутський (1613—1637 рр.) провів реформи устрою греко-католицької церкви
Українське козацтво наприкінці XV – у першій половині XVII ст.
Походження терміну козак
Від кримсько-татарського або тюркського «Qazaq» — «вільна людина», «авантюрист», «шукач пригод».
ЗгадкиПерша в історії офіційна згадка про дії козаків на морі й офіційна згадка про запорізьких козаків узагалі — 1492 рік, коли запорожці атакували турецьку військово-морську галеру під Тягинею, про це йдеться у листі великого князя Олександра до хана Менґлі I Ґерая.
Теорії виникнення козацтва
Автохтонна — козаки це місцевий стан що виник через потребу захисту південного кордону Литовського князівства. Козацтво виникло централізовано згідно державницької політики уряду.
Боярська — козаки сформувалися на основі руських бояр та незнатного військового люду, професійних військових, які не отримали статусу шляхтичів і були змушені займатися війною та розбоєм.
|
|
|
Уходницька — козаки сформувалися на основі промислових ватаг представників різних станів, що йшли на сезонні промисли в Причорноморські й Прикаспійські степи. Значну частину уходників становили селяни-втікачів з Литви, Польщі та Московії, через що уходницьку теорію також називають утікацькою. Для оборони від татар уходники брали з собою зброю, організовувалися у збройні загони..
Дата добавления: 2018-06-01; просмотров: 722; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!