ТЕМА 13. Політична демократія
1. Поняття демократії
2. Виникнення й етапи розвитку демократії
3. Основні концепції демократії
4. Демократичні принципи й норми
1. Поняття демократії. Термін походить від грецьких слів demos – народ і kratos – влада, правління. Отже, буквальний переклад слова «демократія» влада народу.
У науковій літературі термін «демократія» має кілька значень:
- Державний устрій, заснований на визнанні народу як джерело влади;
- Форма пристрою будь-якої організації, заснованої на рівноправній участі її членів у керуванні й прийнятті рішень по більшості;
- Ідеал суспільного устрою й відповідне йому світогляд.
У політичних науках у центрі уваги перебуває політична демократія, пов'язана насамперед з дотриманням політичних прав і свобод. Залежно від того, як народ бере участь у керуванні суспільними й державними справами, виділяють дві головні форми демократії – пряму (основні рішення приймаються безпосередньо всіма громадянами на зборах і за допомогою референдумів) і представницьку (рішення приймаються виборними органами) демократію.
Досвід сучасних демократичних суспільств дозволяє сформулювати деякі загальні риси демократії:
1. Загальнопоширена законність.
2. Гарантії цивільних, політичних і соціальних прав особистості.
3. Чесна й всеосяжна конкуренція і процес представництва.
4. Конкурентна партійна система.
2. Виникнення й етапи розвитку демократії. Сучасна наука виділяє первісну (родову) рабовласницьку, феодальну, буржуазну й соціалістичну демократію.
|
|
|
Пряма первісна, общинна демократія втілювалася в установах родового й племінного самоврядування (збори всіх дорослих членів роду й племені, рада старійшин і т.п.). З виникненням економічної нерівності, приватної власності й експлуатації, тобто з появою антагоністичних класів і держави, виникла політична демократія. Буржуазна демократія розширила права й свободи громадян, створила передумови для розвитку робочого руху й організації людей праці. Разом з тим ідеї народовладдя, зводи особистості, рівноправності громадян в умовах панування буржуазії носили обмежений і багато в чому формальний характер. З виникненням радянської держави пов'язана поява нового історичного типу демократії. Передбачалося, що соціалістична демократія не зупиниться на формальному визнанні прав і свобод, а створить соціально-економічні гарантії їхнього здійснення на практиці, забезпечить розвиток самоврядування народу, залучення широких мас до керування державними справами.
3. Основні концепції демократії. Історично першою була колективістська модель, що встановилася в Стародавній Греції. Колективістські погляди на демократію знайшли відбиття в комуністичних утопіях Т. Мора, Ш. Фур'є й інших соціалістів-утопістів. Однак глибоку теоретичну розробку ця концепція одержала в Ж-Ж.Руссо.
|
|
|
Другу групу концепцій демократії становлять індивідуалістичні, ліберальні концепції.
Найбільш характерними рисами цієї групи є: 1) визнання особистості головним джерелом влади, 2) пріоритет прав особистості над правами держави, 3) розуміння індивідуальної волі як відсутності яких-небудь обмежень, втручання ззовні, 4) обмеження влади більшості над меншостями, 5) обмеження компетенції й сфери діяльності держави переважно охороною власного порядку, його невтручання в справи цивільного суспільства.
Основною ідеєю третьої групи теорій демократії – плюралістичної концепції – є ідея групи – реального творця політики. До характерних рис цієї концепції відносяться: 1) визнання групи центральним елементом демократичної політичної системи, 2) розгляд суперництва й балансу групових інтересів як соціальної основи демократичної влади, 3) значне розширення сфери діяльності держави як арбітра групових інтересів, що суперничають. Ця концепція припускає наявність у суспільстві безлічі центрів влади, що вступають у конфлікти, угоди, компроміси, у ході яких приймаються взаємоприйняті рішення.
|
|
|
Із плюралістичною концепцією демократії розходиться теорія елітарної демократії, основоположниками якої є Г. Моска, В. Паретто. Прихильники цієї теорії виходять із розподілу суспільства на масу й еліту. Концепція плюралістичної демократії доповнюється рядом інших концепцій, теоріями, які зосереджують увагу на самому процесі здійснення влади. Це репрезентативна (представницька) і партиціпаторна (політичної участі) концепції демократії.
Позитивний зміст демократії участі можна сформулювати в наступних положеннях: подолання політичної відчуженості громадян; підвищення стабільності політичної системи й ефективності правління; ефективний контроль за політичними інститутами й посадовими особами, запобігання зловживання владою.
4. Основні принципи й норми демократії.
1. Принцип більшості. Меншість у випадку розбіжності повинне мирно поступитися більшості й підкоритися її волі.
2. Право меншостей на опозицію. Меншість має можливість для створення опозиції в суспільстві.
3. Принцип поділу влади. При наявності плюралізму державна влада в цілому й різних її галузях не можуть бути монополізовані якою-небудь однією групою, шаром, класом, організацією.
4. Загальні рівні прямі вибори при таємному голосуванні. Однією із ключових характеристик демократії є політична рівність усіх без винятку громадян перед законом з його принципом «одна людина – один голос».
5.Гласність у діяльності держави, що забезпечує відкритість роботи органів керування.
Дата добавления: 2018-05-09; просмотров: 176; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!